Майдан / Статті  

додано: 15-04-2003
Генадій Сахаров: ЗЛОЧИН У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ...

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1050433279.html

Справа, про яку йтиметься, розпочалася восени 1996-го року підчас візиту до Дніпропетровська Президента України Леоніда Кучми. Особистий охоронець Президента, лейтенант державної служби охорони Валерій П'ятигор близько 5-ї години ранку14 вересня 96-го року, будучи в нетверезому стані, у кафе "Білий Рояль" на Театральному Бульварі у Дніпропетровську , двома пострілами з табельного пістолета ПСМ калібру 5,45 в ногу і голову смертельно поранив громадянина Нянька і тяжко поранив громадянина Гаражу. Все почалося з візиту Президента до села Чумаки, де, згідно зі свідченнями самОго П'ятигора, він, перебуваючи на службі, вжив спиртне. Начальником на прізвище Мовчан лейтенант П'ятигор був відсторонений від роботи, написав рапорт про звільнення і повернувся до Дніпропетровська. У готелі Жовтневий з колегами, як сказано у протоколі одної з експертиз, лейтенант П'ятигор випив 10 чи дванадцять келишків горілки і разом з товаришами по роботі поїхав до згаданого кафе, де пив ще й шампанське. Табельну зброю він мав при собі. У кафе він познайомився з вбитим пізніше громадЯнином Няньком і його подругою, пив їхнє шампанське, танцював. Раптом П'ятигор вихопив пістолет і почав стріляти у громадянина Нянька. Двома кулями останній був смертельно поранений, одна з куль, вилетівши за межі видкритого майданчика кафе, влучила у живіт Віктора Гаражі, котрий випадково знаходився на вулиці поряд з кафе. Після чого охоронець президента був затриманий. Експертиза показала, що він був у стані сп'яніння. Згідно з наказом від 14 -го же вересня лейтенант П'ятигор був звільнений зі служби державної охорони. На першому допиті Валерій П'ятигор показав, що почав стріляти у пана Нянька тому, що той погано висловився на адресу президента, чим смертельно образив президента і особисто П'ятигора. Потім П'ятигор поміняв свідчення, заявивши, що нічого не пам'ятає.

Випадкова куля, якою був поранений Віктор Гаража, згідно з висновком медичної експертизи, увійшовши в тіло пораненого з лівого боку, міняючи напрямок руху у тканинах тіла, пошкодила кишки, печінку, підшлункову залозу, жовчний міхур та інші органи. Будь-який експерт зі зброї може пояснити, кулі якого типу змінюють напрям руху у тканинах тіла. Застосування таких куль заборонене міжнародною конвенцією.
Віктор Гаража, котрому були зроблені вісім операцій, вижив чудом і став інвалідом. На той час він мав двох неповнолітніх дітей. Кримінальна справа номер 622785 була розглянута Бабушкінським судом міста Дніпропетровська. На основі свідчень батьків, колег по роботі, дружини і його власних Валерій П'ятигор психіатричною експертизою був визнаний психічно хворим і направлений судом на примусове лікування до Київської Республіканської психіатричної лікарні. Подальша його доля невідома.

Під час розгляду кримінальної справи, за словами дружини постраждалого, яка представляла його інтереси в суді, прокурор Бабушкінського району Дніпропетровська і слідчий прокуратури умовили її підписати заяву про відсутність претензій до Валерія П'ятигора, пояснивши, що так справа буде розглянута швидше. Тиск на неї здійснювало і керівництво лікарні, де вона працює медичною сестрою.

Жодної компенсації чи допомоги Віктор Гаража і його сім'я не отримали. Згодом дружина постраждалого Наталя Гаража звернулася до Президента України з листом, в якому просила про допомогу. Як вона каже, відповіді не було. Не було і допомоги від місцевої влади. Рік тому Наталя Гаража в інтересах чоловіка звернулася до суду з цивільним позовом до Президента України, його адміністрації і служби охорони, вимагаючи виплати компенсації матеріальних і моральних збитків на суму понад 60 тисяч гривень. Справа була прийнята до розгляду тим же Бабушкінським місцевим судом і передана судді Любові Будяковій. Але пані суддя невдовзі виїхала з України до великої Британії, де подала заяву з проханням про надання їй політичного притулку з причини тиску на неї з боку влади і голови суду. Справа була передана іншому судді, після чого безслідно зникла. Вже рік справу у суді знайти не можуть. Говорить Наталя Гаража: "Злочинці, які скоїли цей злочин, мусять бути покарані і повинні надати якусь допомогу моєму чоловіку та скомпенсувати моральні і матеріальні збитки, які ми досі терпимо. Лікарі кажуть, що мій чоловік зараз - дитя хірургії. У нього дуже поганий стан, постійні болі, немає практично жодного живого органу, який би не був пошкоджений цією кулею. Постійні болі, він постійно знаходиться на таблетках, які я змушена купувати, щоб якось полегшити його стан." - Скільки ви витрачаєте на лікування? - "До трьохсот гривень на місяць".

Отака історія, прихована від громадськості, розпочалася у Дніпропетровську вісім років тому і триває досі.

Генадій Сахаров
Дніпропетровськ

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1050433279.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua