першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Анатолій ІВАНЮЧЕНКО: "Чи ви хлопці пили, чи у карти грали ...

додано: 15-12-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1008368674.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Протягом десяти післяреферендумних років мене не полишає відчуття якогось летаргічного сну, в якому перебувають наші національно-демократичні партії та їхні керманичі.

Загальмованість розумових реакцій, повна відсутність дій на випередження, панічний страх позбавлення теплого депутатського, держслужбового кріселка призводять до того, що провідники української нації завше не встигають.

Запізнюються навіть зі словами – надрішучими заявами. Про дії вже й не мріється. Крим, СНД, роззброєння, Севастополь, флот, борги СРСР, кордон, приватизація, вилучення “національності” з паспортів, волковський референдум за народною ініціативою…Тепер до сумного (дуже неповного) переліку досягнень “рабів, підножок, грязі Москви” за Т.Шевченком додався й перший поки що в незалежній Україні перепис населення.

Хто позбавив можливості багаторічних народних депутатів – професійних українців через власні законодавчі повноваження змінити редакцію запитань перепису стосовно рідної та іншої мов, “вільного” володіння, етнічного походження тощо? Що заважало “Просвіті”, іншим українським НДО та партіям вести бодай якусь роз’яснювальну роботу до початку перепису? Хто перешкоджав націонал-демократам просувати власних безробітних активістів до кола осіб, що будуть переписувати населення в південному та східному регіонах України? Адже й школяреві зрозуміло: формулювання питань про вільне володіння українською мовою (в нашій державі нею вільно не володіє навіть президент, не кажучи вже про генерального прокурора, головного міліціонера, старшого митаря, десятків губернаторів та мерів), про володіння іншою мовою (замість “мовами”) розроблялось кваліфікованими аналітиками. І не лише з “матері городів руських”, а й з російських центрів стратегічних досліджень. Мета переписування зрозуміла – отримати докази того, що більшість населення України ВІЛЬНО не володіє українською мовою, водночас абсолютна більшість опитаних володіє російською мовою. Про майбутній висновок вже зараз можна прочитати в різноманітних інтерв’ю нашого державного, але не офіційного президента Л. Кучми. “Російська мова повинна бути офіційною поряд з державною українською”. Роздвоєння особистості незабаром охопить всю Україну. Державний прапор один, офіційний – інший. Два бюджети – державний та офіційний, два кордони, два законодавства, дві грошові одиниці, дві столиці, зрештою, два президенти. Перепис населення України – лише один з елементів безупинної антиукраїнської політики. Наведу власний, миколаївський приклад. Гадаю, він не відрізнятиметься від сотень тисяч харківських, донецьких чи луганських випадків.

У перший день перепису мого молодшого сина (окрім нього, нікого не було вдома) допитувала переписувачка, котра не володіє українською. Його відповіді вона записувала в якісь папірці “на колінах”. Певно, щоб не зіпсувати бланки, користувалась чернеткою. Почувши, що моя дружина народилась в Миколаєві, опитувальниця вирішила записати її етнічною росіянкою. Синові довелося пояснити переписувачці, що ні в родині його тата, ані в сім’ї мами щонайменше останні п’ять поколінь не було росіян. Тоді належним чином проінструктована пані вирішила записати росіянином сина. У відповідь 17-річний юнак щиро здивувався: “Якщо тато і мама є українцями, то яким чином я можу стати росіянином? Звісно ж я українець”. Затим переписувачка наполегливо допитувалась, чи дійсно наша родина вільно володіє українською мовою, чи справді ця мова є нашою рідною, чи користуємось ми українською в Миколаєві, чи володіємо російською як другою мовою. На всі запитання, два з яких не передбачені “опитувальником”, син відповів ствердно. Завтра я з’ясую, які відповіді офіційно зафіксовано стосовно нашої родини. А скільки українців Миколаєва через різноманітні обставини не зроблять аналогічної перевірки?

Пригадую, як 12 років тому, змагаючись проти відновлення у Миколаєві українських шкіл, місцева партноменклатура посилалась на перепис 1989 року. Згідно з опитуванням, у Миколаєві мешкало лише 62% етнічних українців. Усі вони володіли російською мовою, попри невисокий рівень освіти. Адже за кількістю осіб з вищою освітою на 1000 опитаних, миколаївські українці посідали 5 місце після євреїв, росіян, білорусів, болгарів. Тодішні українофоби (вони сьогодні держслужбовці, які присягнули на вірність українському народові і досі не залишають власних високих посад) підсумки перепису використовували як головний власний аргумент. Чому потрібно відроджувати українську мову, якщо всі володіють російською?! Спочатку вам дозволити мову, а потім ви забажаєте самостійної України. Упродовж 10-річчя формальної незалежності України війна проти будь-якого вияву українства не припинялась ані на мить. Змінювались, залежно від ситуації, лише методи та форми боротьби. Через податкову систему знищено українські: книгу, газету, касету, CD. За допомогою кадрової політики патріотам блокують доступ до держслужби. Мрія про українську Україну залишається лише мрією для ветеранів ОУН – УПА, політв’язнів, котрі за незалежність віддавали найдорожче. Тепер для атаки на українство обрали нову-стару зброю, що зветься переписом населення. Якщо не будемо діяти нині, завтра прокинемось в іншій державі. Байдуже, на яке ймення вона офіційно чи державно буде відгукуватись.

додано: 15-12-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1008368674.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua