Майдан / Статті  

додано: 25-03-2002
технолог: Тендітна жінка проти пронизливого вітру

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1017089748.html

Тендітна жінка проти пронизливого вітру з льодяним дощем – таке видовище буває раз в житті і пам’ятатиметься все життя.

Я не є палким прихильником Юлії Тимошенко, знаючи її чесноти та її недоліки. Але це жінка, перед якою варто стати на коліно.

Я не збирався йти на зустріч з нею, але один з друзів, який балотується в депутати, попросив консультації, і в нього не було іншого часу, як перед зустріччю з Юлією Тимошенко.

Вона спізнилась на зустріч з виборцями тому що, як повідомили, в Запоріжжі обстріляно з автоматичної зброї автобус з її виборцями і вона мусила бути там.
Вона схудла, наполовину втратила голос тричі на день зустрічаючись з тисячами своїх прихильників і ворогів, але бадьора і свідома своєї долі. Долі, яку вона обрала, як вона каже, шість років тому.

За ці роки вона змінилась, стала відвертіша, відкритіша, але залишилась чарівною жінкою, якій подобаються закоханість, а часто і відверті лестощі членів її команди.

Часто вона вірить своїм емоціям, порадам своєї команди, але завжди з чоловічою відвагою відстоює те, в що вона вірить.

Далі було півторагодинне спілкування з натовпом, який стояв перед відкритою трибуною у міському парку рідного міста Юлі. Натовп стояв щільно, тому зсередини відчувалося тільки те, з якою силою вітер рве з рук парасольки. А ця змарніла, але чарівна тендітна жіночка стояла відкритою вітру та людям простоволоса, з вже легендарною косою, і навіть парасольку над нею відкрили майже через годину.

Я не вперше чую живі виступи політиків. Я чув їхні виступи і в міжвибочий час на різних заходах, я чув їхні виступи і у виборчих кампаніях. Практично всі вони пройшли перед нами за ці дванадцять років у різних куточках нашого міста.

Але це був ВИСТУП. Навіть не виступ, це була жива мова, проста і зрозуміла, у якій простими словами найяскравіше було змальовано, як і чому ми так жили і живемо, як і що ми можемо змінити, щоб жити нормальним життям і забути про політику та політиків. Бо нормальні політики створюють такі умови, в яких звичайна людина не думає про те, чим - навіть не завтра, а сьогодні нагодувати своїх дітей, не кажучи вже про те, що їх ще треба зігріти та одягнути.

Але промова не стосувалась тільки того, як живуть і як мусять жити українці, не маленькі, не пересічні, а ті українці, які тисячоліттями жили на нашій землі, які навчили людство хліборобству та іншим визначальним речам, геній яких яскраво сяяв частіше не в рідній країні, а поза її межами, але який визнавався і визнається в усьому світі.

Мова йшла і про наше сьогодення, на яке впливає злочинний режим, і про про наше майбутнє, яке ми можемо відбудувати тільки власним розумом.
Щодо президента і президентської влади: ненавидіти можна тільки ту особу, яка є особистістю. Тому якихось особистих почуттів у Юлі до нашого Гаранта немає, бо він настільки мізерний, що найчастіше є просто маріонеткою у тих сил, які розтягують Україну. Я не буду розширювати, які сили і як це роблять - про це вже йшлося.

Але не стоїть питання про зміну президентсько-парламентської республіки на парламентську (слухай уважно, Ося). Перехід до парламентської республіки, про який останнім часом заспівали прокучмістські сили, призведе не до посилення демократії, а, навпаки – до створення олігархократичного режиму. Тому головне зараз – законодавчо поставити під контроль народу президентську та виконавчу владу. Законодавчі проекти вже напрацьовані – потрібна законодавча воля для втілення цього в життя.

Мені здалася однією з найважливіших думок та, яка стосувалася землі.

Прийнятий цією ВР кодекс відкрив можливості скуповування нашого найбільшого багатства – землі, яка є власністю не тільки нині жиючих, але й прийдешніх поколінь. Але: вже зараз на Землі відчувається дефіцит їжі, через короткий час населення Землі подвоїться, але до того часу, Україна, спродавши свою землю, втратить можливість контролювати не тільки ціни на продовольство, але й не зможе контролювати його вивіз за кордон.

Справа не в тому, що такі погані інші держави – вони відстоюють свої національні інтереси, а от чи одстоюємо і чи зможемо одстоювати МИ свої національні інтереси?

І продається не просто земля, з землею переходять у власність і надра, які знаходяться під цією землею. А це взагалі не стільки власність всього українського народу – це власність і всих майбутніх поколінь, це ресурсна база самого існування та гарантія добробуту нашої країни.

Ця жінка свідома своєї долі і свідома історичної місії України.

МАЛЕНЬКА ТЕНДІТНА ЖІНКА СТОЇТЬ ПРОТИ ПРОНИЗЛИВОГО ХОЛОДНОГО ВІТРУ – ЧИ ЦЕ НЕ СИМВОЛ НАШОГО ЖИТТЯ?

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1017089748.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua