Майдан / Статті  

додано: 19-04-2002
Технолог: Пристрасна правда
форум майдану

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1019207146.html

Останніми днями на Майдані дивним чином перекликаються дві теми – тема Східної та Західної України та тема Голодомору 30-х років та сучасних аспектів.
Я не завжди встигаю перечитати всю доступну парерову пресу, навіть на улюблене ДТ не вистачає часу, так виходить, що більше інформації приходиться знаходити в Мережі.
Але сьогодні наштовхнувся на статтю у ДТ (див. нижче), яка й стала останньою краплею, після котрої кристалізувалися ці думки.
Шановні співгромадяни, перш ніж висувати якісь претензії Сходу України, ви задумувалися над попередньою історією наших країв?
В багатьох джерелах саме Схід та Центр України називаються Великою Україною. І саме на Велику Україну прийшлося стільки нищівних подій, які невідомо чи змогла б винести інша країна.
Як співали про білорусів – “каждий чєтвєртий із беларусов погіб на войнє”. І після уього ми не дивуємося, що у білорусів нема народної волі до свободи.
А що в нас? Те, що буде писатись далі, ні в якому разі не є виправданням того, що відбувалося та відбувається.

Навпаки – це шана величі Великої України, яка живе після того, що тут відбувалося.

Я не буду згадувати древню історію, коли Велике переселення народів, котрі потім склали основу сучасної Європи, зовсім немирним шляхом котилося нашою землею. Скажу єдине – досі в Великій Україні стоять глиняні хати під солом’яними стріхами, ні зовнішній вигляд, ні внутрішня побудова не змінилася з часів Трипілля.

Я хочу торкнутися останніх кількасот років, в які вклалися основні події, пов’язані з виборюванням своєї державності.
Народну волю до державності, маю надію, ніхто вже не буде заперечувати. Найяскравішим виразом цієї волі була Запорізька Січ, яка стояла на варті не тільки своєї волі, але й волі інших народів.
Найяскравішим виразником волі Січі був Іван Сірко (з Слобожанщини – чуєте, харків’яни і не тільки), руку якого як знак непереможності носили перед своїм військом козаки.
Волю народу зміг спрямувати Богдан Хмельницький, але що сталося далі?
Внаслідок угодницької політики зверхників, українська воля була втрачена, та наступила Велика Руїна, коли безлюдніли цілі краї.
А далі руйнування Січі, гноблення народу на протязі сотень років. І не просто гноблення, а цілеспрямована боротьба по знищенню історичної пам’яті, мови, коріння українського народу. І це все знову на Великій Україні.
Вдруге державність замайоріла над Україною на початку 20-го століття. І знову недолугість зверхників та втрата держави. І знову цілеспрямоване нищення українського народу. У якій державі знищували практично половину найбільш талановитого та працьовитого народу? А в нас було і розстріляне Відродження і Голодомор і розкуркулювання. А потім ще й Друга світова війна, де поклали наступне покоління. І знову винищення історичних коренів, мови.
І посеред цього смертельного вихору Велика Україна народила Тараса Шевченка, Григорія Сковороду (чуєте, харків’яни і не тільки), це наше зоряне небо з Чумацьким Шляхом покликало у Всесвіт Кондратюка та Корольова. Це Схід виховав В’ячеслава Чорновіла, Івана Сокульського, Левка Лук’яненка, багатьох інших сучасних борців. Врешті решт, прихильники Ющенка не забувають, що Слобожанщина народила і їхнього кумира.

То які претензії ми можемо мати до несвідомих людей, які століттями виживали на цій величній землі, які виховували дітей, які віддавали цих дітей великому світу. І ці діти були не останніми…
Колись у нас з НеДохтором була на Майдані плідна співпраця з семантики. Семантика – це власне основа мови, вона формує поняття.
Так от задумайтесь над самим словом “виховати”. Посеред степу, посеред ворогів дитину треба було не тільки народити, вигодувати, вивчити, а й, насамперед, в и х о в а т и…

Тому далі, якщо виникає бажання висловити претензії до несвідомих східняків з Великою України, згадайте спочатку, як і в яких умовах вони зберегли цю Велику Україну, скільки десятків мільйонів свідомих і несвідомих своїх життів вони поклали, живучи і продовжуючи жити тут.
І тоді вам стане зрозумілим їхнє вміння жити не зважаючи та не довіряючи владі, її представникам, та закликам зверхників, котрі так часто відрікались від своїх слів.

Не дай Боже цьому повторитись ще раз!!!
А без Великої України не буде взагалі України.
То думаймо, як за неї боротись.

А далі обіцяна стаття:

http://www.zn.kiev.ua/ie/show/389/34439/
ПРИСТРАСНА ПРАВДА РОБЕРТА КОНКВЕСТА

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1019207146.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua