першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Наталія ЛЕБІДЬ: “Героям - слава!.. І тюрма?” (“УКРАЇНА МОЛОДА”).

додано: 02-10-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1002043403.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Дев'яте березня очима свідків

День 9 березня став для автора цих рядків днем збагачення життєвого досвіду. Довелося познайомитися зі сльозогінним газом, димовими шашками, що летіли з боку міліцейського кордону на вулиці Банковій. Звідти ж "завітало" до демонстрантів і каміння, котре летіло й назустріч, розбиваючи голови випадковим мішеням. Обличчя поранених, розкреслені цівками крові, й досі стоять перед очима...

А ще за півгодини до того ніщо не обіцяло подібного розвитку подій. Після того, як демонстранти зупинилися біля стін будівлі МВС, що на вулиці Богомольця, і домоглися звільнення людей, яких затримали вранці за спробу наблизитись до пам'ятника Шевченку, де саме покладав квіти Президент Кучма, опозиційна колона рушила вниз, по Лютеранській. Акція вже добігала кінця, настрій у більшості був піднесений, але аж ніяк не агресивний. Унсовці співали свою маршову пісню, що ж до інших учасників, то багато хто з них виглядав дещо втомленим. Здавалось, за кілька хвилин, діставшись Хрещатика, всі тихо-мирно роз'їдуться по домівках.

Аж раптом на розі Лютеранської і Банкової - зупинка. Було видно, як прохід на Банкову перегородили щільні ряди міліції й "спецназу". "Вони перебували там задовго до того, як з'явилися демонстранти, - говорить Тетяна Монтян, адвокат провідника УНА-УНСО Андрія Шкіля. – І екіпірована за всіма правилами міліція, і купа журналістів стояли й нібито чекали на якусь подію, що запланована і має обов'язково відбутися. Все це зафіксовано на багатьох відеокасетах і є у справі Незрозуміло, чим власне була викликана така завчасна дислокація? Коли колона порівнялася з Банковою, деякі люди підбігли до загорожі, почали розхитувати й перекидати турнікети, міліціонери кинули першу димову шашку... Розрахунок організаторів цього дійства будувався на небайдужості унсовців - вони не здатні закрити очі на бійку між правоохоронцями і демонстрантами або тими, хто зображав демонстрантів.

Сутичка між УНСО і міліцією почалася зі словесної сварки. А далі події розвивалися спонтанно". Тобто, як бачимо, адвокат лідера УНА-УНСО наголошує на версії спровокованості бійки 9 березня.

Це підтверджує і голова політради УНА-УНСО Едуард Коваленко. "Наша партія не планувала того дня жодних силових дій, - каже він. - Унсовців до зіткнень із міліцією спровокували. Все, що тоді сталося, було для нас цілком несподіваним, а для влади, вочевидь, - ретельно спланованим. Влада отримала козирі у грі проти опозиції і використала їх на всі сто відсотків".

Сторінками кримінальної справи

Отже, побутує думка, що на Банковій під відкритим небом було зіграно п'єсу "Екстремісти з УНСО зазіхають на правопорядок у країні". Режисер, якому не відмовиш у винахідливості, змусив дійових осіб виступити на сцені так, як це було потрібно йому, а сам зник за лаштунками. Ті ж, кого втягли в гру за чужим сценарієм, отримали не квіти від "театралів" і прихильників, а тюремні камери. Дев'ятнадцять учасників подій 9 березня й досі виконують роль "хлопчиків для биття". Їх мають почати судити в Київському суді сьогодні, 2 жовтня. Але за яким звинуваченням?

У справі УНА-УНСО, розповідає Тетяна Монтян, фігурує цікавий документ під назвою "Подання про вжиття заходів для усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину 9 березня" (том 28, аркуш 42). Адресований він міністру юстиції Сюзанні Станік, а підписаний керівником слідчої групи СБУ Миколою Герасименком. Пан Герасименко так "живописує" тяжкий злочин унсовців: "Очоливши бойовиків УНА-УНСО, її лідери проголошували заклики, спрямовані на збудження у масах негативного ставлення до правопорядку і громадської безпеки... "Але жодних доказів подібних дій активістів УНА-УНСО пан Герасименко не наводить, - каже адвокат Монтян. - Що є цілком зрозумілим, оскільки закликів, "спрямованих на збудження негативного ставлення до громадської безпеки", не існувало. Ось і шановний працівник СБУ не спромігся придумати жодного оригінального прикладу. Мабуть, відчуваючи певну слабкість у філологічній царині, Герасименко переходить до інших звинувачень".

Виявляється, наприклад, що "діяльність сил правопорядку" була дезорганізована демонстрантами, які "розтрощили тимчасовий дерев'яний паркан та пошкодили приміщення МВС України". Невже зламаний паркан і розбиті об стіни будівлі на вулиці Богомольця яйця змогли так легко вивести з рівноваги працівників міліції і дезорганізувати їхні дії? Якщо справді так, говорить адвокат, то це свідчить не на користь наших міліціонерів. Не на їхню користь і кількість постраждалих співробітників МВС, яку відзначає Герасименко, - 71 людина. Адже сили по різні боки Банкової були зовсім не рівними - і за чисельністю, і за всілякими обладунками (каски, бронежилети, щити, гумові кийки, газ, димові шашки тощо) охоронці святая святих – Адміністрації Президента – переважали тих демонстрантів, котрі вступили з ними в сутичку.

Що ж до "тілесних ушкоджень, отриманих під час злочинних дій", то найтяжчими з них були два переломи пальців: в одного працівника міліції на руці, в іншого - на нозі. Механізм отримання останнього є дуже дивним, особливо враховуючи спеціальне взуття подібних загонів міліції. Ні, ці переломи таки справляють враження. Враження брехні, в якій надто заплуталися силовики за останній час.

Ось, наприклад, твердження про те, що в програмних документах УНА-УНСО, вилучених під час обшуку, містяться "положення про зміну насильницьким шляхом конституційного ладу України, пропаганду насильства, національної та релігійної ворожнечі, створення незаконних воєнізованих формувань". Але ж УНА є політичною партією, зареєстрованою Мінюстом, який, безумовно, категорично відмовив би в реєстрації якійсь структурі, що в своїх програмних документах, не криючись, пропагує насильницькі дії, державний переворот, нетерпимість до представників інших національностей тощо.

Очевидно, вважає Тетяна Монтян, що в своєму бажанні очорнити УНА-УНСО слідчий Герасименко припускається занадто брутальних помилок. "Йому б мало бути відомо, що зелене світло, увімкнене Мінюстом для Української національної асамблеї, означає, що ця партія діє в межах правового поля і має такі самі права, як, наприклад, КПУ, СДПУ(о) або "Трудова Україна". Варто було б пригадати й те, що у Верховну Раду попереднього скликання УНА делегувала трьох депутатів.

Останній вартий уваги пункт "Подання", складеного Герасименком, стосується опору, який демонстранти вчинили 9 березня "співробітникам МВС, що виконували свої обов'язки по охороні державних установ". Сьогодні унсовці зазначають: дивно, що СБУ не цікавить, чи мали право міліціонери чинити опір бажанню громадян України пройти мирним маршем вулицею Банковою? Чи мали вони право зустрічати своїх співвітчизників, яких МВС покликано охороняти, сльозогінним газом - як небезпечних ворогів або злочинців? Звичайно, на ці питання "Подання про вжиття заходів..." не містить жодної відповіді.

СБУ торгується

Мабуть, відчуваючи непереконливість та неаргументованість висунутих проти підслідних звинувачень, Служба безпеки України в особі керівника слідчої групи вдалася до незвичних заходів, аби якось вийти зі скрутного становища. Як розповідає Тетяна Монтян, Микола Герасименко запропонував її підзахисному - Андрієві Шкілю - в обмін на "нездіймання шуму, тобто відсутність пікетів, журналістів, інтерв'ю, відмову від будь-яких протестних акцій" вирок, який передбачає умовне ув'язнення, іншими словами – фактичне звільнення. Розмова відбувалася в кабінеті судді Івана Волика, який головуватиме у суді під час попереднього розгляду справи УНА-УНСО. Тетяна Монтян, за її словами, розсміялася і запитала у Волика, чи дасть він їй розписку, яка б гарантувала виконання подібної обіцянки. З подібною пропозицією слідчий Герасименко, продовжує Монтян, не насмілився особисто звернутися до Андрія Шкіля і переклав це завдання на адвоката. Чи варто описувати реакцію керівника УНСО на запропоновану угоду? Після його категоричної відмови, говорить пані Тетяна, місце солодких обіцянок заступили погрози - тепер, мовляв, начувайтеся...

Чого чекати від 2 жовтня?

Сьогодні має розпочатися попередній розгляд справи суддею – ця процедура вперше запроваджується в судову практику новим Кримінально-процесуальним кодексом. Під час попереднього розгляду справи суддя має з'ясувати низку запитань, передбачених 237-ю статтею КПК, на які Тетяна Монтян як адвокат одного з підзахисних підготувала вичерпні відповіді.

Пані Монтян збирається закцентувати увагу судді на невідповідності звинувачувального висновку до вимог нового кодексу (оскільки звинувачення сформульоване надто неконкретно), на численних порушеннях КПК, допущених під час провадження справи (наприклад, порушення права обвинуваченого на захист).

Відповідаючи на запитання про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, Тетяна Монтян наполягатиме на звільненні з-під варти Андрія Шкіля і застосуванні щодо нього такої міри, як підписка про невиїзд. Андрій Шкіль не становить суспільної небезпеки, не збирається тікати від слідства, не здатен зашкодити встановленню істини у справі - отже, відсутні підстави для подальшого утримання його під вартою.

Захист також вимагатиме розгляду справи судом присяжних. Положення про суд присяжних закріплене Конституцією України, і хоча воно не оформлене законодавчо, що майже виключає можливість проведення суду присяжних, Тетяна Монтян переконана в необхідності принаймні порушити це питання.

Найскладніше, з чим зіштовхнеться суд, - буде перекваліфікація дій підсудних згідно з нормами нового Кримінально-процесуального кодексу. "Фактично вже місяць люди сидять за неіснуючим звинуваченням", - пояснює Тетяна Монтян. 71-ша стаття старого кодексу "Організація масових безпорядків" з розділу "Злочини проти держави" - втратила свою чинність з 1 вересня цього року. Тож сторона обвинувачення має зробити вибір між двома новими статтями нещодавно прийнятого КПК (розділ "Злочини проти громадського порядку та моральності"). Одна з них - "Групове порушення громадського порядку" - передбачає штраф або кількамісячний арешт, інша стаття - "Масові заворушення" - запроваджує відчутно жорсткіше покарання. Як кваліфікувати звинувачених у кількості 19 чоловік: як "групу" чи "масу" і що таке "заворушення"? Згідно зі словником - "форма протесту", отже, ніяк не кримінальний злочин. Ці питання чекають на свої відповіді. Слово – за судом.

Судам теж ця справа зайвий клопіт, бо в цьому зацікавлені лише мєнти та гебісти.

додано: 02-10-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1002043403.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua