Майдан / Статті  

додано: 01-08-2003
Олександр Афонін: Патологія совісті.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1059717896.html

Хочу дещо спитати вас, шановні читачі. Чи можуть люблячі батько й мати покарати свою дитину за незначну провину, вбивши її?

“Що за жахи?” – спитаєте ви.

Добре. Сформулюю питання інакше. Чи нормально для людей, які в силу своїх службових обов'язків покликані опікуватися тими, хто забезпечує моральне і фізичне здоров'я нації, вбити своїх підопічних, причому за надуману провину ?

Особисто для мене і в першому і в другому випадку відповідь однозначно негативна. Або втрачено розум, або це не батьки і не опікуни, а вороги.

До чого це? Зараз поясню.



Понад півстоліття існував (і поки що існує) на майдані Л. Толстого у Києві єдиний на всю Україну спеціалізований магазин “Медична книга”. За роки, що минули, сотні тисяч наших співгромадян, і не тільки медиків, приходили і приходять сюди, щоб почерпнути народної мудрості і наукових знань про здоров'я людини і про те, як його зберегти і зміцнити задля життя.

Без сумніву, цей магазин міг би працювати і далі на благо майбутніх нащадків аж раптом...

У всі часи магазин знаходився на території Ленінського, а після перейменування –Старокиївського району. І стосунки з місцевою владою у нього були добрі.

Тим паче, колектив магазину, утворивши з числа своїх співробітників закрите акціонерне товариство, у 1997 році придбав у Старокиївської адміністрації за великі гроші патент на оренду цього приміщення упродовж наступних 10 років, тобто до 2007 року, і використання його під магазин без визначення групи товару, яким вони мають намір торгувати.

Та ось, у зв'язку із зміною кількості районів та їхніх меж, будинок, у якому знаходиться магазин, територіально відійшов до Печерського району.

Але саме після переходу під “батьківську” юрисдикцію такої “високоморальної” державної адміністрації, як Печерська, у “Медичної книги” на рівному місці починають виникати проблеми.

Для початку, ігноруючи наявний і дійсний сплачений патент на право оренди до 2007 року, а також Закон, райадміністрація ненастирливо “просить” магазин перерахувати у фонд соціального розвитку Печерського району за... право оренди приміщення “всього” 57 тисяч гривень.

Далі – більше. З'являється невимушено-примусова Угода № 327, якою магазин зобов'язується (цитую документ) “за майбутнє сприяння з боку адміністрації при розв'язанні проблем, що в и н и к н у т ь(?!) у їхній діяльності у Печерському районі передати як благодійний внесок... книжкової продукції на 28, 5 тис. грн.”

А потім під тиском директора магазину примушують укласти новий кабальний договір оренди з комунальним підприємством “Печерськжитло” на... 1 рік замість законних 5, які магазин уже мав.

Далі події почали розвиватися з калейдоскопічною швидкістю. Наприкінці лютого нинішнього року комісія КП “Печерськжитло” встановлює, що “Медична книга”, як орендар, “використовує орендоване приміщення не за призначенням”. В чому ж члени комісії побачили порушення? У тому, що в книжковому магазині продаються – ні, не горілка і оселедці – а... ручки, олівці, акварельні фарби та учнівські зошити. Жах! І одразу ж без довгих роздумів так звані “державні батьки” подають позов до господарського суду м. Києва з вимогою негайного розірвання договору про оренду і виселення магазину з приміщення. Як страшного злочинця. І це при тому, що навіть Головне управління комунальної власності Київської міської держадміністрації у своєму листі від 27.02.03. № 042/10/9-69 за підписом першого заступника Л. Міщенко до голови Печерської райдержадміністрації А. А. Коваленка засвідчило: “Вивчивши надані документи, а також мотиви позовної заяви Головне управління комунальної власності м. Києва прийшло до висновку, що КП “Печерськжитло” не має підстав для дострокового розірвання договору оренди.

Крім того, Київська міська державна адміністрація вже зверталася до Вас, шановний Анатолію Андрійовичу, відносно вимог комунального підприємства, які не відповідають діючому законодавству (копія листа додається). Однак вказаний лист не тільки не був прийнятий до уваги, а КП “Печерськжитло” винайшло, на нашу думку, безпідставні причини для подання позовної заяви до суду.

Так, статутом товариства передбачена його діяльність – торгівля і книгами і канцелярськими товарами. Крім того, канцелярські товари є супутні товари і торгівля ними в книгарнях не була заборонена ніколи. До того ж посилання КП “Печерськжитло” в позовній заяві на порушення пункту 4, 2 договору не може бути прийнятим як порушення, так як в наданому акціонерним товариством Головному управлінню копії договору, призначення орендованого приміщення не вказано”.

Але коли у суспільстві править бал не закон і розум, а свавілля і гроші, то надії на об'єктивність і честь бути не може.

І от 17.03.2003 року суддя Господарського суду м. Києва Хілінська В. В. приймає рішення про дострокове розірвання договору оренди і виселення магазину з приміщення за порушення, яке не є порушенням. Але якби це й було порушенням, то чи кара за нього не нагадує розстріл за зірваний під час голодомору колосок?

Апеляційний суд м. Києва, розглянувши після чотирьох перенесених засідань апеляційну заяву “Медичної книги”, залишив рішення господарського суду без змін.

Це була лише приказка, а зараз – головне. Як могло статися, що славний колектив чесних порядних людей упродовж двох місяців за надуманою аргументацією було перетворено у злочинців, а самому книжковому магазину відмовлено у праві на існування? Що сталося?

Все надзвичайно просто. Як подейкують, у нашій славній столиці декому при владі і великих привласнених народних грошах дуже захотілося мати ще й приміщення у такому чільному місці під ресторан чи для продажу штанів по 3 тис. грн. за одні.

І все! Спрацювала славнозвісна формула: “Ти винен в тому лиш, що я ж бо хочу їсти”. І перелякана вітчизняна “Хвеміда” приймає протизаконне, протилюдське рішення – виселити магазин. Щоправда, визнаючи потайки у кулуарах, що це рішення не має ніякого об'єктивного, законного підґрунтя, але “велять”, щоб усе було так, як потрібно “хазяям”.

Чому ж наша славнозвісна Генпрокуратура не виявить свою зацікавленість такою справою і не виведе зажерливих адміністративних і судових “перевертнів” з невиліковною патологією душі і совісті на інший суд – людський? Адже за цією справою напевно стоять величезні і направду брудні гроші і брудні руки тих, для кого влада стала найприбутковішим бізнесом. Для кого мораль, совість, порядність, честь уже давно не існують, а їхнє власне майбутнє вони аж ніяк не поєднують з поняттям “майбутнє України”.

Змиритися з цим “беспределом” — означає втратити людину в собі.

Тому звертаюся до вас, читачі: підтримайте в лиху годину магазин “Медична книга” своїми листами протесту на адресу Кабінету міністрів та Адміністрації Президента, а Українська асоціація видавців проведе ретельне розслідування цієї справи, щоб ви могли побачити, хто ж ті “державні батьки”, що ладні вбити за хабарі майбутнє нації, яким є книга.


Президент Української асоціації
видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1059717896.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua