першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Ігор Іванніков: Остання полеміка Резидента.

додано: 11-01-2002 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1010773869.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Аналітична служба МОО КВУ, Миколаївська обл. (www.polit.com.ua)

Подейкують, що збудована за прикладом російського “Медведя” українська “Тундра” хоче повторити ще один приклад москалів: знищити олігархів руками олігархів — Гусинського за допомогою Березовського, а того за допомогою Чубайса, Потаніна та Вяхірева, а Вяхірєва… дивись першій крок.

Але не треба попадати у роль рака, що сує свою клешню туди, куди кінь ставить копито. В. Путін має як інтелектуальні ресурси, так: золото-валютні резерви, діаманти, газ, нафту, поліметали, ФСБ та збройні сили з досвідом війни у Чечні та Таджикістані. А що має уряд України?

І ось з дуже слабкими резервами вмільців з розпорошеного “доркачатами” СБУ та збройними силами, де генералам треба давати лише “рогатку с предохранителем” у вигляді тризуба, щоб не гралися ракетами і не платили гроші родичам загиблих ізраїльтян та росіян зі збитого ними літака. Та і олігархів набагато менше, ніж у Росії. Ім. набагато легше домовитися.

А що може відбутися, коли часом домовлятися хоча б Г. Р. Суркіс та Р. Л. Ахметов? Виникає небезпека протистояння бюрократів та олігархів. А тоді саме бюрократія може опинитися у цуцвангу. Хто зробить хід, той програє партію у шахи.

Грізний володар СРСР старий С. Джугашвили у 1951 році вирішив позбутися своїх олігархів — усяких там Когановичей, Хрущових, Маленкових та Берій. А вони йому підкинули справу “лікарів–отруйників”. Бо знали все про те, якими засобами проводиться кривава політика тирана.

Тиран вмер, а можновладці розібралися між собою. Україна довгий час коливалася навколо олігархічної республіки та неспадкоємної монархії в усіх своїх спробах обладнати державний устрій. Короткочасні спроби жити за канонами демократії були лише схожі на невеличкі промені з суцільного поля хмар. І ось тепер народ України знов чекає: хто переможе — бюрократи з “Тундри”, чи олігархи з СДПУ (о). Хтось чекає з захватом, а хто с пересторогою.

Помилка режисера, який спланував падіння В. Медведчука, поновлення слідства над сином Л. Кравчука по справі АСК “Бласко”, відтягуванню адмінресурсу на бік блоку “За ЄдУ” у тому, що він зірвав стоп-кран саме 13 грудня.

Коли б це сталося, наприклад, 10 січня, то СДПУ (о) опинилася би у пастці: орієнтована на адмінресурс та підтримку Президента у питанні референдуму про двопалатну Верховну раду і скорочення числа нардепів партія не спромоглася швидко змінити напрямок дії і почала б розпадатися. Рядові члени СДПУ (о) не згодні з підтримкою уряду керівництвом партії, але вони і не готові до конфронтації їхнього лідера з Президентом у питанні про суто пропорційну систему виборів, з якою ніяк не хоче погодитись Президент.

Ось на Миколаївщині облдержадміністрації допомагала СДПУ (о), а її актив, у свою чергу допомагав облдержадміністрації, а раптом партія залишилася без адмінресурсу. Дуже просто звести протистояння до спроб влади за допомогою “лівих” та “правих” приборкати “зажравшихся жлобів” скоробагатьок. “Мавр зробив свою справу” і може посунутися для інших, а Президент, мов Бонапарт, б’є білих, поки ті не почервоніють, а потім переходе бити червоних, поки ті не почнуть білити. Тоді усі будуть однакові — рожеві.

Влада і власність — це речі не завжди сумісні. Влада може існувати деякий час без власності, а власність без влади не існуватиме і доби. Але коли володар стає власником, чи навпаки, то досить швидко вони втрачають або перше, або друге, або і життя разом з владою та власністю. Набагато легше отримати ці якості, ніж втримати і зберегти їх.

Тому рівновага порушена 13 грудня звільнила руки В. Медведчуку та іншим власникам у спробах іншим шляхом почати примушувати владу стати відповідальною перед власністю. Це може бути вибори, а може і ініціювання втручання з закордону. Це можуть бути легітимні форми боротьби, а можуть бути кримінальні засоби нейтралізації влади. Питання тільки у тому, як далеко зайде справа. Доведеться чекати інших олігархів, чи іншої влади. У Білорусії дрібних олігархів знищили і влада законсервувала себе. А що буде в Україні? А що зробить Росія? А що скажуть у Вашингтоні? А що подумає Соцінтерн?

Відповідь у багатьох випадках залежить від наявності волі до влади у бюрократів та у власників–олігархів. У кого більша воля — на того боці опиниться і доля. Це змагання не розуму, грошей, сили, це змагання волі. Зачекаємо перемоги того чи іншого напрямку подальшого розвитку держави та суспільства. Хто переможе — влада чи власність? Це трохи залежить і від виборця. Хоч трохи, а все ж залежить!

додано: 11-01-2002 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1010773869.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua