Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 18-02-2004
Володимир Бойко: Звернення журналіста до Президента України

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1077111682.html

Звернення журналіста Володимира Бойко до Президента України

Вчора біля стін Адміністрації Президента України відбулося пікетування на підтримку журналіста Володимира Бойка. До учасників акції протесту вийшов завідувач громадської приймальні АП Михайло Баденко, якому було передано звернення журналіста до Президента. Наводимо текст цього документу.

Президентові України Леонідові Кучмі

Пане президенте!

14 лютого виповнилося два роки з того дня, коли податкові міліціонери за вказівкою прокуратури провели в мене перший обшук, вилучили робочі записи, документи, книги, меблі. Обшук був проведений без будь-якої санкції і без порушення будь-якої кримінальної справи. Сталося це за кілька днів після того, як я опублікував статтю “Не хлебом единим” про хлібопекарський бізнес працівників Мар’їнської міжрайонної прокуратури, що на Донеччині, які були довіреними особами тодішнього народного депутата від Мар’їнки Геннадія Васильєва. А за кілька днів по тому, наприкінці лютого 2002 року, в Інтренет-виданні “Україна кримінальна” вийшла моя стаття “Прокурори-багатоверстатники”, в якій я розповів про ще один епізод з біографії Г.Васильєва та його найближчого оточення — про те, як один мар’їнський підприємець відмовився працювати під “дахом” прокуратури, як за це його катував заступник міжрайонного прокурора, як норовливця кинули за ґрати по підроблених людьми Г.Васильєва документах.

Про те, що відбулося в наступному, Вам достеменно відомо, оскільки Ви ще 6 липня 2002 року давали на Колегії Генеральної прокуратури публічну оцінку прокурорському безумству після того, як я був затриманий в редакції донецької газети “Салон” і відправлений до Ізолятора тимчасового утримання за начебто несплату податків.

Нагадаю, що кримінальну справу проти мене за вказівкою Г.Васильєва (який попри те, що був народним депутатом, фактично керував прокуратурою Донецької області) 10 травня 2002 року порушив прокурор Куйбишевського району м. Донецька В.Бойчук. Доки я перебував за ґратами, у мене вкотре був проведений обшук, а доблесні податкові міліціонери влаштували гучну прес-конференцію, на якій розмахували моїми публікаціями про корупцію в їхніх лавах та доводили, що моїм статтям вірити не можна, оскільки я є винятковим злочинцем.

З тих пір кримінальна справа щодо мене неодноразово закривалася через відсутність складу злочину та неодноразово відновлювалася за вказівкою Генеральної прокуратури.

Два місяці тому прес-секретар Генерального прокурора оголосила, що кримінальна справа проти мене в черговий раз закрита, але досі ніякої постанови про закриття справи я не бачив, як і не бачив передбаченої законом для таких випадків постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності. За ці два роки мені не тільки не повернуто нічого з речей та документів, вилучених під час обшуків (крім комп’ютера), але ось вже рік як у суді без руху лежить моя скарга на незаконність порушення проти мене кримінальної справи. Скарги такої категорії мають розглядатися протягом семи днів, але прокуратура відмовляється надати витребувані судом документі — це робиться для того, щоби й надалі можна було безкарно мене переслідувати, в будь-який момент оголосити обвинуваченим, відібрати підписку про невиїзд тощо. Мушу Вам сказати, пане Президенте, що я, багато років пишучі на правові теми, з такою наругою над правосуддям ще не стикався.

Але справжній апофеоз беззаконня розпочався після призначення Г.Васильєва Генеральним прокурора України. Той факт, що на чолі вищої наглядової інституції країни опинилася людина, заплямована з ніг до голови брудними кримінальними історіями, мав сумні наслідки не тільки для мене, але й для тих людей, які давали мені інтерв’ю, розповідаючи про кримінальний бізнес Г.Васильєва: про те, як його охоронці грабували підприємців (аж до того, що знімали з рук годинники та вивертали кишені), як Г.Васильєв шахрайським шляхом обібрав кількох власників Покровського ринку в Донецьку на 600 тисяч доларів, як привласнював чужий бізнес, чуже майно, чужі банки, заводи, шахти. Особливо бурхливою була реакція громадськості на мої публікації про діяльність належної богомольному прокурору донецької Компанії “Свята Діва Марія”.

Наступного робочого дня після виходу статті за наказом Г.Васильєва був кинутий за ґрати підполковник міліції М.Халаджі, який дав мене інтерв’ю і розповів про те, як Г.Васильєв обібрав його дружину на 50 тисяч доларів, а ще за тиждень потайки від мене суддя Київського районного суду м. Донецька В.Попревич виготовив судове рішення про те, що начебто викладені в статті факти не відповідають дійсності. Далі Г.Васильєву треба було б почекати до 23 грудня 2003 року з тим, щоби судове рішення, про яке я навіть не знав і яке через те не міг оскаржити, набуде законної сили. Але Генеральний прокурор не став чекати, а дав вказівку виготовити фальшивий виконавчий лист про накладання арешту на квартиру в Донецьку, що належить мені, моїй матері та моїй 8-ми річній дитині. 19 листопада, коли ще ніякого судового рішення не було, в квартирі був проведений черговий обшук ти вилучено документи, що посвідчують право власності. Зараз виконавча служба документи на квартиру мені повернула, оскільки виконавчий лист виявився дійсно підробленим. Підробку вчинили заступник прокурора м. Донецька Р.Кузьмін і суддя В.Попревич. Я звертався з заявою до Генерального прокурора порушити за цим фактом кримінальну справу. Заяву Г.Васильєв переслав до розгляду прокурору міста Києва (це — не жарт!), який до того ж є братом донецького Кузьміна, прокуратура міста Києва мені відповіла, що розглянути мою заяву неможливо, оскільки в прокуратурі не можуть зрозуміти, в якому суді працює суддя Київського районного суду м. Донецька В.Попревич.

Одночасно було продовжено розправу з М.Халаджі. Скаргу на незаконність затримання, яку він подав до Ворошиловського районного суду м. Донецька, суддя І.Бухтіярова взагалі відмовилася розглядати, а проти М.Халаджі було поспіхом сфабриковано кримінальну справу. При цьому інша судді — О.Карпушова в Калінінському суді м. Донецька, яка ту справу розглядає — заборонила захисникові М.Халаджі навіть бути присутнім у залі судового засідання та копіювати матеріали справи.

Але й це не все. Переконавшися у власній безкарності, Г.Васильєв наказав своїй компанії “Свята Діва Марія” подати позов до мене в Куйбишевський районний суд за статтю про богонатхненну діяльність Генерального прокурора. Я є категоричним прихильником того, щоб з’ясовувати взаємини з ображеними героями своїх публікацій в залі суду, а не на допитах в прокуратурі. Але при цьому треба дотримуватися хоча б видимості законності. Натомість суддя Н.Черткова вирішила піти по стопах свого колеги В.Попревича й не тільки розглядає справу за моєї відсутності, але й не звертає увагу на те, що належна Г.Васильєву Компанія не сплатила 27 тисяч гривень державного мита.

Пане Президенте! Якщо подібне беззаконня коїться щодо журналістів, то постає закономірне питання, а що ж Г.Васильєв робить з пересічними громадянами? Я вичерпав всі правові засоби захисту своїх конституційних прав — мої скарги та звернення не розглядаються роками, продовжуються обшуки, йде переслідування вже не тільки мене, але й моїх рідних.

Я вимагаю від Вас забезпечити дотримання моїх конституційних прав наступним шляхом:

1. Зобов’язати Голову Державної податкової адміністрації Ю.Кравченка повернути мені меблі, книги, документи, вилучені під час обшуків, зокрема — тих обушків, що проводилися без відповідної санкції та до порушення кримінальної справи.

2. Зобов’язати Голову Державної податкової адміністрації Ю.Кравченка притягнути до відповідальності працівників податкової міліції ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька А.Воскояна та М.Лясковця, які проводили незаконні обшуки без відповідної санкції з застосуванням до мене фізичної сили.

3. Зобов’язати Голову Державної податкової адміністрації Ю.Кравченка притягнути до відповідальності слідчого ДПІ в м. Донецьку М.Сабіну, який незаконно утримував мене в ІТУ Донецького міськуправління МВС (факт незаконного затримання встановлений ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16.08.02).

4. Звернутися до Генерального прокурора Г.Васильєва з пропозицією порушити кримінальну справу за фактом проведення незаконних обшуків у мене працівниками податкової міліції.

5. Звернутися до Генерального прокурора Г.Васильєва з пропозицією порушити кримінальну справу проти слідчого ДПІ в м. Донецьку М.Сабіни, прокурора Куйбишевського району В.Бойчука та судді Куйбишевського районного суду О.Якубенка, які незаконно утримували мене в ІТУ Донецького міськуправління МВС без санкції прокурора м. Донецька, який здійснював нагляд у справі.

6. Звернутися до Генерального прокурора Г.Васильєва з пропозицією порушити
кримінальну справу проти судді Київського районного суду м. Донецька В.Попревича, який виготовив фальшивий виконавчий лист про накладання арешту на квартиру, що належить мені, моїй матері та моїй дитині.

7. Звернутися до Генерального прокурора Г.Васильєва з пропозицією порушити
кримінальну справу проти судді Куйбишевського районного суду м. Донецька
Н.Черткової, яка розглядає позов належної Г.Васильєву Компанії “Свята Діва Марія” до мене без сплати передбаченого законом державного мита та за моєї відсутності.

8. Звернутися до Генерального прокурора Г.Васильєва з пропозицією порушити
кримінальну справу проти судді Ворошиловського районного суду м. Донецька
І.Бухтіярової, яка відмовилася розглядати скаргу на незаконність затримання
підполковника міліції у відставці М.Халаджі, який дав мені інтерв’ю про
кримінальний бізнес Г.Васильєва і був за це кинутий до ІТУ.

9. Звернутися до Генерального прокурора Г.Васильєва з пропозицією порушити
кримінальну справу проти судді Калінінського районного суду м. Донецька
О.Карпушової, яка розглядає кримінальну справу щодо М.Халаджі і заборонила
захисникові М.Халаджі бути присутнім під час судового розгляду справу, а також заборонила підсудному копіювати матеріали справи.

10. Зобов’язати керівника Адміністрації Президента члена Вищої Ради Юстиції
В.Медведчука внести подання до Вищої Ради Юстиції про звільнення з роботи за порушення присяги суддів О.Якубенка, В.Попревича, Н.Черткової, І.Бухтіярової, О.Карпушової.

Володимир БОЙКО
17 лютого 2004 року

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1077111682.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua