Майдан / Статті  

додано: 19-06-2002
Анатолій Матвієнко: Україна - країна віртуальної реальності

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1024509682.html

12 червня цього року Президент України Л.Кучма видав розпорядження №188 «Про заходи щодо організаційного та пропагандистського забезпечення реалізації завдань, які випливають із послань Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році» та «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки»». За цією довгою назвою - ще довша низка доручень «видати масовими накладами», «організувати семінари, брифінги, конференції, обговорення», навіть - «виготовити плакати і буклети, інші пропагандистські матеріали з висвітленням змісту послань». Бажаючи зробити посильний внесок у виконання розпорядження №188, ми попросили прокоментувати текст послань голову Української республіканської партії «Собор», народного депутата України Анатолія МАТВІЄНКА.

Президентське розпорядження усім (навіть лексикою - чого варте оте «виготовити пропагандистські матеріали»!) нагадує кампанії не дуже давніх часів з вивчення документів чергового з’їзду КПРС. Але, як показує порівняльний аналіз текстів, документи тих часів принаймні готувалися якісніше, не містили такої кількості логічних суперечностей.

Трохи - про історію питання. У жовтні 1994 року Л.Кучма виступив перед Верховною Радою зі свіжою, яскравою доповіддю «Шляхом радикальних економічних перетворень».
Кілька місяців потому положення цієї доповіді намагалися виконувати. Але не вистачило головного - готовності зламати систему тотальної корупції, встановити однакові для всіх закони гри на ринку, розкріпостити ініціативу мільйонів. Адже це автоматично означало б відмову того ж президента від абсолютної, диктаторської влади. А відтак з кожним роком у президентських виступах було все менше свіжості, і все менше конкретної дії.

Якщо аналізувати текст цьогорічних доповідей, то впадає в око найголовніше: тут багато відсторонених роздумів про все - і про ніщо (бо ніяких конкретних кроків і висновків ці роздуми не передбачають). По-друге, є чимало констатації існування реальних проблем - але не запропоновано дієвих механізмів їхнього вирішення. І, по третє, якщо такі рішення й пропонуються, то реальні дії тієї ж влади є абсолютно протилежними.

Так, президент вважає, що ми живемо вже в умовах післякризового стану. Цитую: «потрібно було п’ять років напруженої роботи, щоб поступово вивести українську економіку з катастрофічного стану. Результати політики, що здійснюється, втілені за останні два роки у високих темпах економічного зростання, стабільності національної грошової одиниці, позитивних зрушеннях у сфері життєзабезпечення населення, поступовому піднесенні його добробуту».

Я вже не коментуватиму, як саме здійснювалася відповідна політика, як з благословення самого президента розправлялися з урядом Ющенка-Тимошенко, який і досягнув відчутного позитиву. Але наголошу на іншому: неможливо говорити про будь-який добробут, коли середня заробітна платня (355 гривень у березні) ледве перевищує прожитковий мінімум (342 гривні), а переважна більшість пенсій, стипендій та іншої соціальної допомоги значно нижчі від цього прожиткового мінімуму.

Неможливо серйозно говорити про тривалу стабілізацію економіки, рівень монетаризації якої зріс з 18,9% до 22,6%, де ступінь зношеності основних виробничих фондів сягнув 47,5% (у промисловості - 48,8%, у сільському господарстві - 48,3%, у транспорті - 50,1%, - це вже справжня техногенна криза). Не можна говорити про серйозне оздоровлення, коли від приватизації ми отримали за останній рік 37,3% від запланованого, а вартість проданих пакетів становила 53% від їх початкової ціни (2000 року - 67,8%). При чому за останніми цифрами виразно стоїть намагання відомих політичних сил акумулювати мільйонні кошти на вибори.

На жаль, обидві доповіді за загальними словами не містять жодних чітких і зрозумілих механізмів подолання такого становища.

Ще туманніше - з нашою стратегічною перспективою. Ну хто серйозно може сприймати слова про європейський вибір - у поєднанні з діями, скерованими на євразійську інтеграцію. Чи розмірковування про демократію - й твердження про ще, що основою конституційної реформи повинна стати... імплементація результатів наскрізь фальшивого «референдуму за народною ініціативою» 2000 року (цілком однозначно оціненого Радою Європи)?

Отже, як видно з текстів президентських послань, Україна надалі лишається країною віртуальної реальності. І кількість розмов (плакатів, буклетів), присвячених цим «непроминущим документам», у якість нашого життя напевно не перейде.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1024509682.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua