Майдан / Статті  

додано: 14-02-2003
Наталка Лебідь: Як і хто в Україні робить Феміду повією
"Україна Молода"

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1045230404.html

Депутати від опозиції кидають виклик порушенням закону у Вищій раді юстиції

В Україні достатньо прикладів того, як державний орган, замість
виконувати покладені на нього Конституцією функції, перетворюється на
репресивну машину. Наразі поговоримо про орган сприяння правосуддю - Вищу
раду юстиції. Ця структура має повноваження рекомендувати призначення суддів або звільнення їх з посад, наглядати за діяльністю суддів та прокурорів,здійснювати дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду та суддів вищих спеціалізованих судів та деякими іншими функціями. Місія достатньо відповідальна. І навіть благородна - за умов, звичайно, якщо ВРЮ виступатиме в ролі третейського судді між служителями Феміди та громадськістю неупереджено та об'єктивно. Так має бути на папері, але за останньою сторінкою Конституції починається дія інших законів - законів теперішнього українського буття. Каміння летить у город голови ВРЮ Сергія Ківалова, голови Ради, а водночас члена парламенту, симпатика есдеків і лідера такої собі Української морської партії. Претензій на його адресу - більш ніж достатньо.
На цю тему ми спілкуємося зі Степаном Хмарою, "профільним" народним
депутатом, членом парламентського Комітету з питань регламенту і депутатської етики.

"Більшість членів ВРЮ поводиться просто аморально"

- Степане Ільковичу, одна із функцій Вищої ради юстиції полягає в
нагляді за дотриманням професійної етики суддів. З цього випливає те, що сама Вища рада повинна бути зразком високого служіння закону. Натомість і ВРЮ, і її голова Сергій Ківалов останнім часом - в епіцентрі звинувачень у
протиправних діях. Невже має місце остаточна деградація усієї судової гілки
влади в нашій країні? - з цього питання починаємо розмову з депутатом Хмарою.

- Хочу наголосити на тому, що Вища рада юстиції є надзвичайно
важливим державним органом, віднесеним, за Конституцією, до системи
правосуддя. На ВРЮ покладено завдання сприяти формуванню судової гілки влади.
Від діяльності Вищої ради залежить, чи буде наша судова влада незалежною, чи діятиме вона у правовому руслі, чітко дотримуючись закону і керуючись
справедливістю. Якщо ВРЮ в особі своїх представників через їхню недостатню
професійну кваліфікацію або через брак моралі порушуватиме закон, це матиме
катастрофічні наслідки для всієї держави. Бо в цьому випадку судова влада
служитиме знаряддям розправ, які вигідні кримінально-олігархічним кланам.

- Про те, що Вища рада вже перетворилася на таке знаряддя, доводилося чути, зокрема, з вуст вашого колеги по фракції БЮТі Олександра Турчинова. Така оцінка опозиції. Особисто ви бачите якийсь вихід з подібної ситуації?

- Більшість членів Ради брутально нехтує законом. Має місце взагалі
нечувана річ, коли ВРЮ, всупереч Конституції та закону про Вищу раду юстиції,обирає головою ВРЮ Сергія Ківалова нібито на громадських засадах, тоді як п.3 ст. 19 закону про Вищу раду юстиції чітко визначає, що голова ВРЮ, його заступник та секретарі секцій працюють на постійній основі, крім того, вони є державними службовцями. Цю проблему, на мій погляд, треба розглядати не стільки у правовій площині (суть її не у відповідних законодавчих актах, там все виписано цілком зрозуміло і виключає двозначні тлумачення), а в площині моральній. Більшість же членів ВРЮ поводяться щонайменше аморально. Там чимало докторів наук, які мусять зрозуміти, що, приймаючи незаконне рішення, ВРЮ творить якийсь окремий закон "під себе".

- І все-таки, що в цьому випадку робити? Можливо, варто піддати
перегляду кадровий склад ВРЮ, адже серед членів останньої - до болі знайомі
обличчя: Генпрокурор Піскун, голова президентської Адміністрації Медведчук,
Голова Верховного Суду і за "сумісництвом" - людина Президента - Маляренко... Сама присутність Медведчука, найвірнішого з-поміж усіх перерахованих апологета Кучми, чого варта. Здається, за наявності таких кадрів які ще, крім "аморальних", рішення може ухвалювати Вища рада юстиції?

- Згідно із законом, ВРЮ налічує 20 членів, четверо з яких працюють
на постійній основі. Закон також визначає, як повинен формуватися склад цієї Ради. Квота у кількості трьох осіб надається з'їзду суддів, з'їзду адвокатів, представникам науково-юридичної громадськості, Верховній Раді, Президентові, прокуратурі (остання, згідно із 131-ю статтею Конституції, делегує до Вищої ради двох представників). За посадами до складу ВРЮ входять голова Верховного Суду України, Генпрокурор і міністр юстиції. Не думаю, що рішення проблеми в тому, аби міняти закон. Вихід із ситуації бачиться винятково у відповідальному ставленні до кандидатів у члени ВРЮ. Ними повинні бути не лише першокласні фахівці, а й просто порядні люди, такі, що діють згідно зі своїм сумлінням і буквою закону.

Зі слів народного депутата випливає, що законодавчі акти, якими
регулюється діяльність Вищої ради юстиції, є правильними, а кадровий склад
ВРЮ - цілком оптимальним, якщо абстрагуватися від персоналій. Тобто закони у нас хороші, а ось їх виконання залишає бажати кращого.

Сплати "чотири сольдо" у "касу" - і золотий ключик від суду у тебе в кишені

Часто повторюване в розмові з Хмарою слово "аморальність" щодо
діяльності ВРЮ проситься вилитися у конкретні приклади. Я розповідаю Степану Ільковичу про те, як (за даними поінформованого і вартого довіри джерела) відбувається процедура надання рекомендації зацікавленій у посаді судді людині. Справа роздачі суддівських мантій у Вищій раді юстиції нібито
поставлена на потік - ніхто особливо не зважує на уявних терезах чесноти
майбутнього судді, його фаховий рівень, моральні якості. Натомість іде
насамперед змагання гаманців - у кого товстіший, той і більший достойник. Нам би не хотілося в це вірити, але подейкують, що у стольному граді Києві за потрапляння до найпрестижніших районних храмів правосуддя - тих, що ближчі до Печерських пагорбів, - встановлена тверда такса у вигляді енної кількості тисяч грошових купюр з чарівними посмішками американських президентів. Той, хто їх не має, мусить заховати подалі свій юридичний диплом або налаштовуватися на периферію. На прохання прокоментувати ці розмови Степан Хмара зазначає наступне:

- Давайте поставимо питання інакше: а звідки взагалі починається в
державі корупція і хабарництво? Чому ці явища не зменшуються, а з року в рік збільшуються? Чи була б можлива така ситуація в державі, якби вища влада цієї країни цьому б всіляко не сприяла? Чи мали б місце згадані вами приклади, якби Президент, який має надзвичайно великі повноваження і формує всю виконавчу вертикаль, раз і назавжди не поклав би цьому край? Якби Президент хотів, він застосовував би відповідну кадрову політику на основі порядності, професіоналізму й патріотизму. Була б лише на це воля першої особи держави, і скрізь - у силових відомствах, у прокуратурі, у судах - людей призначали б на посади не за особисту відданість чи за хабарі, а за інші риси. І якщо не можна досягти змін у правових рамках, якщо органи, котрі мусять формувати правосуддя, порушують закони, - народ має право на зміну такої влади.
Доводиться говорити про актуальність революції в цьому відношенні.

Портрет незнайомця з депутатським мандатом на тлі Вищої ради юстиції

Що ж, революція, можливо, колись у нас і відбудеться, якщо тільки
бажання жити в "нормальному суспільстві" (де спротив беззаконню із відтінком приниження та відрази називають "масовими безпорядками") переважить байдужість, страхи та коливання. разом узяті. Але від роздумів про день прийдешній ми зі Степаном Хмарою повертаємося до сьогодення Вищої ради юстиції. ВРЮ, як і риба, починає гнити з голови. Адже на чолі цього органу стоїть людина, що займає свою посаду незаконно. Це - Сергій Ківалов, який у парламенті минулого скликання належав до лав фракції СДПУ(о), а нині вважається позафракційним. Він, перебуваючи у ВРЮ, встиг надати владі кілька істотних "послуг", зокрема "допомогти" з відстороненням судді Миколи Замковенка (того, що фактично виправдав Юлію Тимошенко). А нещодавно уславився несподіваною зворушливою турботою про пенсійні роки відставлених "гарантів", написавши законопроект під назвою "Про соціальні та правові гарантії Президенту України, який припинив виконання повноважень". Законопроект передбачає таку кількість "шарових" послуг, що мають прикрашати позаполітичне життя кожного екс-"гаранта" (першим у їхньому ряду буде, зрозуміло, Леонід Кучма), що вже за одне це можна заплющити очі на будь-які
неподобства у стінах ВРЮ. Бо як можна гаркати й вказувати на недотримання
Конституції чоловіком, котрий пропонує узаконити податкову амністію для всіх капіталів Президента, нажитих у тому числі і явно злочинним шляхом?
Зрозуміло, чому гарант ігнорує колізію, пов'язану з головуванням "попечителя" Ківалова у Вищій раді юстиції.

Ситуація, як про це вже неодноразово згадувала "УМ", виглядає доволі простою: Сергія Ківалова, керівника ВРЮ, навесні 2002 року було обрано народним депутатом України. Бути першою особою Вищою ради юстиції і водночас парламентарієм за законом неможливо. Посада голови ВРЮ - не та сфера діяльності, яку дозволено поєднувати із законотворчою роботою у Верховній Раді (як, приміром, викладацьку чи наукову роботу). Перед паном Ківаловим було два взаємовиключні шляхи - або в бік вулиці Грушевського йти і портфель голови ВРЮ втратити, або до Вищої ради просуватися і депутатського мандата позбутися.

- Однак Ківалов обрав третій варіант, найзручніший для нього,
залишившись і депутатом, і керівником Вищої ради юстиції - зазначає Степан
Хмара. - Причому дане порушення закону стосується не лише Ківалова, а й
більшості членів ВРЮ, які потурають цьому беззаконню. З приводу цієї ситуації і голова Верховного Суду, і Генеральний прокурор, і міністр юстиції мали б зайняти чітко визначену позицію.

- Запитання до вас як до народного депутата: чому парламент не
покладе край такому сумісництву, що має значне поширення? Йдеться і про
Щербаня, Табачника, Кириленка.

- Верховна Рада реагує на ситуацію навколо Вищої ради юстиції. Наш
Комітет з питань регламенту та депутатської етики розіслав листи народним
депутатам, які одночасно з парламентською діяльністю пішли у структури
виконавчої влади, з нагадуванням про те, аби вони негайно прийняли рішення
відносно своєї подальшої долі. Ми звертатимемося до Голови Верховної Ради,
який повинен підготувати подання про дострокове припинення вказаними особами депутатських повноважень. За відсутності реакції і з боку спікера народні депутати мають право звернутися до судової інстанції для того, щоб вирішити це питання згідно із законом.

Але є й інший аспект - не забуваймо, хто призначав цих людей на
високі виконавчі посади. Це зробив Президент, який (за умови, що він дійсно
гарант дотримання Конституції) мав би сказати своїм креатурам: негайно,
просто-таки при мені, пишіть заяви про складання депутатських повноважень або звільняйтеся зі своїх посад. А він мало того що цього не робить, так ще й схвально спостерігає, як його підопічні порушують закон. І тут ми вкотре повертаємося на кола свої: головний законопорушник у країні - Президент.

- Переді мною - ваші депутатські запити. У них згадується і Ківалов, і фальсифікація Вищою радою юстиції низки документів. Давайте деталізуємо, про що саме в них ідеться.

- 26 квітня 2002 року Вища рада юстиції прийняла рішення про
продовження перебування Ківалова на посаді голови ВРЮ на громадських засадах - і це вже є до певної міри фальсифікацією, оскільки станом на 26 квітня ВРЮ обирала Ківалова своєю головою аж ніяк не на громадських засадах, а на постійну роботу. Та навіть коли приймалося це шахрайське (іншого слова я й не підберу) рішення, було обумовлено, що Ківалов залишатиметься на посаді голови тільки до вересня, а потім визначиться, чи залишається він у ВРЮ, чи переходить до іншої Ради - Верховної. Пройшов вересень, але Сергій Ківалов і не збирався приймати жодного рішення. Проте ВРЮ про це мовчить і, що є найбільш зухвалим, у її документах уже кудись ділося те, що Ківалов просив дати йому на роздуми термін до вересня.

Іще один приклад довільного поводження Вищої ради з документами. 13
червня 2002 року ВРЮ розглядала питання про порушення присяги харківськими
суддями Бородіним і Федосенком. На той час існував проект постанови про
відкриття щодо них дисциплінарного провадження і про підготовку подання на
звільнення цих суддів, але оскільки цей проект не набрав більшості голосів,
провадження не було відкрито. Але у своєму листі-відповіді народним
депутатам, які зверталися з цього приводу до ВРЮ, Ківалов зазначив, що Вища
рада таке провадження відкрила. Але ж подібного рішення не було, отже,
Ківалов вводить в оману депутатів, і його відповідь їм є брутальним
викривленням фактично існуючих рішень. При цьому ми не будемо вникати в
сутність того, заслуговують чи не заслуговують згадані судді на таке
дисциплінарне покарання, - йдеться винятково про негідну професійну поведінку Ківалова і фальсифікацію ним документів ВРЮ.

"Ми будемо змушеніпросто паралізувати роботу ВРЮ"

- Нещодавно ВРЮ ухвалила постанову рекомендувати Верховній Раді
звільнити з посади відомого суддю Юрія Василенка, котрий порушував справу
проти Кучми. Ви були присутні на тому засіданні ВРЮ, коли приймалося це
рішення. Ваші враження від його перебігу.

- Там обговорювали не лише справу Василенка. 5 лютого Вища рада
юстиції, відповідаючи на звернення комітету ВР щодо нелегітимності Ківалова, відхилила наше питання. Навіть договорилися до того, що ВРЮ є громадською організацією. Про це заявила так званий доктор юридичних наук (інакше я її назвати не можу) пані Варфоломєєва. Це викликало сміх і журналістів, і народних депутатів. Такі нахаби, на кшталт цього "доктора наук", розперезалися понад усяку міру, бо відчувають підтримку та заохочення з боку Медведчука (Віктор Медведчук обраний до Вищої ради юстиції за квотою адвокатури, де він є головою Спілки адвокатів. - Авт.). Саме він намагається всім і всіма керувати у ВРЮ, диктувати свою політику, бути тіньовим керівником цього органу. Якщо йти за логікою Варфоломєєвої, то й медведчуківсько-кучмівська Адміністрація є також громадською організацією, бо ніде в Конституції її функції не визначено і на неї не покладено жодну відповідальність, хоча вона й узурпувала собі найбільший шмат влади. Так і вважатиму від сьогодні Адміністрацію Президента громадсько-мафіозною структурою.

Що ж до проекту постанови про звільнення судді Василенка, то Комітет з питань регламенту ВР звернувся до Комітету з питань правової політики (він є профільним у розгляді подань щодо звільнення суддів), а також до Голови парламенту і до Президента, щоб жодні рекомендації від Вищої ради юстиції навіть не призначалися до розгляду. Бо на подібних документах стоїть підпис нелегітимного голови ВРЮ Ківалова, що робить будь-які рішення ВРЮ так само нелегітимними і незаконними.

- З боку парламентаріїв від опозиції вже звучали заяви про те, що в
стінах парламенту можливе проголошення недовіри Вищій раді юстиції. Така
процедура дійсно може відбутися?

- Народні депутати, беручи до уваги протизаконні кроки тих своїх
колег, які делеговані від депутатського корпусу до ВРЮ, мають право приймати щодо них певні рішення. Приміром, надзвичайно ганебно поводився член ВРЮ доктор юридичних наук Селіванов, прикомандирований до цього органу Верховною Радою. Я вже порушив питання про відкликання Селіванова зі складу ВРЮ. Але головним чинником, який повинен змусити членів Вищої ради юстиції рахуватися із законом, є вже згадане мною звернення до Комітету з питань правової політики з вимогою не розглядати будь-які питання стосовно суддів, подані ВРЮ за підписом Ківалова. Якщо парламент не призначатиме суддів, це просто паралізує роботу ВРЮ. Мені шкода, що ми змушені вдаватися до таких кроків, але іншого виходу, на жаль, немає.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1045230404.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua