Майдан / Статті  

додано: 06-04-2002
БЮТі: Юлія і олігархи: погляд зсередини Уряду
www.tymoshenko.com.ua

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1018119174.html

Енергетичні реформи очима очевидця: як це було?

До нас у редакцію часто звертаються читачі з проханням розповісти про реформи Юлії Тимошенко в національній енергетиці. Розказати «людською мовою», оскільки всі ці «векселі», «боротьба з бартером і сурогатними розрахунками» та інші професійні словосполучення для людини простої й непосвяченої складні й незрозумілі.
Хоч і не без великих зусиль, але нам усе ж таки вдалося знайти людину, котра бачила, ЯК проводилися ці реформи…

Ми зустрілися з Миколою Єгоровичем - відповідальним працівником апарату Кабінету міністрів - у столичному кафе «Гетьман», що навпроти будівлі Національного банку України. Він погодився поговорити з нами, але з деяким збентеженням попросив не називати його прізвище («Я поважаю Юлію Володимирівну, але все ж мені б хотілося спокійно допрацювати до пенсії…»)
- Миколо Єгоровичу, роботу Юлії Тимошенко в Кабінеті міністрів наші й зарубіжні журналісти вже встигли охрестити «феноменом». А як вона потрапила до Кабміну, що змінилося з її приходом?
- Я працюю в апараті уряду більше 20 років, так що бачив багато і розповісти є про що. Але саме діяльність Тимошенко на посаді віце-прем'єра з енергетики уразила мене понад усе.
Саме її призначення вже було сенсацією, оскільки ми знали, що стосунки між Тимошенко і Кучмою, м'яко кажучи, натягнуті й не надто доброзичливі. І все-таки Віктору Ющенку якимось чином вдалося переконати президента взяти її в уряд. Гадаю, Ющенко розумів, що в Україні не було й немає людини, яка б розбиралася в енергетиці настільки добре, як Ю.Тимошенко. А потім - практично не було бажаючих зайняти цю явно провальну посаду. Судіть самі: на той час (зима 1999 - 2000 рр. - Ред.) національна енергетика перебувала в катастрофічному стані. Що ви хочете, якщо протягом десяти років енергетика була годівницею для тіньовиків і галузь систематично розвалювалася й гробилася. Коли Ю.Тимошенко прийшла у Кабмін, частота в мережі - постійно нижча за 50 Гц, а це фактично початок розвалу енергосистеми, що за масштабами катастрофи є порівнянним з аварією на Чорнобильській АЕС, обленерго практично припинили виплату «живих грошей», вугільні барони Донбасу взагалі влаштували собі «кримінальну автономію» в масштабах держави і жили «своїм життям», масово відключалися цілі міста від тепла і світла. До цього слід було б додати, що шахтарі й атомщики роками не отримували зарплату, на грані великого міжнародного скандалу перебувало питання про борги України перед Росією, і т. ін. Усі ми, в тому числі, признаюся, і я - були впевнені, що Ю.Тимошенко зламається протягом місяця і повернеться на роботу в парламент. Такий розрахунок був, імовірно, і в оточення Кучми. На неї хотіли списати всі борги й проблеми і відповідальність за очікуваний розвал енергосистеми. Ніхто не міг навіть уявити, що ця тендітна, маленька жінка вже до весни 2000 року всі проблеми виведе в русло реального рішення і фактично врятує економічну безпеку країни.
На те, що Ю.Тимошенко «зламається», сподівався і сам Кучма. Я знаю, що він чи не кожного дня спочатку телефонував Ю.Тимошенко, але не для того, щоб дізнатися, як проходять реформи в ПЕК (на той час Юлія Володимирівна ініціювала прийняття антикорупційної програми «Чиста енергія»), а щоб спитати, чи відмовилася вона від депутатського мандата. Я зараз думаю, що його справжньою метою і було позбавлення Ю.Тимошенко депутатського імунітету, аби розправитися з нею. Реформи його не цікавили…
- Ви згадали «Чисту енергію». У чому суть цієї програми?
- По Кабміну свого часу ходив такий дуже близький до життя анекдот. Після початку реформ Тимошенко до неї прийшов Григорій Суркіс і сказав: Юлю, я, мовляв, розумію, що треба провести реформи, там, перетворення всякі, але ми ж свої люди, ми що - не зможемо домовитися? А вона відповіла йому: Грицю, треба ділитися... - Я згоден. Із ким? - спитав Суркис. - З бюджетом, - відповіла Тимошенко.
Загалом, суть цієї програми, якщо говорити, як ви висловилися, людською мовою, дуже проста: обламати зуби Медведчуку, Суркісу, Пінчуку, Бакаю, донецькому клану й іншим олігархічним групам. Ці люди за час правління Кучми перетворилися на вампірів національної економіки. Вони висмоктували з економіки мільярди, і, передусім, з енергетики, завдяки тому, що контролювали приватизовані обленерго, що займалися збором грошей зі споживачів. І Ю.Тимошенко ухвалювала стосовно них «страшні» рішення. Я особисто був присутнім при тому, як Юлія Володимирівна підписала документ, яким умить позбавляла угруповання Медведчука - Суркіса як мінімум мільйона доларів. І таких рішень були сотні. Вона їх не боялася. До речі, саме після таких рішень, уже до вечора на екранах УТ-1 й «Інтера», як правило, з'являвся генпрокурор Потебенько або ж його заступник Обиход, які віщали про «злочини» Ю.Тимошенко п'ятирічної давності. А я потім тихо радів, коли Віктор Медведчук повідомляв у податковій декларації, що він є офіційним мільйонером, але в гривнях. Ми знали, що ще рік до того Медведчук був «справжнім», доларовим мільйонером. Ю.Тимошенко ж позбавила його цього статусу дуже швидко.
- Якщо судити з ваших слів, виходить, що всі звинувачення Ю.Тимошенко, висунені прокуратурою, не більш ніж помста олігархічних угруповань?
- Для мене це безперечно. Я знаю, що таке працювати в уряді. Коли людина приходить на відповідальну посаду, проти неї одразу ж, «за умовчанням», під будь-яким приводом порушуються справи. Це гачок, за допомогою якого можна контролювати будь-якого міністра, віце-прем'єра або ж і самого главу Кабінету. І Ю.Тимошенко саме тим і відрізняється від десятків і сотень інших урядових чиновників, що вона набралася мужності вирвати оті гачки, не піти на компроміс із корупцією.
- Чи можна визначити, скільки грошей вдалося вивести Ю.Тимошенко з тіньового сектора й спрямувати їх до бюджету?
- А це не є секретом. Я навіть у якомусь зарубіжному аналітичному виданні читав, що завдяки реформам Ю.Тимошенко з тіні було виведено більш десяти мільярдів гривень. Це ціна реформ Кабінету міністрів Ю.Тимошенко. В уряді всі чудово розуміли, що часу на роботу цій команді відпущено небагато. Надто вже великим був тиск із боку олігархів і президента. Аби відтягти відставку і врятувати курс реформ, треба було показати РЕЗУЛЬТАТИ реформ. Аби їх побачили не тільки фахівці, а й прості люди. І люди побачили ці результати. Бо ж саме з грошей, які Юлія Тимошенко вивела з тіні, саме з тіньових коштів, які вона забрала у криміналу, було виплачено заборгованість по пенсіях і зарплатах. Ю.Тимошенко врятувала Кабінет Ющенка і його політичну репутацію. Це не просто гучні слова, це - реальність.
- А як же бути зі звинуваченнями Ю.Тимошенко в тому, що вона сама була енергетичним олігархом?
- Розповім вам іще один анекдот: у чоловіка питають: чи правда, що Іванов виграв у лотерею «Волгу»? А той відповідає: Правда. Але, по-перше, не Іванов, а Сидоров, по-друге, не «Волгу», а десять рублів, по-третє, не в лотерею, а в карти, а по-четверте, не виграв, а програв…
Так от, мені здається, що критики Ю.Тимошенко, коли звинувачують її в олігархізмі й маніпулюють фактами, не просто щось плутають, а банально брешуть. Саме Ю.Тимошенко знищила олігархію в енергетиці як явище. І навіть сьогодні, через півтора року після її реформ, олігархи не можуть повністю оговтатися від такого удару.
- Як можна охарактеризувати стиль управління Ю.Тимошенко?
- Юлія Володимирівна - це антикризовий менеджер світового масштабу. Справжня «залізна леді». Вона приїжджала на роботу о 7.30 ранку, а йшла далеко по опівночі. Ми боялися, що вона не витримає такого скаженого темпу і просто впаде. Але, напевно, зовсім недаремно її називали єдиним чоловіком в уряді Ющенка. Я десь читав, що хтось із опонентів Ю.Тимошенко має намір оприлюднити розшифровки її розмов на нарадах з начальниками обленерго, з якими ніби Ю.Тимошенко спілкувалася за допомогою міцних чоловічих висловів. Я б не здивувався, почувши ці записи. Вона вміла говорити з ними їхньою ж мовою. Оскільки іншої мови вони розуміти не хотіли. Вони по-справжньому боялися Ю.Тимошенко. Я пам'ятаю, як найбільші й найгрізніші начальники раптово лягали на лікарняний, коли їх викликали до Юлії Володимирівни. У цьому, до речі, її відмінність і від Ющенка. Віктор Андрійович людина добра, але м'яка. Як тільки починалися які-небудь прикрощі, він також «почувався поганенько» й не виходив на роботу. Юлія Володимирівна всі удари переносила «на ногах»…
- Чим вас більше усього уразила Ю.Тимошенко?
- Поза всякими сумнівами, своєю сенсаційною поїздкою до Туркменістану. Щоб зрозуміти всю сміливість і рішучість Юлії Володимирівни, треба знати, що таке сучасний Схід. Сьогоднішній Туркменістан - це еталон класичного патріархату, де процвітає культ чоловіка, жінка там взагалі поза законом. Всі були упевнені, що могутній Туркменбаши просто не стане з нею зустрічатися, як не зустрічався до цього з жодною жінкою-політиком. Це нижче його гідності, не тому, що він такий ненависник жінок, а просто в них така етика й мораль.
Та вона не тільки переконала його зустрітися з нею (спочатку він погодився, аби тільки подивитися на Тимошенко як на якусь «дивину», що про неї багато чув), але ще й добилася безпрецедентних умов з постачання туркменського газу в Україну на виключно пільгових умовах і на 50 років.
…Це був шок. Особливо для Росії, яка таким чином втрачала монополію на газопоставки і можливості енергетичного шантажу України. І нам потім було нестерпно соромно, коли наш президент Леонід Кучма нівелював ці домовленості, поступився тискові Росії і зганьбив державу.
- Якби Юлія Тимошенко була менш рішучішою або ж більш компромісною, можливо, вона й досі була б віце-прем'єром з ПЕК?
- У неї була тисяча можливостей бути більш компромісною, але вона не хотіла примирення з президентом і олігархічними групами ціною згортання реформ. Напевно, все ж таки на щастя, а не на жаль. Вона не пішла на компроміс і за це втратила посаду й потрапила до в'язниці. Ви тільки вдумайтеся, своїми реформами вона щодня (!) позбавляла всю правлячу кліку мільйонів доларів. Чи могли вони їй це подарувати? Гадаю, навряд.
- Коли стало зрозуміло, що Ю.Тимошенко відправлять у відставку?
- Коли енергореформи вийшли на фінішну пряму і стало зрозуміло, що Ю.Тимошенко вже не зупинити, активізувалася прокуратура. Проти Ю.Тимошенко навідкривали кримінальних справ, ув'язнили її чоловіка. Кучма щодня викликав Ющенка і вимагав відставки Тимошенко. Сам він її чіпати не міг, бо увесь світ, що стежить за станом економіки в Україні, був просто в захопленні від реформ Юлії Володимирівни і її відставку розцінив би як настання реакції і згортання реформ.
Я взагалі не знаю, як вона витримала стільки знущань. Підлих і «вишуканих». Коли чоловіка Юлії Володимирівни посадили у в'язницю, тільки за те, що він, власне, був її чоловіком, невдовзі від президента на адресу Ю.Тимошенко прийшло запрошення на святкування Дня незалежності у Маріїнський палац. Там було написано: «Запрошуємо Вас і вашого ЧОЛОВІКА». А чоловік уже два тижні як був у СІЗО, і цього не могли не знати в адміністрації глави держави. Та це так, відступ від теми.
У президента остаточно здали нерви, коли Ю.Тимошенко оголосила війну вугільної мафії Донбасу, єдиній, досі не зачепленій реформами тіньовій зоні. Бо ж це була «чорна каса» українського політичного істеблішменту, остання скриня з великими грошима. Коли 9 січня 2001 року їй вдалося затвердити антикорупційну програму «Українське вугілля», до мене зателефонував мій друг з адміністрації президента і попросив попередити всіх наших, що Тимошенко «засудили». А вже за дві години з'явився указ Кучми про відставку Юлії Володимирівни.
- Ви шкодували про її відставку?
- Ми чудово розуміли, що це не просто відставка віце-прем'єра, а відставка всього Кабміну, поразка, згортання реформ. Боротися більше було нікому. По-справжньому команду Ющенка відправили у відставку не в квітні у Верховній Раді, а 9 січня - в день відставки Ю.Тимошенко.
У нас іще жевріла надія, що Ющенко буде битися за Тимошенко під загрозою власної відставки. Повірте, якщо б він тоді наполіг на своєму і не поставив свій підпис під указом про відставку Юлії Володимирівни, то увесь Кабмін демонстративно склав би свої повноваження, включно зі стенографістками й прибиральницями. І тоді б стало зрозуміло, що всі гучні слова президента Кучми про необхідність реформ - не більш ніж лицемірний фарс. Та Віктор Андрійович, на жаль, здався…
- Мені здається, ви занадто симпатизуєте Ю.Тимошенко, як для «людини зі сторони». Ви є політичним прихильником Юлії Володимирівни сьогодні?
- Я є прихильником своєї країни. І мені просто по-людському гірко, що в Англії за схожі реформи Маргарет Тетчер стала героєм країни, офіційно канонізованою легендою, а наша Юля потрапила до в’язниці й під прес репресивної системи. Залишається сподіватися, що час усе розставить по своїх місцях.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1018119174.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua