Майдан / Статті  

додано: 07-07-2003
: Нове інтервю Миколи Мельниченка.
Українська Правда.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1057601955.html

Мельниченко: Волков організовував справу проти Ющенка, примовляючи "Ты возбуждай дело! А потом – как Папа скажет!"

www.ПРАВДА.com.ua , 7.07.2003, 19:31



Це інтерв'ю Миколи Мельниченка для "Української правди" було днями взято у Америці. Екс-майор починає серію публікацій, де він має намір повідомити нові факти діяльності Леоніда Кучми. Мельниченко не приховує, що ці викриття мають бути ще одним сигналом для українських політиків при ухваленні рішень на нинішньому етапі.


- У травні Олександр Єльяшкевич зробив заяву, де стверджує, що "рішення про передачу матеріалів слідчої комісії Верховної Ради із перевірки НБУ в органи прокуратури для наступного порушення кримінальної справи було прийнято в кабінеті президента України. І це рішення було прийнято з ініціативи і під безпосереднім тиском Леоніда Кучми". Як ви прокоментуєте це?

- По-перше, я повністю підтверджую цю заяву, і ця тема буде мати продовження. Більше того я заявляю, що ми готові дати юридично оформлені свідчення з приводу справи НБУ, якщо ті, хто переймаються справою Бондаря, вважатимуть це за потрібне.

Я можу додати, що в президентському кабінеті не тільки приймалось вищезгадане рішення, але й Кучма постійно особисто займався цією справою, і вона проходила під його контролем. Вже зараз я можу дещо додати, до того що вже було оприлюднене.

Важливе значення з приводу прийняття відповідного рішення мала позиція тодішнього глави адміністрації президента, а нині голови Верховної Ради України Литвина і особиста зустріч Кучми з тодішнім головою слідчої комісії парламенту Віктором Сусловим.

За наказом Кучми особливу активність в супроводженні цієї справи (як до речі і деяких інших резонансних кримінальних справ) взяв на себе народний депутат Олександр Волков, який мав "специфічні, неформальні" відносини з прокуратурою. Наприклад, він доповідав Кучмі, що наказав тодішньому прокурору Києва Юрію Гайсинському з приводу прийняття рішення щодо матеріалів слідчої комісії, які отримала київська прокуратура: "Ты возбуждай уголовное дело! А потом - как Папа скажет!".

Волков з Кучмою не тільки обговорювали дії відповідних посадових осіб керівництва НБУ, а і вирішували їх долю. "И их можно сажать!", - зробив пропозицію Волков, на що почув конкретну відповідь президента України: "Занимайся! Работай!"

- Не вже президент України відігравав в цих процесах таку важливу роль, можливо хтось впливав на його настрії. Той самий Медведчук, наприклад, якого оточення Ющенко вважає замовником компанії проти Ющенко?

- Я ні в якому разі не зменшую участі Медведчука в питаннях "роботи з Ющенко", через якого також в багатьох випадках і проходили вказівки Кучми по дискредитації Віктора Андрійовича, але він (при всій його особистій антипатії до Ющенка) виконував в цьому процесі тільки "менеджерську" роль. Хоча, без сумніву, робив він цю справу і з задоволенням і ефективно.

- І роль Кучми у "справі Бондаря" зафіксовано у ваших записах?

- Безумовно. Але, те про що я сьогодні кажу, це тільки незначна частина доказів справжнього обличчя Кучми та його оточення у відносинах з Віктором Ющенко. Записи розмов в президентському кабінеті яскраво свідчать про те, що системна, професійна боротьба Кучми з прем'єр-міністром України Ющенком велась практично з самого початку вступу Віктора Андрійовича на прем'єрську посаду.

В цьому процесі Кучма використовував різноманітний арсенал. Так, наприклад, по спільно з Литвиним розробленому плану, з уряду Ющенка повинні були піти міністри Сергій Тігіпко та Сергій Тулуб. Тігіпко після цього мав стати народним депутатом, а Тулуб - зайняти посаду заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. І навіть назва статті в ЗМІ ("З уряду реформаторів ідуть реформатори"), яка повинна була появитися після "добровільної" відставки міністрів, входила в цей план. Кучма свідомо створював для прем'єра Ющенка штучні проблеми не брезгуючи при цьому будь-якими засобами.

- Про що йде мова?

- Кучма навіть особисто займався розробкою та використанням механізму дискредитації Ющенка через травлю його дружини. Теза про те, що "дружина Ющенко - співробітник ЦРУ", лунала із Кучміних вуст настільки часто, щоб зробити це аксіомою у свідомості політичної еліти.

Мало того, особисто Кучма давав накази, а потім контролював, щоб ця поширена ним інформація була підхоплена пресою. Не уявляючи підступництво і підлість Кучми, Ющенко в розмові з Кучмою підняв питання використання в газеті "Киевские Ведомости" брудних методів знущання над його вагітною дружиною. А Кучма (який як раз і був замовником появи тієї самої статті) розсміявся і порекомендував не звертати уваги на це, та не робити заяву з цього приводу. Додавши перед цим:" Це готував номер цієї газети Бродський і він там головний!"

- А чи знає зараз про такі дії Кучми щодо нього сам Ющенко?

- Складне питання. Відповідь на це знає тільки сам Віктор Андрійович. Але в нього було достатньо джерел щоб про це дізнатись.

До речі, в тому числі в самому найближчому оточенні Ющенка також є люди, яким Кучма свідомо "доводив" "важливу інформацію". Але дехто з тих, кому зараз лідер "Нашої України" беззастережно довіряє, мовчки вислуховував від Кучми брудні розповіді про Ющенко та його дружину: "Що там дружина: любов чи що? Те що вона американка, б...ь, і Держдеп! Вона ж - із ЦРУ! Так сказать, всі знають. Господі, і він же знає - звідкіля вона!".

А якщо теперішній "соратник" самого рейтингового політика України приховав від Віктора Андрійовича та його дружини справжнього замовника негідних дій проти Ющенка та його родини, то в щирості відносин цієї людини з Ющенком треба серйозно сумніватися.

- Нещодавно сумський губернатор Володимир Щербань в інтерв'ю газеті "Столичные Новости" зробив висновок, щодо погашення заборгованості по пенсіях та заробітних платах під час прем'єрства Ющенко. Він сказав про велику роль в цьому процесі президента та регіонів, та про те, що Ющенко просто "пощастило зібрати плоди". А як це питання обговорювалось в президентському кабінеті?

- По-перше, мені б хотілося дізнатися, як така людина, як Володимир Щербань, змогла опинитися в парламенті по списках "Нашої України". Це одне з моїх особистих питань до Віктора Андрійовича. І кому було не зрозуміло чиє завдання виконував "солдат армії президента", як казав про себе Щербань у вищезгаданому інтерв'ю?

Не вже в "Нашій Україні" не були знайомі з розмовами Кучми та Щербаня щодо приватизації сумського "Хімпрома". Нагадаю, що в тій розмові Щербань пропонував Кучмі через осіб, які визначить Кучма, віддати Кучмі 25 відсотків акцій "Хімпрома" та запевнив Кучму що: "І по кожному підприємству де є інтереси – я все принесу, віддам! Кому ви скажете. Це ж – дітям, онукам, Леоніде Даниловичу! Це ж – життя!".

А щодо вашого питання, то слова Щербаня про збір плодів не з'явилися на пустому місці. Ще в лютому 2000 року тодішній голова СБУ Деркач за вказівкою Кучми розробляв спецоперацію з приводу недопущення в людській свідомості зв'язку процесу виплати пенсій та зарплат з іменем Ющенка.

Але для Деркача та спецслужб це було далеко не єдиним завданням щодо тодішнього прем'єр-міністра країни. За незаконною вказівкою Кучми спецслужбами відслідковувався кожен крок прем'єра Ющенка, причому сліжка велась не тільки в Україні. А щодо керівників регіонів...

- Донецького, зокрема. Як будувались їх стосунки з Кучмою щодо Ющенко?

- Я хочу нагадати, що ще декілька років тому я оприлюднив слова Кучми: "Я Ющенка унічтожу!".

Ці слова були сказані Кучмою саме тодішньому донецькому губернатору Януковичу. В 2000 році Янукович збирав підписи губернаторів під текстом, який був ініційований Кучмою, щоб дискредитувати Ющенка.

Мабуть, та частина фракції "Нашої України" або інші представники опозиції, які проголосували за програму Януковича, або постійно агітували за співробітництво з донецьким кланом, не знали цього? Чи вони не знають про кримінальне минуле нинішнього прем'єра Януковича і що то були за злочини? Чи вони забули про те, як проводяться вибори в Донецькому регіоні?

До речі, мене турбує доля одного з керівників правоохоронних органів Донецької області. Саме із-за нього просив термінової допомоги у Кучми Віктор Янукович. Саме той правоохоронець дуже злякав Януковича тим, що, за словами самого тодішнього губернатора Донецької області, "собирает досье" на нього та, знову за словами досвідченого в цих питаннях Януковича, "шьёт дело".

І тільки особисте втручання Кучми, на прохання Януковича, врятувало останнього.

Тобто відношення Кучми до Ющенка і до нинішнього прем'єра Януковича – діаметрально протилежні. Щодо одного – жорстка протидія будь-якими засобами, щодо другого – всілякий захист та допомога людині, яка в силу об'єктивних причин (кримінального характеру) повністю підпадає під залежність Кучми в майбутньому.

- А навіщо тоді, при такому відношенні Кучми до Віктора Андрійовича, було взагалі призначати Ющенко прем'єр-міністром після президентських виборів 1999 року? Навіщо з ним було боротися, якщо його взагалі можно було б не призначати? Чи чому так довго Кучма тримав Ющенко на посаді прем'єра?

- Я вважаю, що на ці ваші питання дуже точною відповіддю є слова Олександра Єльяшкевича. Зараз, окрім усього, він працює над написанням книги, з невеличким фрагментом якої (за згодою автора) я вас ознайомлю.

"Призначення Віктора Ющенко на посаду прем'єр-міністра України було для Леоніда Кучми вимушеним та чудово продуманим кроком.

По-перше, Кучмі вкрай необхідно було в той час не допустити жорсткої реакції Заходу на недемократичність президентських виборів та фальсифікації їх результатів. З призначенням Ющенка жорстка тональність попередніх висновків західних спостерігачів поступово зникла.

Друга причина призначення Ющенко – термінова необхідність реструктуризації зовнішніх боргових зобов'язань України, яку міг провести тільки авторитетний в західних фінансових колах керівник Нацбанку України. Якщо б така реструктуризація на початку 2000 року не відбулась, держава змушена була б об'явити дефолт, наслідком чого була б жорстка економічна та політична криза.

Третя причина – проведення так званого всеукраїнського референдуму для посилення владних повноважень Кучми. Прем'єрство Ющенка, за задумом Кучми, повинно було сприяти більш спокійному реагуванню національно-демократичних сил та Заходу на відверто недемократичний характер майбутнього референдуму та наслідків його результатів.

Відоме рішення Конституційного суду, щодо т.з. референдуму та щодо питань ,які на нього можуть бути винесені, змусило Леоніда Кучму тримати Ющенка на прем'єрській посаді до остаточного рішення парламенту, щодо змін до Конституції.

В процесі імплементації рішень т.з. референдуму, Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко повинні були забезпечити позитивне голосування своїх парламентських фракцій, що і відбулось в липні 2000 року при попередньому схваленні президентського проекту змін до Конституції.

Але остаточне голосування щодо імплементації відбувалось вже не за президентським сценарієм. Тому що плани Кучми 28 листопада 2000 року були миттєво зруйновані записами Миколи Мельниченка, які зафіксували розмови Кучми щодо Георгія Гонгадзе.

Зафіксовані записами жахливі злочини вищого керівництва держави проти молодого, талановитого журналіста, доля якого вирішувалась в президентському кабінеті, зробили просто неможливим реалізацію Кучмою плану імплементації і відставку Ющенко в грудні 2000р. – січні 2001р..." .

Я маю багаточисельні докази того, що наведене вище. На жаль, ці справжні мотиви призначення Ющенка прем'єр-міністром та цілі використання Кучмою Віктора Андрійовича на цій посаді розуміють далеко не всі політики. Або роблять вигляд, що цього не розуміють.

Але для розуміння цього достатньо прослухати конкретні розмови Леоніда Даніловича. Їх багато. Наприклад, ще у вересні 2000 року в розмові з Литвиним Кучма заявив термін, коли Ющенко не буде прем'єром – до початку 2001 року.

І нікому не треба забувати, що і вбивство Гонгадзе, і замах на Єльяшкевича і так званого референдум 2000 р. і багато інших резонансних подій відбулось саме під час того, коли на чолі уряду були Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко і коли вони певний час дистанціювалися від обговорення важливих проблем.

І тому, наприклад, для Віктора Ющенка позиція щодо резонансних справ є дуже принциповим питанням і своєрідним іспитом, справою честі.

- А що це за книга, яку пише Олександр Єльяшкевич?

- Я ознайомився з частиною майбутньої книги, над якою працює Олександр Сергійович. Вважаю, що те, що задумав зробити Єльяшкевич – надзвичайне корисне та важливе. Там є і глибокі аналітичні матеріали і сенсаційні подробиці політичної кухні України...

- Сенсаційні – навіть для вас?

- І для мене – також.

Далі буде…

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1057601955.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua