Майдан / Статті  

додано: 02-04-2002
Доктор Про: Нова система координат
форум

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1017768381.html

Дайджест повідомлень з форуму
автор: Доктор Про
<A Href="http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1017665191&first=1017766877&last=1017754311">http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1017665191&first=1017766877&last=1017754311</A>

Риторичне питання: чи не пора міняти людей, які формують в Росії напрямки відносин з Україною? Ті що зараз, оперують лише своїми особистими фантазіями, штучною реальністю, і впадають в істерику коли справжні події не відповідають їх побудовам. Наприклад, блок Ющенка якраз і виграв всупереч Глібу Павловському, з його фондом <b>не</b>ефективної політики і якраз тому, що Україна - не Росія.
Сублімація, що зараз відбувається у російських політтехнологів за допомогою "нової тези" про "розколоту Україну" може лише допомогти
покращити на деякий час їх душевний стан. Тому запрошуємо вас прийняти участь в дуже цікавому обговоренні пропозицій щодо Українсько-Російських відносин, на тлі результатів парламентських виборів.



<b>Тенденції:</b>


З огляду на існуючі тенденції (стан економіки, геополітику) єдиний нормальний вихід для Росії - "вступіть в саюз" - в Європу. Звичайно, це означатиме певні обмеження суверенітету, більше того, Росія в певному сенсі перетворюється "провінцію Європи" чи навіть "сировинний придаток", але тільки так можна говорити про виживання значної частини населення цієї країни - а, все-таки, люди і є найбільша цінність.
Ми (як гуманісти:-) повинні сприяти такому розвиткові подій, але це не означає смішну схему "в Європу с Расієй, а яшо нє, - то нє". Більше того, наш впевнений, без оглядки на Росію, рух до Європи якраз і стимулюватиме Росію рухатись в тому ж напрямку.




<b>Вибори:</b>

Загалом російську реакцію на результати виборів в Україні можна означити як істеричну.
Політологи несуть "полний брєд"(на зразок : "то, што оні побєділі, єто нє означаєть, што оні побєділі, а то, што оні проігралі") впереміжку з "ми так всьо і прєдполагалі" - хоча за цим цілком проглядується їх повна розгубленість.

Характерно, що така істерична реакція стає перманентним станом російської "еліти" : згадаймо, неадекватну реакцію на Олімпіаду, чи на присутність американців в Грузії...

До речі, виходячи з власного досвіду, реакція "простого народу" в Росії суттєво інша. "Еліта" ж живе у власному придуманому віртуальному світі і заходиться в епілетчиному припадку при зіткненні з реальністю. Стан, до речі, досить небезпечний - як для самої Росії, так і для оточуючого світу. Є певна надія на виковану в спецслужбах тверезість Путіна. Політологічне ж "окруженія" нада к чєртавай матєрі гнать "адназначна!".

Ну які, які загрози для Росії може в собі нести рафінований європеський інтелігент Ющенко? Та ніяких. Загроза може бути для всієї системи корупції, яка склалась на пострадянському просторі, бо для неї становить загрозу будь-яке оздоровлення і збільшення прозорості.

Характерно, що думка про "антиросійськість" "Нашої України" була буквально прозомбована в російських ЗМІ. Неначе у Росії мало реальних проблем (багато з яких становлять просто загрозу існуванню) - і треба створити ще одну проблему.

IMHO, саме такі дії Москви поступово переводять її з стану суб'єкта міжнародної політики в стан чисто об'єкта. Втрачаючи реальну систему координат Москва втрачає можливість впливати на події у світі. Звісно, вона буде пробувати, поки є сила ("сіла єсть - ума нє надо"), але результат її дій буде зовсім не такий, на які вона сподівалась.



<b>Нові координати відносин:</b>

Тим часом назріла нагальна потреба для нової системи координат і для українсько-російських відносин, і для всього пострадянського простору. На сьогодні вся російська політологічна (ну, майже вся) думка проявляє дивовижну творчу яловість. Вони не пропонують нічого нового і, з часом видається, що просто не здатні.
Отже, ми (Україна) маємо можливість (і навіть обов'язок) запровадити нову придатну систему координат. Причому, сам принцип побудови цієї системи координат має відрізнятись від московської якісно - а саме, враховувати інтереси і Росії (передусім населення) - в тій мірі, в якій нам досзволяють інтереси свої - тільки така система відносин може бути довгоживуча. Тільки я хочу бути правильно зрозумілим : Москва буквально нав'язала спосіб мислення, що "інтереси Росії" автоматично означають підлягання Київа Москві. Я ж маю на увазі повернутися до природніх і ясних понять, коли слова означають те, що вини називають.

Образно кажучи, ми повинні "нав'язати дружбу" Росії - виходячи з своїх - українських, європейських цінностей, а не нав'язаних нам "славянскіх", "євразійських", "комуністичних" і ще бозна яких. І Москва повинна чітко розуміти, що відходити від цих цінностей "непрілічно".

І ми не повинні поспішати, робити похапливих кроків. Ми повинні бути як китайці - вперто і методично робити свою справу. Час працює на нас.





<b>З ким співпрацювати в Росії.</b>

Давайте подивимось на те, як діала Москва що до України ( і деяких інших країн), кого вона підтримувала - і спробуємо вчинити навпаки, оскільки політику Москви не можна назвати успішною.

Передусім - Москва послуговувалась стереотипами.
Приклади : Ставка на комуністів і в Молдові (з наступним гучним провалом), і в Україні. По всякому : комуністи - це відпрацьований політичний матеріал, партія старперів, що не мають політичного майбутнього. Робити ставку на них - це завідомо прирікати себе проблеми в найближчому майбутньому.
Ще : ставка на "рускоязичний вопрос" в Україні. Оглушлива "перемога" "Руского блока" в Криму (набрав аж 4%) чітко свідчить - загалом люди уже розібрались, що до чого, і зовсім не бажають бути "п'ятою колоною" і сліпою орудою в чужих руках, які, до того ж, прямо орудують проти інтересів цих же людей.
Ще : ставка на "За Єду" - очевидний клон російського "Єдінства" в Україні.
Те, що спрацювало в Росії, зовсім не обов'язково спрацює в Україні, та видно, стереотип про "єдіний раздєльонний народ" ніяк не дає зрозуміти цієї, загалом-то, очевидної істини.

Отже, ми повинні відійти від стереотипів, і мати справу з тими, хто має реальну владу і реальні впливи в Росії.

На сьогодні це - Путін і пропрезиденська партія "Єдінство". Невідомо, яким боком повернеться рейтинг до них надалі, але зараз це - реальна сила з реальними вливами. І, звичайно, центральна фігура - Путін.

Звертають на себе увагу також кілька людей з його оточення, а саме - Касьянов (діючий прем'єр), міністр економіки Греф, віце-прем'єр Христенко,
зам. глави президентської адміністрації Козак, віце-прем'єр Матвієнко, причому останні двоє можуть надати(через своє виразне українське походження) тому ж Путіну неоцінимі послуги що до розуміння українського менталітету і настроїв в Україні, поскільки з цим, схоже, в Росії дуже великі проблеми.

Окрема тема - відносини з представниками великого російського бізнесу.
Це окрема цікава тема і тут потрібна спецільна ювелірна робота.

Що до інших потенційних партнерів, то ними також, після проходження вкрай необхідного курсу ліквідайції "безграмотності" що до України - можуть бути ті ж СПС і навіть комуністи ( за моїми спостереженнями, Зюганов значно краще уявляє собі реальну ситуацію в Україні, аніж той-таки Нємцов чи Хакамада) - власне, всі, хто так чи інакше перекриває електоральне поле Росії.

Ну і головне - вивести російську еліту і російське суспільство зі стану істерики. Погладити по щоці і сказати: "Ребята, никто не собирается кушать ваших младенцев и отбирать любимую балалайку. Нам было больно, когда нас морили миллионами голодом, убивали в застенках и высылали в Сибирь. Память о наших невинно убиенных жертвах священна для нас, и мы никогда этого не забудем. Но мы хотели бы, чтобы вы поняли нас и разделили наши чувства. И поняли то, что мы будем жить так, ка мы сами хотим. И вы живите так, как вы хотите сами."
Можливо, це треба повторити в різних варіаціях сотні тисяч раз - значить так і треба зробити. Ми маємо бути терплячими і неагресивними. Толерантними, але спокійно гордими(ну як Ющенко;-) - все-таки цього ми уже заслужили.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1017768381.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua