Майдан / Статті  

додано: 18-12-2003
І.Ю.Парнікоза: Чарівний світ дніпровських островів

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1071755787.html

Саме існування міста Києва нерозривно пов’язане з Дніпром. Велична ріка майже тридцять кілометрів несе свої води містом. Нижче гирла Десни русло Дніпра розділяється на головне, яким зараз проходить фарватер, та так зване старе, або Чорторий. Між ними лежать два великі піщані острови, сполучені вузьким перешийком. Кияни здавна звуть їх Муромець та Труханів. В наш час цей великий масив, що простягається з півночі на південь майже на десять кілометрів, є оазисом дикої природи посеред великого міста. Тут в густих лісах, на високотравних луках та в багаточисельних водоймах вирує життя, розмаїте та багатолике. Але самому існуванню його постійно загрожує загроза, яку породжує необдумана людська діяльність. Наша розповідь не тільки про неповторну історію та унікальну природу системи Муромець-Труханів, а й про смертельну небезпеку, яку створюють для неї нові будівельні плани міського керівництва.

<b>В обіймах Славутича</b>
Назви найбільших дніпрових островів Муромець та Труханів переносять нас у ті далекі часи, коли на берегах Славутича постав центр слов’янської держави – величний Київ. В ті часи річище Дніпра поблизу міста мало дещо іншу будову. Головне річище в районі гирла Десни, як і зараз розділялося навпіл великим піщаним островом, який утворився з численних наносів деснянського водотоку. Огинаючи, цей острів – сучасний Муромець, Дніпро знову зливався в одне річище в районі сучасного річкового вокзалу на Поштовій площі. Тут в нього впадала права притока – річка Почайна. Гирло Почайни, відокремленої від дніпрового русла великою піщаною косою, довгий час слугувало головною гаванню Подолу. Навпроти цієї коси з іншого берегу Дніпра знаходився піщаний острів. Саме тут за переказами був терем доньки половецького хана – дружини київського князя Святополка Ізяславича (будівничого Михайлівського золотоверхого собору у ХІІ ст.). Саме звідси походить трансформована на слов’янський лад назва острова Труханів. В XVIII ст. у зв’язку з необхідністю швартування великих суден безпосередньо на Подолі, піщану косу було підірвано. Внаслідок цього головний водотік Дніпра пішов колишнім гирлом Почайни, а піщаний матеріал коси, сполучивши перешийком острови Муромець та і збільшивши останній у розмірах, відокремив східний рукав, спрямувавши його водотік вздовж східного берегу Труханового аж до його південного закінчення. Тут обидва річища: сучасний фарватер та старе (Десенка або Чорторий) зливаються в районі сучасного мосту метро. Почайна ж розділилася на ланцюжок озер-стариць, що звуться Опечень. Так сформувалася система Муромець- Труханів, якою її знаємо ми. Вказані острови, на яких здавна селилися рибалки, перейшли у власність міста ще у XVII ст. Наприкінці XIX та на початку ХХ ст. велика ділянка на острові належала Об’єднаному товариству пароплавства. Воно влаштувало тут ремонтні майстерні та стапелі, а з 1907 року на острові Труханів сформувалося селище робітників пароплавства. Втім Труханів почав приваблювати і городян як місце відпочинку. Так навпроти пам’ятного знаку Магдебурзькому праву, розмістився ресторан “Ермітаж”, де розважалася заможна і вибаглива публіка. У 1887 році північніше від пароплавних майстерень розташувався яхт-клуб, багаторічним командуючим якої був видатний інженер гідролог М. Максимович. А з 1910 році у власній будівлі на Трухановому почала діяти Дніпровська біологічна станція Київського товариства аматорів природи. Тут проводилися наукові дослідження річкової фауни і флори. Розбудовується поселення. У 1909 – 1910 рр. будується церква св. Єлизавети (арх. Єрмаков, не збереглася). А в дні першої всеросійської олімпіади. Що проходила в Києві влітку 1913-го року на Матвіївській затоці змагалися плавці, стрибуни, гребці та яхтсмени. До речі Матвіївська затока отримала свою назву на честь київського професора медицини О. Матвєєва, що мав тут дачу. До цього вона називалася “Старик”. Традицію пляжного відпочинку на дніпрових берегах започаткували німецькі окупанти у 1918 році. Поряд з селищем утворився пляж, який у радянські роки став місцем масового відпочинку киян. За призначенням його використовували й німці окупувавши Київ в вересні 1941-го. Дотримуючись тактики “спаленої землі” фашисти спалили у вересні 1943 року селище робітників-водників. Зараз про це нагадує виразна бронзова постать солдата біля спаленого човна. По війні зону відпочинку було відновлено і суттєво розширено. Носієм антропогенного пресу на екосистеми острову став у 1957 році Пішохідний міст. Навколо нього розбудовувався розважальний комплекс, сполучений автомобільною дорогою з районом Московського мосту і заснованим тут парком Дружби Народів. В наш час вплив відпочиваючих суттєво підриває стійкість екосистем острова. Місця масового відвідування необоротно втратили свій природний вигляд та сильно засмічені. Але поряд з цим великі ділянки системи Муромець-Труханів все ще зберігають природний вигляд і високе біологічне різноманіття. Тож далі наша розповідь саме про них.

<b>Унікальний рослинний світ</b>
В наш час простри Муромця-Труханового вкрито добре збереженими заплавними екосистемами. В рослинному покриві островів можна виділити наступні головні типи: заплавні листяні ліси, піщані луки, справжні луки, болотисті луки та болота, комплекси прибережно-водної та водної рослинності.

Листяні ліси дніпровських островів належать до спонтанно сформованих заплавного типу. Вони є кінцевою фазою заселення алювіальних відкладень рослинними угрупованнями. Деревостої утворюють тополя чорна, тремтяча, біла, в’язи гладенький та шорсткий, дуб черещатий, ясен, клени гостролистий та американський, горобина звичайна. Значною є також участь інтродукованих деревних порід: дубу червоного, робінії-псевдоакації, клена цукристого, а на піщаних узвишшях сосни звичайної. Чагарниковий ярус складається в основному з підросту кленів, крушини ламкої, верб: козячої, ламкої, сивої та аморфи кущової. Остання походить з Північної Америки і часом вкриває великі площі островів, утворюючи суцільні невисокі чагарникові зарості. Поширеними є барбарис та бруслина європейська. Стовбури дерев та гілля кущів оплітають ліани: дівочий виноград, паслін солодко-гіркий. В спонтанно сформованому травостої поєднуються види природної флори та бур’яни. В таких, спонтанно сформованих, лісах південно-східної частини острова Труханів збереглася велика ценопопуляція рідкісної папороті – гронянки багатороздільної. Саме з представниками роду гронянка пов’язано перекази про легендарну розрив-траву. З давніх-давен відомо, що тільки в ніч на Івана Купала квітує папороть. Той, хто знайде таку квітку, знайде заховані у землі клади, розмовлятиме з тваринами, завжди відчуватиме небезпеку. Реальна гронянка є маловивченою рослиною, що не виявляє схильності до якогось певного типу рослинності, тож поширена на багатьох континентах. На території України і Європи в цілому вона є вкрай рідкісною, тому охороняється Бернською конвенцією, а також в межах міста Києва постановою Київради. Інколи в трав’яному покриві тутешніх лісів зустрічається інша рідкісна рослина, що є більш характерною для соснових борів – плаун булавовидний. Нині ця рослина в околицях Києва активно винищується на зелені вінки, для кладовищ, тому також охороняється в межах міста. Протягом усього року в острівних лісах розвивається велика кількість грибів, найбільшу частку яких складають дереворуйнівні. Найбільш часто трапляються трутовики лускатий, справжній та сірчано-жовтий, лусчатка руйнівна, коріол різнобарвний, глива. Влітку і восени розвиваються плодові тіла шампіньйонів, дощовиків, веселки, мухомору червоного, плютею оленячого та головача урновидного. В тутешніх лісах зустрічається також лангерманія велетенська, плодові тіла якого досягають розмірів дитячої голови і більше.

Угруповання піщаних лук на островах є одними з найбільш поширених. Вони сформувалися на підвищених ділянках пісків в умовах недостачі вологи. Саме тому тут домінують посухостійкі види: куничник наземний, келерія сиза. тонконіг вузьколистий, очитки пурпуровий, їдкий. Звичайним є також очиток шестирядний, що знаходиться тут на східній межі свого поширення.

На нижчих ділянках домінує комплекс вологих високотравних лук. Вони зустрічаються по берегах численних озер проток і заток, переходячи в перезволожені лучно-болотяні комплекси навколоводної рослинності. Саме такі угруповання є середовищем існування ряду рідкісних видів, таких як півники сибірські, валеріана лікарська, самосил часниковий. На зволожених луках траплялася колись навіть червонокнижна орхідея – пальчастокорінник м’ясо-червоний. Зараз відомостей щодо зростання цього виду на вказаних островах немає. Проте на вологих луках Муромця нещодавно виявлено популяції двох інших червонокнижних рослин: орхідеї зозулинцю болотяного та рідкісної осоки Баксбаума.

Не менш різномаїтою є флора відкритих водойм островів і прилеглої до них акваторії Дніпра. Поширеними тут є глечики жовті, угруповання яких занесено до Зеленої книги України, жабурник звичайний та сусак зонтичний. В товщі води розвиваються пагони різака алоєвидного, куширу, рідкісної каулінії малої та різних видів рдесників. Але безумовно королевами водойм є ніжні квітки двох видів латаття: білого і сніжно-білого. Угруповання обох видів занесені до Зеленої книги України. При цьому більш рідкісне Латаття сніжно-біле трапляється лише в заповідній протоці Бобровня. Звичайною в водоймах островів є також червонокнижна реліктова водна папороть – сальвінія плаваюча. Тіло цієї рослини являє собою розетку з двома типами листків: плаваючими надводними та підводними коренеподібними. Наприкінці сезону сальвінія формує специфічні бруньки з щільно прилягаючих один до одного листків. Восени розетки цієї рослини відмирають, а бруньки занурюються під воду де й зимують до весни. Навесні з них формуються нові розетки цієї рослини. Вже через деякий час вони оксамитовим килимом вкриватимуть поверхню водойми. Угруповання сальвінії плаваючої охороняються Зеленою книгою України, як рідкісні в цілому по Україні. В багатьох водоймах дніпровських островів все ще зустрічається рідкісна комахоїдна рослина альдрованда пухирчаста. Тіло цієї рослини складається з стебла з листками-пастками, якими альдрованда ловить дрібних комашок та ракоподібних, що правлять їй за корм. Причиною зникнення цієї реліктової рослини є забруднення водойм та деградація їх рослинності під впливом людської діяльності. По берегах водойм зустрічаються поважного віку екземпляри верби білої. Тут також можна зустріти рідкісну вербу розмаринолисту, що охороняється в межах міста Києва.

Наостанку згадаємо, що піщані мілини та береги, що огололися, внаслідок спаду води є аренами для розвитку специфічних піонерних угруповань. Такі угруповання з ситовника бурого, ситнику членистого, ситнягів голчастого та болотяного, являють собою першу фазу заростання щойнозвільнених від води ділянок. На мулистих піщаних відмілинах поширеними є також такі рідкісні в межах міста рослини як мулянка водна, дихостіліс Мікелі, аїрник панонський.

<b>Тваринний світ</b>
Розмаїття світу тварин певної території зараз напряму залежить від рівня антропогенного пресу на неї. Так як острови Муромець та Труханів вже тривалий час використовуються як рекреаційна зона великого міста, то світ тварин зберігся тут лише на малодосяжних та рідковідвідуваних ділянках. Зокрема через віддаленість від житлових кварталів та відсутність мостів майже не відвідується північна частина острова Муромець. В цій місцині починаючи від гирла протоки Бобровня і до міської межі простягається утворений у 1999 році заказник урочище Бобровня. Виключну цінність цього урочища зумовлено його унікальним тваринним світом. Так тут зустрічається два види ссавців занесених до Червоної книги України: горностай та річкова видра. Заплавні екосистеми слугують домівкою енотовидному собаці завезеному з Далекого Сходу. Ця тварина добре прижилася на теренах нашої країни і на Трухановому острові зокрема. А назву урочища пов’язано з існуванням в тутешніх місцях колонії бобрів. Цей найбільший наш гризун влаштовує великі поселення, оселюючись у норах які мають вихід безпосередньо у воду. Бобер – тварина нічна тож побачити його рідко коли вдається, а от сліди його діяльності побачити легко. Це повалені чи підгризені дерева, греблі тощо. Подібний до бобра спосіб життя веде завезений з Північної Америки водний гризун ондатра. Він добре прижився на Дніпровських островах, але винищується заради свого густого хутра. З великих ссавців мусимо згадати також лисицю, усюдисущого зайця сірого, чорного тхора та кам’яну куницю або білодушку. Спритним хижаком виявилася завезена з Північної Америки через своє цінне хутро американська норка. Ця тварина, що виявилася сильнішою і більш пристосованою до впливу людини, майже повністю витіснила на теренах України аборигенну норку європейську. Поряд з норкою на острові можна зустріти і найменшого у світі звіра з родини хижих – ласку. Маючи тоненьке тіло, невгамовний хижак переслідує мишовидних гризунів, винищує їх кубла. Недарма в давньому Римі ласок та горностаїв тримали в домах для боротьби з гризунами. Заплавні ліси дають прихисток багатьом видам птахів. Окрім різномаїття горобиних тут на гніздування відмічені чеглок, боривітер звичайний, шуліка чорний. Тут також поширені сови вухата, сіра. Взимку тут також можна зустріти сову болотяну. А в дуплах старих дерев оселюється декілька видів кажанів, серед них і занесені до Червоної книги. На думку орнітологів саме ця територія становить виключне значення для збереження і відтворення цінного мисливського птаха – куріпки сірої. Багатство дрібних птахів приваблює на полювання великих хижаків: великого та малого яструбів, канюка звичайного та зимняка. Саме тут нерідко можна побачити і найбільшого нашого орла – орлана білохвоста або як його ще звуть сіруватня. Тільки на території заказника мешкає п’ять видів плазунів: болотяна черепаха, Фауна амфібій включає 10 видів. По берегам численних водойм заказника все ще можна побачити найбільшу нашу бабку – дозорця-імператора. Цю рідкісну комаху занесено до червоної книги. Крім того тут зустрічаються також червонокнижні стрічкарка червона та джміль яскравий. А на північ від кордону міста аж до гирла Десни простягаються суцільні заплавні луки, що перемежовуються з водоймами. Ці землі віднесено до земель Держрезерву, тож призначені для заповідання. Зауважимо, що в водах гирла Десни і прилеглій акваторії все ще зустрічається стерлядь – єдина суто прісноводна риба, яку занесено до червоної книги України.

З просуванням на південь від бобровні в урочище Чорторий та розташований тут парк Дружби народів фауністичне різноманіття різко падає. Досить часто відвідується населенням і розташований за перешийком острів Труханів. Але навіть тут збереглися два осередки фауністичного розмаїття. Один з них знаходиться навколо озера Баб’є та північніше нього. Іншим фрагментом дикої природи острова є великий масив заплавного лісу вздовж східного берегу Матвіївської затоки. На нашу думку йому дуже підходить назва півострів Лісовий. Саме на цих клаптиках, що рідко відвідуються внаслідок своєї віддаленості від автомобільних доріг та Пішохідного мосту, усе ще зустрічаються багато тварин у тому числі рідкісні. Так біля Баб’єго інколи можна побачити сіруватня, а на Лісному рідко, але зустрічається білоспиний дятел. На високотравних вологих луках західніше Баб’єго ще зберігся цілий комплекс рідкісних комах. Тут зустрічаються молочайний бражник, подалірій, махаон, поліксена. Старі плакучі верби слугують домівкою для таких червонокнижних комах, як стрічкарка блакитна, вусач мускусний, копр місячний. Тут також зустрічаються дровосіки та жуки-носороги. Але такого фауністичного розмаїття як в урочищі Бобровня тут вже не зустрінеш. Так колись на озері Баб’є знаходилася колонія бобрів. Але червонокнижний горностай, американська норка, білодушка та чорний тхір все ще міцно тримаються в обох вказаних районах. На думку зоологів першочерговим для збереження унікальної фауни системи Труханів – Муромець є наступне:
1. Збереження старих, засихаючих, дуплистих та загиблих дерев, що дають притулок різним видам комах, птахів та ссавців, включаючи рідкісних і зникаючих.
2. Заборона розчищення лісу, вивезення старих трухлявих колод, валежнику, “санітарних” рубок дерев, заходів з “окультурення” на вказаних ділянках.
3. Збереження перезволожених, зарослих низинок і боліт, є визначальним для існування цілого комплеку навколоводних видів тварин.
4. Небезпечними є також будь-які заходи з регулювання водотоків, меліорації та інших, що можуть призвести до змін водного режиму водойм острова.

<b>Новий Гідропарк?</b>
Кому з киян не знайомий острів Гідропарк. Адже саме тут розташовано великий розважальний комплекс до якого відносно легко дістатися на метро. Але в той же час цей острів повністю втратив свій природний вигляд і за видовим розмаїттям посідає останнє місце серед дніпровських островів. Але не зважаючи на такий сумний приклад вже висить дамоклів меч над іншими двома великим дніпровським островами Муромцем та Трухановим. Так в вересні 2003 року на апаратній нараді в Київській міськадміністрації було представлено проект реконструкції Труханового острова, розроблений проектно-архітектурною майстернею інституту «Київгенплан». Згідно цьому проекту загальною вартістю у 998 млн. грн. Через три роки зовнішній вигляд острову докорінно зміниться. Замість унікальних комплексів заплавного лісу, лук та озер вздовж усього острова буде протягнуто автодороги та залізницю, а з правого берега буде перекинуто канатну дорогу. Заплановано також спорудження Подільського мосту метро, з окремою станцією на Трухановому острові. Вздовж прокладених шляхів сполучення створюватиметься розвинена інфраструктура розваг та відпочинку. Заплановано спорудження одразу двох спорткомплексів, якихось центрів сімейного відпочинку, дискотек. А найбільш необхідним і саме на місці унікальних природних комплексів є, на думку міського» керівництва міні-«Діснейленд» з зоною атракціонів. Заплановано також знищення усієї навколоводної рослинності під приводом «благоустрою пляжів». Як вказує київський голова, буде введено спеціальну посаду директора зони відпочинку «Труханів острів» і цей посадовець стане ніким іншим, як замом голови міськадміністрації. «Окультурений» острів, що вже втратить будь яке біологічне значення буде передано на баланс генеральній дирекції по обслуговуванню іноземних представництв, тож він стане вотчиною спеціально і переважно для сильних цього світу. Виходячи з таких планів, запитаємо в себе чи можемо ми з ними погодитися? Будь який небайдужий киянин без вагань скаже ні. Адже як можна погодитися на знищення унікального фрагменту дикої природи посеред міста. Візуальна окраса київського ландшафту Труханів у малозміненому вигляді добре справляється з забезпеченням літнього відпочинку киян на Дніпрі. Зазначмо, що скільки років не чекає житловий масив Троєщина на міст метро, але чомусь більш перспективним міське керівництво вважає прокладку моста саме на дикий Труханів. При цьому буквально трохи нижче за течією знаходиться вже згадуваний острів Гідропарк, екосистеми якого вже втрачено, а більша частина площі при цьому чомусь гуляє. Велика кількість колишніх закладів відпочинку тут знаходиться у покинутому чи занедбаному стані. При цьому Гідропарк, на відміну від Труханового, вже має розвинену інфраструктуру, і сполучений як з правим так із лівим берегами мостом метро та автосмугами. Тож чому б міському керівництву не звернути увагу на нього і не перетворити острів, на якому від дикої природи залишилася одна вікова тополя, на рай для розваг і відпочинку. Тут цілком можна вмістити і обидва спорткомплекси і дискотеку і «Діснейленд» з макетами міст України. Головне по-господарські розпорядитися площею острова. В такому випадку і коштів з міської казни буде витрачено значно менше. Покращення інфраструктури відпочинку на Трухановому безумовно також дуже потрібне. Але здоровий глузд при цьому підказує, що такі заходи мають обмежуватися ділянками острову які вже окультурені і прилягають до Пішохідного мосту, пляжів та інших центрів літньої рекреації. Ще однією ділянкою, де без шкоди для природи може розвиватися зона відпочинку є парк Дружби народів в південній частині Муромця. Залишки ж диких екосистем насичені рідкісними. Зникаючими та занесеними до Червоної книги України рослинами і тваринами мають будь що збережені для наступних поколінь. Для цього, як вже неодноразово пропонувалося, необхідно створити регіональний ландшафтний парк «Дніпровські острови». Він має включити усі збережені екосистеми усього каскаду дніпровських островів в межах Києва. Початок його створенню вже покладено створенням заказників на островах Муромець, Жуків, Ольгин та Козачий. Термінового заповіднення потребують зараз район озера Баб’є та півострів Лісовий на Трухановому. Громадськість в прав вимагати від керівництва міста. Щоб за будь яких робіт на островах усі ділянки було збережено. Покращувати вже існуючу цивілізацію чомусь не бажають. Натомість будують нову, знищуючи дику природу. Поки що це ще можливо. Поки що…

<b>Література</b>
1. Европейский Красный список животных и растений находящихся под угрозой исчезновения во всемирном масштабе. – Нью-Йорк: ООН, 1992. – 167с.
2. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные нуждающиеся в
3. Конвенція про охорону дикої фауни і флори та середовищ існування в Європі (Берн, 1979 рік).– Київ: Мінекобезпеки України, 1998. – С. 1-76.
4. Природно-заповідний фонд м. Києва:Довідник. – К: Аванпост-прім, 2001,-64 с.
5. Рішення Київради від 29 червня 2000 року N 219/940: «Про затвердження переліку рослин, що підлягають охороні на території м. Києва.»
6. Туристичний путівник Київ. К, Л.: Центр Європи, 2001. – С. 612.
7. Цуканова Г.О. Созологічна характеристика рослинного світу островів Дніпра та прилеглої частини заплави в межах м. Києва. // Укр. Бот жур. - 2003. - Т. 60. - N 4 - С. 397-403.
8. Цуканова Г.О.ті інш. Рослинний покрив островів Дніпра в межах м. Києва. // Укр. Бот жур. - 2002. - Т. 59. - N 2 - С. 135-140.
9. Червона книга України. Рослинний світ. – К: Українська енциклопедія ім. Бажана, 1996. –670 с.
10. Шеляг-Сосонко Ю.Р.(ред.) Зеленая книга Украинской ССР – Киев: Наукова думка, 1987. – 406с.

<i>Автор висловлює особливу подяку кандидату біологічних наук С.О. Лопарьову та голові товариства орхідологів України В.І. Ракову за люб’язно надані ними цікаві відомості стосовно флори і фауни Дніпровських островів. При написанні статті також використано результати власних спостережень автора.</i>

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1071755787.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua