Майдан / Статті  

додано: 11-09-2002
Леонід Кучма: "Ну що, я приїхав!"

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1031759845.html

Це трохи схоже на марення, трохи на твори Подерв"янського, а трохи на плівки Мельниченка. Але насправді це робочий стиль президента Кучми, гаранта Конституції і прочая і прочая - це розшифровка відеозапису про те, як Кучма приїхав в Миколаївську область . Це початок переслідувань агрофірми Корнацьких, про яких "Майдан" писав раніше.


Чи може в хворій державі політичного ідіотизму бути щось здорове? Один наївний український міліонер-романтик подумав, що може, і разом з родиною придбав у селі Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області земельні паї на 1753 гектари землі. Вклав величезні інвестиції у реанімацію і розвиток підприємства, яке на сьогодні є лідером врожайності в Україні. Його прізвище - Аркадій Корнацький.
Як повідомляє Головне управління сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної державної адміністрації, “за час свого існування “Агрофірма Корнацьких” заркомендувала себе як стабільнопрацююче підприємство, що має високі показники виробничої діяльності, забезпечує високооплачуваною роботою мешканців села Чаусове-2 та надає всіляку допомогу мешканцям цього села у вирішенні соціальних проблем”.
Але скоро Корнацький зіткнувся з українською реальністю і отримав незаперечні докази того, що будь-яка риба гниє з голови. Точніше, голова (голова держави відповідно до статті 102 Конституції України) сам приїхав 29 серпня 2000 року в район до Корнацьких. І проявив себе в усій своїй “красі”.
Нещодавно вдалося отримати відеозапис зустрічі Л.Кучми в Первомайському ройоні з місцевим населенням. Дивитися на “всенародного” Леоніда, який спілкується з людьми, - невелике задоволення. Але всупереч очікуванням, відеоплівка стала “делікатесом” для політичних гурманів - зафіксувала відверту брехню Гаранта Конституції України.
Далі - дослівна розшифровка плівки.



Приїзд Президента України Леоніда Кучми до Первомайського району Миколаївської області

29 серпня 2000 року

12 годин 17 хвилин.


Президент у супроводі купи кремезних охоронців, урядовців, військових та посадовців виходить з комхвортабельного фордівського мікроавтобуса до народу, слухає вдячну промову дівчинки-школярки, яка подає Президенту хліб-сіль, приймає квіти, та цілує дівицю, що зустрічає Леоніда Даниловича букетом.

Л.К.: (до народу, що багаточисельно зібрався на місцевому майданчику) Ну що, я приїхав! (посміхається).
За спиною у Кучми стоять Кузьмук, Жулинський, Горбулін та інші.
Чоловік: (прямо стоїть перед Кучмою, хвилюється) Леонід Данилович, можна питанння від громадян. Декілька питань, щоб не кричали всі, два-три чотири питання, мабуть, буде доцільним. Перше питання - ми в тєчєнії цих трьох останніх місяців живемо в такому напряженії, в страхе, в такій невідомості, що з нами таке робиться, і як можна...
Л.К.: Ну , по-перше, не перебільшуйте, з 5 серпня...
Чоловік: Ну місяць з того часу, як винайшли, що в нас були проблеми, а з моменту розкопок силосної ями вже пройшло три місяці..
Л.К.: Яких розкопок?
Чоловік: Ну, в Болеславчику, силосні ями, ну і так з 4 липня ... Всі живуть в страхе. Ну і так, питання.
Л.К.: Ну ви ж розумієте, що то силосна яма! Що туди кидали, щоб вона дійшла сюди? Це ж абсурд.
Чоловік: Так, це абсурд...
Л.К.: Треба шукати істинну причину Цього... (звично киває головою)
Чоловік: Скажіть, на вашу думку, то правильно, що кажуть по телевізору, це все таки продукти розпаду ракетного палива?
Л.К.: Поки що, на 90%, я сам ракетчик, не можу сказати. По-перше, Якби такі компоненти були, то це просто непомітним не осталось - це перше. Але треба, як кажуть, вияснить і цю причину. Те що ми будемо, я звернусь ососбисто до Путіна, хай міністр оборони Росії дасть інформацію, бо це ракети, які до цього стояли там, до того як поставили ініші. Там немає нічого, щоб розпадалось. Це порох звичайний. Так що, 20 років, щоб щось мовчало, а потім охопило такий регіон - це неможливо (знову киває, звик, мабуть).
Чоловік: Треба евакуювати все населення, а потім розбиратись, бо на сьогоднішній день, практично, більшість населення нашого села ще не прошло медицинского обстеження. Проходили - один раз здавали кров, другий раз здавали кров, але відповідей цих обсетжень, відповідей досі немає.
Л.К.: Ну я не медик, так сказать. Сьогодні засідання комісії, яку утворили вчора, проведем, я послухаю думку. Але на мій погляд, людина зразу відчуває, що з нею щось негаразд.
Чоловік: Негаразд...
Л.К.: Тому тут залежить від цього, якщо ви відчуваєте?
Чоловік: Відчуваю, але аналізи всі нормальні... Ніколи такого не було. Як можна було до такого часу, ну я не бачив, я не можу конкретно казати, але по моєму ця точка була зовсім брошена, оставлена на проізвол. Ні охрани, ні технології демонажу... Це ж все витікає звідтіля.
Л.К.: Яка точка?
Чоловік: Ну Болеславчік..
Л.К.: (роздратомано) Я ж знову кажу, це силосна яма біля ферми. Яка це точка?! Захоронення туди всі кидали, і скот мертвий і всі отходи, все що було, ну ні в якому разі туди не можна було кинути щось з ракети. Це абсурд, ще раз так кажу. Я рядом сьогодні там побув і там де чергування іде, всі солдати, молоді, здорові, і немає ніяких проблем, і офіцери. Вони живуть там (мабуть, натякає, що б й інші жили, ще й поближче переселялися).
Чоловік: розкопка, добича метала там була...
Л.К, Так ті ж, хто розкопував цю яму силосну, вони ж здорові, ніяких пролем у них не існує. Вони живуть у тому селі. Тому тут треба шукати багато комплексних причин, розумієте,


......


Зайшла розмова про те, що причиною захворювань в Первомайському районі стала “точка”, ракетна шахта, яку перетворили в силосну яму. Люди жаліються, що діти хворіють, що немає грошей в район везти на обстеження. Кучма пояснював людям, що в район немає сенсу везти, до Києва треба, бо ж в районній лікарні окрім “шприца і ще клізьми нічого немає”. Потім Кучма розкритикував нібито якусь комісію, яка приїздила до Кучми в Первомайськ і робила висновки. Здивувався, що в її складі був професор і обізвав його гінекологом і здивувався, що кожен висновки робити береться. Потім з?ясувалося, що довгий час ніяких проявів не було, проблеми в районі виникли після того, як місцеві жителі почали розкопувати цю силосну яму, шукаючи металобрухт, який можна здати. Виявилося, що по району масово розкрадають метал, у жителів зникає металевий посуд і т.і.
Зайла розмова про воровство.

Жінка: Народ сьогодні обіжений. Сьогоні обладнання тянуть, сьогоді розбирають все що можна здати на метал, здають. Зарплат немає. У нас немає заплат.
Л.К.: (з наголосом) Так скажіть, будь-ласка, це ж наш народ такий! (Якась жінка за кадром вражено охає) Підождіть, це ж наш народ. Ми його так виховували. Що, біля кожного міліціонера поставити? (Люди просять не приймати метал і позакривати пункти.) Кого закрити? Ну скажіть, будь-ласка, металургійна промисловість наша повинна працювати?
Жінка: Так що ж виготовляють з того металу?! Куди ж метал дівся?
Л.К.: Як, де метал дівся? А за що ж ми живемо? (розводить руками, можливо мається на увазі металевий бізнес "зятя", Пінчука )
Жінка : Та ну сапи немає з чого зробити...
Л.К.: Та ну що, сап і лопат у ваших магазинах немає? (посміхається) Сап і лопат?
Народ: Немає! Сапу зробили, вона зігнулася. Металу хорошого сьогодні немає. Зарплати тоже надо. Сьогодні безробітні остались...Сьогодні студенти. Яких треба вчити... (з усіх сторін люди починають жалітися, що жити неможливо)
Л.К: Є і така проблема. Але коли я задаю питання в любому колгоспі, а скільки ж коровка в громадському секторі дає молочка? А?
Народ: Немає. Ні одної коровки немає...
Л.К: А я он подивився на ферми в окрузі...
Народ: Та вони розібрані...
Л.К.: Так хто їх, я довів до цього?! (жваво жестикулює)
Народ: розібрали...
Л.К.:Так хто розібрав?! А хто голів колгоспів обирав?! Ви ж обирали... І що, біля кожного по президенту поставити? Так от, коли ти будеш господарем і будеш знати, що це твоя земля і все інше, ти не даш можливості красти в тебе (Який прогресивний Президент, зараз він дізнається про такого господаря, землевласника Коранцького)
Народ: А чим же обробляти? Нема ж чим обробляти. (дивується)
Л.К.: Буде, чим обробляти. Спочатку, Ви знаєте, чим ми обробляли після війни?
Бабуля: (істерично) Он у насЛазаренко оказався, так забрав все село, ну не можна ж...
Л.К.: Все село не забрав, грошей багато вкрав (сміється)
Бабуля: Аркадій, Аркадій забрав землю... ( Справа в тому, що Корнацький не забрав землю, а купив її по астрономічній ціні. Тоді, коли скрізь по Україні скуповували землю по 500-1000 грн за пай (в середньому 4 га землі), то Корнацький в Чаусове-2 придбав земельні сертифікати-паї (4,5 га) по 2,5 тисячі доларів за пай. Люди були задоволені, адже на кожну родину дісталося в середньому по 2-3 паї. Великі гроші згодом були нерозумно витрачені (на товари широкого вжитку, в основному, а не для розвитку своєї справи ), після чого багато хто залишився і без грошей, і без землі. Але жодної заяви про розірвання договорів купівля-продажу паїв до місцевих судів не надходило).
Л.К.: (продовжує повчання)Тому давайте ставати господарями. Від нас самих залежить. Якщо ми будемо на печі лежати, і чекати вареники з сиром.
Бабуля: (продовжує репетувати) Слухайте, забрав, усю землю обманом і тепер люди голодні, безробітні... ( Як з?ясувалося, Корнацький не лише забезпечує місцевих жителів роботою і соціальною допомогою, але і підтримує місцеву школу)
Народ: Дякуємо Вам, Леонід Данилович.
Жінка: У мене одне питання, від бабусі. У мене дочка, матір-одиночка. Получає на двоє дітей, у неї двойко дітей, двойнятка, по 5.10. Ну хіба можна прожити за 5 гривень. Зараз добавили, - 7.40. Зараз вона в больниці. Вона больна.
Л.К: Пишіть на голову, зверенння на голову, допоможуть (вказує на голову держадміністрації). Так що, люди добрі, не треба, падати, так сказать, духом, хоча я розумію, наскільки складно.
Бабуля: (продовжує істерично репетувати) Роз?ясніть мені, що з тим Аркадієм, що він забрав всю землю і лишив нас голодними. (Досі невдіомо, кого Агрофірма Корнацьких, піднявши все село Чеусове-2, лишив голодним)
Л.К.: (роздратовано) Ну я шо, знаю, що у вас тут робиться... У вас є влада ось своя.
Починається галас. Голова райдержавбміністрації роз?яснює Президенту, шо приватна Агрофірма придбала у людей сертифікати на земельні частки (паї).
Л.К.: Якщо ви продали земельний сертифікат, то ви, він не мав права купувати і то недійсно. (досить поспішні висновки)
Бабуля: (кричить) Даром забрав і тепер пенсіонерам нічого не дає (Жодних підтверджень тому не виявлено)
Л.К.: Забороняється купівля-продаж сертифікатів, так що треба звернутися куди слід і ця сделка буде признана недійсною! (На цьому місця починається саме цікаве: Президент говорить, як мінімум, недостовірну інформацію. Справа в тому, що все відбувається 29 серпня 2000 року, в той час, як своїми указами в 1994, 1995, 1998 року дозволив і намагався врегулювати купівлю-продаж земельних сертифікатів (паїв). Сертифікати були придбані Корнацьким у відповідності до указів Президента, купівля-продаж земельних сертифікатів була заборона Законом України лише 18 січня 2001 року, тобто черз півроку після виступів Президента. Що він, не знав, що заборони не існує? Невже це прояв некомпетентності? Чи збрехав? Це вже не має різниці. Президент надав недостовірну інформацію, а отже порушив ряд законів України, Конституцію України і... присягу Президента України!)
Бабуля продовжує кричати, що їх лишили голодними.
Л.К.: У вас же взагалі цієї землі до цього не було! То землі не було. (дивується) Тепер дали сертифікати на землю, паї дали, знову погано! Продали, так треба ж думати, кому продавати. Не треба продавати. Заборонено щас! (Неправда) Немає закону про продаж землі.
Бабуля: А нащо ж він нас обманув, із тим Стояновим...
Чоловік: Ленід Данилович, можно запитання до голови комісії. Просто просьба до вас. Зараз є заборгованість управління соціального захисту населення людям, які мають малолітніх дітей, просьба, щоб зараз розрахувалися, бо нізащо їздити і лікуватися...
Жулинський: Обов?язково.
Л.К.: Розрахуємося з усіма боргами, які є по регіону.
Бабуля: А у мене просьба од усього села, щоб ви обратили вніманіє, що Стоянов нам зробив з Аркадієм (Знову Корнацького має на увазі).
Починається галас.
Л.К.: Все, до зустрічі, я обов?язково ще до вас приїду.. (посміхається)
Бабуля продовжує галас щодо купівлі землі. Л.К. обіцяє надати звернувшимся громадянам безкоштовно слухові апарати. Звертається щодо земельного питання до Голови держадміністрації
Л.К.: Розберися з цим. (Маше кулаком) Якщо хтось купив, цього треба забрати за шкірку і за грати. (На яких підставах? Схоже на розпорядження Кучми на плівках Мельниченка)
Бабуля: Обманув, обманув!
Л.К.: Бабуля, вирішимо ваше питання!
Бабуля: Обманув, а обіцяв золоті гори!
Л.К.: Вирішимо!!! (Закриває руками вуха і одвертається)
Чоловік: З цією землею вийшло так. Приїхав предсєдатєль (вказує на голову адміністрації). Сказав, люди добрі, не волнуйтесь, продавайте. Ви ж казали.
Л.К.: Продавати заборонено. (Брехня! Хоча б подумав, до чого може призвести привселюдне надання недостовірної інформації) Ви маєте право....
Чоловік: (Намагається пояснити) Та це ж два роки назад...
Л.К.: Ви маєте право здати в аренду, але це зовсім інше.
Чоловік: До нас по іншому підійшли. Ви лічно сказали (показує на голову адміністрації), що як було, так і буде...
Л.К.: Я доручу прокуратурі розібратися з цією ситуацією. А прокурор тут є? Дайте сюди...
Жінка.: Леонід Данилович, можна запитання. Трое дітей, по сім двадцять на дитину. Може прожити багатодітна сім?я?
Л.К.: Не може (одвертається).
Жінка: Ну так де ж шукати правди?
Л.К.: Ну а що ж, у вас чоловік є, як у вас троє дітей?
Жінка: Немає...
Л.К. Що всі вони ... (посміхається)
Жінка: (зніяковіло) Ні, помер чоловік. Ну по сім двадцять, можна прокормити сім?ю?
Л.К.: (до прокурора області, вказуючи на бабку) Так, розберіться, будь-ласка, з цією ситуацією. Сертифікати заборонено продати на землю. (Кучма не задумується над тим, що говорить, просто не звик відповідати за свої слова. Чи теплий прийом місцевої адміністрації за чаркою остаточно затьмарили відчуття реальності? Бабуля продовжує репетувати, що її обманули). Заборонено, моїм указом заборонено продаж і нема ж закону про продаж (Ніякого “його” указу на цей момент не існувало. Навпаки, Кучма сам своїми указами дозволив і санкціонував торгівлю паями). От прокурор області, дав доручення розібратися.
Бабуля: Розберіться з цим Корнацьким! (продовжує репетувати, але це вже зайве. Кучма вже дав доручення “розібратися, забрати за грати” і т.д. З того моменту вже два роки адміністративно-репресивна система не дає спокою Корнацьким. В серпні цього року сутички комбайнерів в полі з Беркутами, які не давали врожай збирати, ледь не закінчилися кровопролиттям)
Л.К. розвертається і йде. Прокурор області обговорює проблему купівлі землі з головою адміністрації.

В іншому місці. Дивиться на приватний будинок родини Корнацьких.
Л.К.: (звертається до посадовців, прокурора та присутніх людей). Розкуповують землю! Читайте укази мої, де написано, заборонено продаж! Ну якщо ви слухаєте когось, (вказує на будинок Корнацьких), шахрая якогось, то й слухайте надалі. (Дивно, що Корнацький не подав до суду про захист честі й гідності).
Бабуля знову знову починає кричати
Л.К. (відмахується рукою) Та ладно, я вас вже чув... (Набрид, народ рідний Гаранту...)
.........
Знову починається розмова щодо захворювань...
Л.К.: Не треба зразу кидатись в паніку, що всі хворі. Так же, чи ні? І я переживаю, і не тільки за дітей, а і за вас.
Люди: (кричать) Так немає ж зарплати, ні за що поїхать!
Л.К.: (роздратовано)А де ж ви працюєте, в колгоспі? Ну до чого ж ви довели колгосп за 6 років?! Не ви, А хто? (Точно, бідний Кучма, виявляється йому з народом не пощастило!) Я казав, я подивився на фєрми, які тут рядом стоять, і бачу, як роблять. Не винні, а хто винний, я винний? А кого ж ви обирали (Кучму обирали!), де ж ваш голова колгоспу?
Люди: хворий, з інсультом, лежить в больниці.
Л.К.: Йому раніше надо було інсульт схватіть від такого господарювання... (Милосердно...)

Люди жаліються, що мало заробляють і на такі зарплатні не можна прожити...

Л.К. Шановне товариство, поки будете працювати в колгоспах, так будете жити! (Мабуть остаточно втратив відчуття реальності. Сам же ж своїм указом розформував колгоспи ще в грудні 1999 року!)
Люди: Та де ж ті колгоспи?! Нема. У нас зараз КСП..... (Мабуть, президент здивувався...)

Гарант сідає в сріблясті форди, люди відходять. Карлсон полетів, але обіцяв обов'язково повернутись.
Завіса

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1031759845.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua