Майдан / Статті  

додано: 04-06-2003
Володимир Бойко: Прокурор “милістю божою”
грані+

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1054756264.html

Прокурор “милістю божою”

Володимир Бойко,
<a href="http://www.grani.kiev.ua">грані+</a>



Років шість тому в Донецьку масовим тиражем було видано книжку з описом неймовірних чеснот тодішнього міського голови Володимира Рибака. Книжка так і називалася — “Мер милістю божою”. Неприховане вилизування автором начальницької сідниці немало повеселило мешканців шахтарської столиці. Але найбільше сподобалася назва, в якій слово “мер” було з великої літери, а “Божої” — з маленької. Хоча, і про це треба відверто сказати, подібні епітети якщо комусь з “донецьких” і пасують, то аж ніяк не В.Рибаку, а хіба що нинішньому віце-спікеру Верховної Ради України, у минулому — прокуророві Донецької області, Геннадію Васильєву, людині, чия неймовірна релігійність давно вже стала притчею во язиціх.

Християнські доблесті Геннадія Андрійовича є загальновідомими — рідко яке православне свято в Донецьку обходиться без присутності цього члена колегії Генпрокуратури, що має звичку в оточенні охоронців годинами відстоювати служби в сімейному храмі Покрова Святої Діви Марії, начебто побудованому, як завжди підкреслюють в оточенні віце-спікера, на його власні гроші. Щоправда, необізнаних після подібних заяв кожного разу бентежать доходи Геннадія Андрійовича, який весь свій трудовий шлях перебував виключно на державній службі й міг накопичити такі статки хіба що на церковній паперті. Але найбільше здивування викликає саме розташування родинного храму віце-спікера, який споруджено фактично на ринку, що навіть названо з такої нагоди Покровським. Хоча, з іншого боку — а чого б віце-спікеру не збудувати в себе на ринку церкву? Це ж як зручно — у культовій споруді йде торгівля опіумом для народу, а на прилеглій території — супутніми товарами. Бізнес, одначе.

З тим, щоби ніхто не сумнівався, що належний Московському Патріархатові (а фактично, як стверджують горді від того парафіяни, Геннадію Васильєву) донецький храм Покрова Святої Діви Марії перебуває в канонічній єдності з Покровським ринком, варто навести назву комерційної організації, яка той ринок побудувала й яка ним зараз володіє. Це — Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Свята Діва Марія”, код ЄДРПОУ 23773331, зареєстроване виконкомом Калінінської райради м. Донецька 24 липня 1993 р. зі статутним фондом в 50 тисяч купоно-карбованців, себто 50 копійок на нинішні гроші. Засновники — приватні особи. Згідно зі статутом, метою діяльності компанії є “сприяння реалізації програм економічного та соціального розвитку Донецького регіону”, а основними напрямками роботи визначено аж 17 видів господарської діяльності. Тут і торговельно-закупівельна діяльність, і комерційне посередництво, і проведення ярмарків та аукціонів, і організація ігрових центрів. Але найбільші прибутки дають побудовані компанією Покровський ринок та однойменний храм.

Скажімо зразу — в числі формальних засновників “Святої Діви Марії” Геннадія Васильєва немає, як не знайти його прізвища (хіба тільки прізвище дружини) серед номінальних власників тих багатьох фірм, компаній і товариств, які належать Геннадію Андрійовичу й якими від його імені керують (аніскільки не приховуючи інформацію про справжнього хазяїна) його довірені особи з числа співробітників прокуратури Донецької області — як колишніх, так і нинішніх. Від телекомпанії “Киевская Русь” і газети “Донецкие новости” до спортивного клубу “Ягуар” — такий діапазон інтересів Геннадія Андрійовича, але прибутки, що дають ці заклади, не можуть йти ні в яке порівняння з тими дивідендами, які приносить спільна комерційна діяльність зі священиками Московського Патріархату. Саме тому на цю нелегку ділянку роботи Геннадій Андрійович кинув найбільш перевірену та загартовану в бізнесі людину — колишнього помічника прокурора Донецької області Рафаеля Ізмайловича Кузьміна. Саме під прискіпливим оком Рафаеля Ізмайловича розвивається Покровський ринок разом з побудованим на ньому культовою спорудою, не даючи віце-спікеру померти з голоду — духовного, ясна річ.

На ринку богоугодної діяльності компанія “Свята Діва Марія” перебуває вже десять років. Спочатку, щоправда, в чиновних кабінетах тільки знизували плечима, не розуміючи, навіщо було господарському товариству брати собі таку чудернацьку назву та домагатися відводу землі під будівництво церкви. Але досить швидко скептики були присоромлені. Більше того, перші кілька років бурхлива господарська діяльність цього суб’єкта підприємництва взагалі зводилася майже виключно до збору пожертв на майбутній храм. Щоправда, храм будувався не дуже швидко через постійні борги перед підрядною організацією, але фірма процвітала, збираючи пожертви всім чим завгодно — металом, унітазами, томатним соком і навіть векселями металургійних заводів. Жертводавці, бувало, готові були віддати останнє на святу справу, особливо якщо їх про це прохали з прокуратури області після позапланових податкових перевірок. Яка частка цих коштів йшла на храм, достеменно знає хіба тільки сам Геннадій Андрійович. Принаймні, в податковій інспекції подібна інформація відсутня. Навіть працівники самої компанії були здивовані, коли якось знайшли в старих паперах пожертвувані фірмою “Діком” векселі Єнакіївського металургійного комбінату на суму 41 тисячу гривень. Векселі на той момент були давно прострочені, бо заради такого дріб’язку директор компанії не хотів навіть витрачати час на їх пред’явлення до оплати. А після того, як компанія вирішила ще й ринок при майбутній церкві побудувати — ясна річ, виключно зі святою метою заробити за рахунок функціонування торговельного закладу кошти на завершення будівництва храму — справа пішла ще веселіше. Рафаель Ізмайлович від імені Геннадія Андрійовича відсторонив від участі в будівництві святої споруди одну підрядну організацію, запросив іншу, і скоро Покровський ринок засяяв золотими банями з хрестами.

Уявлення про розмір доходів, що приносить ринково-храмовий комплекс, може дати висновок аудиторської перевірки “Святої Діви Марії”, проведеної в 2000-му році на прохання засновників компанії, які вже самі заплуталися в тих грошових потоках, що йдуть через їхні руки. Читаємо та робимо висновки:

“Фактично бухгалтерський облік на підприємстві відсутній. Пред’явлена тільки головна книга за 98-99 рр. Відсутні журнали-ордери за всіма рахунками бухобліку, накопичувальні та обігові відомості. Достовірність даних, наведених у головній книзі, викликає сумнів через великі розходження між первинними документами й даними головної книги. Внаслідок відсутності податкового обліку, дані декларацій по ПДВ й прибутку за 98-2000рр. не відповідають даним головної книги й первинним документам. Згідно наданих податкових звітів за період 98-99 рр. незаконно списано на витрати 438,8 тис. грн. У 4 кв. 1999р. проведено коригування податкових зобов’язань в бік зменшення на 42165 грн., не підтверджене ніякими розрахунками. У січні 2000 року в декларації по ПДВ відбито коригування податкового зобов’язання в бік зменшення на суму 38764грн., не підтверджене розрахунками. У 1998р., за даними податкових звітів, зроблено відшкодування ПДВ, яке надійшло від ДПІ в Калінінському районі, у сумі 14950грн. на розрахунковий рахунок, що викликає сумніви в правильності й законності їх одержання. За даними головної книги, облік по рахунку 71 “Розрахунки з підзвітними особами” не вівся, і сальдо по цьому рахунку відсутнє. Одначе за первинними документами — авансовими звітами директора Борлова В.М. за 99р. — підприємство залишилося йому винним 1019 грн.63 коп. Визначити розрахунки заборгованості з постачальниками, розрахунки по заробітній платі, розрахунки з бюджетом і соціальному страхуванню неможливо в зв’язку з відсутністю обліку”.

І дійсно, де ж взятися тому бухобліку, коли цю ділянку роботи підприємства очолювала медсестра? Але попри те, що на підприємстві й дотепер відсутній податковий облік, страх Божої кари надійно оберігає бухгалтерію богоугодної компанії від фіскальних перевірок. А якщо раптом і трапляються якісь несподіванки, авторитет Геннадія Андрійовича здатний захистити інтереси Покровського ринку не гірше від Пресвятої Богородиці. Доводиться, буває, втручатися Геннадію Андрійовичу й у внутрішні розборки між співзасновниками фірми. Була така весела історія позаминулого року, коли деякі акціонери, призабувши, хто в домі хазяїн, стали вимагати від генерального директора компанії, такого собі В’ячеслава Михайловича Борлова, припинити регулярні крадіжки грошей. Тобто не в сенсі, щоби не красти взагалі, а щоби ділитися з усіма, а не тільки з прокурорським “дахом”. А останньою краплею стали скарги торговців на ринку, з яких В.Борлов збирав у свою кишеню по 215 грн. начебто для придбання торговельних яток. Після бурхливих зборів учасників ТОВ “Компанія “Свята Діва Марія” В.Борлов був звільнений з посади. Але суд (суддя — колишній начальник слідчого відділу прокуратури Донецької області) поновив його на роботі, а бунтівниками зайнялася прокуратура м. Донецька. 20 лютого 2002 р. в офісі компанії помічник прокурора м. Донецька Роман Бокалов провів обшук, санкціонований прокурором м. Донецька Олександром Ольмезовим, з метою вилучення та передачі В.Борлову установчих документів компанії, печатки, штампів, наказів та листування. Редакція “Грані плюс” має в своєму розпорядження протокол того знаменитого обшуку, який навіть готова надати в розпорядження Генеральної прокуратури як взірцевий приклад явища, що йменується корупцією, тобто виконання державними службовцями дій на користь третіх осіб з використанням службового становища. Одночасно нагадуємо Геннадію Андрійовичу, що подібні дії кваліфікуються за статтею 365 частина 1 Кримінального Кодексу України (“перевищення влади”), яка тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. І якщо пан Васильєв дійсно до цього беззаконня непричетний, то він, як законослухняний громадянин і член колегії Генпрокуратури, ясна річ, негайно поставить перед Генпрокурором С.Піскуном питання про порушення за цим прикрим фактом кримінальної справи проти прокурора м. Донецька та його помічника. А оскільки після обшуку бритоголові молодці в спортивних костюмах захопили офіс компанії та ще й “начистили” задля профілактики фізіономію виконуючому обов’язки генерального директора Анатолію Сорокіну, то було б непогано, якби Геннадій Андрійович прослідкував також за тим, щоби й тут було знайдено та покарано винних. Тим більше, що бритоголові були в куртках з шевронами охоронної фірми “Мангуст”. А то виходить некрасиво, оскільки бритоголові заявляли, що начебто працюють в охороні Васильєва й виконують його вказівку навести порядок на підвладній території. Мабуть, брешуть.

Може, заодно Геннадій Андрійович також розбереться з тим, що зараз коїться на Покровському ринку від його імені. Ось, наприклад, орендувало приміщення на ринку таке собі ТОВ “Трейд-Сервіс”. Нікого не чіпляло, пиріжками та іншими продуктами громадського харчування на радість відвідувачів ринку торгувало. Так продовжувалося доти, доки не було запропоновано працівникам цієї фірми — від імені все того ж Геннадія Андрійовича — й надалі торгувати, але виручку приносити й здавати в ТОВ “Компанія “Свята Діва Марія”. Фірмачі відмовилися, а тому все майно підприємства разом із запасами товарів, бухгалтерською документацією та печаткою було реквізовано керівництвом наближеної до Бога компанії. Навіть касовий апарат, і той відібрали. Куди тільки не скаржилися власники пограбованого майна — і в районну прокуратуру, і в міську, і в обласну. На Генерального прокурора навіть кілька разів писали — і ніякої відповіді по суті. І хоча злі язики подейкують, що всі скарги врешті-решт опиняються на столі помічника Васильєва Р.Кузьміна, насправді це Пресвята Богородиця не залишає компанію без свого заступництва. Принаймні настоятеля храму, отця Дмитрія, автор цих рядків, збираючи матеріал, зміг розшукати лише на ринку, де батюшка, як кажуть, пропадає цілими днями. Благо, причащають його там безплатно.

І наостанку хочеться зовсім Геннадію Андрійовичу настрій зіпсувати. Справа в тім, що з недбалості працівників ТОВ “Компанія “Свята Діва Марія” майже вся бухгалтерська документація цього підприємства опинилася в редакції нашої газети. Ні, мається на увазі не та звітність, яка в податкову подається — такий облік попри непорочну назву Товариства як не вівся, так до пуття і не ведеться. Мається на увазі інша бухгалтерія, чорна. Тож сидимо зараз в редакції й папери ті розбираємо, дебет з кредитом зводимо. А як баланс прокурорського бізнесу складемо, так обов’язково про те читачів поінформуємо.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1054756264.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua