Майдан / Статті  

додано: 08-09-2003
Редакція часопису „Ї”: Ялтинський самміт. Переяслав другий і останній
Редакція Незалежного культурологічного часопису „Ї”

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1063015213.html

Ялтинський самміт. Переяслав другий і останній
Ми не козли, козли – не ми. Напевне з цього треба починати заняття у дитячих садках, шкільні уроки першого вересня. Особливо— пари в університетах, особливо – на політології та журналістиці, щоб надалі ця частина населення професійними засобами втовкмачувала цю просту істину у голови наших співгромадян. Чому стрижку козлиних борід і обламування рогів почати саме з політологів і журналістів – бо вони претендують на роль медіаторів поміж народом і обслуговуючим державу персоналом (президент, уряд, депутати та інші наймані за наші податки робітники). Саме вони повинні бути активними гравцями на політичному державотворчому полі. Наразі ні вони, ні ми, ні країна – не гравці, а грані. Власними наймитами.
Останні 11 років і 11 місяців нашої незалежности (мінус медовий місяць ейфорії 91 року) ми живемо у постійному відчутті загрози щось втратити – мову, нафтопровід Одеса-Броди, відтворюючу функцію (наразі у загальному демографічному сенсі, а далі – хто зна...), споживчий кошик (майже порожній, але корисний як тара), платоспроможність хоча б за тепло взимку і буквар для дитини ( за великим соціологом Карло Коллоді) . Більш допитливі розуміють, що боїмося втратити суверенність і незалежність, особисту і державну.
Це не маячня і не манія, що потребує втручання психа-аналітика. Це реальна небезпека, підтвердження існування якої отримуємо щодня, як не щогодини. Нам загрожують ті, кого ми, народ, найняли бути державними службовцями, депутатами, урядовцями. Нас продає той, кого ми взяли на роботу президентом на немалу зарплату і пільги.
Найбільш вдалу оборудку мають провернути 18-19 вересня у Ялті, де заплановано підписати Угоду про створення Єдиного економічного простору Білорусі, Казахстану, Російської Федерації та України На торги виставлено нас з вами і з нашою Україною. Покупець – Росія. При успішних торгах – Казахстан і Білорусь додаються безкоштовно. Україна сповна розрахується за всіх. Гармонізацією макроекономічної політики з іншими учасниками ЄЕП (що виключає будь-які рухи у напрямі гармонізації макрополітики з ЕС), своренням спільного ринку з Лукашенком, Назарбаєвим і Путіним (що виключає будь які ініціативи з проведення бодай переговорів про створення зони вільної торгівлі з ЄС ), „ гармонізацією законодавств Сторін тою мірою, якою це необхідно для функціонування єдиного економічного простору, включаючи торгову і конкурентну політику...” (що виключає навіть спроби адаптації до законодавства ЕС).
Шпагат цінується тільки у гімнастиці, ну може ще на кількох сторінках Кама-Сутри. У політиці така позиція не популярна і не приносить задоволення. Багатовекторність нашої зовнішньої політики, про яку так багато говорили ті, хто добре вчився геометрії, закінчилася. Україна остаточно і безповоротно обрала азійський вектор. Цього разу у Ялті Європу не поділять, а відділять від неї Україну. Підготували все швидко, без зайвого галасу на зразок народних референдумів. Незадоволених швиденько або позбулися (як міністра закордонних справ Зленка, якому акурат вчасно стукнуло 65, і якому відразу знайшлася заміна, що правильно розбирається у векторах і напрямах), або прикупили (як міністра економіки Хорошковського, якому натякають на його можливе київське градоначальство), а нас з вами взагалі ніхто не питається. ЄС, ЄЕП – різниця всього у дві літери, народ темний, збентежений бікамералізмом і варіантом № 39 конституційної реформи, який відрізняється від попередніх 39-им рівнем незрозумілості. А ми під такий шумок – в Ялту і підпишемо, все, що треба. І на президентських виборах зекономимо. Яка різниця, хто там буде у паперовій короні. Справжній президент у столиці нашей родіни ЄЕП москві. Тут правда з Европи якийсь комісар збирається приїхати, спробувати зіпсувати свято єднання, а ми – у Ново-Огарьово швиденько злітаємо, підтвердимо наше неухильне бажання до злучки.
Шановні політологи, журналісти, українці, люди. Не мовчіть. Не покладайтеся на таке дилетанство, як цей текст. Це ж просто розпачливий лемент. Розтлумачте народу, що відбувається . Не може бути всім байдуже, не може бути, щоб всі були сліпі-незрячі. Бийте на сполох. Україна ще ніколи не була так близько від непоправних, незворотних кроків назад. Далеко назад. До Переяслава.
Редакція Незалежного культурологічного часопису „Ї”
Львів, вересень 2003

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1063015213.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua