першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Ярослав БАЗАЛІЙ (Чикаго), Андрій ІГНАТОВ (Де Мойн): «Українсько-

додано: 07-11-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1005159889.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Поки спостерігачі вирішують, чи Україні наближатися до США, чи Америці до України, організатори конференції під назвою “Україна на шляху до сталої державності”, а ними були “Фундація захисту чотирьох свобід в Україні” і Український Конгресовий Комітет, спромоглися зібрати українських і американських політиків разом у Вашінгтоні. За словами Бориса Потапенка, керівника цього масштабного проекта, на відміну від попередніх років, зараз більшість гостей з України, що пообіцяли відвідати Вашінгтон, свого слова дотримались.

Практично всі американці були з тих, хто або довго працював з Україною чи в Україні, або є добре знайомим з особливостями нашого політичного діалогу. Тому великих відкриттів не було. Не було і критики, тому що конференція скоріше нагадувала серію доповідей (або серію монологів), ніж відповіді на гострі питання. Напрямок дискусії – стратегія, а не тактика. Ані слова про нещодавні загибелі журналістів та державних службовців; питання дня грандіозне – залучення України до західної цивілізації і утрамання в її межах. Прємно вразило, що багато гостей, як от А. Фіалко, голова департамента зовнішньої політики Адміністрації президента, і І. Мітюков, міністр фінансів, робили доповіді англійською. Українськи політики і державні службовці виглядали такими ж відкрими як і американці, хоча повністю завісу інтригуючої таємності ніхто з них опускати не збирався.

Який же дух вітав у повітрі готелю “Віндам”, де відбувалася конференція? Все по порядку.


Демократія і демократизація

На конференції український Уряд представив себе як великого поборника демократії. Демократія стала вже не просто вибором, а натуральним фактом, бо “в Україні виросло нове покоління” (А. Кінах). Тобто природа, мовляв, взяла своє. З іншого боку, українці старалися підкреслити, що демократія сталася в Україні у складних умовах, тому... самі розумієте. Вийшла добра картина, але заступник держсекретаря США Н. Ледскі висловила занепокоєння саме розвитком демократії і свобід. І це зрозуміло, бо тіла трьох журналістів, яких вона згадала, у Таращинському лісі разом не залишишь.


Національна безпека

“Про які дніпропетровські угоди ви кажете?” – такою була відповідь голови депертамента Адміністрації президента А. Фіалка на запитання про вплив закритих “дніпропетровсьих угод” на відносини з Росією. “Ми працюємо відкрито,” – сказав він. За словами пана заступника міністра, навіть співпрацю з США з приводу компанії проти тероризму Україна з Росією не координувала.

Червоною ниткою проходила у виступах американців ідея про конструктивні відносини з Росією, які треба обережно кохати і лелеяти, але водночас триматися осторонь від колишнього колонізатора. Представники “Нашої України” ж, такі як Г. Удовенко та І. Заєць, виглядали дуже занепокоєно. Причин на це в них було багато – проникнення російського капітала - часто кримінального походження - у стратегічні галузі України, експансія російських ЗМІ, непрозора робота російських іміджмейкерів для українських політиків при владі. Кричущим (і очевидним) питанням постала незахищенність східних кордонів України, де практично немає українських військ. Після подій 11 вересня такі відкриті кордони стали також і фактором, що сприяє вільному пересуванню потенційних терористів у Європу через Україну. Європі потрібно “боятися” не українців, які і так не перелізуть через залізний західний кордон, а нелегалів-терористів транзитом з Росії, які з часом будуть накопичуватись в Україні.

Стурбованість російською експансією висловив і колишній інсайдер, полковник СБУ О. Скіпальський. За його аналізом, украінська безпека викликає не просто занепокоєння, а є під загрозою. І намалював модель. З одного боку, Україна позбулася ядерної зброї і заборонила розробку наступальних озброєнь. З іншого боку, Україна переживає постійний моральний тиск з боку Росії, створює спільні системи зв”язку з Росією, спільне ППО, провадить “дніпропетровські зустрічі”. У такій моделі, “касетна справа” – складова частина стратегії Росії. Бо судячи з наслідків, “касетна справа” послабила твердість позиції України у відносинах двох країн. Таке враження, що промова була підкреслено неконфліктною, наприклад Скіпальский наголошував на тому, що “касетна справа” була задумана (ззовні) як підрив позицій президента України. Але як відомо на другий день після неї О. Скіпальського було звільнено з посади у Міністерстві надзвичайних ситуацій України. В той час він ще перебував у Вашінгтоні.


НАТО

“Україна не може дозволити собі бути в НАТО, доки не буде сильної матеріалної бази війська,” – переконували американці. Всі погодилися, що потрібно (дуже) розвивати співпрацю з НАТО по всіх напрямках. Але щодо політичних кроків думки розділилися. На думку А. Гриценка, директора Центра ім. Разумкова, Б. Тарасюка, одного з лідерів Партії “Реформи і Порядок” і колишньго міністра закордонних справ і лідера Народного Руху Г. Удовенка Україна має визначитись політично, з ким вона, і визначитись зараз. Перший етап становлення державності пройшов – зараз час обирати друзів. Особливо коли серед виборців вже утворилась критична маса підтримки приєднення до НАТО. Американці ж українців з їхніми сумнівами підштовхувати не збирались, і знову підкреслювали значущись доброї військової бази... Пригадалась промова президента Клінтона перед п”ятдесятьма тисячами румунів у Бухаресті 1997 року, де Румунії було святково обіцяно стовідсоткове приєднання до НАТО у наступній хвилі – бо у румунів була суспільна воля, яка перевісила навіть неадекватне матеріальне становище румунського війська.

Що би могло зробити НАТО? Прекрасною відповіддю на це питання стала доповідь старости української спільноти за кордоном, доктора Б. Гаврилишина. Він нагадав, що Захід маже відіграти роль не тільки у плані конкретних дій – а і формувати геополітичну реальність шляхом сильної, активної і рішучої підтримки України як члена західного суспільства. Американці могли б запросити Україну готуватися до вступу до НАТО. Згідно моделі д. Гаврилишина, такоий поштовх надихнув би Україну на вирішення багатьох питань приєднання до НАТО, у тому числі і модернізації війська. “Україна у Європу разом з Росією” – це не вихід.


ГУУАМ, Молдова і Грузія

А що на разі, поки не в НАТО? Україна має поклик бути регіональним лідером – таким був загальний тон. ГУУАМ – це чудова конструкція для регіональної співпраці, хоча і не є справжньою організацією, казали доповідачі. Україна має виступати лідером, головне по двох напрямках. Перше, Молдова. Молдовський конфлікт має бути влаштовано цивілізовано, наголошували американці. Кордони мають бути непорушні. Україна має допомогти Молдові, бо є регіональним взірцем міжетнічного порозуміння. Друге, Абхазія. Застереження вже американців: “Саме існування Грузії є під загрозою,” – повідомив К. Мантер, директор Європейського і Євразійського напрямку у Раді Національної Безпеки США. І Україна не може цього допустити. Звідси необхідність, про яку настійливо нагадували кілька американських промовців, проявити лідерство у врегулюванні абхазького конфлікта не чекаючи на Росію.


Економіка і інвестиції

Макроекономіка стала козирем українців. Економіка росте – і це найкращий доказ успіху України. Прем”є-міністр А. Кінах, який був представлений як майже отець українських реформ, над якими він працював у Спілці промисловців і підприємців... Не обійшлося і без курйозів. Так, міністр Мітюков навів приклад зусиль Уряду для стимулювання споживчого попиту – підвищення зарплат “бюджетникам”. Однак, зарплати “бюджетників” фінансуються за рахунок прибутків “небюджетників”, які витрачають відповідно менше, залишаючи загальний споживчий попит незмінним.

Дали слово і конкретним підприємцям. По-перше Наталя Яресько, директор американського інвестиційного фонду WNISEF, підкреслила нагальну потребу у провадженні законності у бізнесі, бо “добрі закони” не виконуються. На щастя, WNISEF за день до конференції виграв у Нью Йорку суд з українською компанією “Олейна”, одним з клієнтів, що не хотіли віддавати WNISEF кредити ( в даному випадку в півтора мільйона доларів). По-друге, потребу у введенні нової податкової системи, на яку всі - американці і українці - чекають. По-третє згадали корупцію, яку всі хочуть викорінити. В-четверте, говорили про інтелектуальну власність, від захисту якої виграють і українці, і американці. В-п”яте, від декого з української сторони пролунав заклик замінити мільйони американської допомоги на більшу відкритість американських ринків для українського бізнеса. Насамкінець, американські доповідачі буквально вговорювали українському Уряду про необхідність диверсифікувати постачання енергетичних ресурсів. Так, Л. Екімофф, старший економіст Депертаменту енергетики США, підкреслила, що зараз вся світова інфраструктура сприяє диверсифікації постачання енергоносіїв, і українська програма диверсифікації через провід Одеса-Броди просто приречена на успіх. У своїй енергійній промові колишній торговий аташе США в Україні А. Бігун пообіцяв всіляку технічну підтримку програмам України по диверсифікації з боку Департамента торгівлі США.


Дороговкази в майбутнє

За два дні інтенсивних доповідей і спілкування на перекурах, здається, учасники отримали досить приводів для роздумів. Хоча малювання майбутніх сценаріїв не відбулося, у доповідях і приватних розмовах відчувалась велика впевненість і українців, і американців, у перемозі коаліції “Наша Україна” на виборах 2002 року. За словами одного з трьох американських послів в Україні присутніх на конференції, “українці мають домовитись, бо, у будь якому випадку, їм всім жити разом”. Американці зі свого боку хотіли б посприяти такому консенсусу. Так, конгресмен Шефер, один з учасників Комітету Конгреса США по Україні, запропонував провести діалог-навчання для українських політиків, урядовців і просто олігархів по ефективному і безболісному спілкуванню з опозицією.

Оскільки більшість учасників володіла англійською, перекладачі з “Голосу Америки” могли не дуже турбуватися (але в більшості випадків переклад робився надзвичайно якісно). Маємо надію, що і представники американського уряду на сьогодні вже навчились читати риторику уряду українського. Дай Бог, щоби українські гості Вашінгтону ще більше наблизилися до розуміння стратегій, від яких виграють як українські платники податків, так і американська сторона.

додано: 07-11-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1005159889.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua