Майдан / Статті  

додано: 24-08-2002
Ігор Столяров: Одеса в облозі...

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1030146379.html

ОДЕСА В ОБЛОЗІ...

Вбивство судді Одеського арбітражного суду Ігоря Ткачука, скоєне ще 30 липня 2002 року, наче ніхто в Одесі не помітив. Ніхто з працівників прокуратури та міліції не наважується сказати одеситам хоча б щось про перебіг розслідування, пошук вбивць. І це дивно, адже статтю відкрито за статтею “навмисне вбивство”.

Віруючу людину Ігоря Ткачука намагалися зробити самовбивцею, але коли це не вдалося дехто вирішив, що кращий спосіб забути про цю резонансну справу це її замовчувати.

Дивно, але правоохоронці говорили про самогубство забувши про те, що саме Ігор Ткачук займався розслідуванням справ пов”язаних з корупційними діями на території Одеського морського торговельного порту. І цей факт підтвердив в інтерв”ю для радіо “Свобода” народний депутат України Юрій Кармазин.

Саме наступного після смерті дня пан Ткачук мав розпочати розгляд цих справ у суді.

Правоохоронці схоже навіть не поцікавилися, чи не міг саме цей факт стати реальною причиною вбивства судді Одеського обласного арбітражного суду?

Власне, регіональні правоохоронці вже звикли боротися зі злочинцями лише на словах.

Практично жодний з резонансних злочинів останнього десятиріччя в Одесі не
розкритий.

Не зайвим буде згадати тут Юрія Івушкіна, який змінив нині на посаді керівника обласної міліції Івана Григоренка. Призупинивши дихання та з повагою слухали чимало журналістів його, здавалося б відверті, обіцянки розпочати справжню боротьбу зі злочинністю, докласти всіх зусиль щоби розкрити резонансні злочини, яких, за його словами, на момент приходу на нову посаду накопичилось біля семисот... З особливо резонансними вбивствами та викраденнями він особисто знайомився і контролював. Минув рік... Тиша... Залишається лише подякувати, що не робив Він висловлювань та заяв подібних до тих що виголошував Іван Григоренко...

Незалежні від влади журналісти постійно нагадують міліції про долю розстріляних – журналіста Ігоря Бондаря, головного редактора газети “Вечірня газета” Бориса Дерев”янка, судді Одеського обласного арбітражного судді Бориса Віхрова, викрадених Ігоря Свободи та Сергія Варламова. Та хіба всіх перерахуєш?

Цікавим є той факт, що вбивства чи викрадення в Одесі були скоєні проти громадян, які напряму чи якимось іншим чином були пов”язані з кампанією “Синтез Ойл”. Або підтримували зв”язки з її власниками: допомагали або робили вигляд, протистояли у бізнесі, тобто були конкурентами, заважали, були необхідні як прикриття, однак у певний момент стали небезпечними... Серед жертв були ті хто вбивав, викрадав і був ліквідований, ті хто захищв у суді або відмовляв у задоволені позову. Знищувались силовики, політики, судді, бізнесмени, адвокати, блатні чи “авторитети”, відомі і нікому не відомі громадяни.

Тим часом, ті хто мав би відповісти за скоєні злочини і далі перебуває на свободі. Ті хто не знайшов вбивць іноді навіть до парламенту прагне потрапити, а не пройшовши туди все одно не втрачає такого міцного зв”язку з рідною йому владою... Так, Ви не помилилися, якщо подумали про екс-керівника одеського обласного УМВС Івана Григоренка. Не будемо нагадувати скільки зірок одержав Він за час роботи у правоохоронних органах. Таємницею лише залишається – за що ці зірки Він одержав?

Адже саме за часів керування обласною міліцією Іваном Григоренком і було скоєно найбільше знахабнілих вбивств та викрадень.

Він завжди знаходив підтримку у обласного керівництва. Чутки про його довгоочікуване звільнення ходили Одесою роками, але коли це все таки стало реальністю – овариш Григоренко не втратив зв”язок з друзями від влади. Він був призначений заступником голови Одеської обласної державної адміністрації, а не пройшовши до Верховної Ради одержавши поразку незважаючи на шалену підтримку чиновників , Іван Григоренко став Головою Суворовської районної держадміністрації Одеси...

Владні олімпи товариш Григоренко посідає замість того щоби відповідати на запитання слідчих про зв”язки з колишнім вбивцею та лідером злочинного угрупування Олександром Ангертом на псевдо “АНГЕЛ”/ та Олександром Жуковим, який у жовтні 2002 року відповідатиме на запитання судді у італійському місті Турін, де буде продовжено процес на людьми причетними до незаконної контрабанди української зброї...

Щоправда, Іван Григоренко не один має таку долю.

Героєм України, з благословення Президента Леоніда Кучми, став колишній начальник Одеського морського торговельного порту, а нині народний депутат України Микола Павлюк.

“Героєм” Він став незважаючи на шалену критику з боку українських незалежних засобів масової інформації, групи народних депутатів України від міста Одеси Віктора Шишкіна, Юрія Кармазина та Едуарда Гурвіца.

Скоріше за все не випадково у запиті на ім.”я Голови СБУ пана Радченка народний депутат України Григорій Омельченко пише про Одеський морський торговельний порт: “
“...які заходи вживались правоохоронними органами за фактами контрабанди через Одеський морський порт – зброї, нафтопродуктів та інших матеріальних цінностей?”

А ось ще цитата із запиту:

“Один з найбільших у світі Одеський морський торговельний порт практично відданий у оренду приватній структурі ЗАТ “Синтез Ойл – України”, яке є дочірнім підприємством кампанії “Синтез Ойл” головний офіс у місті Лондоні, а головою Ради директорів є славнозвісний громадянин Олександр Жуков. Постає питання, - для чого було передавати прибуткові причали нафтогавані в оренду комерційним структурам?

Відповідь проста – щоби відмивати державні кошти. Внаслідок таких шахрайських комбінацій та оборудок – лише в Одеському морському торговельному порту держава втрачає біля ста мільйонів доларів щороку.

Як видно з документів, в процесі боротьби за сфери впливу торговий бізнес в Одеській області перетворився в кривавий. Протягом останніх років скоєно ряд замовних вбивств...жодне з яких не розкрите...

У засобах масової інформації поряд з Ангертом з”являються прізвища Жукова, Григоренка, голови Одеської міської Ради Руслана Боделана та інших”.

Голова правозахисного Фонду “Рутенія” Алла Користовська зі свого боку додала, що “Одеський порт справді є стратегічним державним об”єктом і мав би бути прибутковим саме для держави Україна.

Нажаль, подібні запити та повідомлення у пресі залишаються без належної уваги правоохоронних органів. Розслідування за фактами, що наводяться з реальних документів, не проводяться.

Триває хіба що боротьба проти тих хто прагне припинити беззаконня в Одесі, проти тих хто відверто говорить про відомі багатьом злочини.

За даними одеського правозахисного Фонду “РУТЕНІЯ” саме принципова позиція стала причиною оголошення члена партії Правозахисту України, громадянина Польщі Олександра Орлова персоною “нон грата” в Україні. Чиновники від суду ігнорують його наміри оскаржити незаконне рішення.

Справу Олександра Орлова у Києві тримає на контролі адвокат Валентина Міхненко.
“Цю справу не вдається зрушити з місця. Але вже від судді Жовтневого райсуду Одеси В. Бабчука я одержала лист, де Він документально підтверджує, що суд не має жодного відношення до оголошення Орлова персоною “нон грата”. Справа не може розглядатися.

Йому відомо де перебуває громадянин Польщі і судові засідання призупинено...”

Алла Користовська підтвердила інформацію і про те, що безпосереднє відношення до збирання матеріалів проти колишнього одесита, який нині мешкає і затриманий у США, Григорія Стоянова, мав слідчий з особливо важливих справ міської прокуратури Одеси Сергій Попов. Той самий Попов, який причетний до смерті мешканців Одеси, той слідчий з особливо важливих справ, який фальсифікує карні справи та скоює злочини.

Нині Сергій Попов своєрідно проводить слідство за справою громадянина Струка. Суддя Ярош постановила звільнити його під грошову заставу, а вище згаданий слідчий тягне його до прокуратури та слідчого ізолятора. Реакція судді на такі дії Сергія Попова нам нині не відома.

Але, повернімося до справи Григорія Стоянова.

“Я думаю, що Він мав до цього безпосереднє відношення. Передані українською стороною американцям матеріали проти Стоянова є відверто фальсифіковані... Моя особиста думка полягає у тому, що прокуратура Одеси, через Генеральну прокуратуру України, спеціально передала для Інтерпола такі брехливі свідчення проти Стоянова...” – повідомила насамкінець Голова благодійного фонду “Рутенія” Алла Користовська.

Ігор Столяров

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1030146379.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua