Майдан / Статті  

додано: 28-12-2002
Юрій Василенко: «Подаруночки» від Діда Мороза.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1041060285.html

Коментар Юрія Василенка щодо рішення ВСУ про скасування його постанови відносно кримінальної справи проти Кучми.

“Верховний суд України прийняв рішення по справі Л.Д.Кучми з порушенням Конституції та кримінально-процесуального законодавства України. Ніяк по-іншому відмінити винесені мною постанови було в принципі неможливо, бо діючим законодавством не передбачено юридичної можливості їх скасування, і до цього висновку прийшли всі дійсно кваліфіковані та неупереджені юристи.

Я маю на увазі те, що, по перше, у касаційному порядку можуть бути перевірені лише вироки, ухвали і постанови апеляційного суду як суду першої інстанції (ст. 383, пункт 1 КПК України). Постанова про порушення кримінальної справи - це не є рішення суду першої інстанції, оскільки провадження справ у суді першої інстанції передбачено гл.гл. 23, 24, 25, 26, 27, та 28 КПК, тобто, це є розгляд закінченої кримінальної справи у суді першої інстанції, а не постанови про порушення кримінальної справи, винесеної в порядку ст.97 КПК України.
Далі, п.2 ст. 383 КПК України передбачає, що у ВС можуть бути перевірені вироки та постанови апеляційного суду, постановлені ним у апеляційному порядку. Винесення постанови про порушення кримінальної справи не є постановленим у апеляційному порядку.
Третє, що може розглядати ВС у касаційному порядку - так можуть бути перевірені вироки та постанови районного, міжрайонного судів, військових судів гарнізону, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо таких вироків та постанов.

Таким чином, постанова про порушення кримінальної справи щодо Кучми не відноситься до категорії справ, які можуть бути розглянуті у ВС у касаційному порядку. Тому, ВС не міг розглядати цю справу в касаційному порядку ні при яких обставинах, якщо відштовхуватись від діючого законодавства, а не бажання пана Маляренка та суддів, що приймали в цьому участь, зробити новорічний подарунок пану Кучмі та відробити подвійне підвищення зарплатні.

Спостерігається разючий контраст в правовій позиції ВС “при Бойко” та “при Маляренко”.
Раніше, в ухвалі судової колегії судової палати у кримінальних справах ВС України від 22 жовтня 2002 року
колегія суддів судової палати ВС України у кримінальних справах (ще при Бойко) ) вказала, що необхідно з"ясувати питання щодо суб"єкту касаційного подання. Оскільки "згідно з .ч. 3 ст. 384 КПК України касаційні подання на судові рішення, зазаначені у ч. 1, ст. 383 КПК України має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції чи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок". Зрозуміло, що п.Кудрявців, подання якого було розглянуто на таємному закритому засіданні (порушення Конституції, тому що згідно п.7 ст.129 засідання повинні бути гласними) не має ніякого відношення до перелічених в КПК потенційних суб»єктів.
27 листопада 2002 року я виніс постанову, якою відмовив заступнику генпрокурора Кудрявцеву в прийнятті касаційного подання, пославшись на ч. 1. ст. 383 та ч.3 ст. 384 КПК України, тобто виконавши обов"язкову для мене вказівку, що містилась в вищецитованій ухвалі Верховного Суду від 22 жовтня. При цьому, моя постанова судді від 27 листопада не може бути оскаржена в касаційному порядку, та на неї не може бути внесене прокурором касаційне подання, бо це не передбачено КПК.

Навіть якщо уявити, що мою постанову у відмові в прийнятті подання Кудрявцева на підставі невідомо чого було скасовано, ВС зобов»язаний був, як велить закон і як раніше і зробила кримінальна колегія ВС своєю ухвалою від 22 жовтня, повернути справу до Апеляційного суду м. Києва для виконання вимог ст. 351 КПК.
Згідно цієї статті, необхідно повідомляти сторони у справі про час та місце судового засідання. Депутатів же, які підписали заяву, на підставі якої я порушив справу, ВС про розгляд справи не повідомив. Вважаю, що це було зроблено навмисно, бо порушувати закон таємно морально набагато комфортніше, ніж відкрито.


Крім того, чомусь справа розглядалася на спільному засіданні суддів палати у кримінальних справахї та суддів військової палати ВС. Але ст. 385 ч.1 передбачає, що колегія суддів палати ВС України з кримінальних справ розглядає касаційні скарги і подання на судові рішення, постановлені ВС АР Крим , обласними київським та севастопольским міськими судами, вироки районних та міжрайонних судів.

А колегією суддів військової палати ВС України розглядаються касаційні скарги і подання на судові рішення постановлені військовими судами регіонів та ВМС, вироки військових судів гарнізонів.
Зрозуміло, що винесена мною постанова відносно Кучми ніякого відношення до підсудності військової палати не має.

Таким чином, касаційне подання Кудрявцева розглядалось незаконним складом суду.



Ще раз наголошую, що Конституція гарантує гласний розгляд справ. А ВС , злякавшись тих числених порушень законів, що він сам припустився, зробив засідання практично таємним, не повідомивши заявників та громадськість. Таким чином, заявники були позбавлені можливості виступити перед судом , незважаючи на п.4 ч.2 ст.129 Конституції України, що гарантує змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Слід також звернути увагу, що саме зараз розглядається в Конституційному Суді України справа Ю. Тимошенко стосовно того, чи мала вона право оскаржити постанову про відкриття проти неї кримінальної справи. Так от, у випадку з Тимошенко прокурори доводять, що такого права вона не мала, а у випадку з Кучмою наполягають на діаметрально протилежному.
До речі, для мене залишилося загадкою, на підставі чого заступник генпрокурора Кудрявцев фактично виступає адвокатом Кучми, хоча не абсолютно невластива прокурору функція, а ВС визнає це абсолютно природним і незаконно задовольняє його подання.

Буде дуже цікаво ознайомитися з текстом дивного документу, яким було відмінено мою постанову від 15 жовтня.

І ще. Наскільки мені відомо, є звернення 47 народних депутатів стосовно конституційності порушення справи відносно діючого президента - і рішення по цьому питанню ще досі не прийнято. Власне кажучи, я думав, що зі мною розправлятимуться саме через Конституційний Суд. Я недооцінив рішучість та готовність Маляренка брутально порушувати закон та Конституцію.




Майдан-Інформ:

Одним словом, враховуючи всі порушення, рішення ВС ми розглядаємо не більше і не меньше як подарунок президенту Л.Д. Кучмі на Новий Рік. Подарунок, який було подаровано швидко, таємно, в п’ятницю ввечері ( як це зазвичай у нас буває, коли влада вчиняє особливо підлі дії), з однією ціллю – задовольнити гаранта і відрапортувати, що «проблєма рєшєна, проблєми большє нєт».

Підтвердився також прогноз, який ми давали одразу після обрання Маляренка головою ВС України, в якому ми стверджували що тепер навіть Верховний Суд повністю залежний від Адміністрації Президента, а п. Маляренко зробить все, щоби стати улюбленим особистим адвокатом Кучми, видряпавши це почесне звання з рук Медведчука.

Робимо також прогноз, що вже сьогодні наша героїчна генпрокуратура порушить проти Юрія Василенка кримінальну справу з формулюванням типу «винесення завідомо незаконної постанови, зловживання службовим становищем» (в інтересах опозиції) і т.д. і т.п.

До речі, щодо опозиції:
Декілька слів з приводу питання, яке також прямим чином відноситься до проблем нашого судоустрою. Мова йде про абсолютно безвідповідальну, щоб не казати набагато різкіших слів, поведінку однієї з опозиційних фракцій, а саме БЮТ під час голосування в четвер, щодо призначення групи суддів пожиттєво. Спочатку, опозиція в особі ( головним чином СПУ, комуністів та НУ) відмовлялася приймати це рішення, справедливо могтивуючи відмову тим, що судді повинні як мінімум бути присутніми в залі засідань, згідно регламенту. Два рази голосування по цьому питанню не набирало потрібної кількості голосів. Лише з третього разу, після слізливого виступу Маляренка, який почав фактично закликати до порушення регламенту і проголосувати за його список суддів одночасно, тобто почав співати про те що кожен день відкривається багато справ, які потрібно розглядати, і що ці пара десятків суддів - саме ті, що зможуть врятувати судоустрій, і лише після цього рішення було прийнято.

Потрібно відзначити принципову позицію СПУ, які відмовились голосувати і не голосували, за «кота в мішку», і
не дали жодного голосу за це рішення.

Ганебна і незрозуміла позиція всієї фракції БЮТ (за виключенням Степана Хмари), які три раза фактично одноголосно голосували за призначення суддів без їх присутності, та які також чудово знали, що в списку є відомий вже суддя апеляційного суду м.Києва Леонід Глос. Пан Турчинов та інші вже встигли близько познайомитись з п. Глосом, коли той на позиції в.о. голови апеляційного суду неодноразово порушував закон, в тому числі робив все, щоб не допустити відкриття кримінальної справи проти Кучми. Особисто пан Турчинов ще місяць тому голосно виступав з трибуни ВР, різко критикуючи Глоса – що сталося за цей час? Дурість, недалекоглядність, чи якісь невідомі нам домовленості? Питання залишаються.

В цей самий день БЮТівці, з одного боку, закликали «пошматувати» суддю Воліка, а з іншого – наплодили багато нових «потенційних воліків».

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1041060285.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua