Майдан / Статті  

додано: 20-05-2003
Олег Бойко: останнє слово

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1053426781.html

Шановний Суд! Останнє слово хочу розпочати словами Олександра Сергійовича Пушкіна: “Хвалу и клевету приемли равнодушно и не оспаривай глупца.”
Боротьба народу за свою свободу, права і незалежність - є природньою і священною, тому ніколи не може бути злочинною!
Кажуть, скільки правди не ховай, як її не перекручуй, але вона рано чи пізно то тут, то там, все одно з’явиться на світ Божий. І люди, скоріше, але матимуть змогу оцінити ті чи інші події, тих чи інших людей, персоналій за їх правдивою вартістю.
Історія - найвищий суддя на землі, розкаже і про все, і про всіх, дасть подіям, фактам і людям свою об’єктивну оцінку.
Історія показує, що людей реабілітують через 50 - 100 років, коли немає ні людини, ні кривдника. Тому звертаюсь до Вас, Ваша Честь: вернути мені чесне ім’я, якщо це можливо.
Виносячи вирок врахуйте, що в ці жорна могли попасти Ваші діти, Ваші рідні.
Маючи нагоду, хочу подякувати своїм близьким, яким в даний час найгірше, оскільки строк дали не мені, а їм: це моя дружина, яку не зламали слідчі - ні вигонячи з гуртожитку з семирічним сином, ні погрози про звільнення з роботи, тільки за те, що вона моя дружина. (Я люблю тебе Оксано!)
Хочу подякувати мамі за виховання таких якостей, як чесність, справедливість, порядність і любов до Батьківщини.
Я був і до смерті залишусь українським націоналістом.
Ми живемо 12-ий рік у державі, де брехня, фальшивки і провокації від влади та її “інфраструктур” уже давно стали нормою в її спілкуванні та стосунках з народом. Фарисейство і лукавість влади вже настільки пронизало і переситило українське суспільство, що чергові порції фальшивок, як і криміналу від неї, вже навіть не викликають природного шоку та масового обурення пересічних громадян держави.
Очевидно, вже виробився імунітет!
Але в даному випадку такий імунітет є небезпечний, бо породжує у людей байдужість і почуття приреченості. Тому ігнорувати це явище ми, українці, не можемо і не маємо права:
Вчора 15 травня наше засідання співпало із закінченням терміну обговорення ініціатив Кучми по політичній реформі.
Мій голос до волевиявлення народу не рахували. Адже все організовано чиновниками в традиціях світського “одобряємс”, що приведе до похорон парламентаризму.
Господи, дай можливість незрячому побачити, глухому почути, а народу мати мужність жити власним розумом.
Одне, в чому розкаююсь, і хочу попросити вибачення в України, що при другому турі президентських виборів голосував і агітував за громадянина Кучму.
Заявляю: де б я не був, особисто голосуватиму за кандидата в Президенти, за саму тендітну жінку в парламенті Юлю Володимирівну Тимошенко, і якщо це є злочин, оскільки весь час слідство тиснуло на мене оговорити як депутатів, так і Юлію Володимирівну.
Рішення за вами, ваша честь.
Але в нас немає більше часу на помилку.
Що мені дає сили в тюрмі: боротись і говорити правду і те, що дома мене люблять і чекають.
А також, що отримую листи з Франції Канади, Німеччини, де чужі люди пишуть листи підтримки, за які я їм дуже вдячний.
Процитую останній лист, оскільки він написаний для всіх побратимів:

Дорогі молоді друзі

Ми, старенькі пенсіонери - українці, яким довелося прожити весь вік на чужині, але ні час, ні віддаль не змусили нас перестати однаково любити і вважати своєю Батьківщиною ту землю, де ми народилися і були такі ж молоді, повні мрій, як оце ви сьогодні.
Ми знаємо багато про вас, бо маємо Інтернет-мережу, і щовечора слідкуємо пильно за всіма подіями. І оце, коли наближається ваш ювілей, стараємося хоч цією дорогою передати вам наш щирий привіт та бажання, як звичай велить. Бажаємо вам здоровя та сил, і щоб не покидала вас надія, хоч як гірко не приходилося б іти шляхом життя.
Не знаємо, чи дійде до вас наш невеликий подарунок, яким ми хотіли б пригадати вам, що маєте щирих друзів, навіть так далеко від Золотоверхого. Та хоч би й не дійшов він, хочемо, щоб ви знали, які дорогі ви нам і не тільки.
Ми вас не бачимо, та ви з нами постійно в наших думках і молитвах. Хай же буде усе добро з вами і хай благословить вас святий Архангел, покровитель Києва та всіх відважних!
У щирій до вас прихильності та в думках і молитвах за вас

Леся та Орест Щур

Останнє слово закінчую своїм віршем

Щільно гуртуймося браття у лави,
Будемо гідні народної слави.
Хай нас кидають в тюрми, за мури,
Нас не злякають ні смерть, ні тортури.

Нас не обдурять державні злодії,
Нас не купити - ми не повії.
Ми Україну умієм любити
І не дозволим нікому ганьбити.

Матір не можна продати й купити,
Матері сльози і отчі могили
Нам додадуть і відваги, і сили.
Будьмо хоробрі у смерті й житті
З нами розпятий Ісус на хресті.


15.05.2003р.

Бойко О.М.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1053426781.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua