першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Наталка Лебідь: УНА, як голуб, їсть з руки. Чиєї?

додано: 22-01-2002 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1011726012.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Українська Правда

Здається, пройшли ті часи, коли УНА-УНСО справедливо вважалася найбільш епатажною партією на українських теренах. Залишилось позаду все, що справляло незабутнє враження на сполоханого обивателя: хлопці в одностроях, смолоскипи і червоно-чорні знамена, марширування під спів натхненного унсовського гімну. Минулося!

А шкода, вельми шкода, бо втрачено цілий пласт своєрідної субкультури, автентичної героїки, всього того, що підсвідомо колисало думку про те, що й "на нашій Україні доленька наспіє".

Сьогодні ж, за відсутністю чинного лідера (бо Андрія Шкіля ще жоден легітимний з'їзд УНА від керма влади не відлучав), ця партія дедалі швидше котиться до перетворення на таке собі Товариство захисту прав споживачів.

Адже на черговому унсовського з'їзді новообране "триголове" керівництво (у складі голови партії Миколи Карпюка, голови політради Едуарда Коваленка, голови виконкому Юрія Тими) проголосило курс на економічне реформаторство. Такою є провідна думка передвиборчої програми УНА. Ніяких тобі "УНА – до влади, УНСО – до штурму!". Тільки економічні проблеми, народний добробут, незабезпечені верстви населення, соціальні гарантії і тому подібне.

А де ж суспільний виклик, де боротьба і з владою? Де завзяте унсовське "Ми хочемо все і негайно"? Шукайте деінде. Можливо, все це відсутнє тому, бо так бажає – як говорить солодкомовний Віктор Андрійович – наш Батько? Або хтось з татусевого оточення? Дехто заперечить, а чи не є наївним перебільшенням вбачати у внутрішньопартійних пертурбаціях далеко не наймасовішої і найвпливовішої політичної організації всесильну руку Банкової?

А як тоді інакше пояснити нечуваної зухвалості випадок, який стався під час останнього судового слухання у "справі 9 березня"? Один із відпущених на підписку про невиїзд підсудних, а саме – Микола Карпюк (проти якого, зауважимо, було висунуто чи не найтяжчі обвинувачення, що не завадило йому, однак, бути звільненим до вироку) на суд не з'явився.

Його адвокат Андрій Мамалига проінформував судейську колегію про хворобу свого підзахисного. Після чого один з суддів – Дмитро Валігура - наказав адвокатові пред'явити відповідну медичну довідку. Мамалига знайшов відмовку, пославшись на те, що довідка ще не оформлена належним чином. Валігура продовжував наполягати, аж поки суперечку не припинив головуючий на процесі Іван Волик. З його поведінки було зрозуміло, що він просить свого колегу Валігуру не мусувати більше цю тему.

Але це ще не кінець історії. Саме в той час, поки в кінотеатрі "Загреб" тривала суперечка між двома суддями і адвокатом, в Будинку кіно розпочав свою роботу з'їзд УНА-УНСО.

У ньому активну участь брав перший номер у партійному списку УНА - живий і здоровий, жвавий і бадьорий…Микола Карпюк. Отже, поки один зі звинувачених у скоєнні "особливо тяжкого злочину" (за твердженням прокуратури) грався собі у велику політику, в "Загребі" судове засідання у "справі 9 березня" було вкотре відкладено через відсутність на ньому підсудного Карпюка.

Де ще в світі, в якому найвіддаленішому і забутому Богом його куточку, в якому Банановому Маразмадорі могло статися так, що підсудний не тільки не з'явився на суд, але й безкарно (разом зі своїм захисником) обманув суддю?

Суддя чудово знає, що йому брешуть (чи не це він пояснював на вушко Валігурі, який "оказався не в курсі"?), а підсудний чудово знає, що ця брехня йому спокійнісінько зійде з рук. Суддя Волик, безумовно, заплющить очі на зірване з вини підсудного слухання справи, якщо буде твердо знати, що наказ прикинутися йому сплячою красунею надходить з таких захмарних висот, з якими в нашій країні більшість суддів не сперечається.

Утім, повернемося, як то кажуть французи, до наших баранів, тобто до унсовських партійних цабе (у яких невідомо звідки знайшлася кругленька сума на проведення з'їзду і реєстрацію кандидатів в ЦВК, і це при тому, що досі не знаходилося зайвої копійчини на передачу в'язням). На другому місці списку УНА – Едуард Коваленко, відомий тим, що на допиті в стінах СБУ заперечував свою близькість до цієї партії, обізнаність з її програмою, цілями та методами.

Однак, за півроку він став в УНА настільки незамінною людиною, що навіть посунув на третє місце Юрія Тиму – політика, який в УНА досить давно, а з 1994 по 1998 рік навіть обирався до парламенту від цієї партії. Номер четвертий – Олег Марчук, "темна конячка", номер п'ятий – ув'язнений Руслан Зайченко.

Андрія Шкіля в списках УНА немає. Він балотуватиметься по мажоритарному округу на Львівщині. Пригадується, як свого часу в розмові з авторкою цих рядків Едуард Коваленко мало не клявся, що всі перші місця виборчого списку партії вже "забито" за політв'язнями. До числа останніх він, мабуть, зарахував себе, Тиму та нікому не відомого, але однозначно далекого від в'язниці Олега Марчука.

Цікаво, що нове керівництво УНА постійно і нав'язливо підкреслює, що йтиме на вибори самостійно, що блокування з жодною політичною силою не потребує. Вибори УНА, безумовно, програє, але малесенький шматочок (десь піввідсотка-відсоток) електоральних голосів на себе відтягне. Відтягне у кого? Скоріше за все, у БЮТі, де знайшли місце носії праворадикальної ідеї – партії на кшталт УРП, УКРП тощо. Поле симпатиків цих партій і поле симпатиків УНА певною мірою перекриваються.

Отже, чи не задля цього задумувалась вся ця складна комбінація з оновленою УНА-УНСО, відпущеним на волю Карпюком, якому, здається, відведена роль троянського коня, сумнівною фігурою Коваленка тощо? Час покаже.

А поки що на думці майже гамлетовський дисонанс ("Ось два зображення – ось і ось. На цих портретах братів обличчя") між свіжими, доглянутими, відкормленими "побратимами" в'язнів, які засідають на з'їздах і тими шістнадцятьма "злочинцями", у яких добігає кінця перший тиждень голодування в стінах Лук'янівської тюрми.

Там в одній з камер знаходиться і пограбований до останньої нитки провідник УНА-УНСО Андрій Шкіль (в нього, так само, як і в інших, при переїзді з СІЗО СБУ до Лук'янівки відібрали абсолютно всі речі, включаючи предмети гігієни – вживану зубну щітку, пасту, мило тощо).

Знаходиться серед кримінальних злочинців, яких в його камері, розрахованій на три особи, – восьмеро. І хоча навряд чи Шкіль матиме тепер можливість отримувати від рідних газетні публікації на свою підтримку, хочеться вірити, що почує він якимсь дивом це слово, звернене до нього: Андрію, тримайся!

додано: 22-01-2002 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1011726012.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua