Майдан / Статті  

додано: 19-08-2002
Богдан Олексюк: Здобутки і втрати уряду Анатолія Кінаха
www.krytyka.kiev.ua

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1029754108.html

Коли після відставки Віктора Ющенка з посади керівника уряду парламент погодився на "компромісну кандидатуру" голови УППП, ніхто не вірив, що Анатолій Кінах протримається хоча б рік на цьому посту. Але йому це вдалося, бо добре розумів, що для перебування на посаді прем’єра необхідно йти у фарватері побажань президента. Адже Леонід Кучма прямо сказав: "Сьогодні повинна бути (на посаді прем’єра) конячка, яка тягнула б плуг, а позаду потрібно, щоб було кермо. А я постараюся тримати ручки цього плугу". Сьогодні президент називає цей уряд "признаком стабільності". Що ж, протягом своєї діяльності Кінах не дав підстав президентові запідозрити його у самостійній політичній діяльності.

Відтак, Кінах є заручником свого поста. Він не може провести радикальні реформи в економіці, не наразившись на гнів президента, що спричинив би його відставку. З іншого боку, неможливо безкінечно відкладати економічні зміни, бо, зрештою, відставка станеться вже з іншого приводу. Екстенсивний шлях розвитку практично вичерпаний, і урядові, якщо він не хоче допустити нового спаду, доведеться наважуватися на рішучі структурні реформи. А їх здійснення може вимагати і кадрових змін.

Більшість експертів називають уряд Кінаха урядом напівзаходів. Його рішення достатні лише, аби зберегти досягнення і тенденції Кабміну Ющенка. Кінах свідомо дистанціюється від порівняння з попередниками. Одна з його улюблених тез – це те, що нинішній Кабмін розвиває досягнення минулих урядових поколінь.

Здобутки

У всьому світі державну владу оцінюють за єдиним критерієм – як живе народ, котрий її обрав. За урядовими оцінками, в Україні показники життя вже є більш-менш задовільними. До успіхів прем’єра відносять низький рівень інфляції, яка за останні 16 місяців склала 6,4%, зростання реальної зарплати – за перші чотири місяці цього року на 19,1%, завдяки чому її середній рівень досяг офіційного прожиткового мінімуму.

За перші 3 місяці цього року обсяг інвестицій в основний капітал виріс на 9,6%. Отже можна констатувати початок переходу від інфляційної моделі економічного росту до інвестиційної.

Зовнішньоторговельний оборот у першому кварталі цього року становив 8,6 млрд. доларів, що на 0,4% більше, ніж у першому кварталі 2001 року. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі виросло на 200 млн. доларів – до 1 млрд. доларів. Важливим є те, що з минулого року в структурі експорту почався значне зростання продукції переробної промисловості. Тобто експорт не просто зростає, змінюється на краще його структура.

У квітні - травні обсяги виробництва зросли на 5,8%, у червні – га 7,5%. У цьому році планується зростання ВВП приблизно на 6%. Приблизно стільки ж, за оцінками міжнародних експертів, було і минулого року. Директор Інституту євроінтеграції Дмитро Видрін вважає, що частково це є особистою заслугою Кінаха, а частково – збігом обставин: "Україна увійшла в об’єктивну фазу підйому. Напевно, Кінаху якоюсь мірою пощастило, що він потрапив на цю фазу". На думку експерта, Кінах один з небагатьох, хто зрозумів: чим менше держава втручається в природний хід економіки, тим більше шансів у економіки на розвиток. Кінах все більше еволюціонує в західному напрямі, він починає розуміти, що вищий менеджер держави повинен керувати не матеріальними, а фінансовими ресурсами. І те, що він очолив Україно-Німецький Форум, це дуже позитивна тенденція.

Втрати

З іншого боку, експерти наголошують, що економіка розвивалася не завдяки, а всупереч зусиллям уряду, до того ж темпи її зростання знижуються. Заборгованість по зарплаті бюджетникам ліквідована не була. Станом на 1 квітня вона становила 2,5 млрд. грн. і до цього часу продовжує зростати. Приватизаційні програми провалилися. Надходження від приватизації склали всього 37% від очікуваного, роботу Фонду держмайна визнано незадовільною. Промисловість залишається заручником, з одного боку, пільг окремим секторам і підприємствам, з іншого – хронічного невиконання зобов’язань: проблеми з поверненням ПДВ, зростання заборгованості у комунальній сфері. Не зменшено податковий тиск на підприємства і на фізичні особи. Як підсумок - збитковими є 43% підприємств України.
"Бюджет не виконується, економіка знову відходить у тінь, про що свідчить зростання кредиторської та дебіторської заборгованостей і збільшення грошей поза банківською системою", - підкреслює народний депутат Віктор Пинзеник.
Проблеми з виконання основного фінансового документу стають найболючішим місцем теперішнього уряду. Результатом виконання бюджету у першому півріччі поточного року став дефіцит у розмірі 1,443 млрд. грн. Серед основних причин, які зумовили невиконання основного фінансового документа, урядові експерти називають зниження темпів економічного зростання. З початку року промислове виробництво зросло лише на 5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а рік тому цей показник дорівнював 10%.

Як відзначають фахівці Міністерства фінансів, низка законів, ухвалених Верховною Радою минулого скликання, також негативно вплинула на виконання прибуткової частини бюджету. Так, був продовжений пільговий режим оподаткування для підприємств гірничо-металургійного комплексу і розширені податкові преференції для деяких автобудівних підприємств. Ці та деякі інші закони привели до істотного зниження надходжень у бюджет, оскільки після ухвалення відповідних законів головний фінансовий документ не був скоригований на величину бюджетних втрат через пільги.
Але найбільш неочікуваним і відчутним для прибуткової частини бюджету стало зростання боргів між підприємствами провідних галузей економіки, що призвело до втрат бюджету в 703 млн. грн., - говорить голова ДПАУ Микола Азаров.

Як відзначив експерт Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Олександр Барановський, проблема з недовиконанням бюджету навряд чи буде розв’язана у другому півріччі, оскільки значного прискорення темпів економічного розвитку не передбачається. Більш того, окрім податкових статей не виконується план надходжень з приватизації, а також із зовнішніх позик. Незважаючи на те, що у рамках програми розширеного фінансування Міжнародний валютний фонд передбачав виділити близько $550 млн., до цього часу це питання не вирішене, тоді як 4 вересня дія програми закінчується. Припинення співпраці з МВФ означатиме також проблематичність отримання кредитів від Світового банку.

Таким чином, швидше за все, до осені уряд постане перед проблемою фінансування значного дефіциту бюджету. Варіанти розв’язання цієї проблеми в умовах відсутності зовнішнього фінансування зводяться до секвестру бюджету, законодавчого збільшення граничного розміру дефіциту (який згідно із Законом "Про Державний бюджет на 2002 рік встановлений у 4,3 млрд. грн.) і збільшення внутрішніх позик з метою фінансування дефіциту. На думку Барановського, кожен з цих варіантів пов'язаний з низкою складностей, які у кінцевому підсумку призведуть до зменшення потенціалу розвитку економіки.

Через відсутність структурних змін в економіці, базовими галузями залишаються металургія і трубна промисловість – надзвичайно енергомісткі галузі. До того ж, засоби виробництва продовжують застарівати. Тому наша продукція часто є неконкурентноспроможною на світових ринках. Через звинувачення у підпільному виготовленні компакт-дисків та демпінг сталевого прокату Київ остаточно отримав статус економічного пірата. До того ж Україна знаходиться в "чорному списку" країн, що недостатньо борються з відмиванням грошей.

Не зовсім вірно твердити, що у Кінаха власний Кабінет, що в Кінаха є власна політика, - говорить експерт Володимир Дубровський. – Ющенкові, приміром, спеціально були дані великі повноваження в зв’язку з тим, що країна стояла на порозі кризи і треба було ухвалювати радикальні непопулярні рішення. Кінах же прийшов в уряд тоді, коли криза була позаду, і з приходом його уряду, навпаки, був введений інститут держсекретарів, що обмежує свободу уряду. Всім відомо, що це не Кабінет Кінаха, а фактично Кабінет Кучми.
Кінах дволикий – він і за ринок, і за регулювання економіки державою, - акцентує Дубровський. – З точки зору економіки ці речі абсолютно несумісні. Держава може або регулювати, тобто втручатися, або просто наглядати за дотриманням правил чесної гри. Тому результати діяльності Кінаха також суперечливі. З одного боку, такі позитивні процеси, як економічне зростання і поглиблення монетизації економіки, які почалися при Ющенкові, продовжилися, хоч і з уповільненням, оскільки не було ніяких зусиль щодо поглиблення цих тенденцій. Ті ж проблеми, які стали актуальними зараз, від яких залежить продовження зростання, вимагають не менш радикальних реформ, але такі реформи не проводяться. Натомість тривають спроби замінити розв’язання проблеми державним регулюванням. У перспективі це може негативно позначитися на економіці, - вважає експерт. Якщо ж найбільшою заслугою Кінаха називають те, що він не пішов всупереч тенденції і не спричинив спаду, який прогнозувався після відставки уряду Ющенка, то можна твердити, що українська економіка зробила два кроки вперед і крок назад.

Перспективи

5 липня уряд презентував Верховній Раді проект програми своєї діяльності до 2004 року. Програма є частиною офіційної стратегії економічного і соціального розвитку "Європейський вибір", автором якої є радник президента з економіки Анатолій Гальчинський, і яка розрахована на період до 2011 року. Програмою передбачається, що приріст ВВП у 2003 році повинен скласти 6%, зростання промислового виробництва - 7,5%, зростання експорту – 6%, імпорту – 7%, відбудеться скорочення темпів інфляції з 9,8% у 2002 році до 5,8% у 2004, щорічне зростання зарплати приблизно на 12,5%. Серед пріоритетів внутрішньої політики – подолання бідності і посилення ролі регіонів. До зовнішньополітичних пріоритетів записано вступ України до СОТ, євроінтеграція, розвиток стосунків з країнами СНД.
Представляючи цей масштабний документ, Кінах наголосив, що уряд категорично проти того, аби програма його діяльності стала черговим декларативним документом. Однак саме її декларативність викликала найбільшу критику опонентів.

Як сказав голова Комітету ВР з питань свободи слова і інформації Микола Томенко, "складається враження, що Кабмін написав лише загальні декларації. Поки що ми не бачимо реалістичної картини того, що необхідно зробити. При цьому уряд усвідомлює, що закладені пріоритети практично неможливо реалізувати".

Такою є і точка зору колишнього віце-прем'єра, а нині голови Комітету ВР з питань промислової політики Юрія Єханурова. На його думку, досвід показав, що в такій формі програми дій уряду взагалі нікому не потрібні. "У майбутньому від такого треба відмовитися. Кандидат на посаду прем'єра має висуватися вже з програмою дій, яка потім, в разі його затвердження, може деталізуватися". Щодо самого документу, то це -"нормальна, середня програма. Всі правильні слова, хоч є деяка неузгодженість з показниками в проекті грошово-кредитної політики Нацбанку й Кабміну та посланням президента".

Все ж, як підкреслив політолог Володимир Полохало, основним в оцінці Програми народними депутатами є політичний підтекст. Зрозуміло, що Верховна Рада не утворювала цей уряд. Також зрозуміло, що Кінах намагається утриматися за будь-яку ціну. І в цьому – причина декларативності цього документу: задовольнити максимум парламентських сил.
Як відомо, Верховна Рада відправила Програму уряду на доопрацювання, аби повернутися до її розгляду восени, після ухвалення проекту держбюджету на 2003 рік.

Підсумувати можна словами Єханурова, які він сказав у прямому ефірі Радіо "Свобода": "Ніщо вже цей уряд не врятує. Шкода. Я з високою повагою ставлюся до Прем’єр-міністра Кінаха, але прориву цей уряд не робить. А Україні потрібен прорив".

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1029754108.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua