Майдан / Статті  

додано: 01-05-2003
Заява сенатора Бена Н. Кемпбелла: Загрозливе середовище мідії в Україні
U.S. Helsinki Commission, www.csce.gov

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1051808670.html

Пане президенте, в кінці цього тижня люди з цілого світу відзначатимуть світовий День свободи преси. Функціонування вільної та незалежної мідії є тісно пов'язане з втіленням багатьох фундаментальних свобод так само, як і з майбуттям будь-якого демократичного суспільства. Комісія Безпеки та Кооперації в Європі, в котрій я співголовую, відповідає за моніторинг свободи преси в 55 країн-учасницях Організації Безпеки та Кооперації в Європі. Недавно я доповідав сенатові щодо жахливих умов праці незалежної мідії в республіці Білорусь. Сьогодні я звернуся до ситуації журналістів та мідійних організацій в Україні.


Кілька невідрадних повідомлень надійшли недавно щодо умов, в яких знаходиться мідія, в Україні. Ці повідомлення вимагають уваги, особливо в контексті критичних президентських виборів, що пройдуть в Україні наступного року. Повідомлення Державного департаменту по країнах щодо людських прав в Україні в 2002 році підсумовує стан свободи мідії як наступний: "Влада втручається в мідію новин, застрашуючи журналістів, випускаючи писані та усні інструкції про новини, які мають бути освітлені і які не повинні бути освітлені, вчиняє тиск на них для створення самоцензурування. Проте подається ряд опіній у газетах, періодичних виданнях, та інтернетних джерел."


Сучасні негативні тенденції та обмежуючі практики щодо свободи мідії в Україні є джерелом стурбованості, особливо приймаючи до уваги, що влада країни, претендуючи на інтеграцію в Євро-атлантичну спільноту, включаючи зобов'язання в рамках OSCE щодо свободи висловлювання, підважує цей процес. Тим більше, незалежна мідія, вільна від тиску уряду є основним фактором для забезпечення рівноправних умов у майбутніх президентських виборах 2004 року в Україні.


Ніна Карпачава в її річній доповіді від 18 квітня 2003 року українському парламентові стверджувала, що журналізм залишається однією з найбільш небезпечних професій в Україні, враховуючи, що 36 журналістів було вбито протягом останніх 10 років, а побиття, погрози працівникам мідії, заморожування банкових рахунків мідійних організацій, конфіскація повного тиражу газет та інших публікацій є звичайною практикою в Україні.


Вбивство відомого журналіста Георгія Гонгадзе, котрий зник у вересні 2000 року, залишається нерозкритим. Український президент Кучма та кілька високопоставлених урядовців оскаржувалися, що мали стосунок до цього зникнення та до обставин, що призвели до вбивства. Те, як українські власті проводили слідство, а вірніше завалювали його, характеризувалося перешкодами та неспівпрацею, Не дивно, що відсутність відкритості, проілюстрована справою Гонгадзе, викликала подальшу проблему загальнопоширеної корупції, що досягнула найвищих урядових рівнів в Україні.

Існують звукові записи, що містять розмови між Кучмою та іншими високими урядовцями, котрі дискутують бажання знищення Гонгадзе. Деякі з записів було передано до Департаменту юстиції США, як частину більшого набору записів розмов Кучми, і котрі пов'язують його та його друзів з численними скандалами. Разом з співголовою комісії предст. Chris Smith, я недавно написав до Департаменту юстиції прохання про технічну допомогу у визначенні чи записи, на яких дискутується Гонгадзе, є правдиві. Розслідування, що буде правдивим і відкритим, і надалі залишається за українськими властями і винуватці злочину, незалежно хто вони є, мають постати перед судом.

Справа Ігора Алєксандрова, директора регіональної телевізійної станції, котрий був побитий в липні 2001 року і пізніше помер, також залишається нерозв'язаною. Залишаються серйозні запитання про способи, якими користувалася влада у цій справі.


Доповідь Human Rights Watch "Обговорюючии новини: неформальна державна цензура українського телебачення", видана в березні, подає деталі використання явних директив, званих "темники" (список тем), котрі були вислані до редакторів з президенської адміністрації Кучми, щодо тем та їх відповідного висвітлення. Доповідь вірно відмічає, що ці темники розмивають свободу висловлювань в Україні, бо "редактори та журналісти почуваються зобов'язаними підпорядкуватися інструкціям темників, враховуючи економічний та політичний тиск та страх перед наслідками неспівпраці". Віддаючи їй належне, незалежна мідія бореться проти спроб центральної влади контролювати їхнє подання інформації, висвітлення подій та тем.


Ще однією тривожною властивістю середовища в якому працює мідія, є контроль, що його здійснюють різні олігархи, близькі до уряду, котрі володіють великими засобами інформації. Існують зростаючі докази, що ті, хто підтримують існуючого прем'єр міністра та інших політичних фігур, скуповують попередньо незалежні джерела інформації, включаючи веб-сайти та звільняючи журналістів, вказують їм припинити критикувати уряд, або пропонують пошукати іншу працю.

В грудні український парламент проводив слухання на тему "Суспільство, Мас-мідія, Влада: свобода слова та цензура в Україні". Свідчення журналістів підтвердили існування цензури, включаючи темники, а також різні способи погроз. Податкові інспекції, різні юридичні дії чи позбавлення ліцензій вживалися владою, як механізм тиску на засоби інформації, котрі не йшли в потрібній "лінії" чи підтримували опозиційні партії.


Як результат тих слухань, парламент проголосував 3 квітня 262 голосами підтвердити закон, що описує та забороняє цензуру держави в українській мідії. Це - відрадний крок. Але, враховуючи силу президентської адміністрації, застосування закону залишається у кращому випадку відкритим питанням, особливо у передвиборчий період виборів 2004 року в Україні.

Пане президенте, я закликаю наших колег українського парламенту продовжувати активно тиснути на їх уряд, щоб відповідав прийнятим українським зобов'язанням щодо фундаментальних свобод, на які добровільно погодився, підписуючи Гельсінський заключний акт. Я також закликаю владу в Україні, включаючи гаранта конституції, припинити кампанію утиску незалежного подання інформації та вислову думок у мідії. Добрі новини з України повинні приходити не від жонглерів інформацією президентської адміністрацієї, але від незалежної мідії та журналістів, котрі будуть виконувати взяту відповідальність без страху та залякувань.

Дякую, пане президенте.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1051808670.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua