Майдан / Статті  

додано: 26-06-2003
Augusto: Василь Биков, муж блаженний

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1056629071.html

"Блажен муж, що за радою несправедливих не живе" Псалом 1:1

В неділю помер Василь Биков.

Я довго збирався написати некролог, але ніяк в мене не виходило - дуже погано я був знайомий з його творчістю: совіцька пропаганда задрочила карамельною "війною", де люди, які ніколи не воювали, зображували в картинних позах "вєрность ідєалам партії та лічно таварісчам Сталіну і Гітлеру". Довго помилково я думав, що Василь Биков є одним з таких приторних фальшивих писак.

Тільки вже дорослим дійшли в мене руки до книг Бикова. Не буду брехати, я просто був вбитий фактом, що насправді Биков в СССР був напівзаборонений, що його твори сильно цензурувалися та скорочувалися, а його творчість краще знають в світі, ніж пересічний екс-совок (його твори перекладені сорока мовами).

Нічого не вийшло в мене, тому, щоб все ж якось не залишати без уваги смерть Василя Бикова, мені довелося звернутися до нідерландської журналістки та літературознавиці Алі Кнол, яка, як не соромно, набагато краще знає творчість та життя великого білоруса.

Вона допомогла мені з некрологом, тим більше для сайта "Майдан".

Спочатку трохи відомостей про останні роки життя Бикова, життя на чужині, у вигнанні.

"Я не хочу повертатися до країни де панує середньовічна диктатура, яка до того ж стає з кожним роком все жорстокішою", це сам Василь Биков про сучасну Білорусь під контролем Лукашенки.

Лукашенко теж не забув Бикова і не був байдужим до його творчості: заборонив друкувати його роботи, особливо публіцистику. Через ганебний стан Білорусі голова білоруського ПЕН-клубу, один з засновників Хельсінського комітета в Мінську, кандидат на Нобелевську премію з літератури, з 1998 року жив закордоном. Фінляндія, Німеччина. З 2001 року за особистим запрошенням Вацлава Гавела перебував в Чехії. І це все вже хворим. Рак. В кінці травня йому зробили важку операцію, після якої він відчув, що "все, кінець" і повернувся до Білорусі. Вмерти. Жити там він не міг, але любив до останнього подиху землю, за яку він боровся проти двох навал - брунатної та червоної.

Василь Биков часто казав, що вже рано він зрозумів відсутність різниці між фашизмом та комунізмом. "Вони не протилежності, не супротивники, як пробують нас переконати, вони ростуть з одного кореня, вони одної природи. Фашизм та комунізм це дві сторони леза одного ножа. З такою метафорою я і прожив все своє життя".

Я думаю, що найкращим написом на памятнику Василю Бикову буде "Псалом 1:1", який стоїть на початку. Отак просто: Василь Биков, 1924 - 2003 і трохи нижче "Псалом 1:1". Хто схоче, прочитає, що там написано.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1056629071.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua