Майдан / Статті  

додано: 18-09-2002
Поінформований: Мої враження. Про телевізійників, мєнтів і не тільки.
Форум Майдану.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1032351438.html

Поінформований
Мої враження. Про телевізійників, мєнтів і не тільки.



Прийшов на Європейську десь о 14:15. Перше враження - підзаробити на акції політкапітал вирішила партія Соскіна УНКП, бо нарахував десь п'ять їх прапорів, якими вони вимахували, вишикувавшись вздовж лицьового боку Українського дому. Відмітив про себе, що трішечки не ту музику грають з колонок ("Нам треба "Злагоди", а зла не треба..."). На сходах і перед ними вже було повно людей. Майже всі щось читали, але я не помітив, щоб хтось роздавав якісь листівки. Мій знайомий безуспішно намагався розшукати того, хто б поділився з ним революційною літературою. З тележурналістів бачив там тільки людей з "Тоніса".
О 14:30 стихійно зібралося вже тисячу людей як мінімум. В цей момент по Трьохсвятительській прийшла перша організована колона. Це була міська організація УНР. Організація в них була ідеальною - йшли мало не стройовим кроком, вишикувавшись, по боках уповноважені організатори з нарукавними пов'язками. Хоча вони йшли проїжджою частиною, руху транспорту свідомо не перекривали, залишаючи вільною одну смугу. Їх привітали оплесками.
Знайомий продовжував безуспішно шукати літературу, і я домовився зачекати його на порослих деревами схилах, що на повороті з Грушевського на Узвіз. Видряпавшись туди, застав там декілька сотень людей, добра половина з яких була телевізійниками. Я розраховував на добрий краєвид звідти, бо вони вивищуються над площею метрів на п'ять мінімум. Але листя дерев там сильно заважає, можна бачити лише окремі ділянки, а загальний план побачити неможливо. Телевізійників це цілком влаштовувало. Почали надходити комуністи, але не єдиною колоною, а розбившись по областях. Між цими колонами витримувались інтервали. Соціалісти надходили, піднімаючись Узвозом. Їх розтяжки трохи відрізнялися за кольором від комуністичних.
Дуже скоро все, що було видно зі схилів, стало суцільно червоно-комуністичним. Телевізійники навіть зраділи цьому. Почались розмови про кількість людей, декілька разів звучало число 15 тисяч. Але ж люди продовжували надходити! Раптом один з телевізійників глянув в бік Хрещатика, вистромившись з своєї засідки під листям. "@#$ твою мать!!!" - був його вигук. Перекривши Хрешатик по всій ширині включно з тротуарами, на площу насувалась величезна колона БЮТі, "Нашої України" і "прімкнувшімі к нім" УНСО та "Яблуком". Вигуки вигуками, а знімати це ніхто не збирався. Дехто з телевізійників почав мляво базікати, що з цього схрону багато не назнімаєш. Кудись рушило СТБ, хоча їх дебелий телевізійник з ручною камерою манірно відмовлявся спускатись - "раптом на схилі послизнусь". Трава на схилах дійсно була слизькою, але зрештою він здійснив свій "трудовий подвиг" і пішов таки знімати на іншу точку. Решта продовжувала вихоплювати камерами комуністичну масовку, бо нічого іншого звідти побачити було неможливо.
Коли Адам Мартинюк відкрив мітинг, мого знайомого ще не було, і я спустився зі схилу і перейшов на той бік площі підземним переходом. Люди з того боку стояли досить щільно, але вийти з підземного переходу ніхто не заважав. Прослухавши виступ Мороза, знов повернувся до умовленого місця зустрічі. На цей раз таки зустрілись на схилах, знайшовся ще один знайомий. Там і залишались до кінця мітингу,знайшовши таки точку, з якої було видно промовця на сходах Українського дому. Так що висновок простий - дивитись звідти ще так-сяк, а от знімати, та ще й з претензією на об'єктивність - просто сміх. Єдиною нормальною точкою було місце поруч з організаторами мітингу. Хто дав загальний план звідти - той дав об'єктивну картину.
Коли вирушили на Банкову двома колонами, ми з знайомим вирішили обігнати колону БЮТі і подивитись, що там попереду. На перетині Інститутської і Хрещатика стояв поодинокий ДАІшник (перший мєнт, якого побачив поблизу місця акції за той день!!!). Він тупо нехтував своїми обов'язками. В результаті доволі щільний потік іномарок, які спускались по Інститутській, впритул під'їхали до величезної колони. Довелося їм вибиратись - хто давав задній хід, хто кумедно намагався розвернутись на вузькій вулиці. Але ексцесів не було, колона організовано продовжувала підніматись Інститутською. Довелося Григорію Омельченку стати на проїжджу частину попереду колони, щоб зупиняти машини. Взагалі-то, майже всі водії слухають різні там "Гала-радіо" і т.д. Варто було заздалегідь зателефонувати туди і сказати щось на зразок "На вулиці Інститутській - ТЯНУЧКА. Хто передав, питаєте? Передала Юля на броньовику!"
Дійшли до рогу Банкової. Колона була вже на підході, десь метрів за п'ятдесят. Плану дій ми не знали, і думали, що колона комуністів з Грушевського заверне на Інститутську і піде на зустріч першій, щоб потім разом завернути на Банкову.(потім зрозуміли, що план був інший) Щось подібне передчували і водії, які не знали, куди втекти. Там теж був даішник, якому було абсолютно байдуже до водіїв. Отримавши наказ по рації, він зняв блокування Банкової для машин, прибравши оранжеві конуси. В глибині вулиці було чітко видно червоно-білу обмежувальну стрічку, поруч з якою стояли мєнти в формі. Проте і на Інститутській вистачало мєнтів, які підпирали спинами стіни та паркани. Але всі вони були в цивільному. Деяких видавали рації, інших - теорія Ломброзо :-)
Чесно кажучи, повністю прогавив момент, коли Корчинський влаштовував провокацію, намагаючись завернути колону на Банкову, бо в цей момент ми якраз намагались пристати до колони.
Надалі в колоні вже бачив небагато. Запам'яталася обмовка під час промови Яворівського "Чехи обрали Гавела - і Польща піднялася". Краще вже так - "Серби обрали Куштуніцу - і Україна піднялася" :-) Але на жаль так не вийде.
Коли дійшли до рогу Банкової з протилежного боку, я став потихеньку пробиратись до виходу, бо мав ще встигнути на прийом до лікаря. Пройшов біля якогось крутого міліцейського начальника (можливо, це був той, кому Юля по пиці надавала) і почув уривок розмови "Ну нєужелі оні будут щас кідать ету гадость, еті бутилкі...". Цікаво, цікаво - самі влаштували провокацію з пляшками, і самі в неї повірили і навіть злякалися! Самонавіювання в них відмінне.
Пройшовши Хрещатиком і потім в спустившись в метро, я зустрів сумарно в декілька разів більше мєнтів, ніж під час акції. Щоб це означало? "Нікто нє хотєл умірать"?
Повернувшись від лікаря, я засів за інет і зрозумів, що пішов якраз у момент, коли почалось найцікавіше. Шкода. І ще - в той день мені дуже сподобалась промова Юлі з цією біблійною притчею, але наступного дня вже думалось інакше. Не треба було казати "хай залишаться тільки ті, хто нап'ється води, не стаючи на коліна", краще було просто попросити "нам потрібно 20-30 тисяч людей для цілодобової охорони наметового містечка". Ну що ж - досвід набувається поступово.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1032351438.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua