Майдан / Статті  

додано: 08-01-2004
Олесь Старовойт: Як і за що арештували Маркіяна Іващишина
"Львівська газета"

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1073520608.html

30 грудня о 15.20 співробітники податкової міліції затримали директора мистецького об’єднання “Дзиґа” Маркіяна Іванишина.

Пан Іващишин саме перебував у відпустці і лише на кілька хвилин заїхав в офіс “Дзиґи”. Буквально вслід за ним у приміщення увірвалися з півдесятка озброєних осіб у чорній уніформі та кілька чоловіків у цивільному. Вони пригрозили співробітницям мистецького об’єднання розпочати стрілянину, якщо директор не поїде з ними.

“Вони не відразу зорієнтувалися у приміщенні “Дзиґи”, – каже Маркіян Іванишин. – Це дозволило мені зробити кілька дзвінків у ЗМІ та народним депутатам. Я попередив людей. А потім вийшов і сказав: “Що ж, поїхали...”

Коли автомобіль із затриманим М. Іващишиним та озброєним ескортом під’їхав до центрального входу податкової вежі на вулиці Стрийській, їх уже зустрічали журналісти-газетярі. Незабаром прибули групи з телебачення та радіо. Особи, які супроводжували затриманого, відмовлялися від будь-яких коментарів, не називали себе, лише міцно стискали зброю під чорними куртками.

Пройти через “вертушку” спершу вдалося лише адвокатові Володимиру Гурському. Журналістам довелося лише споглядати за різнобарв’ям ялинок, якими заставили хол податкової, і намагатися взяти коментарі. До речі, від спілкування з пресою не відмовився лише один офіцер, який навіть запросив кореспондентів “Газети” на п’ятий поверх, але й він, дізнавшись, про що йдеться, попросив вимкнути диктофон, сховати фотоапарат і, пообіцявши негайно все владнати, аби тільки розголос не набув поширення, ввічливо запропонував покинути його кабінет.

Категоричну відмову надати коментар представники ЗМІ почули і від керівника прес-служби ДПА Олега Зуєвського. Той вимагав письмового запиту, а отримавши такий від “Громадського радіо”, повідомив, що “факс пройшов тільки до половини”, тому він “не зрозумів суті запиту”.

Кілька хвилин по четвертій годині дня до будівлі ДПА приїхав народний депутат Тарас Чорновіл, однак близько 20 хвилин доблесні прапорщики Зиновій Володимирович Венгринець і Роман Андрійович Козях (на вимогу Т. Чорновола вони продемонстрували службові посвідчення), грубо порушуючи закон, перешкоджали народному депутатові увійти в приміщення.

Лише після довгих консультацій із кимсь “нагорі”, Тарасові Чорноволу дозволили пройти до керівництва податкової.

“Зі спілкування з ними мені стало зрозуміло: Іващишина планували затримати на 72 години, аби Новий рік він зустрів тут, а не вдома, – каже пан Чорновіл. – Але вони не очікували такої миттєвої реакції й такого резонансу. Завтра вже було б важче щось вдіяти, ми нікого не застали б на робочих місцях, усе було б зачинено. Але вони навіть не уявляли собі, що значить “Дзиґа” і Маркіян для нашого демократичного середовища, для всіх львів’ян. Вони не врахували, скільки людей його підтримають”.

За якусь годину новина про затримання М. Іващишина облетіла медіа. І до журналістів, які перебували в податковій, і до її працівників посипалися десятки дзвінків – від газет, радіо та видань з усіх куточків України, від митців, політиків, простих громадян. Про ситуацію поінформували Львівську обласну прокуратуру, народних депутатів, Кабінет Міністрів. О пів на шосту зателефонував В’ячеслав Піховшек: “Хлопці, що я маю робити? Я зараз же подзвоню... [вилучено цензурою], хай наведе з ними порядок”. Дуже багато людей дзвонили і на мобільний Маркіяна, обурювалися свавіллям податківців, декларували свою підтримку.

“Мене провели в кабінет до слідчого і в присутності адвоката зачитали обвинувачення, – розповідає Маркіян Іванишин. – Це досить дивно: по-перше, невмотивований примусовий привід свідка, по-друге, як можна свідка обвинувачувати? Мені пояснили, що до таких дій податкова міліція вдалася, бо я не прибув до слідчого за повісткою. Справді, в неділю (!) до мене на вулиці підійшов молодий чоловік і запропонував узяти в нього повістку. Я сказав, аби він зайшов завтра до мене в офіс, тоді я її візьму. Більше я того молодика не бачив. Слідчий також поводився дивно. Зачитав обвинувачення, а потім пояснив, що треба чекати на якусь очну ставку. Я прочекав майже три години. Вони ж увесь цей час щось з’ясовували, кудись дзвонили, бігали. Біля дверей постійно перебувала охорона. Звичайно, жодної ставки не відбулося, мене відпустили. Я підписав папір про те, що в разі мого від’їзду за межі Львова зобов’язуюсь поінформувати про це слідчого”.

“Це не є підписка про невиїзд, для цього вони не мають жодних підстав”, – сказав у коментарі “Газеті” адвокат Володимир Гурський.

Правових підстав не було і для примусового допровадження М. Іващишина до податкової. Та й самі звинувачення, висунуті проти директора “Троттоли” Ярослава Рущишина, про які мав свідчити М. Іващишин, виглядають непереконливими. Ще у 1993 році кілька членів Студентського братства й учасників студентського голодування заснували мистецьке об’єднання “Дзиґа”, аби популяризувати сучасну українську культуру – створили постійно діючу культурну галерею, провели сотні виставок, концертів, літературних вечорів, презентацій громадських організацій, низку фестивалів, найбільш резонансними з яких були “Слухай українське!” та “Джаз без...”. За кілька років Я. Рущишин, залучивши іноземні інвестиції, створив успішне підприємство з пошиття жіночого одягу “Троттола” (з італійської – “дзиґа”). У 2002 році Я. Рущишин та М. Іващишин заснували щоденну “Львівську газету”.

У середині 2003 року після низки критичних публікацій у “Газеті” про діяльність львівських податківців, на “Троттолі” і “Дзизі” розпочалися постійні податкові перевірки. Фактично, жодних порушень не знайшли. Головним звинуваченням і підставою для відкриття гучної кримінальної справи стала... реклама “Троттоли” під час акцій “Дзиґи”. Не секрет, що підприємство “Троттола” суттєво долучилося до проведення “Дзиґою” культурно-мистецьких акцій, керуючись давнім звичаєм: “Свій до свого по своє”. Про це і свідчили згадки на афішах і проспектах.

Але львівські податківці вважають, що зображення торгової марки “Троттола” на плакатах і газетних оголошеннях – це не реклама. Мотивація до болю примітивна, мовляв, де телефони та пояснення, чим саме фірма займається?! Втім, у попередні роки таких проблем не виникало, бо і справді, торгову марку рекламують усі – від “Мальборо” до “Львівської газети”. За останні чотири роки “Троттолу” перевіряли близько 15 різних (!) податкових інспекторів, й усі вони не знайшли в рекламі торгової марки жодних порушень. А от 16-й знайшов і, відповідно, “відмотав” порушення на чотири роки назад. Зважаючи на те, що “Дзиґа” майже щодня проводить якусь мистецьку акцію і рекламує її, “Троттолі” “намотали” понад 3 млн. грн. у якості “несплачених податків”. От і вся суть скандальної кримінальної справи.

Нині “Троттола” успішно захищається у суді. Звинувачення розсипаються, але податкова навмисне затягує судовий процес, вдаючись до різних кроків, останнім із яких є відхилення суддів. І не гребує постійним психологічним тиском на фігурантів справи, працівників підприємств. “Приємності” спілкування з податківцями зазнала і “Львівська газета”.

“Я надзвичайно вдячний усім політикам, громадським діячам, журналістам, а особливо – старим братчикам за підтримку, – каже Маркіян Іващишин. – Вони проявили сміливість і громадянську мужність, зрозумівши, що це не просто спроба розправитися зі мною, а загроза всьому демократичному середовищу. Для нашого кола найдорогоцінніше – це чесне ім’я. І ми захищатимемо його до кінця. Славко Рущишин цілком солідарний зі мною – “Львівська газета” виходитиме, доки вистачить наших сил. І завжди буде незалежною та принциповою”.

Цього разу беззаконня вдалося уникнути. Завдяки втручанню журналістів, політиків, представників громадськості, Маркіян Іванишин зустрів Новий рік зі своєю сім’єю. Однак події 30 грудня ознаменували новий етап протистояння між демократичною громадськістю Львова й окремими керівниками місцевої податкової, протистояння, яке тільки посилиться на початку 2004-го іншими знаковими подіями.

http://www.gazeta.lviv.ua/2004/01/06/NewspaperArticle.2004-01-06.0819

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1073520608.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua