першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

О.Максим’як: Не тільки німці насміхаються над поляками!

додано: 20-01-2002 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1011546345.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Не тільки німці насміхаються над поляками!

Улюблена тема їхніх “комеді шоу”, причому щотижня можна побачити свіжий номер про польську проститутку, робітника, кишенькового злодія чи недотепу, що збирає все по звалищах. Аналогічно тема турків, таких забитих-презабитих і їx жінок замотаних хустками.

Французи дістають німців теж конкретно: німець, бош, шваб, з відсутнім поглядом, як наркоман, тупий до неможливого, часто в поєднанні із істеричністю.

За англійців та французів не має потреби розповідати - це вже з радянських часів можна було дізнатися з їхніх фільмів.

Для німця образ француза: тупий підвипивший селянин, який їсть смердючий сир і сачком ловить жаб.

Проте, германісти - австріяки, швейцарці та німці ніколи не глузують один з одного. Євреїв ніхто не зачіпає. Але на побутовому рівні це найпопулярніші анекдоти, але розказуються тихо, так, щоб часом єврей не почув і в суд не подав. Бо вони це моментально роблять, а вся преса піднімає такий хай, згадуються всі їхні муки, що їх ніхто не любить і що анекдот приведе до чергового винищення всіх євреїв.

Француз і німець, як показує італійця, то обов”язково, невмиваного, розхристаного з купою дітей і галасливою жінкою.

Мало не щотижня такі номери бачать мільйони глядачів. Звичайно нашому українському глядачеві без доброго знання мов та того, що називаємо ментальністю народу, взагалі важко второпати з чого вони сміються, тоді коли в нас би вже в писок дав, або війну почав. А як не дав чи не почав, то це предмет великого приниження народу, ганьби, бо всі є слабаки та нікчеми.

Порівнюючи те, що бачив в європейських країнах та згадуючи колишню “радянську дійсність”, бачу що причиною того цирку в Україні, навіть багатьох дописів в цій темі, є тільки культурне комуністичне виховання і продовження його традицій сьогодні. Цей “культурний” погляд на навколишній світ в колишньому Радянському Cоюзі один до одного співпадає з ментальністю єврейського народу (хоч і покладений на російську мову), який спостерігається і в Європі. Чи треба нагадувати, що актори театру і кіно, композитори і поети, артисти розважальної естради на відсотків 90 були за походженням євреї. Колись Шукшин, а тепер Євдокимов менш-більш відстоювали ту каплю російського менталітету. Багато акторів в такому тісному оточенні єврейського менталітету дуже швидко губили свою словянську самобутність.

Але сміятися потрібно було, тому були вибрані для биття сміхом чукчі, ари, хитрий нацюга-хохол. Робити з власної ініціативи якісь зауваження до національного характеру чи порівняння було строго заборонено. Сміятися можна було за вказівкою партії, решта все трактувалося як націоналізм, расизм та антисемітизм і т.п. Євреї зараз фактично дотримуються тої поведінки в цілому світі – будь які зауваги до них перетворюються в занудні розборки. Тому не дивно, що сучасна європейська культура просто їх ігнорує. Подібно, як тут вже на Форумі закликав ігнорувати п.Фарбований Лис: “не чіпайте єврейських тем, бо вже не один форум безславно закінчив своє функціонування”, але причиною безславного обвалу форумів є власне те, що багато дописувачів навіть не євреї за національністю, продовжують сповідувати культурні погляди і традиції колишньої тоталітарної системи. Все це, як пише п.Марі є не що інше, як рагулізм. Я розумію, що багато просто в це не повірять, що вони є рагулі, а не дядько з полтавського села чи вуйко з горів, який вперто говорить на своїй мові і добре знає свої національні корені.

Поляки.
В середині 80-х Львів був вщерть заповнений поляками. Рік від року приїжджало їх тільки в Львів від 1до 2 млн. Різні були – хтось купляв золото, але більшість звичайну маргарину чи горілку і платили доларами. Ми всі ненавиділи поляків до білого каління, їх на кожному кроці обкрадали – ніхто не розбирався, били, знущалися, часто чули про вбивсто поляків, міліція дерла з них гроші на кожному кроці, на кордонах стояли по тижню. Але вони їхали і їхали. Одного разу знайомий фізик попросив пустити сім”ю поляків переночувати – до нього приїхав хтось і не було місця.
Ну – ніколи, щоб я їх на поріг впустив!
Але він впросив, сказавши що вони добре заплатять. Коли я їх побачив, то мої всі негативи відпали. Молоде подружжя, років 35, вона в подертих панчохах, він в заштопаних шкарпетках, втомлені від цілоденного нипання по магазинах, від страху перед мною, аж трусяться. Посідали на самий краєчок стільців, нічого з моїх продуктів не взяли, навіть пальцем не зачепили. Я такого ще не бачив, хоч все на стіл поклав і просив. Проте, ми познайомилися і знайомі далі, хоч давно вже не бачилися. А їхня тяжка праця не пропала даром, вона Ґєня приватизувала універсам в Кракові, пройшовши всю кар'єру від простого продавця і ставши кєровніцув, він Стась придбав обладнання і робить ковбасу в свому великому будинку під Краковим. Був я в них в гостях, були і вони в мене ще кілька разів.

Хто тепер їздить в Польщу, або через, то має можливість побачити великі біґборди, писані українською мовою, які можна зустріти мало не до кордону з Чехією. Це до теми – чи чути українське слово в Польщі.

В Європі зараз пора карнавалів починається.
Пригадую, скоро років десять бачив сценічний номер на такому. В залі було кілька тисяч глядачів включно із земельним урядом та бургомістром на передніх рядах.
На сцені зображав актор італійця – високий, худий, по-нашому цибатий, штани на підтяжках і підтягнуті чи короткі на десять сантиметрів вище нормального, ширінка розстібнута, а звідти щось виглядало разом з полою сорочки. Актор говорив на італо-германському діалекті (може сам придумав таку говірку), так що зрозуміло було що він італієць і зрозуміло все що говорить глядачам. А розказував він про те, як в його готель приїхала відпочивати німецька родина. Потім вийшов на сцену конферансьє і почав його встидати , мовляв, Петруччіо, ти перед такою солідною публікою і навіть штанів не застібнув, а той починає все заправляти в штани. Всі плачуть до сліз, включно з міністрами, а мене образа давить за насмішку над італійцями: “От, думаю, сволочі-нацюги, нічого їх не навчило” - дається взнаки єврейська ментальність совєцької культури, я теж пройшов виховання в цій резервації.

Далі почав уважніше приглядатися і побачив, що регочуть всі поголовно один з одного і головне, обов'язково наголошують на національність і ніхто не робить жодної трагедії, бо це елемент виховання нації, яке виключає із свідомості пересічного громадянина поняття меншевартості. Це сприймається всіма європейськими народами, як само собою зрозуміла дія. Але на побутовому рівні ця тема слабо розвивається, в основному на сцені, як розважальний жанр.

Очевидно, похвали чекає власний народ, а чужі народи самі себе похвалять і зроблять це краще, ніж ми.

Якщо народ не сміється з інших народів та з себе, то це велика проблема і її треба виправляти, але якщо народ не дозволяє з себе посміятися і несприймає жодних зауважень від інших народів, то він є справді найтупіший народ, бо це виправити не можна.

додано: 20-01-2002 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1011546345.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua