Майдан / Статті  

додано: 27-10-2003
Mykyta: Мої роздуми над подіями навколо Тузли

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1067274824.html

Спочатку кілька зауважень. Я виходитиму з того, що у міжнародних відносинах панує не міжнародне право, а ПРАВО СИЛЬНОГО. Гадаю, що для тих, хто слідкує за міжнародними подіями ця теза не викликає сумніву. Міжнародне право займає у міжнародних відносинах другорядну роль, і вступає в дію тоді, коли, наприклад, приблизно рівні за силою суб"єкти намагаються вирішити конфлікт.

Після переговорів Януковича і Касьянова в мене не залишилось жодного сумніву, що вся та затія з дамбою мала на меті саме територіальні претензії Росії до України. Цю тезу я також не обгрунтовуватиму - хто уважно слідкував за подіями, сам зрозумів.

Цілком погоджуюсь з аналізом Ю.Мостової в ДТ http://www.zn.kiev.ua/op/show/466/43417/ і постараюсь, по-можливості, не повторювати її аргументів.

Отже, я спробую викласти свою версію того, що сталось і проміжні підсумки.

Після того, як стало абсолютно зрозумілим, що йдеться про територіальну цілісність України, неважко відновити логічний хід подій. Рішення про будівництво дамби приймається на найвищому рівні в Москві. Я схиляюсь до думки, що то робота Путіна (втім, це не аж дуже суттєво). Приймаючи таке рішення, він не міг не розуміти, що йдеться про серйозне міжнародне питання. На що ж розраховувала Москва? Виключно на пасивну реакцію Києва. Побіжно хочеться зауважити, що захід готувався настільки паршиво, що Росія виявилась абсолютно неготовою до жорсткої реакції Києва. Спочатку так і було - Київ відмовчується, Кучма втікає з України, Янукович заявляє, що теж втікатиме. Все йде за планом. Але несподівано Україна вирішила змінити традиційну поступливість на настільки жорстку позицію, що аж заговорила улитиматумами, почала красуватись своїми м"язами. Виникає питання: що сталось? Думаю, чіткої відповіді ми в пресі не прочитаємо. Висловлю лише гіпотезу, що Робертсон говорив посміхаючись в камери, що це двостороння україно-російська справа, а Януковичу при закритих дверях сказав, що елітні загони НАТО вже приведені до бойової готовності (а потім можливо те саме, але дипломатичними термінами сказав Касьянову); можливо, щось подібне шепнув на вухо Гебст якомусь українському чиновникові. Як би там не було, але Україна займає позицію жорстку аж до застрашування. Військові навчання, демонстративно-силове затримання російського судна, встановлення прикордонного поста на понтонах мало неабиякий вплив на росіян (в інтерв"ю радіо "Ехо Москви" Рогозін доходить аж до істерії; не інакше сприймається і висловлювання Касьянова після переговорів, байдуже, що закамуфльовані під "базар крутого пацана"). Це при тому, що застрашування з російського боку ("жарт" Волошина про бомбу) не мають жодного ефекту. Це дає підстави твердити, що Україні хтось таки дійсно підставив потужне плече (цим "хтось" може бути лише США або НАТО). Зрештою, Росія, <b>не витримавши силового протистояння</b>, відступає.

І тут треба сказати, що Росія зазнала приниження не словесного, а фактичного. Вважаючи себе найбілльшою і безальтернативною силою на просторі СНД, Росія завжди діяла з позиції сили (цим і пояснюється, що йдучи на серйозний конфлікт, Москва навіть не захотіла проаналізувати можливі наслідки у випадку жорсткої реакції Києва). Приниження (в очах росіян) настільки явне, що вони ледь стримуються (знову ж згадайте слова Касьянова, розглянувши без камуфляжу). Додайте, що українські прикордонники і далі залишаються на понтонах, незважаючи на емоційність Касьянова - явна демонстрація сили з боку України.

Перейдемо до підсумків.

Здобутки України у конфлікті:
1. <b>Повна перемога у силовому протистоянні.</b> Ця перемога для України настільки важлива, що переоцінити її важко. Поставлено під сумнів авторитет сили Москви на просторі СНД, Україна здобула безцінний досвід спілкування з позиції сили (і найголовніше, позитивний досвід!), вчорашні лакеї гордо підняли голову - це все сталося лише за тиждень (хто би міг подумати?!)
2. <b>Україна відстояла територіальну цілісність.</b> Відстояла фактично, залишивши прикордонників на понтонах.
3. <b>Україна позбулася політичної та психологічної залежності від Росії.</b> Це поки-що авансом, але тенденція абсолютно очевидна.
4. <b>Формування політичної української нації отримало потужний імпульс.</b> Як би це не звучало патетично, але для багатьох людей поняття "українець" почало асоціюватись в першу чергу з любов"ю до свого (і своєї землі, насамперед) - і це безперечний позитив.


Втрати України:
1. <b>Приниження Касьяновим.</b> Легковажити такими "словесними викрутасами" в адресу своєї держави не можна. Має бути жорстка офіційна відповідь. Однак лакейство так просто не вичавлюється, тому я особливо великих надій не маю.
2. <b>Згода на переговори по Азовському морю.</b> Це поступка лише номінальна, бо на переговорах можна зайняти жорстку позицію - кордон лише по поверхні моря і лише по кордоні 1991 року. Враховуючи, що буї там стоять і наші прикордонники патрулюють територію, це означатиме, що нічого Росії не світить. Однак невизнання кордону де-юре може бути серйозною проблемою через деякий проміжок часу.

Здобутки Росії:
1. <b>Піднесення патріотизму всередині Росії.</b> Байдуже, що болюча поразка, але Росія настільки специфічна, що внутрішньо це матиме позитивний ефект.

Втрати Росії:
1. <b>Програш силового протистояння.</b>
2. <b>Значна втрата політичних позицій в Україні.</b> Це втрата як еліти, так і електоральних проросійських сподівань. Оскільки економічні позиції Росії тісно пов"язані з політичними, то слід очікувати втрату економічних позицій. Сюди ж треба віднести похорон ЄЕП та (сподіваюсь) безперспективність сподівань на реверс Одеса-Броди.
3. <b>Втрата міжнародного авторитету.</b> Може зараз це ще зовсім не відчувається, але можна бути певним - прагматичний Захід з недавніх подій висновки зробить. Вони будуть для Росії дуже невтішними.


Резюмуючи, втрати Росії настільки переважають її здобутки, що поразка очевидна. З іншого боку, здобутки України настільки переважають втрати, що вона мала ще би відшкодувати кошти, затрачені на будівництво дамби (жарт)

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1067274824.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua