Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 30-01-2004
Майдан-ІНФОРМ: Репортаж зі Страсбурга

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1075485588.html

Як відомо, 29-го січня o 20.15 Парламентська Асамблея Ради Європи 46 голосами з 64 (13 проти) проголосувала за резолюцію «Політична криза в Україні».

Моніторинговий Комітет змінив назву доповіді і дебатів, щоб Рада Європи мала більшу свободу дій, оскільки зникає обмеження на втручання у внутрішні справи України.

Обговорення резолюції після звіту, представленого доповідачками Моніторингового Комітету Ганною Северінсен і Ренатою Вольвенд, які нещодавно відвідали Київ з робочим візитом, тривало рекордно довгий час – з 17.00. Було запропоновано 29 поправок, до яких ще додавались інші поправки. У сумі кількість письмових та усних поправок було біля 60.

Передаємо репортаж власного кореспондента з коментарями і оригінальними цитатами російськомовних доповідачів, які можуть зів’янути від дипломатичного перекладу.


Обговорення резолюції тривало рекордно довгий час – з 17:00. Було запропоновано 29 поправок, до яких додавались поправки і усні поправки, тобто в сумі приблизно 60 поправок. Слід зазначити, що європейські парламентарі уважно поставились до українського питання. Для порівняння: за попередню резолюцію по Балканах проголосувало 30 з 31 парламентаря і не було жодної поправки. До того ж, під час розгляду українського питання головував не віце-президент, президент ПАРЄ Peter Schieder, відомий у світі медіатор.

Хоча Жиріновський цю сесію не відвідав, але гострих вражень вистачало завдяки Петру Симоненку, який як "Карфаген треба зруйнувати" весь час говорив про правих радикалів з "націоналістичного блоку Наша Україна", які змовились з олігархами і хочуть зберегти діючий злочинний режим. Навіть головуючий мусив перервати його і закликав говорити по суті.

На висоті виявились Головатий, який прекрасною англійською цитував статут і конвенції Ради Європи, і Зварич, який, як колишній американський громадянин засвідчував, що в Україні нема демократії. Порадував активністю британський парламентар Michael Hancock, ліберальний демократ, який робив звіти з ситуації в Україні для різних міжнародних організацій і тому як знавець дебатував з доповідачками Severinsen i Wohlwend.

Червоною ниткою впродовж дебатів проходило переконування доповідачів ПАРЄ, членів моніторингового комітету і представників демократичних країн в тому, що зобов’язання України перед міжнародними організаціями не може вважатись питанням внутрішньої політики, як люблять стверджувати наші державні мужі. І дуже доречно народний депутат України Головатий нагадував про те, що Україна далека від демократії, і тому некоректні порівняння української ситуації з суперечками, які точаться в парламентах Великобританії і Франції.

Під час дебатів з’явились представники офіційної української делегації, з яких Schieder назвав Грищенка і Мартинюка, хоча позад них сидів ще і Задорожній. Карпов вимагав перевірити кворум в залі, головуючий не зовсім зрозумів для чого це, адже резолюції ПАРЄ мають рекомендаційний характер (жорсткіші заходи може приймати Комітет Міністрів), але «більшовики» явно не розуміли таких дипломатичних тонкощів. Так само, як не розуміли різниці в формулюваннях звіту доповідачів Моніторингового комітету і резолюції. Раханський навіть питав, чи читали автори резолюції доповідь, на що європейці відповідали йому здивованими поглядами. В мислення випускників «Вищої партійної Школи» явно не вміщалась різниця між моніторинговою доповіддю і рекомендаційним документом. Також зал розділився на дві частини: по один бік українські «більшовики» і представники російської делегації, а по другий бік представники української опозиції з усіма іншими (Табачник з Погребинським були праві – представники опозиції говорили англійською, а більшовики і Симоненко – російською, і лише Б.Олійник – українською). Посеред них перебував британець Hancock, який кидав контраверсійні репліки та розповідав про досвід британського парламенту і свій досвід роботи в Україні.

Доповідачки не обтяжували присутніх зачитуванням доповіді, радше давали свої висновки. Severinsen почала зі своєї улюбленої тези про те, що не можна вважати питанням внутрішньої політики позитивні і добровільні зобов’язання держави захищати верховенство права і демократію. Минулого року ПАРЄ вирішила продовжити моніторинг виконання Україною своїх зобов’язань принаймні до наступних виборів. У рамках цього моніторингу і відбувся візит доповідачів, які виявили, що президентська влада в Україні надмірно сильна і поєднується з браком верховенства права, безсилими законами і відсутністю рівноваги між гілками влади. Так звана конституційна реформа зосереджена на змінах Конституції, а треба було б зосередитись на дотриманні чинних законів. До того ж цій реформі явно бракує спрямованості на майбутнє, влада не питає себе, а що ж нам дасть нова Конституція? Їм цікавіше, що дасть їм реформа для виборів президента. Зміни до Конституції – серйозний процес, не можна міняти Конституцію, як сорочку. До того ж Венеціанська Комісія зазначила, що запропоновані зміни до Конституції є не кроком вперед, а кроком назад. Доповідач звернула увагу і на контраверсійні положення про прокуратуру, які не відповідають стандартам Ради Європи. Wohlvend розповіла ПАРЄ про події у ВР України 24-го грудня і про кризовий стан Центральної Виборчої Комісії, яка стає нелегітимною. Зрештою, вона нагадала, що звіт доповідачів не зосереджується на змісті поправок до Конституції – це прерогатива Венеціанської комісії – а прагне допомогти Україні діяти відповідно до статуту Ради Європи. Повне уявлення про ситуацію в Україні Моніторинговий Комітет матиме після проведення президентських виборів.

Потім виступив Головатий від імені ліберально-демократичної групи ПАРЄ. Він нагадав Руссо і його аксіому: коли нація змінює Конституцію, вона стає слабкою і потрапляє під загрозу анархії. Сього і прагне Кучма – диктатор, заплямований корупцією і найтяжчими порушеннями прав людини – який мріє лише про власну безпеку. Влада брутально порушує всі закони, не кажучи вже про статут Ради Європи. Якщо в Парламенті України нема вільних і відкритих дебатів, то ж хіба це плюралістична демократія? Рішення Конституційного Суду України про другий термін Кучми хіба можна вважати верховенством права? Європа не повинна лишити Україну на поталу диктатора. Українці хочуть посилення демократії і верховенства права. В цьому році права і свободи людини в Україні або посиляться, або зникнуть взагалі. Головатий від імені ліберально-демократичної групи закликав підтримати резолюцію.

Слід зазначити, що серед європейських парламентарів відчувалось вагання щодо необхідності жорстких методів впливу на Україну (наскільки Рада Європи взагалі може діяти жорстко). Так, пан Kvakkestad, як представник Європейської Демократичної Групи, намагався знайти баланс між парламентськими дебатами як природною частиною парламентського життя, і між дотриманням законів. Зрештою, він підсумував, що завжди треба керуватися правом.

Наступний парламентар зазначив, що моніторинг України треба продовжувати, але не можна перетворювати його на засіб внутрішньополітичних суперечок, чим, на його думку, цей раз погрішили доповідачки.

Натомість пан van der Linden, від імені Групи Європейської Народної Партії нагадав, що починаючи з 1995 ПАРЄ щороку проводить дебати з українських проблем. ПАРЄ, як і Венеціанська Комісія, стурбована способом, у який вносяться зміни до Конституції, і лише цього досить, аби виправдати термінові дебати і резолюцію. Він висловив занепокоєння тим, що в Україні не діє система стримування і противаг і що зміни вносяться в рік виборів. На його думку, такий формат вивчення проблеми в Україні не може вважатись втручанням у внутрішні справи, зважаючи до того ж на важливу геополітичну роль України. ПАРЄ стурбована і свободою слова в Україні, і кризою ЦентрВиборчКому. Він запропонував, щоб вибори відбулись за чинною Конституцією, а після виборів провести референдум щодо змін до Конституції.

Виступ Грищенка (англійською): нагадав про факти, на які не звернули увагу європейці: Україна має головні риси сучасної демократії; зростає економіка і ВВП; позитивні зрушення у всіх галузях; багато українців хочуть зміни влади. Й перелічене є єдиною метою конституційної реформи. Природно, що у демократичному суспільстві є прихильники і противники кожної ідеї. Тож жодної кризи немає, є лише емоційні дебати щодо способів досягнення цієї мети. Всі зміни відбуваються в рамках законів України. Україна хоче діалогу і співпраці з Радою Європи. Але ПАРЄ має керуватись правдивими фактами, не треба ніякої резолюції. В Україні відбувається нормальний Конституційний процес, який можна вирішити вдома. Тож, панове Європейці, не заважайте багатосторонньому прогресу України.

Виступ Писаренка: в Україні не сталось нічого надзвичайного. Всі проекти змін до Конституції мають одну мету і однаково відповідають євростандартам. Зараз ідеальна ситуація для проведення реформи, бо президент їй вже не протидіє. Проти реформи зараз виступають ті, хто кілька років тому запропонував її, а тепер намагається використати ПАРЄ у політичній боротьбі. Якщо ПАРЄ піде на поводу у опозиції (це слово він вимовляв з явною зневагою), то Європа отримає нову гарячу точку. Тож Європа має слухати не лише супротивників, але і прихильників демократичних реформ.

Костенко (англійською): висловив вдячність доповідачкам Моніторингового Комітету. Звернув увагу на конкретні моменти політичної кризи в Україні, що швидко загострюється: 1) президент не хоче, щоб вибори відбулись на основі Конституції, оскільки влада не має свого кандидата, який переміг би в чесній боротьбі. Але є шанс протягти свою людину через парламент; 2) 24 грудня у ВР відбулось грубе паплюження законів і права. Костенко навів статистику з уподобань українців щодо виборів президента; 3) опозиція у ВР безправна. Тоталітарний тиск змусив опозицію до радикальних дій, аби запобігти антиконституційному державному перевороту. ПАРЄ повинна вжити всіх засобів, аби український народ не було позбавлено права обирати владу. Він закликав підтримати резолюцію і демократію в Україні.

Потім слово взяв британець Michael Hancock, який був найактивнішим учасником дебатів (промови його були полум’яними, без папірця, тому важко піддавались послівній стенограмі). Він водночас хвалив звіт Моніторингового Комітету як дуже точний і об’єктивний, і, як знавець України, критикував його. Найбільше його турбувало питання збереження обличчя Ради Європи. Згадав він також, як пані Wohlwend критикувала звіт щодо Ліхтенштейну і підсумував, що рада Європи не може мати подвійних стандартів, И якщо вже Україну пустили до ради Європи, то треба їй допомагати.

Пан Fico, представник Словаччини, як сусід, поділився з українцями досвідом своєї країни і дав сусідські поради. Зокрема, нагадав, що Словаччина свого часу змінила вибори Президента в парламенті на загальнонародні, і це сприяло зміцненню демократії. Закінчив він миролюбним нагадуванням про те, що Європа наш спільний дім і треба допомагати родичам.

Олександр Карпов розпочав свій виступ з розвінчання міфу про те, що доповідачі і опозиція завжди праві. Господи, та ж перехідні держави перебувають у постійній кризі, яку "частково провокує опозиція шляхом антиконституційного терору" – ламання пультів, яке заважало 300 нардепам голосувати за законопроект, схвалений Конституційним Судом. За була і КПУ – "найпослідовніша опозиція влади", і СПУ, яка не погоджувалась лише з 1 пунктом (не сказав, з яким саме). Тож доповідачки ПАРЄ не мають морального права лишатись на своїх посадах. И якщо вони не зроблять самовідвід, то "ми почнемо офіційну у процедуру".

Йому підспівував парламентар від Держдуми (через те, що це був не основний член делегації, а заступник, прізвище репортер не встановив). Так, Рада Європи вивчає ситуацію на Україні виключно очима опозиції, що розпалює нездорові пристрасті у молодій демократичній державі. Хто винен, що ВР почала голосувати руками? Хто почав скандал у ВР? А тепер винна влада. Так кризу не подолаємо. А некоректні дії колег з Моніторингового Комітету шкодять ідеї моніторингу взагалі. "Радикальна опозиція може завдати більшої шкоди демократії". А резолюція ПАРЄ посилить протистояння в Україні.

Пан Grech, представник Бельгії, нагадав, що ніхто не вправі порушувати закони – ні влада, ні опозиція. Такий парламент на шкоду демократії ... і висловився проти резолюції.

Орест Климпуш миролюбно почав з того, що в Україні не політична криза, а конфлікт у парламенті, що часто трапляється у парламентах різних країн. Тож нема і причин для тривоги. А "меморандум" і резолюція ПАРЄ – однобокі. Адже 300 нардепів з 450 ну просто ніяк не можуть прийняти рішення яке б суперечило інтересам народу України, статуту Ради Європи і висновкам Венеціанської Комісії. і ЦентрВиборчКом притягнений за вуха взагалі, треба побільше толерантності.

Сумно і навіть іронічно гірко було слухати Бориса Олійника (він єдиний говорив українською мовою). Він сумно пожартував, що без України Рада Європи не мала б роботи. Така увага до нас – надто особлива, бо спостереження переростає у нагляд. Так, події у ВР і рішення Конституційного Суду заслуговують на зауваження, але не треба виносити на Європу внутрішньопарламентські двобої, бо ще не вичерпані внутрішні резерви (серед яких і лист Литвина до нардепів, який Олійник зацитував). Таж "ви порушили чистоту експерименту!" Пан Олійник висловив сумнів, що ці дебати будуть на користь опозиції. Він не зрозумів, чому тероризм і кризу в Україні Рада Європи поставила на один рівень. Але і в дебатах він теж не бачить драми і агітує голосувати за свої поправки до резолюції.

Пані Zapfl-Helbling, представниця Швейцарії, висловила своє стурбування тим, що Президент України і голова ВР порушили верховенство закону під час недавніх подій. І тому ПАРЄ має втрутитись, бо верховенство права – керівний принцип Ради Європи. І це питання вимагає ретельних дебатів. Зокрема Швейцарія змінювала Конституцію протягом 20 років. И під час обговорення необхідна рівноправність сторін. "Україна зобов’язалась дотримуватись Євростандартів, тож я питаю українських делегатів чи сприяли ви відкритому діалогу в Парламенті? І в цьому ПАРЄ має допомогти Україні".

Володимир Рибак (фракція “Регіони України”) не погодився з доповідачками ПАРЄ у тому, що в Україні політична криза, адже діє Конституція, закони і досить успішно працює уряд. Є проблеми в Парламенті, але необхідний компроміс. А доповідачі м’яко засудили засоби, якими діє опозиція, яка блокувала роботу ВР, що і змусило більшість шукати альтернативний вихід, в правовій бездоганності якого доповідачі безпідставно сумніваються. Керівництво України не давало підстав сумніватись у вірності принципам Ради Європи.

Одіозний Рогозін висловив своє "братське але складне ставлення до подій в Україні" і намагався вдавати безсторонність. У ВР нема політичної кризи, бо ж таке саме колись було і в Думі. Нагадав він про "жах" у Швейцарії, де маніяк розстріляв 20 членів одного з кантональних парламентів. Тож "давайте називати речи своїми іменами". Хіба Україна зобов’язалась перед Радою Європи лишатись президентською республікою? І хіба можуть судити України представники Європейських монархій? Він звинуватив доповідачів Моніторингового Комітету у необ’єктивності і по-російськи відверто закликав українську опозицію "не виносить сор из избы". "Ищите правды у своего народа, а не у народа Страсбурга".

Після схвалення "старшого брата" Раханський запевнив, що Україна виконує зобов’язання перед Радою Європи, просто зараз почалась боротьба за владу і деякі сили намагаються втягнути міжнародні організації у свої "разборки" і виправдати свої неконституційні дії. "В Україні нема політичної чи парламентської кризи. Більше ніж 300 депутатів з 450 вважають, що за рік до виборів треба відібрати у Президента завеликі повноваження. А моніторинговий процес використовується як знаряддя для досягнення внутрішньополітичної мети". Він знову продемонстрував, що не розуміє різницю між доповіддю і резолюцією ПАРЄ як документами різного спрямування і закликав "більше ніколи не робити таких дебатів, як сьогодні"

Після цього в своєму виступі Зварич схвильовано повідомив, що не буде зачитувати підготовлену промову (ї продемонстрував грубий стос паперу), натомість задасть європарламентарям кілька "простих питань для відповідальних парламентарів": “Чи ви втягували б свою країну в небезпечний політичний експеримент? Чи робили б ви настільки контраверсійні пропозиції, які вочевидь заблокували б роботу парламенту вашої країни? Чи відбирали б ви у свого народу право обирати Президента, якщо 90% людей проти? А тепер спитайте себе: чому опозиція мала вчинити такий бедлам у Парламенті?" Тут Зварич коротко розповів про події 24 грудня у ВР. І спитав :"Чи голосували б ви за проект змін до Конституції – не до закону про молоко абощо, а до Конституції! – текст якого вам роздали б лише вранці в день голосування? Що б у такому випадку робили ви як відповідальні парламентарі?" І, заперечуючи Грищенку, як колишній громадянин демократичної країни, закликав європейців: "Україна – не демократія. Ми в багні. Наші внутрішні засоби вичерпані. Допоможіть нам!"

На цьому головуючий завершив дебати і слово для реплік взяла пані Северинсен. Зокрема, вона зачитала прес-реліз МЗС, у якому Грищенко звинувачував доповідачів ПАРЄ у втручанні у внутрішні справи України. Потім нагадала, посилаючись на розклад візиту до України, що з представниками влади вони зустрічались більше, ніж з представниками опозиції. А також повідомила, що голова ВР не показав їм жодного документу, який підтвердив би "голосування руками" 24 грудня.

Пані Wohlwend звернулась до Рогозіна, який вважає, що в Україні не трапилось нічого страшного, і запевнила, що треба думати зараз, як запобігти "жахіттю", яке може статися в майбутньому.

Надалі, з 18.30 до 20.13 (по Страсбургу), тривало обговорення і голосування поправок, протягом якого теж тривала захоплююча дискусія, оскільки спочатку ініціатор представляв поправку, а потім заслуховувались аргументи “за” і “проти”. Пальму першості безсумнівно слід віддати Симоненку, без якого о такій пізній порі і після такого важкого сесійного дня парламентарі і відвідувачі поснули б. Ось найцікавіші моменти. Народ має знати своїх героїв.

Зокрема, Рибак стверджував, що ні Кучма, ні МЗС не говорили про втручання доповідачок ПАРЄ у внутрішні справи України, на що пані Северинсен ще раз помахала прес-релізом МЗС, який вже був поширений у численних ЗМІ. І знову закликала ПАРЄ чітко висловитись про те, що події в Україні не є суто внутрішньою проблемою. На що Климпуш зауважив, що обрання влади – таки внутрішня, а не європейська справа. Через кілька реплік Зварич на це зауважив, як самі представники влади підтверджують висновок Моніторингового Комітету про те, що Кучма у будь-який спосіб намагається лишитись при владі.

Зі своєю поправкою виступив і Симоненко – "ініціатор конституційної реформи і один з основних авторів змін до Конституція", а резолюція "забороняє народу України змінювати владу в Україні. В 1999 до влади прийшли олігархи, які створили державну систему фальсифікації виборів... Я хочу, щоб Україна рухалась до парламентської демократії, а не олігократії. Загроза для Європи – Ющенко і націоналісти, які об’єднались навколо нього, які колись вітали Гітлера і розстрілювали євреїв у Бабиному Яру".

На це Северинсен зауважила: Пан Симоненко тільки-но підтвердив те, про що ми кажемо: влада прагне не допустити обрання Ющенка Президентом.

Незабаром Симоненко "нагадав", що "частина парламентарів умисно блокувала роботу ВР". На що Головатий спитав: "а що ще можна було робити, якщо опозицію не допускають до дебатів, якщо нема плюралістичної демократії? Влада грубо порушила закони і Конституцію, чим засвідчила відсутність верховенства права". Симоненко гнівно почав розповідати про роботу узгоджувальної комісії, аж головуючий мусив зупинити його і закликав говорити по суті поправки. Коли деякі виступаючі спробували порівняти ситуацію в Україні і інших країнах, Головатий нагадав, що "опозиція в Україні не має жодних прав. Як би я хотів, щоб ми мали права, які має опозиція у ваших країнах, і діяли б за стандартами парламентів ваших країн".

У наступних репліках Симоненко звинуватив Головатого у брехні, оскільки запропонований проект змін до конституції "розроблявся з урахуванням рекомендацій Венеціанської Комісії, якими і надалі будемо керуватись". На що головуючий зазначив: "так, це цікаво, але мова зараз не про те". А пани Wohlwend попросила навести хоч один приклад врахування рекомендацій Венеціанської Комісії. Раханський відповів цікавою реплікою: "Україна завжди діяла в діалозі з Венеціанською Комісією. Не треба відбивати охоту".

Коли один з представників російської делегації зауважив, що закон не забороняє у ВР голосувати руками, Зварич нагадав йому засадовий принцип верховенства права: державні органи можуть діяти лише в межах і лише так, як визначено законом. А Симоненко докинув, що "купівля депутатів" – це внутрішня проблема.

Зрештою, результати голосування за резолюцію ПАРЄ "Політична криза в Україні" – 46 за, 13 проти (з 64) засвідчив, що попри вагання і питання "європейці" підтримали занепокоєння Ради Європи ситуацією в Україні. 13 проти – це, як свідчить проста арифметика, наші більшовики і північно-східні брати. Радісно і сумно, панове.

Текст резолюції розміщено на офіційній сторінці ПАРЄ.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1075485588.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua