Майдан / Статті  

додано: 15-01-2003
Олександр Баранівський: Виступ на ранковому засіданні 15 січня 2003 року

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1042649771.html

Шановні народні депутати!
Дорогі наші виборці!

Не можу утриматися від того, аби не привітати Вас усіх з остаточним вступом в Новий 2003-ій рік і побажати всіх земних гараздів. Готуючись до цього виступу у післяноворічну ніч, я довго думав, чи не прихопити бува мені сюди, в парламент, свою вівчарку Тарзу. Бо це так модно стало тепер висловлюючи побажання, з’являтися перед телекамери зі своїм Тузиком. Он і Леонід Данилович наробив такого шуму в Україні, що два тижні після його новорічного вітання народ усе бурлить і не прийде до згоди: яка ж порода песика у його онука, та кому всі ті байки під ялинкою розповідав Кучма - хлопчику й барбосу, чи людям, які не мали з чим на столі зустрічати Новий рік? Особливо ж після багатообіцяючої заяви “гаранта Конституції” про те, що в Україні, мовляв, нарешті “створено всі політичні умови, щоб поліпшувалося економічне життя кожного українця. Простіше кажучи, добробут кожного з вас.” Кінець цитати.

І які ж такі особливі умови дарував нам дорогий Леонід Данилович на новий рік? У чому вони полягають? А виявляється у тому, що президент нарешті вибудував собі гніздо під каміном, і став над усіма. З його слів стало зрозуміло, що його зусиллями, як заявляє Кучма, “нарешті створено прозору і зрозумілу кожному з вас систему влади: ви обрали депутатів, депутати сформували більшість, більшість сформувала уряд». Кінець цитати.

По-перше, не громадяни обрали, а в багатьох випадках за них, передусім в мажоритарних округах, призначили народних депутатів.

По-друге, не парламент сформував, а адміністрація президента, за персональною участю самого глави держави сколотила так звану більшість. Ми всі добре знаємо її ціну.

По-третє, аж ніяк не сама по собі слухняна більшість сформувала уряд. Віктор Янукович – це, зрозуміло, кандидатура самого президента. І в парламентських кулуарах добре відомо, як викручували руки тим, кого силоміць заганяли під штандарти Банкової, аби лишень вони віддали свої голоси за ставленика президента.

Поминув лише місяць і глава держави, не змигнувши й оком, здав свого вчорашнього ставленика і з такими потугами народжену ним слухняну й агресивну парламентську більшість. Кучма під ялинкою сказав: мовляв, за все тепер відповідальні вони –Янукович зі своїм Кабінетом міністрів, Литвин – зі своєю більшістю в Верховній Раді. Не я, президент держави, який знайшов і привіз з Донецька до Києва прем’єра, який буквально вичавив із депутатів мінімум голосів за прийняття рішення про зміну уряду. Іншими словами, Кучма у новорічну ніч сказав людям: якщо у них нічого не вийде, то винні і ви всі, бо ви обрали такий парламент, який сформував таку більшість, яка обрала саме такий уряд. А я, глава держави, - сторона. Я до всього цього не причетний. Я – над усім цим. І свідками у мене тут - онук під ялинкою і породистий цуцик.

Так що найперші мої вітання в цьому році прем’єр-міністрові України Віктору Янукевичу та всім тим, хто за нього голосував. На чолі з головою Верховної Ради Володимиром Литвином. Хлопці! Вас уже кинули. Вам уже шукають заміну. Так що будьте готові. Камін, як ви бачили, палахкотить, у ньому згорять будь-які авторитети. І цуцик не дрімає. Він затявкає будь-кого...

Що це не просто слова, свідчить той факт, що на встигло просохнути чорнило на бюджеті 2003 року, як за вказівкою з адміністрації президента почалася несподівана атака на Бюджетний закон. На той, про який високо відгукнувся прем’єр-міністр, котрий особисто верстав його і підписував проект. Пани Кучма і Медведчук, які не відповідальні за ситуацію в державі, які, виходячи з новорічного привітання глави держави, є лише сторонніми спостерігачами за всім, що відбувається, вирішили на свій розсуд змінити економічну ситуацію з державними видатками.

Як голова підкомітету з доходів Бюджетного Комітету Верховної Ради можу сказати, що коли в Бюджетний закон і належить внести якісь зміни, з метою виділення коштів для виданого президентом Закону щодо встановлення з 1 січня 2003 року мінімальної заробітної плати в розмірі 185 гривень, а з 1 липня – 237 гривень, то ці гроші треба брати із зменшення видатків для силових структур. Міністерства внутрішніх справ, міністерство оборони, СБУ, податкової адміністрації, знаменитої уже ДУСі - Державного управління справами, яке підпорядковане главі держави і главі канцелярії президента. Сюди всього скеровано 9 мільярдів 100 мільйонів гривен. Це не просто грандіозна сума! Це конкретне, я б сказав, - матеріальне підтвердження того, що будуємо репресивну державу. І в цьому не важко пересвідчитись, якщо врахувати, що на соціальну сферу витрачається замало не вдвоє менше коштів.

Мене, як народного депутата найбільше тривожить те, що напередодні нового року глава держави підписав просто таки драконівський таємничий указ про розширення повноважень злополучної ДУСі – Державного управліннями справами. Таємничий тому, що виданий він під грифом “таємно”.

І справді, як з таким указом можна з’явитися на люди, опублікувати його в відкритій пресі? Йдеться про створення справжнього монстра в тенетах держави, який у своє відання підпорядковує кращі самоокупні підприємства, горілчані і коньячні заводи, заклади культури, охорони здоров’я, будинки відпочинку і таке інше. І все це задля поліпшення благ самого президента, глави його адміністрації, найближчого оточення. На це ж з бюджету виділяється іще 306 мільйонів гривень! Запитується: невже для України важливіша розпусниця ДУСя, ніж міністерство транспорту України з усіма його магістралями і підприємствами, чи міністерство промислової політики, якщо на їх розвиток виділяється значно менше коштів, ніж ДУСі? Виходить, що так.

Які ж головні функції цього монстра? Читаю: ДУСя “забезпечує функціонування державних резиденцій та державних дач, їх будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання; вживає заходів для забезпечення належних житлових умов особам, обслуговування яких здійснюється Державним управлінням справами... ” Ще йдеться про особливі умови лікування вищого чиновництва, забезпечення усім необхідним. Під це в Управління, відповідно до нового Указу президента, надається повна індульгенція щодо порушень законодавства. ДУСя, говориться в документі: “приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на державному майні, погоджує питання щодо відчудження жилих і нежилих будинків та приміщень підприємствами Державного управління справами”. Кінець цитати. Одне слово, держава вищих чиновників у державі голодних і злиденних. Для неї не існують ніякі закони й правила суспільства. На тих дачах і резиденціях уже розкошують на стільки, що, здається, ходять там на головах.

Щоб не бути голослівним закінчу свій виступ одним інформаційним повідомлення з Івано-Франківщини:

“У Різдвяну ніч комунальні служби міста були підняті по тривозі. Знадобилося терміново розчистити сніг по дорозі до лікарні. Річ у тому, що цією дорогою незабаром промчав “джип” з першою леді України Людмилою Кучмою. Під час веселощів на резиденції глави держави Людмила Миколаївна випадково зламала руку. У лікарні їй наклали гіпс”.

Розпусниця ДУСя доведе до того, що вищі державні мужі наші та члени їх сімей у танцях та розвагах повиламують, не приведи Боже, всі кінцівки. Хто ж тоді правитиме державою?

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1042649771.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua