Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 05-02-2004
Богдан Гдаль: Як вагітна адвокат «побила міліцію»
Слово Просвіти

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1076003563.html

Дарницький суд Києва вкотре переніс розгляд справи стосовно відомого адвоката Тетяни МОНТЯН. Саме на цій справі вперше випробовували “підрихтований” під потреби влади Кримінально-процесуальний кодекс. Пані Тетяна захищала членів УНСО після відомих подій 9 березня 2001 р. Тепер порушено кримінальну справу проти неї самої.

Звинувачення такі: вагітна (!) жінка побила одного з міліціонерів, що охороняли клітку з підсудними. Доволі важко уявити собі “побивальні” можливості майбутньої матері, яка накидається на зовсім не тендітного правоохоронця… Відтоді минуло майже два роки, а віз і нині там. На думку адвоката, ініціатори справи проти неї ставили за мету не лише усунути її від захисту членів УНСО, а й унеможливити подальшу професійну діяльність.

З пані Тетяною ми розмовляли про справи адвокатські, і не тільки.

— Що ж мається на увазі, коли йдеться про зміни до Кримінально-процесуального кодексу?
— Ті зміни, які були свого часу внесені до КПК, врешті охрестили “малою судовою реформою”. У Кодексі з’явилася можливість усунути адвоката від участі в кримінальних справах за те, що він заважає встановлювати істину у справі. А критеріїв цієї істинності не вказано. Тобто, істина встановлюється на розсуд суддів. Будь-яка поведінка, яка не сподобається судді, непідкорення його розпорядженням може призвести до вищезгаданих наслідків. Це так званий легкий варіант.

Жорстким же варіантом є порушення проти адвоката кримінальної справи, тобто позбавлення його права на професію. Бо людина, проти якої порушено кримінальну справу, не має права бути захисником у кримінальному процесі. Проти мене вперше використали оці обидва варіанти. До мене нікого не усували від ведення справи. Сказали, що я — тільки перша, а далі буде. Далі, як відомо, був Федур — відомий захисник Лесі Ґонґадзе, Бориса Фельдмана, Миколи Мельниченка (цього захисника теж усунули — ред.) — і ще багато інших адвокатів. Зараз це звичайне масове явище. Я ж стала тією, на кому “обкатали” процедуру.

Фактично, суддям дали такого “дубця”, якого вони й не сподівалися. І це в умовах, коли судді майже ніколи не вирізнялися неупередженістю й справедливістю. Раніше судді робили що завгодно, але хоч адвокатів не виганяли зі справи.

— Вас звинуватили в тому, що Ви побили старшину конвойного полку міліції Василя Поліщука. Що насправді відбулося в залі суду?
— Вагітна жінка, яка постійно погано почувається, не могла вдарити когось. Я вважаю, що вони із суто демонстративною метою вигадали цього величезного правоохоронця, маючи на думці одне: “Всі розуміють, що це повна нісенітниця, але ми тепер тебе відлучимо від справи”. Федура позбавили адвокатських прав за такою ж схемою. Але там насправді навіть немає потерпілого. Там немає складу злочину. Тобто, коли допитують “потерпілого”, він каже: “Я від Федура не потерпав, я потерпаю від прокуратури, вона мене примушує бути потерпілим”.

А в моїй справі хоч потерпілий є. І звинувачувати мене за те, що я його побила через те, що він не дав мені якусь записку передати, — безглуздо. Тим паче, що жодних тілесних ушкоджень немає. Усі, хто був у тій залі, чудово це розуміють. Щоб щось комусь передати, достатньо було б відійти подалі й кинути щось по високій дузі, і воно б упало в клітку. Таким чином підсудним кидали прапори, цукерки. Правоохоронці, щоб перехопити, стрибали, не знали як тому протидіяти. Усе це було зафіксовано на відео, на фотоплівці.

Зрозуміло, що мені не було ніякого сенсу ув’язуватися з міліціонером у бійку, бо я могла спокійно кинути все, що мені треба. Ще й отримати відповідь таким же “повітряним” шляхом. Але демонстративно було висунуто безглузде звинувачення, і вже 2 роки продовжується ця тяганина.

Справа настільки поспіхом була зліплена, що автори навіть не подбали про спільну версію. Тобто, у кожного своя думка на події, і розходження між ними видно неозброєним оком на кожному кроці.

Уся ця історія мала міжнародний резонанс — разом із Василенком, Федуром і Бойком, як жертви злочинного режиму, ми потрапили в доповідь Державного департаменту США.

— В якому стані перебуває справа зараз? Чому вона так часто відкладається?
— Зараз бажання вести цю справу абсолютно відсутнє: суддя призначає судове засідання раз на місяць, “потерпілий” узагалі не приходить. Певний час засідання взагалі не відбувалися, бо ведення справи призупинили через мою вагітність. Їхньою головною метою було усунути мене від справи й позбавити права на професію. Через 50 тижнів закінчується термін давності цієї справи, і суддя зволікає до цієї дати.

Своїми реформами влада ліквідувала кримінальну адвокатуру як таку. Тому ніхто не хоче чекати, коли його усунуть від справи, яку веде. Кожен знає, що якщо буде дотримуватися принципової позиції, то так і станеться. І ще й проти нього самого порушать справу, якщо буде надто впертим. Йти на барикади немає сенсу. Бо адвокат зашкодить собі, а підзахисному в будь-якому разі нічим не допоможе. Багато моїх колег уже не займаються кримінальними справами.

Адвокати якось “видряпаються”. Вони знайдуть, як заробити на життя, навіть якщо їх позбавлять права захищати підсудних. Але люди залишилися абсолютно беззахисними. В Україні, фактично, право на захист ліквідовано. Можна тільки ходити у в’язницю, й носити записки та бутерброди від родичів. Більше нічого корисного адвокат зробити не може. Якщо він почне виконувати свої обов’язки, то його негайно усунуть.

Я була показовим прикладом. “Так може статися з кожним”, — хотіла сказати влада. Мене попереджували: навіщо тобі ці унсовці, — тобі ж гірше буде. Що, вони тобі багато платять? Ти ж бачиш, яке законодавство... Якщо далі продовжуватимеш у тому ж дусі, то будеш звинувачена в чому завгодно — навіть у зґвалтуванні великої рогатої худоби. Я вирішила піти до кінця, а результати — всім відомі. Хоча ця справа з юридичної точки зору не була складною.

Додаток: доступна фотографія адвоката із наймолодшим сином – тим самим, з яким “била міліціонера”.

Від М.-І.: Матеріал початково був підготований і опублікований в газеті "Слово Просвіти", ч. 6 (226) від 5-11 лютого 2004 р. (http://slovo.prosvita.com.ua). Електронна версія цього матеріалу взята з сайту Домівка.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1076003563.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua