Майдан / Статті  

додано: 28-07-2003
: Про що писали "Вісті Зміївщини"
Інформкур'єр

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1059394483.html

Вісті Зміївщини!
Хто такий Каратуманов - із «За ЄдУ»?
Хто цікавиться виборами, скаже: кандидат у народні депутати в Харківському районі, якого посилено рекламує влада, як майбутнього (!) депутата. Ага, задумається кмітливий читач: якщо людину рекламує влада, то тут уже щось нечисто, оскільки образ нинішньої влади, від Президента України починаючи й найменшим державним клерком кінчаючи, непривабливий, м’яко кажучи, як у тій приказці: один із сошкою, семеро з ложкою. Перш ніж щось зробити добре для народу, вони простягають до нього велику волохату лапу й кажуть: «Дай!» І вже стільки нагребли в того бідолашного народу, що пора б оте лапище прищемити капканом. Однак поки щось небагато у нас, на жаль, сміливців уполювати сього звіра, жадібного до народного добра. А звір цей такий, що раз на чотири роки розростається до небачених розмірів, якраз перед виборами, бо добре розуміє, що чим більше в нього буде влади, тим більше він їстиме. Нині він перетворився на величезний блок і так ненажерно й називається - «За ЄдУ». Щоправда, це скорочена назва, повністю - «За єдину Україну», але й це показово: шматками вони її вже пошматували, а тепер хочуть проковтнути єдиним ковтком. Іще й натякають самою назвою, що вони «єдині заєдуни» і нікого більше до корита не підпустять. Хай Бродському і К дістанеться яблуко, «зелені» хай жують зелень, «озиме покоління» налягає на озимину, а «Жінки за майбутнє» мають лиш майбутнє (щоправда, тут хитра пані Людмила Кучма, що патронує цих жінок, турбується про майбутнє свого чоловіка) і т. ін.
Утім, усім цим партійкам разом із одряхлілими комуністами всіх мастей кидають кістки з царського столу, і вони гризуться між собою, як собаки за маслаки, надіючись урвати більше од хазяйських щедрот, потай думаючи, як би й старого господаря скинути з престолу. Боже, скільки тієї сволоти, шакалів, лютих псів, свиноти нагромадилося біля українського Олімпу за 10-15 останніх років - аж зітхнути тяжко! Важче, виявляється, живеться лише нещасним, почорнілим не тільки від сонця, але й із горя нігерійцям: у них найбільші злидні в світі від засилля неситого чиновництва. А далі вже ми в рідній неньці чорніємо з горя, і скоро нас, либонь, не можна буде відрізнити від нігерійців - чорних братів по нещастю. Наша влада любить меркантильно, це вам не щиросерді схлипи шевченківської Катерини: «Полюбила москалика, як знало серденько»; у цю компашку допускаються лише ті, «любовний» раж-кураж яких може дати щось «вагоме, грубе, зриме», як отой водогін із Древнього Риму, котрий оспівав Маяковський. Чи не цим приглянувся українській продажній владі пан Каратуманов Олег Юрійович, за іншою версією - Кара-Туман Ослан Мансур-огли, азербайджанець од партії мусульман, радник і родич генерал-полковника Юрія Дагаєва, керуючого справами Адміністрації Президента («наш» Леонід Данилович не лише активно «жидовізується» - маю на увазі оточення «лідера нації»; без образ! - але й дивним чином мусульманізується; хоча що тут дивного - аби платили справно мзду).
Хто готує бандитський наступ на Україну?
Як переполошилися різні політичні сили, зачувши ходу «чорної тисячі» (так буквально перекладається «Кара-Туман») на Харківщині! На листівкових плацдармах розгортаються битви з детективним сюжетом. Ось листівка Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С. Бандери: її навіть лячно тримати в руках - так вона палахкотить вогнем обурення: «Олігархічно-комуністичні клани на гроші російських імперіалістично-кримінальних угруповань готують бандитський наступ на Україну!» І гнівний праведний перст указує на Олега Каратуманова: на офіційному сайті російських спецслужб нібито повідомляється, що Дагаєв є армавірським кримінальним авторитетом, а Каратуманов - у його групі, яка з Ірану до Східної Європи переправляє наркотики в обмін на автоматичну зброю для Кавказу. Сам Каратуманов був зв’язківцем між Павлом Лазаренком та бандитськими угрупованнями Кавказу та Каспію, займався тіньовим нафтобінесом. Нині ці опартієні мусульмани-азербайджанці транспортують емігрантів до Західної Європи і нібито облаштовують спецтабори на Слобожанщині, скуповуючи будинки, дитсадки, бази відпочинку.
Так це чи не так, але місцева влада активно допомагає панові Олегові в його агітаційній кампанії. У тій же листівці зазначається, що в газетах Харківщини та Зміївщини з’явилися статті: ось новий хазяїн, майбутній депутат. У поїздках округом його супроводжує великий почет: кремезні кавказці, бритоголові хлопці. Їздить з ними й голова Харківської райдержадміністрації М. Денисенко, який наказово представляє своїм підлеглим Каратуманова як нового депутата. Листівка «Тризуба» закінчується пересторогою: «Брати і сестри, не дамо зґвалтувати себе азійським манкуртам!».
Після цієї лобової атаки «тризубівців» негайно з’являється «Отповєдь фашистам» Каратуманова. У ній твердиться, що «фашистські недобитки» - українські буржуазні націоналісти, «ці озвіріли людиноподібні виродки», вилили на Каратуманова «потокі грязной лжі», відкидаються версії про належність пана Олега чи Ослана до кавказької мафії, зауважується, що хоч кавказцям грішно забувати батьків, але він поміняв ім’я й по батькові на більш звичні для українського вуха. Каратуманов запевняє виборців, що, як керівник регіонального відділення Партії мусульман України, він гарантує добрі взаємини між українцями й кавказькими переселенцями.
Однак не встиг іще заглохнути скандал, викликаний цим двобоєм, як і «Тризуб», і Каратуманов заявляють, що вони цього не писали! Ось тобі, бабусю, і Юріїв день! (Невже і Дагаєва - Юрія, і Олега - Юрійовича?) І, можливо, все це не вартувало б і виїденого яйця, якби не реальні життєві ниточки, які привели до (злочинного?) клубочка...
В «Україні кримінальній» від 4 січня цього року ми знаходимо детективний сюжет. 8 жовтня минулого року в Києві поранили директора фірми «Сиріус» Миколу Щербину. Нападників затримали, і вони дають свідчення. Сам потерпілий каже, що замовив його знищення син держсекретаря Мінекоресурсів Сергія Гошовського і народного депутата пані Валентини.
Тривалий час точився конфлікт між «Сиріусом» та Сергієм Гошовським. «Сиріус» і підприємство «Полтаванафтогазгеологія» уклали договір про спільну діяльність, і «Сиріус» інвестував до проекту 2 млн. грн. Однак потім «Полтаванафтогазгеологія» увійшла до створеного НАК «Надра України» і махнула рукою на «Сиріус». Керівники останнього почали добиватися справедливого розв’язання проблеми від Сергія Гошовського, однак той, за свідченням «сиріусян», викладеними в листі до народних депутатів Г. Омельченка та А. Єрмака, почав їм погрожувати. Суд визнав правоту «Сиріуса». Під час його засідань з’явилися нові пікантні подробиці цієї історії та провідні сили конфлікту. Виявилося, що після укладення договору з «Сиріусом» «Полтаванафтогазгеологія» уклала ідентичні іще з трьома фірмами, зокрема з «Регіоном», який підпорядковується керуючому справами Президента Дагаєву. За даними «сиріусян», керівниками цього підприємства є син Гошовських та... Каратуманов. В інтерв’ю «УК» потерпілий Микола Щербина посвідчив, що скоро почнуться нові арешти, оскільки кілери в усьому зізналися, а підозри щодо того, що його вбивство замовив син Гошовських, лише посилилися.
Файний мусульманин з великою кишенею
Які ж методи агітації в передвиборчій гонці на Харківщині використовує бізнесовий приятель-компаньйон підозрюваного у замаху на вбивство сина Гошовського Олег Юрійович Каратуманов? Цьому вже є численні - і скандальні! - свідчення, сумлінно викладені в заяві до окружної виборчої комісії в/о №182 кандидата в народні депутати Олександра Сумця. У грудні 2001 року Каратуманов з’являється на Зміївщині, й одразу ж у нього «закохується» голова райдержадміністрації І. Омельченко. Він возить його всюди і розхвалює на всі лади. Ошелешені зміївчани і рота не можуть розкрити з подиву: отака цяця до них приїхала! Він і радник керуючого справами Президента (про вовка - Дагаєва - промовка, а він тут), і президент Фонду сприяння розвитку місцевого самоврядування (а звідки ж на це грубі грошенята беруться?), і президент (апетити ростуть: уже двічі президент!) Харківської федерації дзю-до. Ну як же місцеві «заєдуни» та не полюблять такого файного мусульманина з великою кишенею та такими зв’язками! Адже чого він тільки не подарував місцевим аборигенам: і автомобілі, і телевізори, і комп’ютери, і велосипеди, і факси, і ксерокси, і музцентри-караоке, і продуктові набори, і постільну білизну, і годинники, і якийсь таємничий прилад вартістю 60 тис. грн. для Зміївської ГЕС, і 700-метровий килимовий настил для палацу культури, і ікони для церков, і набори цукерок дітям, і листівки, і ще, і ще, і ще... Неймовірно щедрий Дід Мороз із гарячих мусульманських країв Аллаха! Колись київський князь Володимир роздумував, чи стати нам мусульманами, але тепер, після таких дарів злиденному народові нашому, чи не захоче він, народ, мусульманізуватися? Гроші, звісно, не пахнуть, але завжди цікаво: у одних їх, небагатьох, хоч греблю гати, а в інших - мілкий струмочок. Завдяки плівкам мужнього майора Мельниченка та «розкопкам» безстрашного Григорія Омельченка ми знаємо, звідки мільйони та мільярди в одній кишені - крадуть і «не по чину беруть». Чи не цим пояснюється і щедрість Каратуманова та йому подібних? Адже він, як хан-ханига, бай-краснобай, скуповує наш народ оптом і вроздріб перед виборами, щоб потім чотири роки розкошувати в бездіяльності у Верховий Раді України (бо що він там у тих законах розуміє - та ще й мусульманин у переважно християнській державі! Скажіть, ну хто з українців без поважних причин бодай коли-небудь ображав мусульман? Швидше, все навпаки буває).
А от Каратуманов, як свідчить Олександр Сумець, іще не ставши законним депутатом, іще не розглянувши бодай один закон, уже десятки разів при потуранні керівного законника району пана Денисенка порушив законодавство! Господи, людоньки, та якої справедливості можна чекати від такого славного продовжувача татаро-монгольського іга! Судіть самі: 24 січня пан Олег зареєстрований кандидатом у народні депутати. І зразу - алюр три хрести! Грубо порушуючи п. 1 статті 50 та п. 1, 6, 16 статті 56 закону України «Про вибори народних депутатів України», він починає підкуповувати виборців.
25 січня в селищі Комсомольському святкували Тетянин день, і Каратуманов, істинний джигіт, обдарував усіх Тетян подарунками (чи не зробить він після того з них гарем?); цього ж дня він, либонь, видатний промисловик, виступив на засіданні з приводу підбиття підсумків у промисловості і особисто обдарував велику групу зміївчан.
Очевидно, прагнучи з часом (либонь, у депутатстві) зайнятися бізнесом у лісництві та комунальному господарстві, наш «віщий» Олег відвідав 28 січня зібрання лісників і комунальників, щоб знову ж таки «дати всім на лапу».
Здається, фантазії пана Каратуманова немає меж! Фігаро тут, Фігаро там! Він гість і в працівників соціальної сфери, і в пожежників, і в підприємців та працівників торгівлі - і всюди, мов з рогу достатку, сипле цінними подарунками, щоб поцінували його щедрість, оцінили і обрали нардепом. А що при цьому брутально топчеться Закон - то начхати на той Закон, якщо він заважає робити те, що хочеться! Ось тобі й психологія азіятської орди, яку нині сповідують чимало наших високопосадовців та менших чинодралів.
А на закон їм начхати?
Тому й газетярі, яким варто б думати про свободу слова, гласність, правдивість, честь, беруть перед держимордами під козирьок і незаконно славлять видатного сина азербайджанського народу, який чомусь оселився в Україні. Ось «Вісті Зміївщини» за 26 січня 2002 р. публікують репортаж про участь Олега Юрійовича чи Ослана Мансур-огли з нерозлучним чиновником І. Омельченком у святі Хрещення Господнього (многорелігійний ти наш пане-мусульманине!): дарувалися церкві ікони, виділялося невідомо звідки 18 000 грн. на її розбудову. Тут же друкується фото подружжя Комишан, яким Каратуманов вручає телевізор; є й фоторепортажі з двох «кара-туманно-подарункових» нарад (коли ж, зрештою, цей облудний туман розсіється, і на антизаконників упаде божа караТ). Те ж саме занудне до огиди фотоодопублікування з добродійником української нації (за чий рахунок?) Каратумановим є й у новому числі газети, де той роздаровує, роздаровує, роздаровує (читай: одурює, одурює, одурює...).
Чесний, порядний український кандидат у народні депутати Олександр Сумець у заяві вимагає: за грубі порушення чинного законодавства зняти з реєстрації Олега Каратуманова і притягти до відповідальності редакцію газети «Вісті Зміївщини».
На жаль, віз і донині там. Як казав Шевченко: народ замучений мовчить, а на апостольськім (державному?) престолі кабан годований сидить. Отакі у нас «заєдуни». Мерефою блукає «підпільна» «Мереф’янська правда», і хто знайомий із ситуацією в цьому нещасному місті, той скаже: то таки дійсно правда. Колишня «козацька слобода» Мерефа занепадає: бруд усюди, суцільне звалище на околицях, геть знікчемніли ставок та городи, на ніщо перетворився парк культури, занедбано старовинний Ващенків колодязь, забруднено Солодову леваду, невідь чому зліквідована екологічна міліція, люди забули й думати про загальноміський водогін, каналізацію; промисловість практично лежить - взуттєва фабрика, меблевий цех, ліквідований інститут «Укргідропроект»; гучна, шароварно-гидка, малоросійська «культура» укупі з дешевими російськими «шлягерами» заполонила місто; зруйновано інститут вуличних і квартальних комітетів. Мер міста Б. Хихля, який несе повну відповідальність за це неподобство, та місцеві депутати, вважаючи, певно, народ за бидло, не поспішають звітувати за роботу чи швидше безладдя.
Виявляється, і в Мерефі побував невгамовно-безцеремонний Олег Юрійович Каратуманов, навіть, мовлять, потупцював у танці на причепі біля ялинки перед підпилою братвою разом із головою Харківської райдержадміністрації М. Денисенком (знову неймовірна любов чиновництва нашого до «туманного» мусульманина; уміє-таки затуманювати свідомість!). І знову ж таки незаконно, порушуючи українське законодавство (воно, мабуть, азербайджанцям не указ), отуманював подарунками довірливих, як сліпі кошенята, мереф’ян.
Коли станемо довіряти сміливим? Коли ж прозріємо, пані та панове, дорогі співвітчизники? Маємо шанс зробити це сьогодні, віддавши на виборах перевагу розумним українським характерникам, яких найбільше зібралося в козацькій сотні відважної Юлії Тимошенко, якої так боїться Леонід Кучма та його спільники, що вивалюють на неї гори бруду? І що нам «чорні тисячі» неситих зайд та місцевих заблуд-перевертнів, якщо ми обіпремося на істинно козацький дух нашого народу, на його славних синів та дочок, котрі не бояться йти проти рожна, проти злоби та несамовиття привладових бандитів? А якщо боятимемося, то «кара-тумани», «чорні тисячі» заарканять нас довіку, поведуть у ярмі в рабство, і ніколи не встанемо ми з колін. Нещодавно був я в облдержадміністрації, а там її працівниця по телефону розказувала, що ось отримала вона візитку від Олега Юрійовича Каратуманова, і що є вказівка начальства всіляко йому сприяти. Отак брат іде до брата, а злодій та хапуга йде до злодія та хапуги. Свій до свого по своє. Отож, яке «своє» ми уявляємо, братове українці? Думається, все ж величне Шевченкове: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».
Валерій ДЯЧЕНКО (Вісті Зміївщини для "Інформкур"єру").

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1059394483.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua