Майдан / Статті  

додано: 01-03-2002
Катерина Калитко: ПОЛЕ СОННИХ ТРОЯНД
www.kolega.kiev.ua

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1015004756.html

ПОЛЕ СОННИХ ТРОЯНД

У дитинстві я дуже любила казку про чарівника Смарагдового Міста (він же чарівник країни Оз). Так от, був там один момент, коли герої переходили через чудове поле, поросле дикими червоними маками. І могутній Лев на цьому полі мимоволі заснув (що загрожувало йому смертельною небезпекою), бо запах маків був снодійним. Правда, все закінчилося добре, але я не про це. Останнім часом життя дедалі більше нагадує мені епізод з цієї казки - несходиме виборче поле, а навколо самі червоні квіточки, щоправда, не маки, а троянди. Може, воно й непогано з огляду на всілякі весняні свята, але не завжди доречно. І на власні очі бачиш, як у так званого "обивателя" солодко і сонно заплющуються очі, а лице розпливається у щасливій посмішці при одному слові "соціал-демократія".

Запам’ятайте - ідеологічно правильні квіти розцвітають після дев’ятого лютого, особливо якщо це троянди, і якщо буяють вони в атмосфері всезагального захоплення успіхами європейських соціал-демократів та віри в соціал-демократичне майбутнє України. Варто зазначити, що PR дійсно непоганий, якщо він діє на масову свідомість так, що до імпровізованої трибунки в "Народній платформі" підходить дідусь, витягується майже "струнко", і майже дослівно чеканить рекламний ролик СДПУ(о), уповаючи на майбутнє благоденствіє держави. Ось вона, сила електронного слова! А тепер до справи.

В одному з останніх чисел "Дня" Віктор Медведчук публікує статтю "Ще раз про моральність в політиці", де дуже потерпає, що ніхто з опонентів чи однодумців не пристає до дискусії на таку гостро актуальну тему. Можна, звичайно, припустити, що всі колеги екс-віце-спікера абсолютно аморальні, тому й не хочуть починати розмови про це, щоб не послизнутися і не впасти рейтингом. Однак з такою ж мірою ймовірності можна припустити, що вони вважають аморальним самого Медведчука і тому не хочуть з ним зв’язуватись. Як повчала одна давня приказка: "Нєча на зєркало пєнять, колі рожа кріва".

Не впевнена, що зможу вдовольнити прагнення Віктора Медведчука з кимось подискутувати, але маю кілька ремарок на тему моралі та наближені до неї теми. Отже. В тому-таки "Дні" п.Медведчук відсилає читачів до свого особистого насилу усміхненого сайту, де він нещодавно розмістив статтю "Політика і мораль", на яку так ніхто і не відгукнувся. Проте, крім статті, там є ще багато цікавих матеріалів. Наприклад, Віктор Володимирович, передбачивши закиди щодо аморальності у свій-таки бік (як людина з не зовсім чистою совістю), намагається їх заздалегідь парирувати. І спростовує "Міфи про Медведчука" (напр., такі: Медведчук - олігарх, інструмент Президента, використовує адмінресурс, "здав" Стуса, тощо). Однак ці спростування нагадують скоріше відомий спосіб реагування на компліменти. Скажімо, коли жінці кажуть "Ви сьогодні дуже гарно виглядаєте", вона, як правило, відповідає:"Ой, та що ви, перестаньте, це ж неправда, у мене стільки роботи!" (варіанти - чоловік, діти, немає грошей, і т.п.). При цьому всі учасники розмови свідомі того, що вона не вірить в жодне слово з того, що говорить. Так і з лідером СДПУ(о). І його спростування-виправдання "міфів" про нього самого можна кваліфікувати лише як "міфи Медведчука про Медведчука". Бо не варто йому говорити про мораль в політиці і про те, що йому нічого приховувати від своїх виборців. Взяти хоча б його реакцію на книгу Дмитра Чобота "Нарцис". Зворушливий виступ на захист пам’яті батька.. У перший момент кожен, в кому є хоч трохи людського, співчутливо погоджується і засуджує наклепи. Але потім виникають сумніви. Багато сумнівів. Адже в книзі йдеться не тільки і не стільки про батька, скільки про інші, іноді малоприємні факти з біографії самого В.В.М. Ось і маємо - витіснення одного факту іншим, причому відверто на свою користь.

Тепер - про ідеологічні моменти. Всі знають, що публічна діяльність есдеків побудована на постійному педалюванні теми європейськості їхніх ідей. Мовляв, ми класичні соціал-демократи, Медведчук - успішний політик, а невдячні колеги не дають йому робити велику справу на користь Вітчизни, тим часом як по Європі переможною ходою крокує соціал-демократія. Благо, прискіпливий професіонал Микола Томенко нарешті підтвердив фактами: це зовсім не так, панове! Це лише хвороблива схильність українського с.-д. крила (причому тільки "об’єднаного") перебільшити заслуги навіть європейських колег, не кажучи вже про свої власні. Поки на телеекранах розквітає елегантна трояндочка під надтріснуту музичку зі старої музичної скриньки, СДПУ(о) займається лише власними іміджевими проектами. Тут маємо все - ненав’язливе загравання з профспілками (намагання підкріпити ділом декларовану ідеологічність), вимоги посадити на лаву підсудних учасників касетного скандалу (спроба відхреститися від пропрезидентського іміджу), і - найцікавіше - зміна іміджу самого лідера партії. Разючі зміни оформилися приблизно у час дебатів з Юлією Тимошенко на "Свободі". Краватка зникла, замість неї всі побачили ліберально розстібнутий комірець, а людиноненависницький вираз обличчя (варіант - усміхнений "оскал") змінила щира "українська" посмішка. Щоправда, цинізму однаково не приховаєш, хоч би який класний російський піарщик над твоїм іміджем не працював.

До речі, про імідж, який завжди крокує в парі з рейтингом. Есдеки виголошували, що після телевізійних дебатів з "Нашою Україною" та КПУ рейтинг їхній виросте мало не в три рази. Це - типове прагнення поставити себе в один ряд з політичними титанами, і собі здавшися схожим на них. Лише схожим, бо після прослуховування радіодебатів Віктора Медведчука з Юлією Тимошенко я не впевнена, що пан Віктор спроможеться "мочити"
(маю на увазі - політично) своїх конкурентів. Тоді легко пояснити й істеричні вигуки про відмову Віктора Ющенка дебатувати з Медведчуком. Насправді Ющенко не захотів переривати виборчий тур по Україні задля чергової спроби нав’язати йому "війну двох Вікторів", вигідну якраз Медведчукові. А час невмолимо йде, а рейтинг СДПУ(о) ніяк не потроюється. Щоправда, треба ще дочекатися якихось двох публічних заяв, які есдеки об’єднані збираються незабаром витягти зі своєї бездонної кишені. Подейкують, що після цього в недалекому українському майбутньому світитиме лише світло соціал-демократії. Проте є підстави вважати, що при будь-якому розкладі світитиме нам тільки моторошне світло посмішки Віктора Медведчука.

Оце вам емоції, спровоковані млявою статтею борця за моральність в українській політиці. Панове! Я закликаю вас хоча б інколи дискутувати з Віктором Медведчуком, аби йому не було так сумно наодинці зі своїми ідеологемами, які ніяк не вдається втілити в життя у цій "проклятій" країні. Святкуйте настання весни, даруйте коханим лише ідеологічно правильні квіти. А ще, коли є час і бажання, можете зайти сайт СДПУ(о) і взяти участь у конкурсі на кращу трояндочку. Пам’ятайте лише, що солодкий запах цих квітів сильніший за опіумний, і може приспати вас. Добре, якщо не назавжди.




Катерина Калитко
Інтернет-видання "Колєґа"
(www.kolega.kiev.ua)

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1015004756.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua