першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Віталій ЧЕРНОІВАНЕНКО,: ЛИЦАР УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ/ Натхненник українства Юрій Липа

додано: 08-02-2002 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1013154242.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

І. Він був знищений НКВД за те, що як лікар рятував від смерти вояків УПА
Історія знає чимало українських лицарських династій? Старицькі, Косачі, Кандиби, Вороні. Ось у такій сім’ї в Одесі 5 травня 1900 року народився Юрій Липа. Від свого батька, відомого прозаїка й поета, лікаря, активного громадського діяча, одного із засновників Братства Тарасівців Івана Липи Юрій успадкував не лише захоплення медициною, а й любов до рідної мови, жагу літературної творчости, захоплення українською геополітикою і доктриною.
У духовному мікрокліматі родини й закладалися підвалини національної самосвідомости Юрія, майбутнього учасника українських визвольних змагань 1917-1921 років.
Після крутих воєнних доріг Ю.Липа опинився в еміграції. Там закінчив медичний факультет Познанського університету, виконував обов’язки асистента на медичній катедрі Варшавського університету? був стипендіатом Лондонського університету, але недовго. У Галичині, поблизу Яворова – батьківщини його дружини, художниці Галини Захарясевич в с. Буків, і обірвалося коротке життя Ю.Липи. Як лікаря, що рятував від смерти вояків УПА, його 18 серпня 1944 р. замордували енкаведисти. Незадовго перед цим гестапівці у концтаборі Саксенгавзен знищили ще одного українського генія, поета Олега Ольжича.

ІІ. Липа-митець
Бездумність псів, що лижуть кість суху,
Нагороди притулком, Боже,
Вкажи брудним ропухам купи листя
І гайворонам їх колючі гнізда.
Ю.Липа
Юрій Липа – один із найяскравіших представників літературного ренесансу на вигнанні. Творча спадщина Ю.Липи нараховує близько 200 назв. Серед них найпомітнішим видається ?роман із ХVII століття? ˝Ęозаки в Московії? (1934) – про події часів Хмельниччини.
Ю.Липа – автор збірок новел ?Нотатник? (1937), ˝Đубан?, ˝Ęіннотник? (1946), автор збірок поезій ?Світлість? (1925), ˝Ńуворість? (1931), ˝Âірую? (1938).
В ?Нотатнику? змальовані постаті української національної революції з такою ?безпристрасністю?, що С.Гординський назвав її ?майже лікарською?, наголосивши на великій життєвій достовірності персонажів цієї книги.
Перша поетична збірка ?Світлість?, надрукована в таборі інтернованих вояків армії УНР у Калуші, засвідчила наявність генетичної лінії понтичного мислення з родоводом від ?Повчання? Мономаха й бароковости часів Івана Мазепи. Тому Євген Маланюк у своїй ?Книзі спостережень? наголошує такі визначальні ознаки поетичного стилю Ю.Липи?
? благородна ясність виразу?
? аскетична доцільність слова?
? динамічна ощадність речення.
Ю.Липа володів надзвичайно гострим чуттям сучасности, поєднаним із глибоким осмисленням драматичної долі свого народу. Тому його вірші часто були гнівними, коли йшлося про зневаження людських цінностей, як от у вірші ?Прокляття??
А тим, хто злочин тління розсівають,
Убійникам з’явись у гніві.
Указуючи путь, що безконечна, -
Хай з божевільним поглядом од жаху
Покинуть справедливу Батьківщину
І іншої довіку не знайдуть.

ІІІ. Липа-геополітик
Свої погляди Ю.Липа обґрунтовував у публіцистичних та наукових розвідках та ессеях (?Українська раса?, 1936; ˝Ďризначення України?, 1938, 1953; ˝×орноморська доктрина?, 1940; ˝Đозподіл Росії?, 1941…) їм притаманна незалежна позиція, патріотичні засади, особливі етичні настанови, гуманізм, пошуки гармонії національних та загальнолюдських цінностей.
Так Юрій Липа зазначав, що:
• Висунення міту української раси як найвищої цінности – це її цілі, свідоме очищення нації, зачислення її до низки великих націй Европи.
• Національна революція – це заклик до боротьби проти усьго того, що шкодить нації. Національна революція – це передусім закріплення українського ідеалізму у кутовий камінь будови.
• Чужинці ворожі та недбалі до української сили, це шкідливі гості, що непотрібні нам. В першу чергу необхідно очистити Україну від 5-6 мільйонів московитів, що є її паразитами… Це паразити, що звикли до панування над українцями.
• Хай мітла буде знаком нової революції! Очищуймо свою землю і кров!.. Все очистити? родину, працю, розвагу і лад гуртовий. На цьому стоїть сила нації! Тільки очищений нарід здатен панувати! Тільки очищення – дорога до панування!
• Яке панування нам потрібно? Панування не будь-яке, не для купки людей і не на кілька років, а панування на століття для усієї нації.
• Зміст української державності – зміст геополітичний. Україна – це південна динарська раса, яка від прадавна заселила басейни великих рік, що впадають у Чорне море.
• Опертя на Чорне море! – Клич українських державних інтересів. Чорноморська доктрина – запорука розвою нового європейського економічного та культурного центру… Отже, панування на Півдні і одночасно – міцна сторожа на Півночі!
• Коли держава гнобителя, хаосу і руйнування – Росія – зостанеться, то це означає? нема України – центру порядку, багатства і гідності… Знищення Росії – як центру національного розподілу земель над Волгою, Печорою і Білим морем – відповідно до їхнього національного і історичного змісту – це передумова сильної України.
• Коли пізніше окреслимо національні межі “рускіх”, то створиться держава, менше від української… Отже, національна Москва, але не наднаціональна потвора, яка прикривається то грецьким православієм, то жидівським інтернаціоналом.
• Не відокремлення України від Росії є нашою головною ідеєю, а знищення наднаціонального авторитету Росії у північних центрах і вкорінення цієї ідеї в українській столиці!
• Не може бути й мови про компроміси щодо сучасної російської державності. Єдиним рятунком для існування української державності є цілковите знищення російської великодержавності. Вільна Україна буде після звільнення Києва, а після знищення Москви як столиці російської наддержави.
· Великій ідеї панування повинні служити не тільки українці, але й чужинці, - і в першу чергу національно наближені до українців племена і народи.
· Щоб мати авторитет – треба мати силу! Необхідно постійно мобілізувати її до боротьби. Одним словом, треба бути якнайбільше мобільним і продуктивним.
· Земля для тих, хто її обробляв споконвіку і хто нині на ній працює. Але цього замало. Селу потрібна державна допомога. Селянську працю необхідно піднести до рівня найпочесніших серед почесних занять в Україні.
· Дух краси наказує одиниці завжди бути у добровільному зв’язку зх гуртом. Тому праця одиниці лише тоді вартість, коли вона сполучена із працею цілого гурту, із суспільством чи працею усієї нації...Бо колективна сила, що добре зорганізована і пущена в рух, - це широкий потужний вал, який на розлогих землях зруйнує чужі і створить свої шляхи панування.

Ці слова Ю.Липи, здається, є актуальними, як ніколи, саме в наш час.

Віталій ЧЕРНОІВАНЕНКО,

додано: 08-02-2002 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1013154242.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua