Майдан / Новини / Статті Карта Майдану

додано: 11-10-2002
Юрій Василенко: Корпорація "Правосуддя"
"Галицькі Контракти"

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1034327233.html

Розмовляв Андрій ЛАВРИК, "Галицькі Контракти"


Суддя Апеляційного суду Києва Юрій Василенко вважає,
що розміри оборотів тіньового капіталу у вітчизняній
судочинній системі дозволяють говорити про існування
справжньої втаємниченої бізнес-структури під умовною
назвою «корпорація «Правосуддя»


Одразу зауважимо: висновки Юрія Василенка базуються на його власному багаторічному досвіді роботи в органах судочинства та на окремих фактах, НЕ ПІДТВЕРДЖЕНИХ документально. Оскільки «корпорація «Правосуддя» бухгалтерію на папері не веде, податків не платить і жодних письмових домовленостей ні з ким не укладає. Тому все сказане нижче — радше гіпотеза, з приводу якої можна і варто дискутувати, але яка, утім, має право на існування.

«Корпорація «Правосуддя» не є суто суддівською організацією



— Пане Юрію, останнім часом почастішали резонансні події, пов’язані з «третьою владою». Загадкове самогубство в наручниках судді Одеського облгоспсуду Ігоря Ткачука, причетного до вирішення майнових конфліктів у регіоні (див. «Контракти» № 34’02 — Ред.), досить спірні вироки у гучних справах (приміром, щодо менеджменту «Союз-Віктану», банку «Слов’янський») викликають закономірне запитання: що насправді відбувається всередині українського судочинства?


— На мою думку, судова система наразі зорієнтована на те, щоб судді могли займатися власним «бізнесом», якщо це так можна назвати. «У казні грошей нема — беріть хабарі», — казав Петро I. Часто йдеться про десятки і навіть сотні тисяч доларів. Це було б звичайним хабарництвом, якби не було так чітко зорганізовано (розподіл функцій, фінансових потоків). Я впевнений, що ми маємо справу з потужною тіньовою комерційною структурою, яку умовно можна назвати «корпорацією «Правосуддя». Переконаний, що вона охоплює (в різних обсягах) усі різновиди судів («кримінальні», «цивільні», господарські).


Цілком можливо, деякі випадки загибелі суддів пов’язані саме з «неправильною» поведінкою цих суддів, які беруться за якусь оборудку, не узгодивши всіх деталей з вищими ланками «корпорації». У таких випадках на подальших стадіях розгляду справи (наприклад, в апеляційному суді) замовлений вирок просто «ламають», що, звичайно, викликає серйозні претензії клієнта, або тих, хто за ним стоїть.


— Така потужна тіньова комерційна структура (або ж «організоване злочинне угруповання» — цей термін, певно, більше підходить) не могла не потрапити під «прес» УБОЗу та прокуратури. Чому ж досі не потрапила?


— Тому що «корпорація «Правосуддя» не є суто суддівською організацією — до неї входять представники прокуратур, адвокати, працівники МВС, чиновники Мін’юсту, впливові в нашій країні люди. Без їхньої підтримки підрозділи «корпорації» не могли б проводити свої оборудки і обов’язково наразилися б на конфлікт, наприклад, з прокуратурою, що призвело б до ситуації кінця 80-х. Тоді за хабарництво було притягнено до кримінальної відповідальності цілу низку суддів у Києві, Дніпропетровську, Миколаєві, Запоріжжі. «Відлов» суддів-хабарників спричинила саме відокремленість силових структур одна від одної. І тільки в середині 90-х «корпорація» остаточно оформилася в єдину структуру. У результаті за останні десять років в Україні не відбулося жодного резонансного судового процесу проти суддів-хабарників.


— Яка структура цієї «корпорації»?


— Групи (підрозділи) утворені кількома суддями, прокурорами та працівниками міліції при конкретному суді. Очолює підрозділ, як правило, голова суду. Підрозділи з різних судів безпосередньо один з одним не пов’язані. Однак між ними є посередники (адвокати або окремі представники різних груп, між якими з певних причин склалися теплі особисті стосунки), завдяки яким відбувається інформаційна координація та впорядкування фінансових потоків усередині «корпорації». Але кожен окремий підрозділ має бути невеликим і замкненим, бо в разі його розростання ймовірні конфлікти. Існує чітке вертикальне підпорядкування, тобто діяльність підрозділу в якомусь місцевому суді обов’язково узгоджується з обласним.


— Як потрапити до «корпорації»?


— Дуже непросто. У новенького мусять бути родинні або корпоративні стосунки з членами «корпорації» (наприклад, суддя припустився в роботі серйозних похибок, що загрожує йому звільненням з посади, однак голова суду його «прикрив»). Багатьох використовують «втемну». Інші «підставляються» під брудні рішення взагалі безплатно — через страх покарання дисциплінарними стягненнями, непомірними навантаженнями на службі, неотриманням квартири тощо.


— Чи існує підрозділ «корпорації» у вашому суді?


— А як ви думаєте, де б я брав матеріал для своїх спостережень та висновків?


— Чому ви не увійшли до «корпорації»?


— Бо це проти моїх переконань. Бо тоді не був би СУДДЕЮ і став би просто «секретаркою», виконавцем чиїхось брудних замовлень.


— Як складаються у вас стосунки з працівниками «корпорації»?


— Виконавча та законодавча гілки влади роблять усе, щоб тримати суддів у «чорному тілі». Якщо людина бере участь в оборудках «корпорації» лише задля того, аби вижити, і не припускається занадто брутальних порушень прав громадян, ставлюся до неї толерантно. А з «монстрами»«корпорації» я завжди боровся — в міру моїх скромних сил, звичайно.

Функції «бізнес-розвідки» зазвичай виконують органи досудового слідства


— З ваших слів випливає, що від участі в конкретній справі кожен член «корпорації» отримує певну суму.


— У суддів, як і в підсудних, існує так званий «общак» — туди клієнти перераховують суми, які потім розподіляють між виконавцями залежно від заслуг і статусу в організації. Відстежити надходження цих коштів практично неможливо. Мені розповідали про випадок, коли керівництво київської міліції через якийсь конфлікт намагалося спіймати на хабарах голову одного зі столичних судів. Однак, незважаючи на те, що в міліції була оперативна інформація, докази зібрати так і не вдалося.

До речі, у правоохоронних органів є свої спецфонди, на рахунки яких цілком
легально (з метою «сприяння», «підтримки» прокуратури
та МВС) перераховують внески окремі підприємці і комструктури.
Формально внески добровільні, однак сумнівно, що якась
компанія добровільно вилучатиме зі свого обігу кілька
сот тисяч гривень лише задля сприяння розбудові правоохоронної
системи.

Тим більше, судячи з документів, які потрапляли до
моїх рук, незрідка ці кошти використовуються не на закупівлю
спецзасобів, а на поліпшення житлових умов або оновлення
особистого автопарку окремих посадовців. У мене є підстави
вважати, що доволі багато підприємців знають про існування
«корпорації», тож намагаються підтримувати з її підрозділами
(у зоні досяжності яких перебувають) гарні стосунки
шляхом... «страхових внесків» (назвемо це так).


— Якщо бізнесмен все ж опиняється на лаві підсудних, як визначають його платоспроможність?


— Після порушення кримінальної справи проти якогось бізнесмена, як правило, одразу відомо, в який суд вона згодом потрапить і який прокурорський працівник її там супроводжуватиме. Уже на цій стадії з’ясовується платоспроможність клієнта, навіть його психофізіологічні характеристики. Функції такої «бізнес-розвідки» зазвичай виконують органи досудового слідства.


Клієнта сканують за усіма параметрами: прибутки, рухоме і нерухоме майно, яка він людина (чи спроможний висидіти в тюрмі, наскільки активно відстоюватиме свої права), зв’язки (чи має «дах» у владних структурах). Так само перевіряють потерпілих — хто вони, чи докопуватимуться до істини, чи можна з ними домовитися і як.

До речі, на стадії досудового слідства клієнтові можна надати доволі широкий
спектр послуг: змінити «важку» статтю на «легшу», «загубити»
докази, оновити протоколи свідчень (тобто по-новому
допитати свідків і підшити протоколи до справи «заднім»
числом). У СІЗО клієнту можна влаштувати або «прес»,
або цілком комфортну відсидку. Можна зумисно справу
розслідувати так недбало, що потім суд не зможе винести
якийсь вирок — справу відправлять на додаткове розслідування,
де вона і заглухне.

1999 року до мене надійшла справа за звинуваченням
засновників одного з київських трастів, що луснув, за
ст. 86 (за старим Кримінальним кодексом) — розкрадання
майна в особливо великих розмірах. Вона була вкрай погано
розслідувана — один лише обвинувальний висновок був
складений з дуже грубими порушеннями Кримінально-процесуального
кодексу. Мені нічого не лишалося, як повернути її на
додаткове розслідування. Після чого врешті-решт підозрюваних
відпустили на волю, а справу проти них закрили.


— Чи існують якісь розцінки на «послуги»?


— З клієнта скачуватимуть стільки, скільки людина реально має та може віддати. І максимальні суми можуть бути астрономічними. Наприклад, від засновника одного великого концерну, за чутками, що вперто циркулюють в юридичних колах, у прокуратурі зажадали $1 млн за закриття порушеної кримінальної справи. Щоправда, він платити відмовився, натомість скористався своїми зв’язками у політичних колах.

«Корпорація» має лобі у Верховній Раді


— Наразі в країні триває судова реформа (Президент днями підписав відповідний указ), на яку в Україні і за кордоном покладають надію, що вона поліпшить ситуацію в українському судочинстві.


— Сумніваюся, що ці надії скоро справдяться. «Корпорація» має лобі у Верховній Раді. Мова про депутатів, що є власниками або представниками великих компаній, і не тільки юридичних (більшість з них також є учасниками бізнесу «корпорації «Правосуддя»). Вони зацікавлені в існуванні «корпорації» та у відповідних законах, що регулюють систему судочинства. Приклад: у першому варіанті Закону «Про судоустрій», винесеному на розгляд Верховної Ради, пропонувалося вибирати голів судів на обмежений термін, розподіляти справи між суддями в порядку черги. Однак Верховна Рада врешті-решт прийняла закон (і він уже набрав чинності), де голів судів затверджує Президент і голови розподіляють справи між суддями на свій розсуд.


— Однак судова реформа посилить чи послабить силу «корпорації»?


— Залежить, яка реформа. Нинішню (яка відбулася після прийняття Закону «Про судоустрій»), здається, вигадали тільки для того, щоб забезпечити «корпорації» шалений розквіт та режим найбільшого сприяння. Справді прогресивну реформу, яку пропонував депутат Шишкін, зарубали на корені, і мало хто вірить у те, що за цього режиму вона має шанси на реанімацію.


— Яким чином можна покінчити з «корпорацією»?


— Прийняти нормальне законодавство про судоустрій (виборність голів, реальна відповідальність за порушення законодавства, добір кадрів тощо), забезпечити суддів матеріально, створити їм адекватні умови для праці, яка є важкою та дуже відповідальною.

Розмовляв Андрій ЛАВРИК



Коментарі зацікавлених


Відсутність кримінальних справ проти суддів не
означає, що корупції серед них немає

Віктор АГЕЄВ, адвокатська контора «Агеєв,
Бережний і компанія»:


— Мені не відомо про жодну кримінальну справу за фактом корупції в судах. Але говорити, що це ознака відсутності корупції в українському судочинстві, зрозуміло, не можна.


Суддям потрібні родичі-бізнесмени

Іван МАКАР, правозахисник:


— У наших судах практично неможливо домогтися справедливого рішення законним шляхом. Першопричина цього — замала зарплата суддів. Суддя, який має сім’ю, однак не має родичів-бізнесменів, які б забезпечували його матеріально, на мою думку, не може бути чесним. Тож якщо на Заході суддя-хабарник — виняток, то в Україні винятком є суддя-нехабарник. Це не тому, що українські судді такі погані, просто їх поставлено в такі умови. А адвокат — ідеальний посередник для передачі хабара. Я сам переконався, що адвокат, який не хоче носити хабарі, не конкурентоспроможний.



Чи існує «корпорація», я ні підтвердити, ні заперечити не можу

Олексій КАСЬЯН, суддя колегії у цивільних
справах Апеляційного суду Києва:


— Твердження Юрія Василенка, що в судочинстві корупція набула рис цілої «корпорації», я ні підтвердити, ні заперечити не можу. Також не можу з певністю сказати, який суддя корумпований, а який — ні. Так, я згоден, що рівень корупції в судах дуже високий (але наскільки, я особисто не аналізував) і прогресує. І я побоююсь, якщо корупція в судочинстві зростатиме і надалі, українське правосуддя скотиться на рівень відсталих африканських країн.


Адвокати бояться говорити про конкретні випадки
суддівського хабарництва

Київський адвокат, який просив не називати
його ім’я:

- Якщо я скажу, що матеріальна зацікавленність суддів
у прийнятті тих чи інших рішень існує, від мене зажадають
конкретних прикладів. Однак з певних причин я не хотів
би про них говорити - мені з цими людьми ще довго
працювати.




Досьє


Юрій Василенко народився 1940 року. Закінчив
Харківський юридичний інститут. Працював народним
суддею Центрального районного суду Миколаєва, прокурором
відділу з нагляду за органами дізнання та попереднього
слідства Генеральної прокуратури України, потім —
прокурором відділу нагляду за дотриманням законодавства
у Збройних Силах України. 1994 р. обраний суддею Київського
міського суду (нині — Апеляційний суд Києва).


Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1034327233.html


Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах та розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини чи статті, на яку ви посилаєтся.

Ми також вітаємо коментарі, доповнення та виправлення до текстів новин від всіх свідків подій, що згадуються в новинах. Пишіть на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини. Всі цікаві коментарі будуть оприлюднені.


 
Перша Сторінка / Останні Новини / Питання та Відповіді про Майдан / Статті / Народні Новини / Листи На Майдан / Майдан-ЗахідМайдан-ВостокПраво / Бібліотека / Досьє / Фотоархів / Заяви та Звернення / Культура / Економіка / Наша Історія / Філософія, Релігія, Духовність / Діаспора / Голодомор / Преса / Україна-Росія / Гумор / Без правил / Оголошення / Технічна Допомога / Архіви Майдану / Розробки / Мова / Вільний Форум


Українська банерна мережа

(Copyleft) maidan.org.ua, 2001-2005
!!! Копілефт передбачає вільне розповсюдження із збереженням автури та мережевої адреси !!!
сайт розповсюджується згідно з ліцензією GNU для документації
(поки не зовсім повний) переклад ліцензії українською