Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 05-04-2004
Богдан Ференц: Вбивці Ігоря Александрова спочатку планували лише полякати журналіста
Інститут масової інформації

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1081156750.html

Як вже повідомлялося, Генеральною прокуратурою завершено розслідування вбивства слов’янського журналіста Ігоря Александрова. Справу буде скоро передано до суду, а зараз з матеріалами справи знайомляться її учасники – обвинувачені, захисники, потерпілі.

Нещодавно матеріали справи були надані для ознайомлення дружині загиблого директора Телерадіокомпанії “Тор” Людмилі Александровій та її представникові відомому адвокату Богдану Ференцу. Після ознайомлення з матеріалами справи Богдан Ференц відповів на запитання ІМІ.


-Богдане Васильовичу, яку оцінку Ви, колишній виконуючий обов’язків Генерального прокурора України, можете дати роботі слідчої групи після ознайомлення з матеріалами справи?

-Моя оцінка роботи слідчої групи в цілому позитивна. Це я кажу не тільки виходячи з ознайомлення з матеріалами справи, а й з того, що прогнози й бачення багатьох людей, які спостерігали за перебігом справи, співпали з тими висновками, яких дійшов орган досудового слідства, принаймні в частині мотивів та замовників вбивства журналіста Ігоря Александрова. Можливо, залишаються питання щодо виконавців, їхньої конкретної особистої участі в скоєнні злочину. Але з точки зору рідних загиблого журналіста, які по справі проходять як потерпілі, важливим є те, що слідство нарешті визнало мотив злочину, який був очевидний для членів сім’ї І.Александрова, та визначило коло осіб, яким він стояв на перешкоді – своїми коментарями, інформаціями й виходом передачі “Без ретуші”.

-Тобто, досудове слідство дійшло висновку, що журналіст загинув у зв’язку з виконанням ним своїх професійних обов’язків.

-Більш того, як стверджує слідство, замовники злочину спочатку не мали на меті вбивати журналіста, а планували лише серйозно його налякати, щоби він зрозумів, що це пов’язано з його журналістською діяльністю, та припинив свої викривати передачі на телебаченні. Але далі трапилося те, що йменується “ексцесом виконавця” – один з нападників вийшов за межі попередніх домовленостей і заподіяв журналістові поранення, які призвело до смерті Ігоря Александрова. Також про мотив злочину свідчить і місце його скоєння. Напад можна було б здійснити і, наприклад, біля помешкання журналіста, але в цьому випадку зв’язок між побиттям і професійною діяльністю був би не таким очевидним, і тому, вважає слідство, організатори злочину вирішили, що лякати керівника Телерадіокомпанії треба біля роботи.

-Наскільки я знаю, матеріали справи містять кілька епізодів, об’єднаних в одне провадження, а не тільки вбивство Ігоря Александрова.

-Дійсно, Рибаку-старшому, якого слідство вважає замовником вбивства І.Александрова, також інкриміновані в повному обсязі діяння злочинного угрупування, де він був лідером – є там і вбивства, і замахи на вбивства. Справа об’єднує багато епізодів, епізод І.Александрова знаходиться під номером 6 – за хронологією.

-Чи визнали обвинувачені свою вину?

-Безпосередні виконавці вину визнали в повному обсязі. Брати Рибаки, яким висунуто обвинувачення в замовленні й організації цього злочину, показань ніяких не дають і вину свою не визнають. Можливо, вони сподіваються спочатку ознайомитися з матеріалами справи й лише після цього обрати лінію захисту. Але це лише припущення. Інші ж обвинувачені свою вину визнали й розповідають обставини, які в цілому співпадають і з протоколом огляду місця події, і з висновком судово-медичної експертизи.

-Покійний Юрій Вередюк, якого прокуратура раніше обвинувачувала в скоєнні цього злочину, також визнавав свою вину й також давав показання щодо своєї участі у вбивстві.

-І саме тому я вважаю, що давати остаточні оцінки та називати обвинувачених винними в скоєнні злочину є передчасним. Це може зробити тільки суд. Що ж стосується Вередюка, звичайно, мене цікавили причини, з яких фабрикувалося минуле розслідування, зокрема пред’явлення обвинувачення та віддання до суду Вередюка. Для всіх було очевидним, що Вередюк не міг бути навіть найостаннішими членом якоїсь організованої групи внаслідок своїх психічних і фізичних рис. Будь-хто не міг його використовувати в будь-якій ролі. Це була хвора людина, деградована самим життям.

-До відповідальності в межах цієї ж справи притягнуті також працівники міліції, які штучно створювали докази винуватості Вередюка. Але ж не міліціонери вели слідство. Чи висунуто обвинувачення працівникам прокуратури, які “повісили” вбивство на явно невинувату людину?

-Ні, обвинувачення в перевищенні владних повноважень висунуто тільки працівникам міліції. Працівники прокуратури, які проводили слідство, проходять у справі як свідки. Причому, наскільки я розумію, справу щодо працівників міліції, які були причетні до фальсифікації буде виділено в окреме провадження.

Розмовляв Володимир Бойко, IMI
http://imi.org.ua/?id=read&n=108&cy=2004&m=thm

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1081156750.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua