першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Леонід КОВАЛЬЧУК: Телефонна розмова крізь грати.

додано: 15-12-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1008374101.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Ексклюзив

14-го грудня трапилася суперунікальна для вітчизняної журналістики та “рідноукраїнської” тюремної системи (про радянські аналоги тут навіть не йдеться) подія – незалежні журналісти змогли поспілкуватися по телефону із політв’язнем , що відбуває покарання в одній із зон Вінницької області. Заступник головного редактора газети “Самостійна Україна” <b>Ігор Пилипчук</b> та редактор інтернет-видання “Майдан.Україна без Кучми” <b>Михайло Свистович</b> отримали можливість провести півгодинну телефонну розмову із в’язнем кучмівського антинародного режиму, правозахисником Леонідом Ковальчуком.
Стенограма самої розмови, із незначними скороченнями, наводиться нижче.

<b>Ігор Пилипчук</b>: Пане Леоніде, ми вчора були у Василькові, говорили з людьми, які зараз там проводять свою акцію –голодування. Одне з головних їхніх гасел – це Ваше визволення.

<b>Леонід Ковальчук</b>: Ця акція є логічним продовженням протистояння, яке було започатковане в часі так званих виборів Васильківського міського голови і сумнозвісного президентського указу. Я глибоко схвильований мужністю цих людей, які в такий холод свої громадянські, політичні і духовні права ставлять вище ілюзорних життєвих вигод в теплих квартирах.

Схожі акції були минулого року, але відмінність дуже велика. Справа в тому, що васильківчани мають не обезличеного ворога, а абсолютно конкретного в особі абсолютно конкретних посадових осіб виконавчої і законодавчої влади, маріонеткового самопризначеного чи спільнопризначеного міського голову і не хочуть з цим миритися.

<b>Ігор Пилипчук</b>: Пане Леоніде, будь-ласка, прізвища Ви можете сказати?

<b>Леонід Ковальчук</b>: Так я уточнюю цю персоніфікацію. Губернатора Київської області Анатолія Засуху, якого свого часу народний депутат України Михайло Ратушний з трибуни Верховної Ради абсолютно офіційно депутатським повідомленням звинуватив у причетності до замовного вбивства мого земляка Володимира Рожкова. Йдеться про народного депутата Тетяну Засуху, яка стала народним депутатом юридично вкрай сумнівним шляхом, і моє оскарження виборів 1998 року досі не розглянуто, хоча воно було подане в повній відповідності з законом і до Центральної виборчої комісії і до місцевих виборчих комісій. Це так званий мер Василькова Ліхачов, за якого ніколи не голосував жоден васильківчанин. Це такі посадові особи васильківської міліції як Вершняк (тепер це посадова особа Київського обласного управління міліції). Це такий список з дванадцяти міліціянтів, які влаштовували погроми проти народних депутатів Віталія Шевченка, Євгена Жовтяка, Наталії Вітренко, Володимира Марченка, Анатолія Матвієнка, Анатолія Єрмака, коли ті намагались створити бодай якийсь депутатський контроль над цим дійством, яке звалось виборами.
І міжнародні спостерігачі зі Сполучених Штатів родина П’юр теж зазнали утисків. Це врешті решт керівники податкових служб васильківщини, які вибірково тероризували окремих підприємців. Я маю таких прикладів більше двох десятків. Найяскравіший – це погрози на адресу адміністрації та трудового колективу Саливонківського цукрового заводу., на адресу голови наглядової ради Акціонерного товариства “Саливонківський цукровий завод” Петра Порошенка і такої структури як ”Укрпромінвест”, яка інвестувала дуже великі кошти, щоб викупити контрольний пакет акцій, але була змушена з ним розпрощатися.

Я можу додати, що рецидиви цього “засушиного” тоталітаризму розповзлись по Україні, як неодноразово вказував голова Полтавської обласної організації Українського народного руху пан Олександр Кулик.

Оці хворобливі міазми беззаконня і турбот про надування власних кишень сумнівним шляхом рано чи пізно приводять до такого опору. Найсвіжіший приклад – це кадрові зміни в керівництві об’єкту “Укриття”, коли навіть президент заявляв про недопустимість таких фінансових дій, які проводилися там. А Чорнобильська атомна станція знаходиться в Київській області. Очевидно, родинний клан Засух специфічно вважає її за свою приватну власність.

<b>Ігор Пилипчук</b>: Пане Леоніде, з яких джерел Ви зараз отримуєте інформацію?

<b>Леонід Ковальчук</b>: Маю можливість вряди-годи слухати радіо “Свобода”, дуже вдячний пані Людмилі Волошиній (заступник голови секретаріату УРП) за те, що надсилала пресу.

<b>Ігор Пилипчук</b>: Як Ви почуваєтеся там?

Леонід Ковальчук: Не зовсім добре. Після шести голодувань маю дуже серйозні проблеми зі здоров’ям…

<b>Ігор Пилипчук</b>: А яке ставлення адміністрації до Вас?

<b>Леонід Ковальчук</b>: Стівлення адміністрації абсолютно толерантне. Я вдячний медичному персоналу медсанчастини, який створює мені не зовсім каторжанські умови. Все таки є можливість лікуватися.

<b>Ігор Пилипчук</b>: У Вас не складається враження, що Ваша справа з точки зору влади – безнадійна? Що її лише хочуть перетягти за вибори?

<b>Леонід Ковальчук</b>: Мені стало відомо сьогодні, що Верховний суд України таки призначив розгляд за касаційними поданнями (мені тільки невідомо за чиїми, бо їх було понад десяток) на 20 грудня цього року. І, очевидно, є всі перспективи закінчити розгляд до початку виборчої кампанії. Безперечно, це є досить довільне припущення.

З’їзд Українського народного руху назвав мене в числі тих кандидатів, які мають балотуватися по мажоритарних округах, тобто, я не відмовляюсь балотуватися по своєму рідному васильківському виборчому округу, бо я мушу, так би мовити, понести цю моральну спокуту перед тими васильківчанами, які ризикували і сьогодні ризикують своїм здоров’ям, своїм добробутом, вимагаючи собі української України і законної влади.

<b>Михайло Свистович</b>: Пане Леоніде, вітаю Вас.

<b>Леонід Ковальчук</b>: Вітаю, пане Михайле.

<b>Михайло Свистович</b>: Ви мабуть знаєте, що Засуха зараз одночасно обіймає посади голови Київської облдержадміністрації та Київської обласної ради, що суперечить Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”. Але нещодавно Конституційний суд визнав неконституційним положення цього Закону, яке забороняє сумісництво. Як Ви це прокоментуєте? Чи вважаєте Ви незалежним наш Конституційний суд?

<b>Леонід Ковальчук</b>: Для цієї публіки не існує ні незалежних конституційних судів, ні інших законів. Коли не генеральна прокуратура, а губернатор призначає прокурорів, коли з 25 голів районних адміністрацій Київщини 18 було призначено розпорядженням Засухи, а не указом президента як це встановлено законом і Конституцією. Так що, як кажуть англійці, no comment, або, як каже братва на зоні, “бєспрєдєл”.

<b>Михайло Свистович</b>: Хочу Вам повідомити, що 10-11 грудня ми проводили на майдані Незалежності акцію “Практичні заняття з прав людини”. Ми вийшли з вимогами звільнення всіх політв’язнів, поставили намети біля пам’ятника Незалежності, мітингували, роздавали листівки. Там було і Ваше прізвище. Нас знесла міліція, шість чоловік затримали, але вже випустили. Завтра ми знову збираємось вийти на Майдан. Ми передаватимемо звіт з “Практичних занять з прав людини” до українських та міжнародних правозахисних організацій, в тому числі й до моніторингового комітету Ради Європи. Що Ви хочете передати?

<b>Леонід Ковальчук</b>: Я трішки з телебачення і з передачі “Українського всесвітнього радіо” знайомий з тим, що відбулась така акція. І мені відомо, що називалось моє прізвище, Сергія Іванченка, членів УНА-УНСО і Фельдмана. Я хочу звернути увагу громадськості, що ще в серпні цього року групою політв’язнів було створено таку координаційну раду, об’єднання, громадянську ініціативу (мені важко це назвати конкретно) українських політв’язнів “Українська хартія – 24”. Цю хартію підписали окрім мене такі політв’язні як Ростислав Литвин, син Славної пам’яті Юрія Литвина, який був в ув’язненні разом зі мною, Ярослав Годунок, член Українського народного руху, Леонід Чубук, громадський активіст з Дніпропетровська, який пройшов і психушки, і тюрми, і дніпропетровське СІЗО, і київське, Олесь Вахній, який зараз перебуває в таборі в Черкасах, Ількуч Мартіашвілі, грузинський діяч, якого незаконно утримували в Україні для того, щоб пояснити його нібито незаконне перебування нібито за фальшивими паспортами перебування в Україні, Наталка Нємчинова, мабуть найяскравіше дівча з українського опору з гурту “Самостійна Україна” та інші політв’язні. Наскільки мені відомо свої підписи (у всякому разі я до них звертався особисто) мали поставити і Сергій Іванченко, і адвокат Салов, і всі активісти УНА-УНСО на чолі з Андрієм Шкілем, Юлія Тимошенко, Олександр Тимошенко, Фальківський, чернігівські “грибники” (то була відверта провокація спецслужб, а не якась там спроба державного перевороту).

<b>Михайло Свистович</b>: Ми обов’язково передамо і до правозахисних організацій, і до Ради Європи інформацію про створення “Української хартії – 24”.

<b>Жіночий голос, що вривається в розмову</b>: Закінчуйте.

<b>Ігор Пилипчук (скоромовкою)</b>: Пане Леоніде, чи є на Вашу думку там, де Ви знаходитесь, якісь конкретні порушення прав людини, зокрема в’язнів, навіть не політв’язнів?

<b>Леонід Ковальчук</b>: Я мушу зазначити, що тут знаходиться 800 в’язнів. У зв’язку з прийняттям нового Кримінального кодексу має відбуватися приведення вироків у відповідність з новим законом. Я спробував тут ініціювати якісь…

<b>Жіночий голос, що вривається в розмову</b>: Ви кінчаєте, чи ні, бо я виключаю? Я не можу чекати по півчаса каждого,

<i>Розмова обривається</i>.

додано: 15-12-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1008374101.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua