Майдан / Статті  

додано: 19-09-2002
Володимир БОЙКО: Як прозрівала Феміда

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1032447364.html

Луганські хроніки

Борису Фельдманові явно не пощастило з країною. Але, здається, країні пощастило з Борисом Фельдманом. Пощастило з цим бородатим чолов’ягою, який так і не зламався за роки перебування в слідчих ізоляторах, ставши живим доказом пануючої в центрі Європи правосвідомості, живим прикладом і живою легендою.

Хіба хто-небудь міг очікувати півтора роки тому, що заарештований віце-президент банку “Слов’янський” виявиться тим самим лакмусовим папірцем, який продемонструє всьому світові рівень українського правосуддя? Хіба хто-небудь тоді знав, що цей худорлявий чоловік стане фігурантом чи не найгучнішого в країні скандалу, що його ім’я не сходитиме з газетних шпальт, що його захищатимуть, ризикуючи власною свободою і власним добробутом, найвідоміші в державі адвокати й журналісти, а процес нам ним розкриє очі багатьом на те, в якій країні й за якого режиму доводиться жити? Хіба хто-небудь міг два з половиною роки тому припускати, що цей гордий єврей буде в суді відстоювати право на саме існування української мови й у тому йому будуть нахабно-послідовно відмовляти судді з українськими прізвищами? Хіба хто-небудь знав тоді, що в європейській країні можна отак тримати у в’язниці людину, навіть не виписавши про це хоча б папірця чи якусь постанову про арешт, і за це нічого нікому не буде?

“Встати, суд йде!” - ця фраза в черговий раз пролунала для Фельдмана 27 серпня в мініатюрній залі Апеляційного суду Луганської області, куди набилася безліч журналістського люду, щоби почути, як розпочнеться розгляд апеляції екс-банкіра на вирок Артемівського райсуду м. Луганська. Вирок, яким Фельдмана було засуджено на 9 років позбавлення волі за те, що, згідно з нашими ж українськими законами, злочином не є й бути не може. За те, зокрема, що очолювана Фельдманом фірма “Ібріс” не сплатила неіснуючий податок з одержаної позики й не включила запозичені гроші до складу валових доходів підприємства. І тепер народові кортить узнати точку зору на це апеляційної інстанції - чи дійсно треба платити податки з одержаних в борг грошей? І якщо платити, то кому і скільки, позаяк досі такого податку в цій країні не існувало.

Місця беруться з бою, оскільки на 15 наявних стільцях всілися невідомі молодики в цивільному. Власне, “невідомими” - визначення не те, їхні податкові писки стали звичними ще на процесі в Артемівському суді. І тепер вони намагаються не пустити до зали представників інформагентств і кількох газет - мовляв, немає місць.

В залу впливають три чорні мантії - головуюча Світлана Запорожченко та рядові прислужники незрячої богині Михайло Кожушок і Микола Божко. Перед суддівською кафедрою, один проти одного, як міністри ворогуючих країн, розташувалися з одного боку адвокати Андрій Федур, Віктор Агєєв, Володимир Приходьмо, з іншого - державні обвинувачі Валентина Нудько з Луганської облпрокуратури та Сергій Бурдейний к ГПУ.

У останнього несамовито тряслися руки. Тряслися так, що аж смикалося плече й дрижаки бігали по спині, зморщуючи біленьку фірмову сорочку. Прокурор пробував щось записувати, але ручка щосекунди випадала і він, якось дивовижно ізігнувшися, намагався примусити слухатися тремтячих рук покусане знаряддя письмової праці. Головуюча в засіданні суддя Запорожченко тремтіла не менше від прокурора. Але до того ж їй треба було щось говорити. Краще б вона мовчала. Але мовчати представниця Феміди на землі не могла й тому якимось задушеним голосом, безбожно плутаючи номери кримінальних статей інкримінованих Фельдманові злочинів, відкрила засідання.

У час виходу в світ цієї статті, можливо, слухання вже буде закінчено й читач знатиме, який вердикт винесуть у справі Фельдмана луганські судді. Хоча я читачеві не заздрю, бо знаю це наперед і не сумніваюся в тім, що саме буде записано в резолютивній частині ухвали судової колегії. Знає, окрім мене, майбутню таємницю нарадчої кімнати також ще купа народу, оскільки в луганських суддів з деяких пір не тримаються язики за зубами і все місто обговорює подробиці бесіди між головою апеляційного суду Фесенком та мадам Запорожченко з приводу бажаних підсумків процесу. І тому мені цікаво, в який спосіб Світлана Германівна буде цих бажаних наслідків домагатися в такій простій та очевидній неупередженому оку справі.

Ага, ось вона, перша ластівка майбутнього вердикту. Суд відмовляється застосовувати при відправленні судочинства державну мову. Даремно адвокати закликають суддю Запорожченко не ганьбити суддівське вбрання та поважати Конституцію. Даремно Фельдман, взявши в руки україно- та російськомовні примірники Кримінального кодексу, вказує на кричущі недолугості в перекладі офіційного тексту, що може спричинити до суддівської помилки. Жерці луганської Феміди невблаганні - малоросійському “нарєчію” в суді не місце.

Наступна ластівка прилетить другого дня. На ухвалу суду апеляція розглядатиметься за максимально спрощеною системою (всупереч протестам підсудного, якого Запорожченко постійно називає “засудженим”). Судове слідство в справі проводитися не буде, як і попереднє засідання, свідки судом не допитуватимуться, документи не вивчатимуться. Даремно В.Агєєв пояснює суду, що допит свідків, викликати яких просить підсудний - то є обов’язок суду, про що Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання. Даремно А.Федур звертає увагу суду на те, що в суді взагалі відсутня переважна більшість матеріалів з багатотомної “справи Фельдмана” - вони тай і залишилися в суді першої інстанції. Феміда явно прозріла й поглядає з іронічною посмішкою на все те, що коїться в залі. Та й як їй не сміятися - підсудний, нахаба такий, зажадав викликати в суд пана Азарова, щоби той, попереджений про відповідальність за дачу брехливих свідченнь, розповів, чи справді домовлявся з “Гарантом” ув’язнити Фельдмана, чи майор Мельниченко бреше?

Наступне клопотання - адвокати просять випустити Фельдмана з під-варти. Виявляється, в його особовій справі в СІЗО взагалі немає документа, відповідно до якого підсудного можна тримати за ґратами. Точніше, такий документ - постанова про арешт та обрання запобіжного заходу - був. Але строк його дії закінчився ще 13 березня минулого року. Більше того, Судова колегія Верховного Суду України 30 травня цього року розглянула скаргу колишнього банкіра й винесла з цього приводу ухвалу: “Станом на 13 березня 2001 року строк тримання під вартою скаржника Фельдмана Б.М. закінчився і на час подання скарги та розгляду її судом не продовжувався. Таким чином правові підстави для подальшого тримання Фельдмана Б.М.під вартою, за умови неприйняття про це рішення компетентним органом, у встановленому законом порядку були відсутні”.

Ну що ж, коли відсутні правові підстави для тримання людини під вартою, судді знаходять підстави не правові. І суддя Запорожченко, “посовещавшись на месте” з колегами (навіщо та нарадча кімната, коли й так все вирішено!), ні, не звільняє негайно підсудного й не дає вказівку конвоєві відкрити “клітку”. Вона просто змахує зі столу в бік адвокатів заявлене ними письмове клопотання про звільнення Фельдмана: “Суд ваше ходатайство рассматривать не будет”. Отакої!

До речі, про конвой. На випадок, якщо суд раптом вирішить дійсно виконати вимоги закону та накаже звільнити Фельдмана з-під варти, за переляканим конвоєм приглядають молодики в плямистій формі. Яким суд наказувати права не має. На третій день слухання справи вдається з’ясувати прізвище пана командира - майор Іванов, начальник відділу фізичного захисту Управління податкової міліції ДПА в Луганській області. Плямисті хлопці почувають себе хазяями життя, кілька разів намагаються обшукати адвоката В.Агєєва, постійно перекривають вхід до зали журналістам, не дозволяють адвокатам передавати їжу й навіть воду підсудному. Ясна річ, якби в судді Запорожченко було б хоча б крапля професійної гідності, ці поплямовані вже були б видалені з приміщення суду. Як мінімум.

Ще одне нововведення - протокол судового засідання не ведеться. І справді - навіщо? Щоправда, кожне суддівське дійство має супроводжуватися винесенням ухвали, яка заноситься до протоколу. Та чи варто псувати папір, коли й так ясно, чим це закінчиться? Кого шкода - то секретарку, яка нудьгує без звичної роботи в компанії “журналістів у цивільному”.

У перерві народ приступає до конвоїрів: чому так запопадливо виконують вказівки цих самих “журналістів”. “А що ми можете зробити, - відповідає один з хлопців у чорній формі з написом “судова міліція” на спині. - Вони такі ж міліціонери, як і ми, тільки податкові”.

29 серпня в судове засідання вдруге після початку апеляційного слухання приїздять з Запоріжжя представники міської організації по поверненню заощаджень вкладників КАБ “Слов’янський”. Вони хочуть зрозуміти єдине - чому ліквідовано працюючий банк, який входив у п’ятірку найбільших кредитних установ країни? Даремно шукати відповіді в обвинувачу вальному висновку. Цікавість вкладників можна вгамувати хіба що черговою порцією плівок від майора, на яких “Арбітр Нації” в серпні 2000-го вислуховує доповідь “Головного Митаря” про те, що справу Фельдмана будуть слухати саме в Луганську, де з головою обласного суду вже все домовлено. Чи розповіддю колишніх співробітників банку про те, що “Слов’янський” було ліквідовано, а Фельдман - відправлений за ґрати через відмову виділити в 99-му році 36 мільйонів на президентську кампанію “нині діючого”. Так вкладники це все й так знають.

Того ж дня справа набирає забарвлення відвертого фарсу. Напередодні ввечері податкова міліція намагалася захопити автомобіль адвоката Федура разом з документами по справі Фельдмана, що там знаходилися. Підстава - А.Федур їздить за дорученням, машина записана на іншу людину (через те, що Федур не має київської прописки й ДАЇ відмовляє йому в реєстрації машини на його ім’я), а цю людину податкова міліція у чомусь там звинувачує. Чи начебто звинувачує. Чи може не цю людину, а іншу. І взагалі не в Луганську а в Києві. Однак авто адвоката раптом оточує кілька десятків озброєних людей, які намагається машину з документами захопити, а самого Федура невідомо куди вивезти.

Провокацію зірвав В.Агєєв, який прибув на місце затримання та визволив колегу з податкового полону в найпростіший спосіб - викликав на місце подій журналістів. Як тільки прибув телевізійник з камерою, податкова міліція раптом зникла. А наступного вечора, вже після судового засідання, отой самий майор Іванов, дочекавшися Федура, який прийшов на стоянку заплатити за паркування своєї машини, б’є адвоката й за допомогою підлеглого, взявши Федура за руки й за ноги, викидає геть за огорожу. Пишу це не з чужих слів, бо був разом з кореспонденткою УНІАН понятим при огляді слідчим місця побиття адвоката. Чи варто говорити, що наступного дня “її честь” С.Запорожченко відмовила адвокатові в забезпеченні безпеки. До речі, Федурові, який пройшов судово-медичне обстеження, був поставлений діагноз черепно-мозкової травми та призначена госпіталізація з приводу струсу мозку. Зрозуміло, що адвокат від госпіталізації відмовився.

Урешті-решт луганській Феміді набридло годинами вислуховувати клопотання захисників підсудного, пояснення щодо невинуватості Фельдмана, дивитися в очі побитому податківцями адвокату. В засіданні 30 серпня оголошується перерва до 3 вересня через те, що в заарештованому податківцями прямо на стоянці автомобілі Федура перебувають матеріали, які він має надати в суд. Весь день 3 вересня (до 19.00) представники прокуратури в присутності адвокатів оглядають автомобіль та повертають знайдене там адвокатське дос’є (до якого торкатися має право тільки сам захисник), а наступного дня, з’явившися в судове засідання, А.Федур і В.Агєєв узнають, що суд розглянув справу без захисників і вже перейшов до судових дебатів. Нічого подібного собі не могли дозволити навіть у фашистській Німеччині, де на процес над Г.Дімітровим був змушений як свідок прийти пан Геббельс - на то була воля підсудного, невиконання якої тягнуло б за собою автоматичне скасування вироку. Але куди там Геббельсу до Азарова!..

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1032447364.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua