першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Есад Хечімовіч: Продовження "Йєменської перемоги"? (переклад Ауг

додано: 23-09-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1001240300.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

<tt><b>Продовження "Йєменської перемоги"?</b>
автор: Есад Хечімовіч (скорочений переклад Аугусто Гладіо).

Dani,

Sarajevo, 14 septembar/rujan 2001(c)


Ще за два дня до нападу на Всесвітній Торгівельний Центр і Пентагон, Нью-Йорк Таймс попередив про погрози з відеокасети весілля сина Осами бін Ладена, на якій перший кандидат на відповідальність за терористичні злочини невірогідних розмірів, віршами прославляв "нові перемоги". Хто ж такий насправді Осама бін Ладен? Чому між прихильниками джихаду він є незаперечним героєм та релігійним авторитетом? Як він пов'язаний з Боснією?

Одну з перших лекцій з основ ведення війни в конфліктах ісламських держав та груп з могутньою Америкою я отримав восени 1993 року. Іноземний генерал, в якого я пробував взяти інтерв'ю, розказував про приклад сили ісламської віри супроти американської військової сили: маленький хиткий човник наближається в Персидській затоці до американського військового корабля та змушує той відступити. Ця картина повинна була мені пояснити, чому наші, боснійські сподівання на американську військову інтервенцію, яка б зупинила вбивства мусульман в Боснії є хибними. Вони ж давали інший приклад: їхні тренувальні табори, не зважаючи з якої держави вони приїхали, головною метою був не військовий вишкіл, а роз'яснення могутньої сили релігійного переконання.

Створення солдата, який не володіє сучасною технологічною зброєю, але готовий до особистої жертви внаслідок релігійних переконань обов'язково примусить ворога, як написано в одному хадісу (вірш з Корана) "бігти дві доби ходу". Я не взяв інтерв'ю, бо після розмови в горах Боснії цей генерал роз'яснив мені, що він, "ніколи і не був в Боснії", тому не може розмовляти з пресою. Вони розуміли, що не зможуть залишитися, але бажали, щоб їхня віра залишилася.

Картину маленького човника, що "принижує могутню американську армію", я впізнав, коли стався напад на американський крейсер УСС "Коул", що трапився поблизу Йєменського порту Аден 12 жовтня 2ООО. Вбито 17 та поранено 39 американських моряків <...>

З 1993 року до сьогодні, усі напади, що приписуються ісламським групам, завжди повторюється цей взірець: важливим є план, а не висока технологія. В останньому нападі на американські цілі, захоплені літаки перетворилися в бомби, що погодили символи американської могутності - Всесвітний Торгівельний Центр і Пентагон.

Від терористичних нападів 1996 року на американські бази в саудівській Аравії, до нападу на американські амбасаду в Східній Африці в 1998 році, завжди було можливим впізнати "ознаку" боснійської трагедії. В нападу на крейсер в Йємені, Джамал Мухаммед Ал Бадаві, один з підозрюваних в здійснені нападу, був ветераном війни в Боснії. Йєменському слідчому, що допитував його, він сказав, що "навчався в таборі бін Ладена в Афганістані та воював в Боснії в частинах бін Ладена."

Під час весілля свого сина 25 лютого 2ОО1 року, що одружився донькою одного з найближчих співробітників, Осама бін Ладен прославив напад на американський крейсер віршами (я їх вже наводив в іншому місці, не буду ще раз! А.Г.), також на відеокасеті бін Ладен заявляє, що "перемога з Йємену буде продовжена". Касета не привернула великої уваги, хоч і була на вебсайтах, базарах та в мечетях всього світу. Нью-Йорк Таймс попередив про погрози бін Ладена лише за два дня до останнього теракту в Нью-Йорку.

В нападі на американську амбасаду в Найробі (Кенія), 7 серпня 1998, де було поранено 4600 та вбито 213 душ, Мухаммед ал-Овхалі, двадцяти одного року, гранатою пожбуреною в охорону амбасади, зробив можливим в'їзд вантажівки з вибухівкою всередину амбасади. Він був ще молодий для війни на Балканах: йому було 1О років під час першої палестинської інтіфади , 14- під час війни в Кувейті, 15-16 під час війни в Боснії, 17 під час американської інтервенції в Сомалі. Але коли йому було 19 років, його знайомий повернувся з Боснії та навів його на роздуми про включення в джихад . На Балкан він вже не встиг, але знайшов своє місце в медресе Пешавару, на кордоні Пакістан-Афганістан. Що він там навчив і привело його до злочину в Найробі та суду в Нью-Йорку. Така релігійна освіта і врятувала його від смертної кари на суді в Америці. В червню цього року десять присяжних погодилося, що ал-Овхалі "був переконаний в тому що нападом на американську амбасаду він захищає мусульманське суспільство від американської загрози. Під впливом релігійного навчання в його свідомості амбасада в Найробі постала військовим об'єктом, а він сам повірив, що він на війні." П'ять присяжних навчання ал-Овхалі в Пешаварі розглянуло, як пом'якшуючу обставину. <...>

Наступного тижня суд в Манхеттені мають бути оголошені вироки для чотирьох підсудних, що відповідають за напад на амбасади в Кенії та Танзанії. Мамдаух Махмуд Салім, п'ятий підсудний в першому суді над членами Ал-Каіди, організації бін Ладена іде на суд в Нью-Йорку 19 вересня.

