Майдан / Статті  

додано: 30-09-2003
Михайло ВАСИЛЕВИЧ: Що думають про Ющенка прості виборці

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1064947676.html

Що думають про Ющенка прості виборці

<b>Слова, які ви прочитаєте у цій статті, ми щоденно чуємо від десятків простих людей, які віддали на виборах свої голоси за “Нашу Україну”. З ними можна не погоджуватися, їх можна заперечувати, але їх не можна ігнорувати. Подібне ставлення до Ющенка великої частини людей є фактом. І Ющенкові, якщо він хоче стати президентом, потрібно з цим робити, якось на це реагувати не словом, а ділом. Тривожним сигналом для нього має бути те, що автор статті – твердий прихильник Ющенка, пенсіонер з економічною освітою, який займав чималу державну посаду, постійний слухач радіо “Свобода”, Бі-бі-сі, постійний читач опозиційної преси, досить поінформована людина, український патріот, який ще пам’ятає рідні місця, звідки його родина була виселена під час операції “Вісла”. І під час виборів, і у міжвиборчий період він проводить активну агітаційну роботу за Ющенка, витрачаючи на це власні кошти, а не намагаючись заробити, як це роблять так звані “фанати” Ющенка. Тому легко можна уявити, що думають про Ющенка люди, які не мають твердих ідеологічних переконань, достатньої підготовки для розуміння економічних та соціальних проблем, не отримують об’єктивної інформації. Чи віддадуть вони знову за нього свої голоси? І тим більше, чи завоює Ющенко нових прихильників, якщо навіть ті, хто за нього голосував, мають до лідера “Нашої України” такі претензії? А іншого народу в нас немає, і обирати президента будуть саме ці люди.</b>


Вибори 31.03.2002 принесли вагомий успіх опозиції, але не перемогу. Був період після виборів, коли критична маса депутатів могла сформувати справжню демократичну більшість. Але провина лідерів опозиції в тому, що вони втяглися в суперечки між собою, кожний почав вести окремі переговори з владою. Це нагадує ситуацію в картковій грі, коли чесний гравець сідає грати з шулером, то ясно, що шулер перехитрить чесного.

Так і сталося. На неодноразові пропозиції блоку “Наша Україна” владі вивести Україну з кризи, провести справжні, а не декларативні реформи влада все вислуховувала, але підступом і шантажем роздробила опозиційні фракції і зуміла обрати своє керівництво Верховною Радою.

Результати відомі. Продовжується грабунок народу, дика прихватизація, знищено банк “Україна” (винних не названо), ось-ось збанкрутує Ощадний банк України. Ціни на товари, пальне, тарифи на комунальні послуги шалено поповзли вгору. Але в статистиці все гаразд, зростає ВНП, перевиконується бюджет, тільки простий люд живе все важче. Замість дієвих заходів по зростанню економіки і добробуту людей суспільству нав’язані дебати про політ реформу, вектори політичного шляху України, головна мета яких – продовжити існування при владі олігархічно-кланового режиму і ще більше закрутити гайки.

Довибори в Мелітополі, Запоріжжі, Мукачеві показали, що влада діє агресивно і жорстко. Розклад політичних сил в Україні, і зокрема у Верховній Раді, показує, що у влади є важелі для збереження агонізуючого режиму. Із 450 нардепів 326 мільйонери, в Україні декілька мільярдерів, в той час за рівнем економічного розвитку ми десь серед відсталих африканських країн. Переграти владу зараз дуже важко, майже неможливо. Між тим в опозиційних силах продовжуються чвари, що на руку владі, яка майстерно використовує цю ситуацію для бомбування населення за допомогою підвладних їй та олігархам мас медіа.

І в той же час опозиція не має інформаційного впливу на майбутніх виборців. А лідери опозиції, окрилені соціологічними дослідженнями, заявляють: “Ось ми прийдемо до влади, і все зміниться на краще”. Це – рожеві ілюзії, добродії лідери опозиції. Нам кажуть, що народ настільки не любить владу, що дружно проголосує за опозицію, а президентом буде Ющенко. По-перше, невідомо чи взагалі відбудуться якісь вибори, по-друге, у влади є гроші, мас медіа, міліція, СБУ, прокуратура, суди, армія, дур доми, тюрми та інші чинники, які можуть вирішити долю виборів. Тому ейфорія, що рейтинг Ющенка – 27%, у Симоненка, Тимошенко, Мороза теж більший ніж у Януковича чи Медведчука, це – лише рожеві прогнози. Загроза виграшу владою виборів в мажоритарних округах залишається. І знову нами керуватимуть клани.

На мій погляд, недолік в тому, що блок “Наша Україна” обмежується загальними гаслами, а конкретної роботи з виборцями, які бачили б можливість змін на краще, немає. Кажуть: “Блок “Наша Україна” не при владі”. Між тим гасла про боротьбу з бідністю перетворилися на боротьбу з бідними, а опора на середній клас, про що безустанну твердять лідери НУ, на мій суб’єктивний погляд також велика ілюзія. В Україні середнього класу мало, але і той заляканий. На прикладі Ірпеня ми бачимо, що підприємці змушені підтримувати владу, а та, в свою чергу, підвищує тарифи на комунальні послуги, роздає і плюндрує землі, веде пропаганду в “Ірпінському віснику” і по радіо про свої видатні досягнення.

Я брав участь майже у всіх заходах НУ і в акціях протесту. Люди приходять, але треба, щоб було більше. Багато зневірених, які мені відверто кажуть: “А що це нам дасть?” І в цьому є гірка правда, бо, не зважаючи на героїчні зусилля активістів НУ в Ірпені, добитися скасування незаконного підвищення тарифів не вдається, влада ігнорує вимоги протестуючого населення, а газета “Ірпінський вісник”, яка видається за бюджетні кошти, після кожної акції протесту виправдовує владу, а протестуючих називає ображеним натовпом, який нікого не представляє.

Недоліком стратегії і тактики НУ є те, що, проголошуючи правильні гасла про захист державності, європейський вибір, заслуги Ющенка, нардепи фракції НУ часто голосують разом з провладними депутатами в таких питаннях, які боляче б’ють по інтересах ветеранів війни і праці, пенсіонерів, інвалідів, чорнобильців. Яскравим прикладом цього є питання про скасування пільг ветеранам, пенсіонерам, інвалідам, чорнобильцям та іншим категоріям населення. По всій Україні ввели додаткові посади для створення Реєстру пільговиків, а це – також великі кошти. Пенсії з великою рекламою підвищили на 5%, а держслужбовцям (мабуть і нардепам) – на 36%. Це аж ніяк не компенсує бідним збитків від зростання цін і тарифів. При розгляді щорічного бюджету уряд, президент і Верховна Рада галасують, що для такої кількості пільг пенсіонерам та інвалідам у держави немає коштів. Кошти є, тільки вони або вже розкрадені, або продовжують швидко розкрадатися залишки суспільного майна. Якщо вивести економіку з тіні, обкласти податком на багатство палаци, мерседеси тощо, то і кошти знайдуться, і всі питання можна вирішити.

І в цьому питанні, на мій погляд, блок НУ поводить себе як страус. Комуністичні й морозівські газети питанням адресного грабунку присвячують левову частку публікацій, депутат-комуніст Герасимов на сесії ВР закликав людей до акцій протесту проти адресного грабунку. 29 серпня комуністи провели антипрезидентські акції з протестами проти знищення пільг і заміну їх адресною допомогою з перекриттям доріг в Луганську і Харкові. А що блок НУ? В ющенківських і демократичних газетах це питання не висвітлюється. Більше того, депутати Яворівський, Порошенко, Кириленко, Безпалий є ініціаторами разом з владою проведення експерименту над народом із злощасною адресною допомогою. Яворівський на сесії ВР, звертаючись до чиновників Мін катастроф, каже: “У нас стільки лжеліквідаторів, робіть щось”. Яворівському мало, що вже декілька разів чорнобильцям чиновники псували нерви і скорочували життя. І що дала заміна посвідчень? Нещасних солдатиків, яких силою загнали в Чорнобиль, позбавили посвідчень, бо Москва не видає документів, які підтверджують, що ці юнаки втратили здоров’я в Чорнобилі. Так що думайте пане Яворівський, що кажете, бо чорнобильців більше 5 мільйонів, і вони за вас голосувати не будуть. За невикористані путівки вартістю 720 гривень влада збирається невідомо коли виплатити жалюгідних 36 грн., з яких 1 грн. піде Ощадбанку за відкриття спец рахунку і ще невідомо скільки на ксерокопії. Плюс знову черги до чиновників.

Комуністи, ліві збираються на виборах переграти НУ твердженнями про те, що саме вони захищають соціальні права людей, а НУ – буржуазна партія, яка разом з владою приймає такі бюджети і закони, які знищують найбільш незахищених.

Розмови лідерів НУ, що вони приведуть нас в Європу і забезпечать нам європейський рівень життя, нагадують сумнозвісну сентенцію Хрущова “Нынешнее поколение советских людей будет жить при коммунизме”. І де ми тепер? В джунглях дикого капіталізму. Кучма заявляє, що ми досягнемо європейського рівня життя через 50 років, тому Європа нас не чекає, давайте йти в Азіопу, бо там ринки його зятя-мільярдера Зінчука та інших олігархів. А поки що вимерло за 12 років 5 млн. українців, мільйони виїхали на працю за кордон, світові борделі переповнені українськими красунями. Серед молоді процвітає зневіра, наркоманія, СНІД, алкоголізм.

Оголосивши боротьбу з бідністю й ведучи боротьбу з бідними, влада (за допомогою опозиційних нардепів, які також не забувають про свої привілеї – спецполіклініки, лімузини, великі пенсії, все як в СРСР) не шкодує грошей на презентації, фуршети, феєрверки. На пішохідних переходах круті мерседеси не реагують на “зебри”, проносяться на шаленій швидкості, збивають людей. І ніхто не реагує на це паскудство.

В нашому Ірпені ось уже декілька років біля бібліотеки і вокзалу красуються два кольорових велетенських панно “Ірпінь святковий”, де в центрі мер в оточенні публіки. Навіть в радянські часи портрети членів політбюро вивішували тільки на свята, а потім знімали. А наш “вічний мер” святкує постійно.

Уряд Ющенка за короткий час багато зробив для народу. Але, кажуть, старе швидко забувається. В період парламентських виборів всі ЗМІ кричали, що уряд Ющенка знищив пільги інвалідам, пенсіонерам. Чорнобильцям, хоча він в деякій мірі забезпечував ці пільги, повертаючи борги старих урядів. Про це щодня говорили Табачник, голова Союзу “Чорнобиль” Андрєєв. Раз на рік Андрєєв збирає чорнобильців і під революційні та похоронні марші веде їх від метро “Університет” через Хрещатик до арки “Дружби народів”. І там їм також розповідають, що у всьому винен Ющенко. А коли чорнобильці звертаються до штабу НУ, щоб хтось прийшов на цю акцію й пояснив людям правду, то у відповідь – глуха мовчанка. От де голоси виборців, шановні лідери НУ.

Чому провалилася акція “Повстань, Україно”? Бо люди залякані і зневірені. Нардеп Кармазин в інтерв’ю по телебаченню на запитання глядачів сказав, що він розробить законопроект про податок на багатство. Він дуже активний і дуже позитивно впливає на імідж “Нашої України”. А от такі як Пинзеник, віце-прем’єр Кучми, що штампував антинародні декрети, викликає у багатьох алергію. Його сентенції про європейське щастя не додають людям наснаги, бо людям потрібно жити сьогодні і завтра, але без сьогодні не буде завтра.

Ми не потрібні Європі з її внутрішніми розборами, Америка зайнята Іраком, Росія спить і думає, щоб хохли воювали в Чечні, бо їхні призовники втікають подалі від призовних пунктів. Порятунок утопаючих – діло рук самих утопаючих.

Що робити? Перейти до конкретної роботи з людьми, а не тільки казати, як нам буде колись добре. Бо нас вмирає щодня дуже багато, вже місця на цвинтарях не вистачає. І в кожного з нас у родині є старі і хворі люди. Треба не загравати з владою, Ющенкові не відмовчуватись своєю загадковою посмішкою Джоконди, а йти завжди на випередження. Бо Кучма по телевізору каже: “Я зустрічався з Ющенком, от він сякий-такий”. А Ющенко мовчить, і в кращому випадку лише через деякий час прочитаєш чи почуєш, що ж насправді відбулося, та й то приблизно.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1064947676.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua