Майдан / Статті  

додано: 16-11-2003
Євген Костенко: Тапочки для тарганів

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1068989182.html

Володимир Литвин веде більш активну міжнародну екскурсійну діяльність, ніж це вважають деякі друковані видання, - так прокоментував політолог Євген Костенко інформацію опубліковану в газеті "Влада і політика” в статті “Спікерські “екскурсії.”, про те, що В.Литвин за час свого перебування на посаді Голови Верховної Ради України відвідав за державний кошт лише 7 країн.

Насправді ж за цей час спікер встиг зробити за державний кошт, як мінімум візитів: Румунія (13-14.11.2003), Словакія (07-08.10.2003), США (23-26.09.2003), Нідерланди (15-16.09.2003), Бельгія (15-16.09.2003), Японія (26-29.05.2003), Великобританія (29.04-01.05.2003), Беларусь (21-22.04.2003), Італія (26-28.03.2003), Норвегія (10-11.02.2003), Естонія (3-5.12.2002), Литва (3-5.12.2002), Польша (05.11.2002), Російська Федерація (04.11.2002), Російська Федерація (22-24.09.2002),

В чому можна погодитись з автором, так це з тим, що спікер не обмінюється досвідом з керівниками парламентів. Хоча як на мене, то концепції технологічних процесів парламентської роботи, які вже, незважаючи на супротив керівництва Верховної Ради України та її апарату, існують у Верховній Раді України, є до сих пір недосяжними для більшості парламентів ведучих держав світу, в яких побував спікер та визначений ним керівник апарату. І дійсно досвід реальної низької організації роботи Верховної Ради України та її апарату є дуже сумний.

А от чи спікер вивчає іноземний досвід, то тут є питання. Справа в тому, що результати екскурсій спікера за державний кошт невідомі народним депутатам України, хоча його звіт можливо і існує, але до депутатів не дійшов. На відміну навіть від його попередників за дорученням нового спікера депутатам не дозволяють навіть ознайомитись із переліком Розпоряджень Голови Верховної Ради України і керівника апарату та їх заступників, не те що побачити самі тексти. То й що говорити про звіти про їх поїздки за державний кошт.

А побачити і повчитись спікеру було чого. Якби він впровадив хоча б невелику частину їх досвіду в практику організації роботи Верховної Ради України та її апарату, то можливо в Президента України не було підстав думати про можливі підстави розпуску Парламенту, а народ не називав би будинок на Грушевського,5 де сидить спікер, цирком. Бо не тільки зовнішня схожість приміщення, але й сутність форм і методів роботи апарату, підпорядкованого спікеру, до сих пір не знайомого до сих пір з основами сучасних інформаційних систем, примушує погодитись з цим образливим по відношенню до вищого законодавчого органу назвиськом.

До речі автор статті “Спікерські екскурсії” даремно насміхався на О.Ткаченко. Скажімо наслідком його поїздки разом із В.Ющенком до Голландії і ознайомлення з існуванням банківської системи ЄС призвели до прискорення прийняття заблокованого до цього проекту Закону “Про Національний банк України”. Я вже не кажу про те, що саме дякуючи О.Ткаченку і І .Плющу, який крім вказаних країн їздив і в Німеччину, і не тільки туди, громадяни мають можливість доступу до великої кількості інформаційних ресурсів Верховної Ради України.

Нажаль сподівання, що більш молодий, ніж його попередники, В.Литвин, буде сприяти розширенню цих можливістю, не справдились. Спікер, виявився напрочуд більш консервативнішим, ніж його старші за віком ніж він, попередники. Він і до сих пір не може забезпечити ефективне використання існуючих інформаційних систем, не те що сприяти створенню нових інформаційних ресурсів.

І тому всі депутати і журналісти, які під час пленарних засідань, присутні в залі чи на балконі, щоразу можуть спостерігати шоу, наприклад таким як “запис результатів голосувань за запитами”, яке відбувається в ложі апарату, що знаходиться в правій від спікера стороні.

Там сидять 7 чоловік.

1-й із свого комп’ютера забезпечує вивід на екран результатів голосувань.

2-а, що сидить біля нього зліва, читає з екрану результати голосувань, вивід яких на цей екран забезпечує із свого комп’ютера 1-й , що сидить біля неї, диктує їх 3-й, що сидить біля неї зліва, записує назви голосувань і їх результати на клаптиках паперу та передає 6-й, яка вносить їх в комп’ютер, завдяки чому ці результати з’являються через 1-2 години в Інтернет на сторінці “Календар проведених пленарних засідань 4-сесії Верховної Ради України” (http://oracle2.rada.gov.ua/pls/radac/h_index_g?nom_s=0).

3-я, із слів 2-ї, записує в прошиту і опечатану амбарну книгу назви та результати голосувань, які їй диктує 2-а, що сидить біля нього справа, і читає з екрану на який цю інформацію виводить 1-й. Це потрібно тому, що вона пенсіонерка, погано бачить і не встигає сама прочитати ці данні з екрану, що знаходиться далі від неї. Потім вона переписує їх на чистий папір, оскільки, як і спікер, не вміє користуватися комп’ютером, і передає друкарці в спеціальному машбюро в будинку де знаходиться спікер, і яке створено для високопосадовців та їх секретарок, які не вміють набирати тексти на своїх комп’ютерах. Ці довідки про результати, як правило, але не завжди, наступного дня виставляються в Інтернет на електронній сторінці “Оперативна інформація про результати розгляду питань порядку денного на пленарних засіданнях” (http://www.rada.gov.ua/zakon/FAXIV/index.htm);

4-й, з відділу контролю сидить і записує результати голосування за запитами, відмічаючи їх на копіях аркушів переданих спікеру, де надруковані назви запитів, особи яки їх подали і адресати, і які набирає на комп’ютері та друкує секретарка 5-го, яка має ранг консультанта;

5-й, також пенсійного віку, який є керівником відділу по забезпеченню пленарних засідань, також не вміє працювати з комп’ютером і тому керує своїми підлеглими і передає спікеру папки з документами до порядку денного , які йому, його заступникам і керівнику апарату підбирає 3-я, а їй ще одна працівниця. Як приймає участь в іншому подібному “техпроцесі”, запити і їх перелік, який йому друкує його секретарка в ранзі консультанта, тому, що спікер не дозволяє реєструвати їх в системі документообігу помічникам-консультантам авторів запитів, чи працівникам сектору реєстрації листів;

6-а, як вже було сказано вносить в комп’ютер інформацію, яку їй передає 2-а, яка в свою чергу бере її з великого екрану в залі, на який ця інформація виводиться за участю 1-го і яка знаходиться і на його комп’ютері.

І це тільки один з сотень технологічних процесів, які існують в Парламенті, і які виконують сотні працівників, подібних цим 6-м, тільки тому, що Голова Верховної Ради України ніяк не освоїть важку методику користування мишкою і напевно до сих пір вважає, що якщо є ковдра для мишки, то напевно є і тапочки для тарганів. І поки він не лишиться своєї комп’ютерної цнотливості ці техпроцеси і надалі будуть існувати і домі який будує Литвин.

Євген Костенко, політолог
16.11.2003

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1068989182.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua