Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 19-03-2004
Жоден народний депутат від опозиції після їхнього звільнення не допоміг їм: ані з роботою, ані не поцікавився життям цих молодих людей
Радіо "Свобода"

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1079689700.html

Надія Шерстюк
Цими днями на волю вийшли ще двоє членів УНА-УНСО: Володимир Горощук та наймолодший із в’язнів Сергій Гальчик. 26-го березня звільниться Ігор Мазур.

А який термін покарання доведеться відбувати останньому ув’язненому унсовцю Миколі Карп’юку, наразі достеменно невідомо. Адже Апеляційний суд Києва зменшив термін його ув’язнення на два з половиною роки. За попередньою інформацією він перебуватиме за гратами до осені цього року.

Нагадаємо, що навесні 2001-го року 18 членів УНА-УНСО були заарештовані за участь в акції опозиції 9-го березня.

У грудні 2002-го року Голосіївський суд Києва позбавив унсовців волі терміном від 2-х до 5-ти років, але Апеляційний суд пом’якшив вироки більшості із них.

Моя колега Галина Терещук зустрілася із львів’янином Сергієм Гальчиком.

Галина Терещук
Сергій Гальчик був серед тих 8-ми унсовців, кому не пом’якшили вирок. Він відсидів за гратами рівно 3 роки. 31-го березня Сергієві виповниться 22 роки.

Наймолодший політв’язень, за рішенням Голосіївського місцевого суду Києва, був найактивнішим учасником акції протесту під гаслом “Геть Кучму!” - такий висновок суд зробив з запису на відеокасеті, на якій було зафіксовано, що Сергій найбільше бігав туди-сюди.

Однак спершу суддя Волік хотів, тоді ще 18-річного хлопця, віднести до організаторів протесту біля Адміністрації Президента і позбавити його волі на 10 років.

До хлопця застосовували тортури, його били, як вислід, кровоточила права нирка. Медична експертиза була зроблена лише на 3 місяць.

А ще категорично відмовився Сергій стати інформатором в СІЗО СБУ.

Послухайте Сергія Гальчика.

Сергій Гальчик
Ходжають інформатори. Інформатор підводить мене до розмови. Потихеньку тижнями, навіть місяцями витягує з мене інформацію.

В числі таких осіб були люди, які мали не одну судимість. Вони непогано розбиралися в людській психології. Їхня робота винагороджувала тим, що їм обіцяли своєрідні пільги.

Галина Терещук
Найважчими для Сергія були перші два тижні його перебування в камері–одиночці у СІЗО СБУ: без телевізора, радіо, преси, книг. Порушувалось право Сергія на конфіденційну розмову зі своїм захисником.

Розповів український політв’язень і про жахливі умови утримання заарештованих людей у Лук’янівському слідчому ізоляторі у Києві.

В одній камері там перебувало до 40 осіб, замість 10-ти.

Хоча ще у 1996-му році Україна зобов’язалась зняти із вікон камер металеві панцирі, через які взагалі не потрапляє повітря у приміщення. Але досі Лук’янівське СІЗО, найбільше в Україні, не зняло їх.

Після судового вироку Сергія етапували у Дрогобицьку виправну колонію, де він провів дев’ять з половиною місяців.

Я поцікавилась, які були умови утримання уже на зоні в Дрогобицькій колонії і як його зустріли в’язні?

Ось, що розповідає Сергій Гальчик:

Сергій Гальчик

Коли я приїхав на зону, то мені видалося, що я потрапив в рай, тому що 2 роки і 3 місяці перебування в камерній системі – це дуже важко.

А влітку то взагалі страшно. Моя остання камера в Лук’янівському СІЗО №150 була на 20 чоловік, а сиділо в ній 28 чоловік. Дуже було спекотно.

Я вам скажу, що туберкульозу тут процвітає.

Галина Терещук
Для працівників Дрогобицької виправної трудової колонії перебування у них унсовця стало справжнім випробуванням, оскільки знали, що хлопець, вийшовши на волю, розповість про умови утримання журналістам, тому Сергій не відчував там якоїсь небезпеки.

Однак Сергія Гальчика ми таки не зустріли біля Дрогобицької колонії. Працівники зони були попереджені, що хлопця планують зустріти журналісти та рідні, тому й випустили його замість 12-ти години о 6-й, давши 10 гривень на електричку.

Сьогодні хлопець на волі, він намагається поновитися на навчання у львівський технікум екології. Сергій у скрутному матеріальному становищі.

Сергій Гальчик
Я відбув свій термін від початку до кінця. Свої борги перед владою я списав.

Галина Терещук
Жоден народний депутат від опозиції після їхнього звільнення не допоміг їм ані з роботою, ані не поцікавився життям цих молодих людей і навіть не запропонував своєї депутатської безкоштовної путівки для того, щоб ці молоді люди, втративши здоров’я, могли полікуватись у санаторіях Моршина чи Трускавця.

До слова, двоє хлопців в ув’язненні захворіли на туберкульоз.


http://www.radiosvoboda.org/programs/human/uk/2004/03/8A11ACA4-17C4-46A8-8557-23B9D9EE550C.ASP

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1079689700.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua