першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Віктор БАРХОЛЕНКО: Новий міністр внутрішніх справ і показуха.

додано: 02-10-2003 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1065098590.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Хвиля кадрових перестановок, що прокотилася міліцейськими лавами після призначення Миколи Білоконя міністром внутрішніх справ, викликає цікавість не стільки стосовно прізвищ звільнених і новопризначених, скільки з точки зору мотивації нового міністра. Вихована владою стійка звичка шукати у всьому політику висуває на перший план такі припущення як підготовка до президентської кампанії, заміна “чужих” кадрів своїми людьми, окозамилювання з метою показати діяльність тощо. І лише десь далеко наприкінці цієї черги стоїть офіційна версія –підвищення ефективності роботи правоохоронних органів.

Перевірити всі ці версії найлегше на практиці, тобто, побачивши на власні очі ставлення міністра та його правих і лівих “рук” до конкретних справ. Одним з “лакмусових папірців” у цій перевірці став для Майдан-Інформу приватний підприємець з селища Буча Ірпінського регіону Київської області Віктор Бархоленко, який належить до тієї викопної породи людей, що не лише вірять у можливість чесного ведення бізнесу в Україні, але й намагаються це довести власним прикладом. В. Бархоленку це вдається з перемінним успіхом: великих капіталів не заробив, але сякий-такий доход вище середньої зарплати має, ні від кого не залежить і в держави на шиї не сидить. За 10 з гаком років своєї діяльності не дав жодного хабаря і взагалі веде свої справи, як він висловлюється, “по-білому”. Тобто, збудував поряд з будинком невеличку станцію технічного обслуговування автомобілів, зареєструвався, всі документи та узгодження, витрачаючи час і нерви, зробив офіційним шляхом, не боїться жодної перевірки, бо ретельно дотримується усіх бюрократичних правил і сплачує податки. Не приховує, що податки ці – невеликі, але –
пропорційні доходам. Збільшити ж доходи – не має можливості, бо навколо з десяток таких самих СТО, як працюють, за висловом підприємця, “по-чорному”, тобто без реєстрації і, відповідно, без сплати податків та інших подібних витрат. Про ці “чорні” СТО відомо всім, однак ніхто з чиновників, які печуться про державну казну, їх “не помічає”.

Та мова піде не про бізнес, а про відкритий прийом заступника міністра внутрішніх справ Володимира Ващука в приміщенні Ірпінського міськвиконкому, організований з метою об’єктивної оцінки роботи правоохоронних органів в Ірпінському регіоні. Та Віктор Бархоленко прийшов на прийом зовсім не для того, щоб поскаржитися на недобросовісних конкурентів.

Ось його розповідь:

Одного не дуже щасливого дня біля моїх воріт зупинився автомобіль, з якого вийшли двоє громадян у цивільному. Один з них пред’явив посвідчення офіцера міліції на прізвище Барабаш і сказав, що має провести у мене перевірку. Я поцікавився підставами для проведення такої перевірки, на що пан Барабаш дав мені відповідь, що підставою є скарга громадянина, який приїхав разом із ним. Але скарги при собі не мав, натомість попросив йому надати для перевірки документи. На моє питання: “Які саме документи Вам потрібні?”, я отримав відповідь: “Всі!” Я все ж попросив хоча б назвати приблизний перелік, щоб потім не вийшло, що під терміном “всі документи” ми з міліціонером розуміємо різні речі (наприклад, чи входить до “всіх документів” інструкція з користування токарним верстатом), а також зажадав, щоб перевірка носила офіційний характер і всі наші розмови та дії заносились би до протоколу.

Після цього Барабаш проводити перевірку передумав і запросив мене проїхати з ним до міліції. Я погодився, але попросив зачекати дві хвилини, поки зателефоную своєму адвокату. Тоді міліціонер разом з громадянином-скаржником почали заламувати мені руки, одягати на них наручники і тягти мене до машини.

Мені вдалося вирватися і зачинитися в хаті, звідки я зателефонував адвокату. В цей час Барабаш і громадянин-скаржник викликали по рації машину ДАІ, а, коли вона під’їхала, самі поїхали геть, повернувшись через годину з нарядом міліції чоловік у 10, які почали ламати ворота, знімати рекламний щит і погрожувати, що все тут рознесуть, якщо я не відчиню. Чинити опір та ще й ціною власного майна я не збирався, тому пішов відчиняти, і, на щастя, саме тут під’їхав адвокат. Правоохоронці почали здійснювати перевірку, не пред’явивши жодної письмової підстави для її здійснення, але чомусь вже зовсім не цікавилися моїми документами і обмежились лише оглядом автомобілів, які перебували на СТО.

Оскільки найбільшою з усіх цінностей для мене є гідність, а її пан Барабаш з “громадянином-скаржником”, на мою думку, принизили, з того часу я добиваюся, щоб свавільний правоохоронець, якщо до нього підходить таке слово, поніс визначену законом відповідальність за свої неправомірні дії щодо мене. Ну і ще дуже хочеться хоча б одним оком побачити скаргу через яку розгорілася вся ця історія, чи хоча б одним вухом почути про її зміст, бо вже рік не можу навіть приблизно дізнатись, за що ж саме на мене скаржились.

На прийом до заступника міністра внутрішніх справ я йшов хоч і без ілюзій, але з надією, що висловлювання Миколи Білоконя про необхідність якісного покращення роботи правоохоронних органів, підкріплені звільненнями окремих посадових осіб, хоча б частково є щирими. Тим більше, що найбільш скандальні звільнення відбулися саме серед міліцейської верхівки саме у Київській області.

Прийшовши до виконкому, я здивувався, побачивши чималу чергу, адже місцеві влада та міліція “посоромились” про анонсувати виїзний прийом в місцевій газеті “Ірпінський вісник”, як це зазвичай робилося в подібних випадках. Зазирнув до кабінету і побачив поряд із заступником міністра начальника Ірпінської міліції Дмитра Станіславського та... того самого Барабаша. Навіть зрадів, що можна буде все вияснити “на очній ставці”. Однак, не судилося: Барабаш вийшов з кабінету раніше, ніж надійшла моя черга, тож довелося вести розмову без нього.

Тільки-но я перетнув поріг кабінету, як ледь не впав з ніг від запитання Володимира Ващука: “Ви до нас з подякою чи зі скаргою?”. Ледь вичавив із себе: “А що, є і подяки?” На це заступник міністра абсолютно серйозно відповів: “Так, сьогодні було багато подяк за роботу ірпінської міліції”.

Я сприйняв це як своєрідний тонкий гумор, виклав свою скаргу, начальник Ірпінської міліції Д. Станіславський сказав, що Барабашу була оголошена догана, а В. Ващук запитав у мене: “То що Ви хочете, щоб його вигнали з міліції?”

Я відповів питанням на питання: “А щоб Ви зробили зі мною, якби я з’явився до когось додому, заламав йому руки і повозив обличчям по землі? Винесли б “общественное порицание”? І, не дочекавшись відповіді, додав: “Я хочу, щоб Ви вчинили згідно законодавства і порушили кримінальну справу”.

На пропозицію заступника міністра я тут же написав на його ім’я заяву, яка не була зареєстрована, але на цьому я не наполягав – все ж таки не викине її до смітника така висока посадова особа. Ну а потім, коли вийшов, розповів усім своїм знайомим про безпрецедентну зливу подяк під час не дуже афішованого відкритого прийому. Це ж треба таке? Всі ми в нашому невеличкому регіоні знаємо один одного, в того родич чиновник, в того – однокласник. І часом роблять ці чиновники людям добро. Але щось ніхто не чув, щоб громадяни квапилися зі скаргами. А тут звідкись і про прийом дізналися, і часу не пошкодували в черзі вистояти, щоб висловити подяку. Дивина та й годі.


Ця історія дістала своє продовження у вигляді зливи дзвінків як до самого Віктора Бархоленка, так і до приймальні народного депутата України Євгена Жовтяка. І серед них подяк не було, а от скарг – скільки завгодно. На жаль, найбільш резонансні скарги були анонімні, хоча ті, хто дзвонив, посилалися на інформацію “з міліцейських джерел”. Якийсь анонім повідомив, що Барабаш їздить на оформленій на дружину “Ауді” з перебитими номерами кузова. А на питання: “Чи можна цю інформацію перевірити?” відповіли, що експертиза це легко визначить і поклали трубку.

В. Бархоленку ж розповіли, що “злива” подяк була організована його “другом” Барабашем та начальником Ірпінської міліції Д. Станіславським, про що невгамовний підприємець наступного ж дня сповістив до міністерства внутрішніх справ.

Розповідає В. Бархоленко:

Секретарка без особливих проблем з’єднала мене з Володимиром Кащуком, і я розповів йому про організовані подяки. Я представився, нагадав йому про свою справу, він відповів, мовляв, що таке трапляється. Жодних емоцій в його голосі не було, тому не можу сказати, чи це його обурило, чи він сприйняв це як належне. Відповідь на це я отримаю найближчим часом – якщо після розгляду моєї скарги все залишиться по-старому, це означатиме, що вся бурхлива діяльність у правоохоронних органах, яка розпочалася з приходом нового міністра, є нічим іншим як показухою. І, чесно кажучи, я не сильно цьому здивуюсь. Якщо ж там дійсно надумали щось змінити на краще (а не можна виключати і такий варіант), то це можна лише привітати. Поживемо – побачимо.


Якщо поговорити з громадянами на вулицях Приірпіння, то нарікань щодо діяльності міліції можна почути чимало. Точніше, нарікають не стільки на діяльність, скільки – на бездіяльність. Левова частка цих нарікань пов’язана з наркотиками, і цю проблему видно неозброєним оком – вулиці міста густо всіяні шприцами. Люди кажуть, що міліція із задоволенням хапає споживачів зілля, але “не помічає” торговців, хоча місця виробництва і збуту наркоти – не секрет навіть для пересічного мешканця. Також розповідають, що, коли до когось приїжджають міліціонери з Києва за інформацією щодо підозрюваних у торгівлі наркотиками, то просять не розповсюджуватися про це, щоб не дізналася ірпінська міліція. Один міліціонер з Києва навіть зізнався: “Якщо когось приїжджаємо брати і повідомляємо про це місцевих правоохоронців, то нікого із злочинців на місці вже не застаєш”.

Що тут наклепи, а що – правда, не нам розбиратися. Однак є факт, коли до народного депутата Є. Жовтяка звернулися десятки людей зі скаргами, що міліція не реагує на їхні повідомлення про точку збуту наркотиків на їхній вулиці, а народний депутат на своє звернення отримав відповідь, мовляв, факти підтвердилися, у мешканців цієї хати виявлені наркотики, матеріали передані до суду, але після цього господарі продали хату і, за словами нового власника, переїхали до Бородянського району, про що повідомлено Бородянський районний відділ міліції.

Весела справа. Тисячі невинних роками сидять у СІЗО за менші провини, а тут спійманий на гарячому наркоторговець не лише під носом у міліції продає хату, але й виїжджає невідомо куди, і правоохоронці, що передали матеріали до суду, не знають навіть його нової адреси. І, так виглядає, не дуже сильно намагаються її взнати.

Мешканця Ірпеня Петра Шевчука нещодавно разом з дружиною і дочкою п’яні квартиранти сусіда побили у власній квартирі. Шукати злочинців ніхто не поспішає. На стихійному мітингу з цього приводу у дворі, коли стало відоме можливе їхнє місцеперебування, дільничний міліціонер сказав, що, якщо хтось з мешканців відвезе їх туди, вони схоплять злочинців.

А Миколі Казміренку (мешканець Гостомеля) та Анатолію Безгіну (мешканець Ірпеня) повезло іще менше. Правоохоронці не лише не захистили їх від правопорушників, але й побили, щоб більше не скаржились. До речі, у випадку з Казміренком фігурує все той же Барабаш.

В структурі Ірпінського МВ ГУ МВС України по Київській області півтори сотні працівників. А на все місто лише три дільничних міліціонери, що пересуваються на своїх двох. Машин їм ніхто не дає. В той же час міліція передає належний їй автомобіль Ірпінському міському голові. Може є сенс переглянути раціоналізувати як структуру, так і використання міліцейського автомобільного парку, перерозподілити обов’язки, подбати про взаємодопомогу між правоохоронними ланками?

Майдан-Інформ обіцяє уважно слідкувати за розглядом скарги бучанського підприємця Віктора Бархоленка та за реакцією МВС на організовані подяки, а також за іншими справами, про які надходитиме нам інформація.

додано: 02-10-2003 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1065098590.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  Новини з Обозу :
  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua