Майдан / Статті  

додано: 17-06-2002
Євген Зелінський: Обтяжені непотрібним атомом

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1024317883.html

Ця стаття була написана півроку тому. Ніхто не брався її друкувати. Потім почалася передвиборча кампанія, під час якої навряд чи взагалі була хоч якась можливість спокійно обговорювати дійсно серйозні проблеми. Подаємо матеріал у тому вигляді, у якому він був півроку тому додавши лише постскриптум.


Cаме в ті дні, коли Кучма у Харкові вкотре намагався побрататися з Путіним, у холодному залі Київського Будинку вчителя зібралося близько сотні людей, переважно молоді та студентів. Молодіжний комітет національної безпеки за підтримки Зеленої партії України-XXI проводив народні слухання щодо доцільності добудови блоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС. Насправді ці слухання мали б називатися громадськими, але для цього, згідно із законом їх повинна була якщо й не проводити, то хоча б формально освятити київська міська адміністрація.

Остання чомусь цього дуже не хотіла, і тому подані ще влітку заявки залишила без відповіді. Отож законослухняні організатори щоб уникнути заборони слухань мусили перекваліфікувати їх з громадських на просто народні. Як годиться, персональні запрошення заздалегідь, були розіслані керівникам НАК "Енергоатом", Мінпаливенерго, Держкомітету з ядерного регулювання, членам відповідного парламентського комітету. Особливо чекали на "зеленкуватого" міністра екології, який, якщо вірити чуткам, колись, дуже давно, ще в доміністерський період десь у дуже вузькому колі, нібито висловлював обережний сумнів у доцільності цієї добудови. Не прийшов ніхто. На запитання, що завадило, чи не можна було надіслати хоча б більш-менш компетентних представників від організацій, бо ж тема важлива, відповідали: не прийшли і не надіслали, бо, увага, слухання "народні".

Усі були розчаровані, передовсім преса. Трохи допоміг єдиний представник з Хмельницької станції, який таки приїхав до Києва і зробив досить цікаву доповідь. До нього, як до єдиного наявного представника сторони-опонента мусили звертатися усі інші. Питання, аргументи, навіть звинувачення розраховані на тих панів, що дружно не прийшли, звалилися на вже сиву голову цього точно ні в чому не винного чоловіка. Питання без відповідей. На жаль нікому було навіть спробувати відповісти на питання, що прозвучали.

Питання "структурно-енергетичне": чому за умов надлишку так званих "базових" потужностей і , відповідно, гострого дефіциту маневрових, тобто тих, які можна вмикати на всю котушку тоді, коли це потрібно, і навпаки, вимикати, скажімо, вночі, планується добудова ще двох мільйонів суто "базових" кіловатт?

Питання економічне: чи не доцільніше вкладати гроші, у тому числі й іноземні кредити у вкрай потрібну модернізацію існуючих теплових станцій які? певною мірою? можуть виконувати роль маневрових потужностей, для яких у нас є власне вугілля і можливість виготовити майже все необхідне для такої модернізації на вітчизняних підприємствах?

Питання енергозбереження: Уявіть, що вам дають $800 (саме стільки коштує лише добудова 1 Квт встановленої потужності) і просять на ці гроші придумати і зробити щось таке, щоб за добу економило 17 кіловат-годин. Питається: яку частину цих грошей ви б змогли, чесно виконавши зазначену умову, покласти до власної кишені? А якщо взятися за справу серйозно?

Питання екології та ядерної безпеки: Якщо навіть не дослухатися до точки зору принципових противників власне ядерної енергетики, залишається дуже веселий факт: жоден з діючих в Україні ядерних блоків не має постійного дозволу на експлуатацію. Всі вони працюють на підставі лише тимчасових дозволів, як виняток, бо не можна ж їх зовсім зупинити. Чи буде кращим блок, що будується за проектом аж 1984 року? Чи не краще використати зайві гроші (якщо вони є) хоч на якесь поліпшення рівня безпеки вже діючих?

Питання юридичне: Виявляється, що на проекти будівництва чи добудови блоків досі немає висновків державної екологічної експертизи. Згідно діючого законодавства, таке будівництво є цілком незаконним, має бути негайно припинено із стягненням астрономічної суми штрафу. Крім того, на якій підставі нас усіх вже обклали "добудовчим" податком заклавши його у вигляді 10% надбавки до тарифів за електроенергію?