<tt><b>Тероризм на Міленіум.</b>

Минулого тижня ісламські джерела поза Афганістаном заявили, що Талібан має бути готовим на обмін восьми християнських співробітників гуманітарної організації на сліпого египетського шейха Омара Абдель-Рахмана, який був засуджений в 1995 році на довічне ув'язнення за "змову з метою підриву Всесвітнього Торгівельного Центру в Нью-Йорку". Талібан стверджує, що не отримував ні звернення від родини сліпого шейха, ні будь-якої пропозиції американського уряду. Суди в Кабулі та Нью-Йорку це ще один чинник, що є пов'язаним з минулим терором, що завжди був пов'язаний з арештами та процесами над членами чисельних груп бін Ладенської мережі. Це глобальний конфлікт, частини якого тісно пов'язані: влітку 1998 року, після арешту членів організації бін Ладена в Албанії, Єгипетський Ісламський Джигад одразу почав погрожувати помстою, як і сталося у випадку терактів проти американських амбасад в Африці, внаслідок чого Америка відповіла ракетними нападами в Судані та Афганістану.

Ал-Овхалі в Пешаварі вчив теж саме, що вчили багато боснійців в тренувальних таборах середньої Боснії. Це і є головна причина того, що американські слідчі, що розслідують останню війну, дуже зацікавлені діяльністю групи французів, що прийняли іслам в Рубешці, та груп алжирських та єгипетських добровольців, що служили в армії Боснії і Герцоговіни (частина "Ел Муджагед"). Американські та європейські слідчі знайшли, здається ниточку, що була відкрита при спробі теракту в грудні 1999 року, коли Америка мала велике щастя запобігти трагедії. Ахмед Рессам був заарештований при спробі переїзду канадсько-американського кордону джипом, що був набитий вибухівкою. Це відбулося напередодні святкування 2ООО року, Міленіума, тому цей випадок був названий Тероризмом на Міленіум. Одним з тих, з ким був пов'язаний Ахмед Рессам в Канаді, був Саід Атмані, затриманий поліцією Боснії 27 квітня 2ОО1 року в Зеніці, на основі розшуку французької поліції від серпня 2ООО.

За арештом Саіда Атмані прослідувала загроза помсти, бо "боснійський уряд передав Франції муджагеда, щоб його судили за законом людей" (виглядає так, що ці "муджагеди" вважають себе непідсудним людям, бо вони виконують "волю бога" А.Г.):"Ми молимо Алаха дж.с. щоб він покарав всіх, хто приймав участь в позбавлені волі муджагеда, за допомогою наших рук, або іншою карою. Амінь! Ми відверто кажемо, що ви відчуєте покарання власними шкірами та власним горлом, всі, хто приймав участь в позбавлені муджагеда волі. Кров та мука, як і свобода кожного муджагеда будуть відплачені, іншаллах. Будь-яка дія, направлена на визволення муджагеда є дозволеною."

Ця заява недавно з'явилася в Боснії на боснійській мові, від частини Руху муджагеддинів в Боснії, зв'язаного з лондонським шейхом Хамзою Ел-Місрійом.<...>

Боснійська фракція "Борців за Шаріат" також переклала фетву бін Ладена "Проголошення війни".

<tt><b> Присяга на вірність. </b>

Єгиптянин Абу Хамза Ел-Місрі, муджагед що в боротьбі загубив дві руки та обидва ока, один з лідерів та ветеранів джигаду в Боснії публічно підтримав присягу на вірність (беят) бін Ладена еміру Талібана Мулі Мохамеду Омару:

"Ця присяга та союз є дуже важливими за всіх мусульман та є прикладом, щоб ми всі вчилися. Це не звичайний беят, також не звичайний союз, ми повинні зрозуміти стратегічний вимір цього беяту. Осама бін ладен не просто звичайна людина, він є прикладом для кожного муджагедіна із-за його минулого, досвіду, мети та досягнень."

Присяга Осами бін Ладена відбулася 10 квітня 2001 року Мулі Омару:"В ім'я Алаха, о Алах, ти є моїм свідком, що я, Осама бін Ладен, даю присягу на вірність Мулі Омару (еміру муміна в Афганістану. (А.Г. не знаю хто це "муміни"))". Присягнув на вірність еміру, бін Ладен закликав всіх мусульман зробити це, стверджуючи, що "Афганістан - то єдина країна в світі, що живе за законом Шаріату".

<tt> На час завершення війни в Боснії західні аналітики не звертали особливої уваги на бін Ладена, вважаючи його звичайним муджагедом, або спонсором, а не ісламським релігійним лідером, але в Боснії, та і в інших частинах світу для прихильників джигаду він вже був релігійний вождь, якого слухалися.

Під тиском Америки бін Ладен влітку 1996 року переїхав з Судану в Афганістан, а в той же час Саудівська Аравія позбавила його громадянства. Свій перший беян (звернення) бін Ладен проголосив 23 серпня 1996, на двадцяти шести сторінках, під назвою: <b> "Оголошення війни американським окупантам, що окупують Країну двох святих міст (Мекка і Медина)."</b> Він звернувся до мусульманської молоді з закликом: "виганяти невірних з Аравійського півострова", також беян бін Ладена проголошував <b> "останнє попередження американським військовим, щоб ті негайно покинули святу землю, або проти них почне війну та сама молодь, що вигнала за допомогою Алаха з Афганістану найбільшу надпотугу невірних в світі." </b> З перших рядків бін Ладен згадує боснійську трагедію: <b> "Не смію не згадувати про те, що вірні ісламу страждають від агресії, зулума та неправди, що роблять їм союзники Сіоністських Окупантів та їхні угодовці; дійшло до того, що мусульманська кров стала найдешева, а їхня маєтність перейшла до ворогів. Їхня кров пролита в Палестині та Іракові. Жахливі картини масового вбивства в ліванській Квані ще свіжі в нашій пам'яті. Масові вбивства в Таджикистані, Бірмі, Кашмірі, на Філіппінах, Ассамі, Фатанії, Огадіні, Сомалі, Ерітреї, Чечні та Боснії, вбивства, що струшують тіло та ворушать совість. На все це світ дивиться та слухає та не тільки ніхто не відповідає на ці огидні та злі дії, але ще і з публічною змовою між Америкою та її союзниками та під захистом фортеці невірних - ООН, заборонили постачати зброю беззахисним людям." </b>

В цьому зверненню бін Ладен нагадує "молоді ісламського світу, що боролася в Афганістані та Боснії", що "боротьба ще не закінчена". <b> "Ця молодь, якщо і не буде вбита, все одне загине, а найпочесна смерть це бути вбитим на шляху Аллаха. Вони зараз ще більш рішучі після шехадета (мученицької смерті на шляху Алаха, хто направив шехадет, постав шахідом А.Г.) чотирьох героїв, що бомбардували американців в Аль-Ріяді. Ця молодь високо піднесла голову уммета (спільноти мусульман А.Г.) та принизила американських окупантів в Ріяді."</b>

<b>Антиамериканська фетва.</b>

Як одну з найважливих причин закликання до боротьби бін Ладен навів арешти та ув'язнення мусульманських знавців Корану: <b> "Тому, що союз Сіоністських Загарбників зайнятий є вбивством та ув'язненням щирих та вірних знавців Корану та да-ііа (святих А.Г.) (ми їх не проголошуємо святими, Аллах вирішує за тих, хто йому подобається). Вони вбили муджагеда шейха Абдуллаха Аззама, та ув'язнили муджагеда шейха Ахмеда Ясііна і муджагеда шейха др. Омера Абдура Рахмана в Америці. З дозволу та з допомогою Америки вони заарештували та ув'язнили багатьох знавців Курана, да-ііла та молоді в Країні, де є два святих міста (Саудівська Аравія А.Г.), між якими шейх Салман ал-Ууд та шейх Cефер ал-Хавалій та їхні брати (Ми це не приймаємо і тільки кажемо : "Немає сили чи могутності без Аллаха"). Ми, я і моя група, страждали і відчули деякі від тих образ особисто, нам заважали звернутися до мусульман. Нас переслідували в Пакистані, Судані та Афганістані, через те я довго був відсутній. Але завдяки милості Алаха, безпечна база</B> (база арабською - аль-Каіда А.Г.) <b> зараз доступна в високих горах Хіндукуша в Хірасані, де з милості Аллаха знищена найсильна армія невірних в світі. І легенда про супердержаву поблідла від текбіра муджагедів. Сьогодні ми працюємо в тих же горах, щоб відвернути невірство, що нав'язано уммету союзом Сіоністських загарбників, особливо після захоплення благословенної землі поблизу Єрусалиму, початок подорожі Пророка, та Країну де знаходяться два Святих Міста (Мекка і Медина). Ми молимо Аллаха, щоб він подарував нам перемогу, він є нашою Допомогою і Він може все." </b>

Разом з лідерами двох груп з Єгипту - Джигаду та Ісламської групи, та лідерами двох пакистанських груп, Осама бін Ладен оголошує 23 лютого 1998 року < b> "заклик до джигаду проти Євреїв та Хрестоносців" </b>.

(Далі буде).

додано: 23-09-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1001240300.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua