Майдан / Статті  

додано: 02-09-2002
Олександр Матюшенко: Про шкоду французів для устрою слов'янської держави
www.grani.kiev.ua/2002/texts/26/Matyushenko01L_ukr.htm

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1030921750.html


http://www.grani.kiev.ua/2002/texts/26/Matyushenko01L_ukr.htm

----------------------
<b>Про шкоду французів для устрою слов'янської держави</b>

© <i>Олександр Матюшенко, “Укрінформбюро”</i>


Склалося так, що Україна сформувалася як президентсько-парламентська республіка, з усіма перевагами і недоліками цієї системи.
Певно, іншого шляху у нас не було..."

Президент Леонід Кучма,
24 серпня 2002 р.

У зверненні до нації з нагоди чергової річниці незалежності від України всіх інших країн світу Леонід Кучма сказав таке, чого від нього ніхто не чекав: "…Я переконаний: для подальшого розвитку країна вимагає переходу до іншої політичної системи — парламентсько-президентської республіки"...

Ті громадяни України, хто розуміє, чим "президентсько-парламентська" диктатура відрізняється від "парламентсько-президентської" демократичної розхлябаності, після цих слів Гаранта Конституції від здивування роззявили роти — автор особисто спостерігав саме таку реакцію у одного доктора філософських наук. "Це... Він, що... [нецензурний вислів] …На пенсію зібрався? Переворот вирішив влаштувати?" — вичавив з себе мій знайомий. І тут таки себе поправив: "Та ну його, напевно знову бреше. Або політтехнологи якісь постаралися..."

Президент тим часом продовжував: "Переконаний, що нам не варто винаходити свій, український велосипед. Такий механізм [узгодженої роботи уряду та парламенту] давно існує. Він включає коаліційний уряд, який спирається на стабільну парламентську більшість. Парламентська більшість формує уряд і несе відповідальність за його роботу. Нагадаю, що це відповідає духу рішень Всеукраїнського референдуму 2000 р. ...Хай цей уряд разом з більшістю реалізує свою економічну політику і несе відповідальність за цю політику перед народом".

А насамкінець Арбітр Нації запропонував: "Безумовно, ця практика має бути закріплена конституційно. Роботу над відповідними змінами до Конституції треба почати якнайшвидше ".

З чого б це Гарант Конституції вирішив, що чинному Основному Закону вже час на звалище історії? З важкого похмілля за підсумками святкування власного дня народження чи за результатами спілкування зі своїм найближчим оточенням, де кожний другий вважає себе, якщо не видатним політтехнологом, то, у найгіршому разі, талановитим іміджмейкером?

На це питання відповів екс-глава Адміністрації Президента Дмитро Табачник. Як виявилося, тільки за останні кілька тижнів він двічі розмовляв з Леонідом Кучмою про переваги парламентської республіки. І, це ж треба, Кучма "вперше виявив інтерес до цієї теми, а не відкинув її з порога, як це траплялося раніше".

Господи! Що ж таке сталося з нашим Верховним Головнокомандувачем? Ще зовсім недавно, почувши слова "громадянське суспільство" і "парламентсько-президентська республіка", він негайно подавав команду "Мовчати!"... А сьогодні він сам і, уявіть собі, без жодної запинки, вже ці слова вимовляє!

Версій про те, за яких обставин і наскільки глибоко "директор держави" звихнувся з розуму, існує кілька. Головна з них свідчить, що новий Головний Адміністратор Адміністрації Президента категорично заборонив давати Леоніду Кучмі читати на ніч статтю колишнього Головного Адміністратора "Громадянське суспільство: міфи та реальність". Натомість, як повідомили доброзичливці з Адміністрації, Леоніду Даниловичу ненав'язливо підсовують зовсім іншу літературу. Наприклад, книжку відомих носильників "коробок з-під ксерокса" С.Лисовського та В.Євстафьєва "Як перемогти на виборах. Виборчі політичні комунікації".

При цьому Головний Адміністратор чудово розуміє, що, засинаючи, Кучма навряд чи просунеться далі передмови. Ось, на цьому якраз і будується весь підступний розрахунок! Справа в тім, що передмову до цієї політтехнологічної дрібниці написав великий француз Жак Сигела, який "зробив" президентами Андреаса Папандреу (Греція), Франсуа Міттерана (Франція) і Леха Валенсу (Польща).

Ось головне кредо пана Сигела: "Реклама давно вже не просто слово в торгівлі. Це слово в політиці, слово в суспільних відносинах, слово в моралі". На його думку, виборець голосує "…За людину, а не за партію; за ідею, а не за ідеологію; за майбутнє, а не за минуле; ЗА СПЕКТАКЛЬ, а не за рутину; за себе, а не за кандидата; за оригінал, а не за підробку; за конкретну мету, а не за банальні істини; за цінності, а не за тези; за активного кандидата, а не за пасивного; за того, хто перемагає, а не програє"...

Продовжувати цей ряд можна досить довго. Але от же халепа, чомусь ніхто не наважився нагадати Президенту України, що Андреас Папандреу та Франсуа Міттеран були лідерами Соціалістичних партій(!) своїх країн, а Лех Валенса при комуністах був не секретарем парткому одного з найбільших заводів, а простим електриком і переконаним антикомуністом...

Втім, ми відхилилися від теми. В Адміністрації Президента дійсно відчувають брак розумний людей, які крім російської та української мов володіли б ще й французькою. В Адміністрації Президента продовжує існувати антикризовий Штаб, який було створено для боротьби з учасниками акції "Україна без Кучми!". Структура цього неконституційного органу державного управління, щоправда, дещо змінилася, туди прийшли нові люди, але ж цілі залишилися колишніми — збереження режиму особистої влади Гаранта, Арбітра, Головнокомандувача, etc. Хай навіть і розігруючи перед публікою спектакль "Як нам облаштувати Україну".

І тут саме час послатися на авторитет доктора історичних наук Володимира Литвина (тема дисертації "Політична арена України. Дійові особи та виконавці (Суспільно-політичний розвиток України у другій половині 90-х р. р.)", який в одній з своїх статей писав: "І хоча історія не зарекомендувала себе як наука, що спроможна запобігти небажаному суспільному розвиткові, вона і тільки вона може допомогти відділити зерно від полови, правду — від неправди, істину — від омани. Знання свого минулого не може не підказувати пряміших шляхів до майбутнього ".

Ось ми і спробуємо підібрати історичну аналогію. У 1767 р. в аудієнц-залі Московського Кремля імператриця Катерина Велика скликала Велику Комісію зі складання нового Уложення (тобто Конституції — авт.). У Грановитій палаті були рядами поставлені лави, на яких розмістилися п'ятсот шістдесят чотири депутата, що представляли всі провінції і прошарки. Духовенство і кріпаків представляла лише одна людина — від Синоду... Півтора роки по тому, восени 1768 р., Комісію, яка так і не ухвалила жодного закону, було розпущено під приводом війни з турками, що почалася.

Аналогія досить прозора. Прихильниця Дідро, Вольтера, Руссо, Д'Аламбера (суцільно майже французи — авт.), так і не змогла від Комісії добитися толку, хоча ставила перед ними дійсно найважливіші для держави питання, наприклад, про звільнення селян. "Я думаю, що не було й двадцяти чоловік, які з цього приводу мислили би гуманно і як люди", — писала Катерина згодом. Але не дивувалася, оскільки навіть цілком освічена на ті часи людина і відомий драматург Сумароков щиро вважав, що "поміщики селян, а селяни поміщиків дуже люблять, а наш низький народ жодних шляхетних почуттів ще не має".

Єдиний, відзначений істориками позитивний результат роботи комісії полягав у наступному. Депутати вирішили піднести імператриці новий титул: "Велика, Премудра Матір Вітчизни". Катерина відповіла: "Про звання, які ви бажаєте, щоб я від вас прийняла, відповідаю: 1. На "Велика" — про мої справи залишаю часу і нащадкам неупереджено судити. 2. "Премудра" — ніяк себе такою назвати не можу, бо Бог один премудрий. 3. "Матері Вітчизни" — любити Богом врученим мені підданих я за обов'язок звання мого вважаю; бути любимою від них є моє бажання".

Цікаво, яким буде результат роботи Комісії, яку пропонує скликати для перегляду Конституції її Гарант, він же Арбітр Нації, Верховний Головнокомандувач, Премудрий Батько та ін., та ін. Леонід Данилович Кучма.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1030921750.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua