Майдан / Статті  

додано: 26-06-2003
Григорій ЛЯХОВИЧ: Апеляція на вирок Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2003 р.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1056651019.html

До апеляційного суду міста Києва
Ляховича Григорія Петровича, 1982 р.н.,


АПЕЛЯЦІЯ
на вирок Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2003 р.

12.06.2003 р. вироком Печерського районного суду м. Києва мене було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України.

Призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

Вирок вважаю незаконним з наступних підстав:

1. Висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, що, відповідно до ст. 367 ч.І, п.2, 369 КПК України є підставою для скасування вироку.

Суд безпідставно не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а також за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, не зазначив, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші:

Так, суд не взяв до уваги пояснення підсудних про те, що їх дії були викликані неправомірною поведінкою потерпілого Горєлова, який висловлювався образливими словами на адресу Карпюк Олени та Бєльської Олени. При цьому першим до Горєлова підійшов я та запропонував вибачитись, а лише, коли Горєлов вдарив мене і я впав, підійшов Карпюк, і між ним та Горєловим зав'язалась бійка, в ході якої вони нанесли один одному легкі тілесні ушкодження.

Суд не взяв до уваги також пояснення свідка Мєшкова в тій частині, що бійку зі мною першим почав Горєлов.

Суд не взяв до уваги пояснення підсудного Карпюка про те, що в лівій руці потерпілого він побачив металевий предмет, схожий на ніж, та вибив його ударом правої руки, внаслідок чого розсік собі мізинець.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 6082 (а.с. 90), тілесне ушкодження, отримане Карпюком, могло утворитися за описаних обставин. Проте цей доказ також не був взятий судом до уваги.

Свідки Карпюк Олена та Бєльська Олена повністю підтвердили наші з Карпюком свідчення щодо причини та початку бійки. Окрім того, свідок Бєльська пояснила, що бачила в руках Горєлова металевий предмет, схожий на ніж, що повністю узгоджується з поясненнями підсудного Карпюка.

Суд не взяв до уваги свідчення обох цих свідків, мотивуючи тим, що Карпюк Олена <i>"є дружиною підсудного Карпюка та розцінюється судом як намагання свідка знизити ступінь відповідальності останнього".</i> Проте свідок Бєльська не є дружиною нікого з учасників конфлікту, а причина, з якої її свідчення не можна брати до уваги, у вироку взагалі не зазначена.

Вважаю, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи суттєво вплинула на вирішення питання про мою винуватість.

2. Окрім того, внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, судом було допущено неправильне застосування кримінального закону, що, відповідно до ст. 367 ч.І, п.4, 371 КПК України, є підставою для скасування вироку:

В п. 16 Постанови ПВСУ від 28.06.1991 р. № 3 "Про судову практику у справах про хуліганство" зазначається: <i>“Суди повинні відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу винного, мотиву, цілей вчинених ним дій”.</i>

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, характеризується мотивом явної неповаги до суспільства, що виступає головним критерієм відмежування хуліганства від суміжних злочинів. Цей мотив характеризується усвідомленим спонуканням зневажливого ставлення до громадського порядку, <b>неперсоніфікованого кола осіб.</b> Відсутність у вчиненому мотиву явної неповаги до суспільства свідчить і про відсутність хуліганства, хоча б дії винного в тій чи іншій мірі порушували громадський порядок і характеризувались застосуванням насильства до потерпілого.

Проте, у своїх діях я керувався не мотивом явної неповаги до суспільства, а зовсім іншими, <b>особистими</b> мотивами. Мета моїх дій була спрямована виключно на те, щоб змусити потерпілого вибачитись перед Карпюк Оленою та Бєльською Оленою, спочатку словами, а потім – діями.

Щодо інших осіб, в тому числі Мєшкова, який був разом з Горєловим, він ніяких дій не вчиняв. Це свідчить про відсутність умислу на порушення громадського порядку та мотиву явної неповаги до суспільства.

За таких обставин вважаю кваліфікацію моїх дій невірною.

Керуючись ст.ст. 367 ч. 1, п.2, п.4, 369, 371, 376 КПК України, прошу:

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2003 р. - скасувати.

Кримінальну справу щодо Ляховича Г.П. - закрити за ст. 6 п.2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України.

Додатки: Копії апеляції у кількості 4 примірників.

25.06.2003р.
Ляхович Г. П.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1056651019.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua