Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 23-02-2004
Павло Солодько: Прихватизація труби
"Без Цензури"

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1077560899.html


Прихватизація труби

До битви за контроль над нафтопроводом Одеса – Броди включилися чиновники


Павло Солодько

http://gazeta.razom.org.ua/?nId=323


Після двох років ламання піар-списів уряд таки зважився і прийняв рішення транспортувати нафту нафтопроводом Одеса – Броди з Одеси в Броди, а не навпаки. Останній – реверсний – варіант всіляко лобіювала російська компанія «ТНК» (докладніше – «БЦ», № 31, 2003 р.). Однак після виявлення деяких деталей оборудок «ТНК» (докладніше – «БЦ», № 33, 2003р.) розмови про транспортування російської нафти з Бродів в Одесу замість каспійської – з Одеси в Броди й далі на Захід, поступово припинилися. Однак підкилимна боротьба тривала й далі. І от минулого тижня завдяки депутатам від опозиції українці дізналися, що небезпека знищення перспективного нафтового маршруту ще не минула.



Нафтопровід Одеса – Броди будувався як засіб зменшення залежності від російської нафти (докладніше – «БЦ», № 3, 2003 р.). За його допомогою можна було приймати танкери з каспійською нафтою з Грузії та Росії і розвантажувати їх під Одесою (для цього було побудовано новий нафтотермінал «Південний»), щоб качати в Броди й далі радянським нафтопроводом «Дружба», аж у Західну Європу. Таким чином, Україна мала б каспійську нафту як альтернативу російській сировині й заробляла б на транзиті.



«Битва за трубу»: удар у відповідь

Російська компанія «ТНК» за допомогою кількох своїх лобістів серед керівництва «Нафтогазу України» і «Укртранснафти» (дочірня компанія «Нафтогазу», володіє всіма нафтопроводами України) довго вела війну за реверс нашої нової труби в бік Одеси. На думку експертів, навіть трирічний реверс дасть росіянам час добудувати свої нафтопроводи, які зроблять наш малоперспективним. Після того як уряд прийняв рішення використовувати наш маршрут за призначенням, а не за бажанням росіян, серед противників реверсу запанувала ейфорія. Але короткочасна: як виявилося, «битва за трубу» тільки розпочинається.

Сокиру війни в «ТНК» перехопила «Транснєфть» (російський монополіст на ринку транспортування нафти, аналог нашої «Укртранснафти»). Здійснюючи свою стратегію на «відновлення організаційної єдності» нафтотранспортної мережі країн колишнього СРСР, «Транснєфть» запропонувала змінити схему економічних відносин на українському ринку транзиту енергоносіїв. Раніше «Укртранснафта» сама укладала угоди з різними російськими компаніями, які бажали качати сировину на Захід (або на кордон зі Словаччиною, або на одеські термінали). Але «Транснєфть» вирішила стати посередником – щоб укласти одну угоду з «Укртранснафтою» і представляти інтереси всіх російських трейдерів. Таким чином, українська компанія опинялася без зв’язку зі своїми торговими партнерами.



Партнер «Укртранснафти» – офшорка!

22 грудня 2003 року без узгодження з державними органами і без рішення спостережної ради компанії керівництво «Укртранснафти» в особі заступника гендиректора Сергія Стогнія підписало таку угоду. Наслідки її були не дуже позитивними. Довелося повертати російським партнерам («Лукойлу», ЮКОСу тощо) передоплату – раніше «Укртранснафта» щомісяця отримувала близько 100 мільйонів доларів передоплати, а тепер ці гроші крутяться в «Транснєфті», надходячи в «Укртранснафту» вже після прокачки. На словацькому кордоні прокачана нафта передається знову ж таки росіянам, а вже ті передають її словакам (втрата контакту з партнерами й на Заході). За словами джерела в «Укртранснафті», після підписання угоди українські пропозиції качати каспійську нафту через Росію й Україну наштовхуються на саботаж з боку «Транснєфті».

Пікантна деталь – того ж таки 22 грудня «Транснєфть» і офшорна компанія «Коллайд» підписують угоду про надання комплексних послуг з перевалювання сировини через морський термінал «Південний». Без жодного конкурсу, розчерком ручки голови правління «Нафтогазу» Юрія Бойка невідома офшорка стала партнером «Укртранснафти». Зазвичай у світі перевалювання нафти на терміналах коштує близько 3,5 долара за тонну. «Коллайд» вимагає до 14 доларів. Навіщо йому розоряти своїх російських колег? Та все для того ж – щоб заблокувати маршрут.



A навіщо здавати курку, що несе золоті яйця, в оренду?

Ба більше. Пам’ятаєте, наші експерти казали («БЦ», № 41, 2003 р.), що після хлібної кризи і підвищення цін нас чекає ще й криза енергетична. Цілком можливо, що до цієї кризи буде причетна «ТНК», яка контролює найбільший нафтопереробний завод в Україні – Лисичанський. Логіка така: штучне завищення цін на енергоносії – зростання цін на промислову продукцію – непрофесійність чиновників не дозволить вчасно ліквідувати цю загрозу. А в квітні, до речі, закінчується недоторканність уряду Януковича і з’являється привид відставки...

Тим часом українські чиновники зараз зайняті іншим – їм чомусь (?) захотілося передати наш нафтопровід у концесію. Концесія – це довготривала оренда, її можна порівняти з умовами здачі в оренду земельного наділу, коли той, хто здає землю, отримує від того, хто бере її обробляє, скажімо, по мішку картоплі із сотки. Поки що «Укртранснафта» як державна компанія прекрасно може управляти своїм майном. Тож навіщо здавати його?



Як комуністи своїх виборців обдурили...

Цього тижня в паламенті було зареєстровано три законопроекти щодо концесії: депутатів Богатирьової («донецька» фракція «Регіони») – Буждигана (КПУ), урядовий і проект Гудими («Наша Україна»). Перший і другий розширювали перелік об’єктів, які можна передавати в концесію, а третій, навпаки, передбачав, що в концесію не будуть передаватися ані нафтопроводи, ані газопроводи, ані енергетичні електромережі. Варто зазначити, що першим законопроектом комуністи порушили власну партійну програму – «введення державної монополії на трубопровідний транспорт».



...а уряд не зміг обгрунтувати економічну вигоду від концесії

Об’єднана опозиція була готова захищати державне багатство від зазіхань олігархів аж до блокування трибуни, однак, на щастя, це не знадобилася. Під тиском опозиції і завдяки конфліктам між різними крилами «більшовиків» розгляд обидвох «більшовицьких» законопроектів було перенесено на майбутнє, оскільки цього тижня уряд так і не спромігся надати адекватного економічного обгрунтування вигоди від концесії для бюджету. Ба більше, намагання «більшовиків» проголосувати проект позачергово і присутність цього дня в парламенті віце-прем’єра з питань паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) Андрія Клюєва викликали підозру, що під виглядом концесії нафтопровід Одеса – Броди хоче захопити хтось із українських олігархів.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1077560899.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua