Майдан / Статті  

додано: 17-09-2002
DevRand: Вуличний спротив

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1032280093.html

Ми сильні, сильні, сильні, у-у-у які ми сильні! Але нажаль, дуже легкі! (такий старий анєкдот крутився у мене в голові приблизно на закінчення хвилини безпосереднього контакту між нашою лінією оборони та 4-х рядною атакуючою лавою міліціянтського спецназа). А починалось все як - оскільки кращих за нас захисників наметового міста знаходилось, судячи з ентузіазму оточуючих, небагато, я з своїми друзями (командою в 7 чоловік), підсушивши одяг вирушили в 23 години до наметового міста, що на розі Лютеранської та Банкової (ми перед тим допомагали там ставити намети, там ще останнім(першим), вже на Банковій, стояв намет "maidan.org.ua" - але його ставили не ми ).

Десь об 00:00 ми зібралися і були на місці, і там було дуже гарно. Величезне як для наметових поселень місто (намети розкидані на відстані до двох км, що робило повністю неможливим його захист, але про це потім), легкий туман, відсутність вітру, приємна і майже тепла осіння ніч. Але головне настрій тієї тисячі з невеликим людей, які ходили по вулицям імпровізованого міста. Їх обличчя були щасливими - рідко коли побачиш таку картину - щастя було з тих, яке викликано твоїм рішенням, початком твоєї дії.

Три ряди нашої зчіпки трималися недовго. Загалом міліціянти діяли за класичними рекомендаціями - 4 або 5 атакуючих на одного, хто обороняється.
"Бройлєри" як називають цей спєцназ ( гвардійці Кучми, самий серйозний аргумент режиму в "прозорому діалозі" з народом ) є добре вгодованими, фізично здоровими хлопами з мінімальним джентельменським набором набутих під час вишколу рефлексів.


Ідея з великими наметами має хороші і погані сторони. Намети добре блокували вулиці, що вели до Банкової, були досить крепкими та просторими щоби довго в них перебувати Але - ефективно захистити по периметру розтягнуті на таку відстань намети просто нереально.
Якби було присутні 20 000 "жителів" та співчуваючих, то міліціянти взагалі б скоріш за все не наважились йти в атаку - занадто важкими могли виявитися наслідки. Але - як відомо, якби у бабці був бантик, вона була б дівчинкою. 20 000 людей не було, натомість було приблизно в десять разів меньше. Намети (а це вже моя особиста думка) є тим типом акції, що змушує прив"язуватись до позиції, робить для вас меньше можливості для маневру - я взагалі не дуже люблю наметові, статичні акції.


Отже, до двох годин нічого особливого не відбувалось, якщо не рахувати виступу перед "мешканцями" пані Юлії Тимошенко. Єдиним недоліком виступу було те що її вже з відстані метрів 5 майже не було чути. Пані Юлія, як і обіцяла, не залишила людей до самого кінця подій. Отже, атмосфера в наметовому місті була дуже комфортна - але як завжди (і майже у всіх сферах) почала заважати "влада".

Я спілкувався з різними людьми, молодими та старими, такими що розмовляють різними мовами, але загальне враження було що сьогодні нічого особливого не станеться. Та приблизно в 03:00 з"явилися чутки що Смірнов отримав наказ Медведчука "прибрати" наметове місто разом з протестуючими куди подалі (ні, не на "чайку" ), я розумію, слабкі нерви гаранта не змогли б витримати цього видовища. Приблизно о 15:30 почався "рух": приїздили великі та красіві джипи з міліціянтським начальством, "філіни-молоді-бійці" з дружніх відомств розташувалися недалеко від меж табору, з"явилися автобуси з "спцназом", в 04:05 вони вишикувались, оточивши нас з трьох сторін, саме тоді у мене з"явилося на деякий час відчуття "а що це я тут роблю?" ;)


Людей в таборі було занадто мало - через дощ, або погане вирішення цього питання організаторами - це мені невідомо. Я дізнався формат акції лише 16-го вдень, вже коли намети почали встановлюватись, і особисто у мене крім тих тактичних міркувань що наведені вище цей формат також викликав відчуття, що відбувається щось на кшалт магічних обрядів - "ми залазим в намети, і сидимо до перемоги!" Якщо це був план, він кхм, на мою думку був трохи ірреальним. Загальний план, розмова знову йде про загальний план (див. тут: http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_mai&key=1032184542), який в загальних же рисах повинен "знати та вміти" кожен.
Мало було людей в таборі, плюс вони були розтягнуті, плюс з приблизно 200 чоловік що були там де й ми, в "зчеплення" з нашої сторони змогли встати десь 80 чоловік, в 3 ряди. В таборі були присутні депутати: з тих кого я знаю в обличчя - С.Хмара, А.Шкіль, В.Яворівський, О.Турчинов, перед лавою, прикриваючи оператора з камерою, зайняв позицію Тарас Чорновол. Ще одна людина з камерою була поруч з О.Кривенком.


В лаві стояли в основному люди з "Батьківщини" та УНСО, атакували нас 150-200 "бройлєрів". Нє, звичайно, у нас була перевага - нам було легше, не було на собі спецодягу та касок ;), але більше ніж п"ять хвилин ми не встояли. Поруч зі мною, повалили і "прийняли" групу в якій знаходились моїх два товариші. "Беркутята" били знизу по печінці і трохи душили за шиї, щоб збільшити слухняність, розділяли лаву на декілька частин, валили на землю і "приймали". Відкотившись після падіння вбік, я звівся на ноги і повільно пішов, трохи навскоси, в напрямку до груп спецназу, які вже не тримали лаву, бо фактично розбирались з розділеними на окремі групи нашими, з захисної лави.

Далі я описую ефект, який тієї ночі спрацював ще два рази (хоча я підозрюю що така тактика може виявитись небезпечною) - схоже що вони не ідентифікують як ворога ціль, що повільно рухається в напрямку до них. Я так і зробив, постояв хвильку, перетравлюючи свою порцію адреналіну, і почав рухатись в напрямку наступу, випереджаючи "титан" на декілька метрів, тому що вони знов утворили лінію і пішли широким фронтом, зносячи намети - організованого спротиву на нашій ділянці вже не було, залишались окремі групи. Треба віддати надежне - 200 кнурів в процесі нищення наметів утворюють хвеєрічне видовище.

В цей момент я бачив уривки дій - потрібно було слідкувати за пересуванням ворога, я бачив як бройлери десь в 5 м. від мене атакували групу, в якій Юлія Тимошенко сміливо стала на шляху їх пересування, при цьому вони нанесли їй декілька ударів, я бачив як четверо "орлів" тягнуть за руки та за ноги непритомне тіло якогось хлопця, я бачив як перевертається та летить на людину залізний каркас намета. По мобільному я передав повідомлення для "майдану".


На розі Лютеранської вдалося зустрітися з іншим товаришем, навіть двома. По Шовковичній опору вже фактично не було, бо не вистачало людей щоби перегородити шлях хвилі "бройлерів", які об"єднались з двох груп в одну. Лише лунали крики "Кучму Геть!", та лайка на адресу улюблених кнурів режиму. Мєнти, які весь час перебували в цих районах, перекрили всі підворотні, ховатись туди було небезпечно, бо одразу "приймали". Тактика спецназу була проста - були утворені "заглушки" на всіх виходах і витисненням по Лютеранській, Шовковичній та Грушевського вони на кінці Грушевського утворили мішок.


Нам з товаришем вдалось вийти дуже просто - на Грушевського ми пішли назустріч лаві "бройлерів", що йшла вверх, і стали трохи осторонь - нас пробувала завернути група зачистки десь з 5 чоловік, яка запрошувала поодиноких громадян в мішок кийками та щитами, але тут нам повезло - я показав (було темно) пластик з вставленим проїзним на метро-тролейбус за вересень 2002 року і суворим голосом сказав "Преса!". Ви будете сміятись, але нас не зачепили.


Далі ми йшли вниз по Грушевського, пройшли чере дірку в одному кордоні, назустріч нам вже піднімалися вантажівки, в які "судові виконавці" чомусь дуже схожі на курсантів (може підробляють?) збирали все що залишилось від акції. Тітка, хазяйка якоїсь точки, кричала "Іроди, завтра навіть ті вийдуть що сьогодні дивились!". Мій товариш сказав на Грушевського, що дуже злий і ще сильніше бажає працювати проти Кучми. Залишився останній кордон - повністю перекритою в 2 ряди виявилась вул. Грушевського, вже майже біля м. Хрещатик. Ми пішли прямо на кордон, і командир зробив жест щоб нас пропустили - мабудь ліньки було протокол складати?



Деякі висновки:
- яка не яка дисципліна та невикористання нами атакуючих дій призвела до того, що на Лютеранській не сталося кривавої бані - яка була цілком ймовірна враховуючи перевагу "спцназу" в кількості.
- ще щодо поведінки - більш рішучі, що стояли в перших рядах отримали набагато меньш, ніж меньш рішучі, і які були в тилу та рухались в напрямку від спецназу - їх надійно "прийняли" після того як загнали в куток.
- акції повинні мати мобільний, партизанський формат, на зручній території з можливістю для маневра - а не статичний - як наметові містечка. Так легше боротися з тактикою дій "бройлерів".
- вигідний (в питанні захисту учасників, як мінімум) також формат акції, коли участь приймає велика кількість людей - це ще раз підтвердив успіх денної акції 16 вересня.

Отже, "ітогі подвєдьом!". Доба пройшла дуже вдало - я не отримав в голову або в нирку міліціянтським кийком, кілька подряпин не рахуються, з моїх знайомих як потім з"ясувалось. всі вийшли, я прийняв участь у найбільшій на моєму досвіді акції протесту вдень, 16-го, та, нарешті, вночі, 17-го побачив що мої гроші як платника податків, не витрачаються марно - який захист для Кучми виростили, просто бройлери на стероїдах якісь!

(Висловлюю подяку київській, звичайній міліції. Це абсолютно серйозно - по перше, у неї вистачило тактовності(або не вистачило сміливості) не втручатися вдень, і вона не злобствувала вночі - десь з п"яти патрулів, які я зустрів коли добирався додому жоден (причому майже демонстративно) не поцікавився моєю скромною персоною)


P.S десь за годину, я з"ясував що всі мої знайомі "вийшли". Ще приємний момент - депутати буквально "визволили" майже всіх тих, кого закрили в мішку. Після протистояння, їх відпустили. А ті провели мітинг, де спланували подільші дії. Щось в мене таке враження, що режим отримав на 300 рішучих ворогів більше. Ще раз знімаю капелюха перед присутніми на акції депутатами, вони не підвели - і перед Юлією Володимировною, особливо - вона поводила себе надзвичайно гідно, я просто мав можливість це спостерігати.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1032280093.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua