Володимир Твердохліб: Про Яценюка, Тигіпка та Азарова.

додано: 09-03-2010 // // URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1268124704.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• Політика •

Пройшли президентські вибори, які засвідчили прагнення суспільства до змін появою двох нових-старих політичних гравців. Адже і Тигіпко, і Яценюк уже були при владі на достатньо високих постах.

А. Яценюк, умовно кажучи, встановив новий рекорд, достойний книги рекордів. Це ж треба, будучи в опозиції після кулуарного звільнення з посади голови ВР і на початку виборчої кампанії дихаючи в спину Ю. Тимошенко, у підсумку отримати лише четвертий результат. Він розгубив третину свого електорату впродовж кампанії.

Тигіпко навпаки, почавши виборчу кампанію майже з нуля ще влітку, вийшов на третю позицію. Його виборчий штаб виявився набагато продуктивнішим від штабів А. Яценюка та інших кандидатів у Президенти. Однак успіх Тигіпка свідчить не лише про якісну роботу його штабу, а і про ефективність його поведінки. На відміну від агресивної поведінки А. Яценюка, Тигіпко своєю урівноваженістю та спокійною тональністю виступів явно сподобався виборцю. Вірно вибране стратегічне гасло кампанії – "Президент повинен керувати Україною і мати на це повноваження!" – пригорнуло до нього немало виборців, яким надоїли широкі передвиборчі програми, котрі окрім людей, що цікавляться політикою, більше ніхто не читає. Сюди долучилося і прагнення покласти край пустій шарпанині у стінах ВР і розбалансованості влади.

Люди, які голосували за Тигіпка, голосували серцем. Голосували за те, що вони хочуть бачити. Водночас сам Тигіпко немало доклався до створення того бардаку, що зараз існує в країні, працюючи в уряді В. Януковича.

Наприклад. Під час передвиборчої кампанії Тигіпко з гордістю говорив про те, що йому вдалося покінчити з постійними перевірками об'єктів торгівлі. Тепер планова перевірка здійснюється один раз у рік. Це вірно. А то чиновники всіх мастей так зацькували підприємців, що вони напевно більше часу витрачали на ці перевірки і розпивання кави з перевіряючими, ніж на свій бізнес. Але в цьому випадку Тігіпко вчинив, як типовий совковий міністр. Крок вперед, два назад. Чиновницьке свавілля в деякій мірі забрав, але створив умови стимулювання бізнесу до зловживань.

Тепер будь-який підприємець, знаючи про перевірку за два тижні наперед, може вилизати все до блиску, так що комісія зразу може іти до кав'ярні. Правда, є так звані позапланові перевірки за зверненнями громадян, але відсутні механізми покарання за порушення. Дійшло до того, що самі продавці почали продовжувати термін придатності продовольчих товарів, чіпляючи власті наклейки їх придатності на існуючі. Грубо кажучи, недобросовісні підприємці отримали можливість майже законно обдурювати і отруювати покупців за їх гроші.

Дійсно, в цивілізованих країнах є практика разових перевірок. Але там є і інша практика. Якщо за заявою покупця позапланова перевірка виявить прострочений термін хоч однієї упаковки соку, власник цього закладу втратить право торгівлі мінімум на пару років і збанкрутує. Такими заходами його стимулюють до порядності. В той час, як Тигіпко своїм совковим рішенням стимулює до протилежного.

Враховуючи те, що Тигіпко цим ще й пишається, можна стверджувати, що він дуже погано розбирається в торгівлі, м'яко кажучи. Якщо взявся мавпувати "Захід", так мавпуй усе, а не одну частину конкретного напрямку.

Лише цей один приклад з продовольчого сектору яскраво засвідчує прагнення і уміння Тигіпка підтримувати власного виробника і захищати споживача. Таких прикладів можна навести достатньо багато з часів його перебування віце-прем'єром. Але одночасно він засвідчує високий рівень Тигіпка як іміджмейкера, що себе намалював таким, яким його хотіли бачити виборці. Якщо згадати, що на початку виборчої кампанії ніхто з основних кандидатів у президенти його не сприймав всерйоз і, відповідно, не критикував, то в цілому формується картина його успіху на виборах.

Тепер давайте спробуємо розібратись у системі невдач А. Яценюка.

Якщо порівняти його передвиборчу програму з програмою Тигіпка, програма Яценюка є кращою. Принаймні у ній немає таких ляп, як у Тигіпка, котрий ратує за збільшення пенсійного віку у мужчин з 60 до 65 років і у жінок з 55 до 60 років, знову посилаючись на західний досвід, але не враховує, що у розвинутих країнах середня тривалість життя 85 років а в Україні – 60. Згідно його логіки пенсійний фонд взагалі можна закрити.

На відміну від Тигіпка Яценюк зразу потрапив під перехресний вогонь штабів Тимошенко та інших претендентів "продемократичного" табору. Вони, скориставшись гарячковою спробою Яценюка захистити на Закарпатті журналістку від нападок Ратушняка, легко з українця зробили єврея. Його гарячковість у порівнянні зі спокійною та впевненою тональністю Тигіпка додатково понизила його сприйняття суспільством, яке за останні роки вже чуло забагато перепалок і прагне бачити главою держави урівноваженого і спокійного лідера. Його іміджмейкери не лише не поправили свого лідера, але й зробили усе можливе, щоб його рейтинг опустився як можна нижче.

Зараз суспільство перебуває у стані штилю. Воно апатичне і не готове до різких дій. Правда, на морі штиль здебільшого буває перед бурею. Але цей час ще не прийшов.

У цих умовах військова термінологія його лякає. Відштовхує. Натомість політична сила А. Яценюка отримує назву "Фронт змін". Його палатки, атрибутика кольору хакі має агресивний характер при відсутності агресивних дій (марші, маніфестації, пікети, тощо). Тому вся візуальна атрибутика "Фронту змін" сприймається скоріше як бутафорія, ніж реальність.

Чесно кажучи, після відставки Яценюка з посади голови Верховної ради України я майже був переконаний, що він впритул буде іти за Ю. Тимошенко з 40% шансів на вихід у другий тур, у якому отримає перемогу так, як суспільство прагне нових облич на олімпі української політики і одним з них вважало А. Яценюка. Враховуючи електоральний розклад в Україні, який уже не змінюється на протязі 10 років і те що Яценюк є представником так званого проукраїнського електорату. Це орієнтовно 54% виборців України (потенціал, котрим не скористалася Ю. Тимошенко завдяки своїм постійним сваркам з В. Ющенком, агресивною поведінкою і підозрою у таємних зв'язках з Москвою). На відміну від В. Януковича А.Яценюк міг виборцем ідентифікуватись як новий політик, а відповідно – нова надія. Дій він подібно Тигіпкові, і у світі могла відбутись політична сенсація, а сам Арсеній Яценюк – стати Президентом України.

З достатньо великого досвіду передвиборчих кампаній можу сказати одне. Більш бездарного штабу я ще не бачив. Не лише на такому високому рівні. Але й на рівні виборів мерів міст обласного значення і депутатів-мажоритарників у 1994,98 і 2002 роках. Хоч знаю випадки, коли переможні штаби очолювали групи людей, які ніколи не брали участі у виборах і уже під час самої кампанії вчились вести її за посібниками.

Чи приречений А. Яценюк на подальше падіння рейтингу? Чи зможе проаналізувати свою поразку і зробити відповідні висновки з неї та накреслити свою перспективу, залежить лише від нього.

Одне можу сказати точно.

Якщо А. Яценюк погодиться стати прем'єр-міністром при Президенті В. Януковичу, його спалять, як у свій час спалили Гайдара в Росії. Спустивши ним пару народного незадоволення непопулярними стабілізаційними заходами, які неминучі після того, що натворила Ю.Тимошенко в українській економіці.

На відміну від Яценюка, електорат якого здебільшого зосереджений у центральній та західній Україні, Тигіпко грає на тому самому полі, що і В. Янукович та ПР (схід та південь). Відповідно, у випадку призначення Тигіпка прем'єром, відповідальність буде ділитися між Президентом та прем'єр-міністром і боротися за виборця вони будуть у одних і тих самих регіонах. При цьому виграє Тигіпко.

По-перше тому, що Тигіпко у виборця асоціюється як нове обличчя, чого не скажеш про Януковича.

По-друге. Політична реформа і зміна форми правління в державі з переходом до парламентсько-президентської республіки для пересічного громадянина мало зрозумілі. Він знає, що главою держави є Президент і на нього покладає більшу відповідальність, ніж на прем'єра. У даному випадку Президент має найбільшу фракцію у ВР, що посилює як його, так і відповідальність ПР. Тигіпко взагалі не має фракції. Відповідно, він у будь-який момент може тріснути дверима і піти з прем'єрства, звинувативши В. Янукович та ПР у тому, що вони не дають йому працювати. Цим він ще більше підніме свій рейтинг і опустить рейтинг ПР. В той же час А. Яценюк цього зробити не зможе, так як отримає одночасно удар як від влади і ПР, так і від опозиції в особі Ю. Тимошенко, котрій явно не потрібний конкурент на її електоральному полі. А з поміж таких жорен, коли проти тебе і влада, і опозиція, ще ніхто не вибирався.

Не виключено, що і ПР і БЮТ і навіть НУНС будуть обіцяти А. Яценюку цілковиту підтримку, щоб надалі його спалити.

По третє. Ставши прем'єр-міністром, Тигіпко має усі шанси заручитися підтримкою так званого "дніпропетровського клану" з його величезними фінансовими ресурсами, який може зробити на нього ставку у спробі відвоювати владу у "донецького клану" після відходу від влади Ю. Тимошенко.

Фактично. призначаючи Тигіпка прем'єром, ПР і В. Янукович самі собі вириють яму.

Щодо третього кандидата на посаду прем'єр-міністра, названого В. Януковичем, – Азарова. Він повністю влаштовує і В. Янукович, і ПР, але під нього нема голосів у ВР. Окрім цього, тоді уся відповідальність падає на Президента і його партію.

Імовірно, що назвавши цих трьох кандидатів на посаду прем'єр-міністра, Віктор Федорович трошки злукавив, залишивши за собою значний пропагандивний люфт. Тепер, у випадку призначення когось четвертого, він може з болем у серці сказати "Я хотів бачити прем'єр-міністром одного з цих трьох, але заради створення нової коаліції і для того, щоб повернути управління у державі з хаотичного стану, в якому вона зараз перебуває, я згодний, щоб був прем'єр-міністром ХХХ". Тоді Україна отримує чисто технічного прем'єра. Це найзручніше для Віктора Федоровича. Наприклад, йдучи назустріч НУНС, погодитися на кандидатуру Єханурова, якого він давно знає і котрий явно не має політичних амбіцій, а можливо – і поглядів. Виступаючи таким собі Президентом-миротворцем, що прагне примирити "захід" і "схід". Ця перспектива тим більше ймовірна, враховуючи те, що нестійка частина НУНС від Ющенка та Тимошенко тепер заради корита перебіжить до Януковича. А це майже уся фракція, окрім групи "За Україну" чисельністю у 17 чоловік, які є членами партії "Наша Україна", і декількох депутатів, яких нікуди не беруть.


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 09-03-2010 // URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1268124704.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.