І нарешті - питання політичне: Кому вигідно? Чому незважаючи на викладені вище питання, на які немає раціональних відповідей, ці блоки прискореними темпами добудовують? Спроба відповіді на питання, що не мають відповіді. Рік чи навіть два тому парламент Німеччини прийняв закон, що забороняє будівництво нових АЕС на своїй території, а вже існуючі вимагає закрити протягом найближчих 15-20 років. Якщо це буде зроблено, Німеччина може мати суттєві проблеми з енергопостачанням. Програми енергозбереження та альтернативної енергетики за цей час не встигнуть повністю перекрити втрати потужностей. Додатково спалювати російський чи норвезький газ надто дорого навіть для Німеччини. Електроенергію пропонується імпортувати. Росія, яка всерйоз і надовго посадила на газову голку значну частину Західної та Східної Європи, Росія, яка була, є, і, мабуть ще довго буде переважно експортером енергоносіїв та сировини, Росія, для якої та ж Німеччина є найбільшим джерелом валютних надходжень, виходячи з пріоритету власних національних інтересів зайнялась розширенням свого експорту. У першу чергу - експорту електроенергії до платоспроможних європейських споживачів. По-друге, експорту ядерного палива та технологічного обладнання для АЕС. Оскільки прорватися з ядерним паливом на міцно окуповані французами та американцями західні ринки дуже важко, а з обладнанням для АЕС, через його невідповідність світовим стандартам безпеки, - просто неможливо, добудова у Хмельницькому та Рівному є унікальним шансом за добрі гроші збути той нікому вже у світі, крім, мабуть, Іраку, не потрібний непотріб, що досі захаращував російські склади.

А потім щороку свіже паливо за монопольною ціною. І відходи на переробку - теж за дуже окрему плату. І ремонти, і запчастини, і все це років на 30-40 якщо не більше. З експортом електрики ще простіше. Витрати на її транспортування хоча й суттєво менші, ніж при помпуванні газу, але закон Ома досі ніхто не скасував. Неможливо перенести газові родовища Ямалу кудись ближче до Карпат, але тільки дурень буде гнати електрику до Європи із Братська, Красноярська чи навіть Воронежа, якщо є можливість поставити станції значно ближче. І тому не дивно, що майже тріумфально пройшов виступ у бундестазі одного колишнього радянського розвідника (чи може шпигуна) що свого часу проходив службу в тій самій Німеччині.
Знаючи традиційні схильності обох тепер майже братніх країн слід запитати: проти кого дружите? І не дивно, що п.Шрьодер, єдиний з керівників країн Західної Європи не боячись забруднитися так учащає на чарку до Кучми. І кредити на добудову наввипередки пропонують. Росіяни - ті взагалі без усяких умов. І першу дозу, себто заправку ядерного палива майже безкоштовно, майже у подарунок - ну геть як наркоторговці свіженькому клієнту. Справді, немає нічого поганого у тому, що німці хочуть і можуть жити у теплі і при світлі, так само як і у тому, що Росія може і хоче їм те тепло і світло постачати. Якщо для цього їм потрібні газопроводи чи то через Україну, чи в обхід - будь ласка, але на взаємоприйнятних умовах.

Якщо Росії та Німеччині потрібні нові АЕС саме на терені України (набагато зручніше було б під колишнім Кенігсбергом) - можна обговорити і це питання. Але тоді <b>- світові стандарти безпеки, будівництво і утримання виключно коштом зацікавлених сторін, відповідна орендна плата, компенсація за забруднення довкілля і пристойний страховий фонд на випадок не дай Бог чого. Так, це вийде недешево. Значно дешевше домовитись із Кучмою, який за чарку і до чарки змусить своє "бидло", себто український народ, власним коштом вибудувати і утримувати те, що так потрібно дорогим, ой, надто дорогим друзям.
</b>


P.S. 29 березня шестеро громадян звернулися до Печерського місцевого суду міста Києва із позовом до Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" про поновлення свого порушеного конституційного права на безпечне для життя і здоров"я довкілля. Як вважають позивачі, це їхнє право грубо порушується фактом будівництва нових ядерних енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС. На їхню думку, до речі, документально підтверджену, це будівництво є незаконним, і саме тому, вони просять суд поновити і гарантувати своє порушене конституційне право шляхом припинення фінансування і будівництва вказаних енергоблоків до отримання позитивних висновків державної екологічної експертизи. Хто правий і хто винний і мав би вирішити у відкритому і гласному засіданні Печерський місцевий суд.

Але 24 квітня суддя вказаного суду Умнова, ухвалила відмовити у прийнятті позову, мотивуючи це тим, що, цитую, "позивачі звернулися до суду в інтересах суспільства взагалі, при цьому повноважень на таке звернення не мають". Кінець цитати. У своєму бажанні за будь-яку ціну відкараскатись від розгляду дуже неприємної і потенційно резонансної справи суддя Умнова забула про те, що відомо кожному студенту юридичного факультету, а саме, про те що "суспільство" взагалі не є юридичною категорією, отримати від нього якесь доручення неможливо навіть гіпотетично. Використання неіснуючих юридичних категорій у тексті офіційної судової ухвали є ознакою або, м"яко кажучи, певної правової неосвіченості шановної пані Умнової, або ж дуже великого бажання догодити комусь дуже великому і впливовому. До речі, члени Громадського комітету національної безпеки крім суду зверталися ще до багатьох організації, які мають відношення до цієї добудови. Допомоги не було ніде.

В одній дуже поважній конторі їм співчутливо пояснили, мовляв, ми й самі прекрасно розуміємо, що ви праві, але, хлопці, не витрачайте даремно свій час і сили, питання давно вирішено, <b>"добудувати блоки хоче Кучма"</b>. Правда забули пояснити, чому він раптом так хоче, скільки за це отримав і сподівається ще отримати, і, нарешті, скільки ця афера коштуватиме не "суспільству в цілому" а нам, реальним і поки що живим українським громадянам.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1024317883.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua